1 2 3 4 Ім'я файлу: kursova_robota (2).docx Розширення: docx Розмір: 109кб. Дата: 10.04.2020 скачати Пов'язані файли: 78869.rtf Міністерство освіти і науки України.docx Міжпредметні зв'язки педагогіки.docx Соц.-правове забезпечення.docx Горбик Катерина (1).pdf модуль епідемка.docx клінічна імунологія.pptx ДИПЛОМ Бойко.pdf практика.pdf Лекція 3 Основні етапи становлення і розвитку етнографії України сімя 3.doc Лабораторна робота 21 Бот ІІ курс 1 сем.pdf проект.docx 76 (1).docx 4.18.7_Лекция 9 Инновационные технологии операционного менеджмен СТАТТЯ ВВС.doc Лантух Стаття.docx колос.docx Товарознавча характеристика нарізної батона в московській торгов upload-1277755-1695793753502188044.docx Біологія Реферат.docx Вплив американської революції на вестфальську систему міжнародни СМ 342 Завдання для папки з ресурсами в кризових ситуаціях (1).d СМ 342 Завдання для папки з ресурсами в кризових ситуаціях (1).d ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Факультет фізичного виховання Кафедра теорії та методики фізичного виховання і спорту КУРСОВА РОБОТА з теорії фізичного виховання з основами методики на тему: Особливості планування робіт із фізичної культури учнів різних класів загальноосвітьніх школах Студентки ___3____ курсу _1212_ група напрям підготовки _фізичне виховання_ ______Роздобудько Ю.Ю.____________ Керівник __________________________ _________________________________ Національна шкала__________________ Кількість балів_______Оцінка:ECTS___ м.Запоріжжя-2015 рік Зміст Вступ 1 Огляд літератури………………………………………………………………. 1.1 Фізичне виховання в загальноосвітній школі……………………………… 1.2 Організаційна структура фізичного виховання в школі …………………. 2 Особливості планування робіт із фізичної культури учнів різних класів загальноосвітьніх школах………………………………………………………… 2.1 Технологія планування………………………………………………………. 2.2Підготовка до планування………………………………………………….. 2.3 Планування як основа організації навчальної роботи……………………… 3 Програма з фізичного виховання……………………………………………. 3.1Документи планування на уроках фізичної культури …………………….. 3.2 Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи…… Висновки………………………………………………………………………….. Перелік посилань…………………………………………………………............ ВСТУП Фізичне виховання учнів є невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи школи і займає важливе місце у підготовці учнів до життя, до суспільно корисної праці. Робота з фізичного виховання в школі відрізняється великим різноманіттям форм, які вимагають від учнів прояву організованості, самодіяльності, ініціативи, що сприяє вихованню організаційних навичок, активності, винахідливості. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням і трудовим навчанням, фізичне виховання сприяє всебічному розвитку школярів. Фізичне виховання школярів має свою специфіку, обумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також тим, що, приходячи до школи, учні потрапляють у нові умови, до яких їм потрібно пристосуватися, звикнути. З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і в той же час істотно обмежується їх рухова активність і можливість перебувати на відкритому повітрі. У зв'язку з цим правильне фізичне виховання в шкільному віці є не лише необхідною умовою всебічного гармонійного розвитку особистості учня, а й дієвим фактором підвищення його розумової працездатності. Значення планування процесу фізичного виховання. Як свідчать енциклопедичні словники, план - це заздалегіть визначений порядок, послідовність здійснення наміченої на конкретний період програми (роботи) із зазначенням її мети, змісту, обсягів, методів, матеріальних і фінансових коштів, термінів виконання. Планування навчально-виховного процесу з предмету "фізична культура" суттєво відрізняється за своїм змістом від планування інших навчальних предметів. Це обумовлено специфікою навчання рухових дій і необхідністю поряд з рішенням освітніх і виховних завдань цілеспрямовано впливати на фізичний розвиток учнів. Процес планування фізичного виховання знаходить своє відображення в конкретних документах планування державних і тих, що становить безпосередньо сам учитель. Тому в практиці під плануванням розуміють складання методично обґрунтованої документації, формує систему навчання і виховання. Правильно виконане планування має відповідати наступним вимогам: забезпечувати можливість оперативного внесення коректив; спиратися на загальні методичні принципи ФВ; бути цілеспрямованим і перспективним; бути реальним; бути конкретним; бути наочним. Системний підхід лежить в основі всієї методології наукового пізнання та сучасної соціальної практики. В основі системного підходу лежить розгляд об'єктів як систем. Системний підхід вимагає розкриття цілісності об'єкта, виявлення всіляких типів зв'язку в ньому і зведення їх в єдину теоретичну картину. Таким чином, системне планування полягає в передбаченні і "проектуванні" всіх факторів, які зумовлюють фізичне виховання як системи. У процесі навчання рухових дій вирішується завдання забезпечення "базової" рухової підготовки - виховання "школи рухів" (Г.В.Васільков, 1988), тобто формування певного кола умінь і навичок, необхідних для повсякденного побуту, праці, оборонної, спортивної та інших видів діяльності. Засвоєні різноманітні фізичні вправи в свою чергу є ефективним засобом зміцнення здоров'я і загартування, тренування і підвищення надійності всіх функцій і систем організму на всі роки життя. При системному плануванні неприпустимо замикати процес навчання і тренування тільки на уроках фізичної культури. Процес планування можна представити у вигляді ряду послідовних операцій, які становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Реальний процес фізичного виховання, природно, не можна побудувати інакше, ніж з певного вихідного пункту ("з початку"). У той же час його планування починається як би "з кінця" - з передбачення і формування ідеї про основні напрямки роботи, з принципових підходів до вирішення методичних питань. 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1. Фізичне виховання в загальноосвітній школі Основними організаційними центрами системи фізичного виховання учнів є загальноосвітня школа, професійно-технічні училища та середні спеціальні навчальні заклади. У навчальних закладах фізичне виховання здійснюється в процесі навчальних занять, фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів, які проводяться відповідно до розроблених та затверджених положень. З метою вдосконалення фізичного розвитку і фізичного виховання прегляда організація занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, піонерських таборах, за місцем проживання та в сім'ї. При оцінці значення фізичної культури в шкільному віці важливо враховувати її необхідність при вирішенні завдань загального фізкультурної освіти та фізичного розвитку. Необхідно виходити з того, що рухова активність - природна потреба організму, що росте, неодмінна умова фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення опірності організму несприятливим умовам. Однак спеціальні дослідження вмісту загального фізкультурного освіти, рухового режиму школярів переконливо свідчать про недостатній задоволенні цих потреб. Недолік осмисленої рухової активності (гіподинамія) неминуче призводить до непоправних втрат у фізичному розвитку, ослаблення захисних сил організму і серйозних порушень здоров'я. Досвід шкіл, добре організовують використання засобів фізичної культури, дозволяє судити про реальну можливість успішного вирішення проблеми гіподинамії. [1] Фізична культура в шкільному віці має особливо велике значення для формування необхідних в житті рухових умінь, навичок, оволодіння основами їх практичного використання в різноманітних умовах рухової діяльності. У навчанні руховим діям в цьому віці можна виділити етапи, сприятливі для швидкого і повноцінного освоєння нових рухових дій. У процесі спрямованого використання цієї особливості створюються найкращі умови для всебічного розвитку рухових якостей. Придбані в шкільному віці рухові вміння та навички, а також фізичні, інтелектуальні, вольові та інші якості стають базою для швидкого і повноцінного оволодіння професійно-трудовими, військовими та іншими спеціальними руховими діями, подальшого фізичного вдосконалення в зрілому віці. Не менше значення має вклад шкільної фізичної освіти в розвиток особистості молодих людей, формування їх світогляду і життєвої позиції, морального обличчя, інтелектуальної та естетичної культури, вольовий спрямованості. Різноманітна практика використання фізичної культури в шкільному віці спрямована на фізичне вдосконалення підростаючого покоління. Разом з тим вона повинна служити цілям забезпечення здорового способу життя, побуту, культурного відпочинку, підтримання високого рівня працездатності в навчальних заняттях та успішного здійснення інших видів діяльності. Весьпроцесс досягнення цих цілей необхідно пов'язувати з всебічним розвитком особистості.[2] 1.2 Організаційна структура фізичного виховання в школі Навчальний процес з фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи будується на основі програми з фізичної культури у відповідності з існуючими вимогами. Програми складенні за віковим принципом, а для професійних шкіл - з урахуванням майбутньої професійної діяльності. Програми з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл мають наступну змістовну основу - пояснювальну записку, в якій визначено мету, завдання, содержаніеобученіе, засоби і форми контролю за фізичним розвитком учнів. Основний зміст уроків фізичної культури - ознайомлення з теорією, формування навичок і вмінь, виховання фізичних здібностей, приблизні вправи для виконання вдома. У заняття з фізичної культури включені елементи таких видів спорту, як гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, лижна підготовка, а в молодшому шкільному віці - рухливі ігри. Програма з фізичної культури в загальноосвітній школі має різнобічну спрямованість засобів і методів фізичного виховання. Крім загальної програми з фізичної культури мають оздоровчу, лікувальну спрямованість, що визначає зміст занять з учнями спеціальних медичних груп. Для учнів, які займаються в спортивних секціях та гуртках, розробляються програми відповідно до загальної та спортивної спрямованістю. Відповідно до програми плануються і організовуються уроки фізичної культури, професійно-прикладної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури та навчально-тренувальні уроки. Планування - це один з основних компонентів системи фізичного виховання учнів. Важливо, щоб учитель при плануванні фіксував свої основні думки, пошуки, керуючись конкретними умовами, в яких він працює, куди входять кліматичні особливості, наявність спортивного інвентарю та ін. На підставі програми з фізичної культури полягає один з головних документів планування - план-графік проходження навчального матеріалу за рік. У практіці використовують різні плани-графіки, однак найбільш ефективних є графік, складення за принципом постановки навчальних завдання, які звітність, вірішувати в певноїго класу або на уроці. Відповідно до графіка проходження навчального матеріалу на рік вчитель складає план на півріччя, чверть, что конкретизується в плані - конспекті уроку.[3] 2 ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ РОБІТ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ РІЗНИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТЬНІХ ШКОЛАХ 2.1 Технологія планування Процес планування можна уявити у вигляді ряду послідовних операцій, Що становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Реальний процес фізичного виховання, природно, не можна побудувати інакше, ніж із певного вихідного пункту ("із початку"). Водночас його планування починається ніби 'з кінця" - із передбачення і формування ідеї про основні напрями роботи, із принципових підходів до розв'язання методичних питань така ідея виникає, зазвичай, уже в студентські роки. Вивчаючи курс теорії і методики фізичного виховання, спортивно-педагогічні дисципліни, спостерігаючи роботу своїх викладачів, учителів школи, студент "приміряє" надбані знання й уміння до своєї майбутньої роботи, формує мету-ідеал та стратегічну мету (дивись розділ "Система фізичного виховання"). У вчителя Ідея майбутньої роботи (мета - ідеал) в наступному навчальному році формується на основі набутого досвіду, спостережень діяльності інших педагогів, Інформації, отриманої внаслідок самоосвіти.[4] Зіставлення мети-ідеалуз конкретними умовами праці, рівнем підготовленості учнів приводить до певних її коректив. Лише після цього вона трансформується в тактичну та оперативну мету. Далі проектується бажаний стан рівнів теоретичної, фізичної і технічної підготовки у вигляді певних результатів (дивись рис.4) Бажаний стан досягається постановкою низки конкретних завдань щодо засвоєння теоретичної інформації, виховання фізичних якостей та опанування фізичних вправ, передбачених шкільною програмою, а також оздоровчих і виховних завдань. Для розв'язання висунутих завдань учитель визначає систему педагогічного впливуна учнів (засоби, методи й умови праці). Ця операція, як і попередня, повинна виконуватися за безпосередньої участі учнів. Визначаючи систему педагогічного впливу, дуже важливо врахувати можливі несприятливі фактори,що будуть заважати правильній організації процесу фізичного виховання (негативне ставлення батьків або педагогів, друзів і оточення загалом до фізичної культури, порушення режиму, шкідливі звички тощо). Для перевірки правильності ходу педагогічного процесу створюється підсистема поетапного контролюза допомогою спеціальних тестів. Якщо на кожному етапі одержаний від контролю результат переважно відповідає запланованому, то робиться висновок про правильність планування, і підстав для занепокоєння немає. Якщо за умови сумлінної реалізації планів контрольні результати суттєво відрізняються від запланованих, то в системі планування допустилися помилок.Для їх виявлення необхідно: по-перше, перевірити, чи всі несприятливі фактори враховані при плануванні; по-друге, піддати ревізії систему педагогічного впливу, і якщо тут не виявлено помилок, оцінити реальність висунутих педагогічних завдань. Якщо помилки виявлено вже у першій ланці й учитель переконаний, що саме вони є причиною невиконання запланованих результатів, то вживаються відповідні заходи, а Інші ланки вже не перевіряються. Можливий, особливо в перші роки роботи вчителя, і такий варіант, коли допущені незначні помилки в різних операціях планування в сукупності суттєво позначаються на результаті діяльності. Тому радимо молодим учителям постійно аналізувати всю свою діяльність, бути для себе суворим суддею. Це - запорука успіху в майбутньому.[5] Планування завершується підсумковим контролем. Ці дані е вихідними для планування наступного циклу (серії уроків, навчальної чверті, навчального року). Складаючи конкретні документи планування, вчитель зобов'язаний дотримуватися ряду вимог, а сааме: • забезпечувати можливість оперативного внесення коректив у плани; • спиратися на методичні принципи фізичного виховання; • забезпечити цілеспрямованість і перспективність планів на певний цикл (серію уроків, чверть, рік), спираючись на попередні цикли І готуючись до наступних (таким чином виключаються випадкові заняття), • бути конкретним (чітке визначення етапу навчання, його завдань і відповідних засобів; із великої кількості вправ для кожного випадку радимо обирати найдоцільніші, універсальні, або, навпаки, вправи вибіркової дії, здатні забезпечити максимальний педагогічний ефект).[6] 2.2 Підготовка до планування Безпосередньо перед тим, як взятися за складання планів, учитель повинен виконати підготовчу роботу, що полягає у зборі необхідної інформації. Ця Інформація, яка потім буде використана для визначення порядку проходження навчального матеріалу, засобів, форм роботи тощо, передбачає: 1. Визначення обсягу матеріалу, який належить засвоїти учням певного класу в навчальному році, його зв'язок з матеріалом суміжних класів Задля цього вчитель аналізує базову і регіональну навчальні програми І, пов'язуючи її з місцевими умовами, рівнем підготовки класу, власним досвідом та інтересами учнів, формує навчальну програму школи. Скорочуючи або доповнюючи навчальний матеріал базової і регіональної програм, учитель пам'ятає, що це не повинно негативно позначитися на руховій підготовленості учнів, на опануванні життєво важливими уміннями І навичками Паралельно визначається матеріал для самостійної роботи, зміст допоміжних завдань. 2. Вивчення складу учнів, стану їхнього здоров'я, рівня знань, технічної та фізичної підготовленості. Учитель повинен знати рівень загального розвитку і вихованості учнів, їхньої громадської активності, ставлення до навчання, світогляд, інтереси і нахили, успішність з усіх предметів тощо. Такі дані можна отримати, вивчаючи документи, складені попередником, або власні записи, картки медичних оглядів. Багатий матеріал дають бесіди з учнями, попереднє тестування та анкетування. Лише на такій основі можна забезпечити індивідуальний підхід до кожного окремого учня і визначити його особисту програму розвитку на навчальний рік (півріччя, чверть), яка дозволить йому перетворити фізичні вади у власні здобутки. 3. Дослідження рівня роботи з фізичного виховання за попередні роки і стан матеріальної бази школи. Водночас визначаються шляхи її розвитку й удосконалення. 4. Ознайомлення із загальним планом роботи школи з метою визначення ставлення до фізичної культури керівництва й усього педколективу школи та його мобілізація на вирішення завдань фізичного виховання школярів. 5. Вивчення кліматичних умовнаселеного пункту та екологічної ситуації 6. Опрацювання календаря спортивно-масових заходів району, області. Ця Інформація необхідна вчителеві для визначення почерговості проходження навчального матеріалу. 7. З'ясування загальних і спортивних традицій школи, населеного пункту Йде пошук шляхів їх розширення й удосконалення, підвищення ефективності всього навчального процесу. 8. Формування програм вивчення всіх рухових дій. Програма передбачає відповіді на такі питання: • яка мета ставиться на поточний і наступні роки, якщо вправа запланована навчальною програмою в декількох класах; • які фізичні якості І знання потрібно мати учням, щоб успішно вивчити рухову дію; • скільки уроків треба витратити на її опановування і як їх варто розмістити протягом навчального року; • які конкретні завдання передбачається розв'язати на кожному із запланованих уроків; • які засоби необхідно використовувати на кожному уроці; • які завдання для самостійної роботи доцільно давати учням для засвоєння запланованої вправи; • як і коли контролювати хід засвоєння вправи; • як використовувати певну вправу для самовдосконалення. Для прикладу наведемо фрагмент програми вивчення перекиду назад щодо конкретних завдань, які треба вирішити на окремих уроках та засобів, які можна використати для цього на кожному з них.[7] Таблиця 1
1 2 3 4 |