Ім'я файлу: Основні правила монтажу обладняння для утримання тварин і птиці
Розширення: docx
Розмір: 128кб.
Дата: 26.11.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 128кб.
Дата: 26.11.2020
скачати
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
------------------------
-----------------------
КАФЕДРА АГРОІНЖЕНЕРІЇ
РЕФЕРАТ
На тему:
«Основні правила монтажу обладнання для утримання тварин і птиці»
Студента ----- групи
--------
Викладач
--------
---------
Зміст
Утримання великої рогатої худоби 3
Технологічне обладнання для кліткового та підлогового утримання птиці 6
Використана література 9
Утримання великої рогатої худоби
Залежно від виробничого напрямку, конкретних умов і можливостей господарства застосовують різні варіанти утримання великої рогатої худоби прив’язне, безприв’язне і потокове, а також в клітках і станках (для телят).
Прив’язний спосіб утримання характерний тим, що худоба знаходиться на прив’язі у стійлах приміщення (рис. 1.1), де підтримується відповідний мікроклімат. Для здійснення моціону тварин випускають на вигульно-годівельні майданчики. Їх обладнують вздовж тваринницьких приміщень (переважно з південного боку) або ж окремо від них. В останньому випадку вигульні майданчики сполучають з тваринницькими приміщеннями, огородженими проходами.
Прив’язне утримання відзначається простотою організації робіт і поряд з цим забезпечує хороші умови для догляду за тваринами, краще враховує їх індивідуальні особливості, сприяє раціональному використанню кормів та підвищенню продуктивності тварин. Недоліком такого способу є високі питомі витрати праці, які в значній мірі обумовлюються саме індивідуальним обслуговуванням тварин. В зв’язку з дуже низьким коефіцієнтом використання (0,02-0,2) більшості машин та обладнання, що при цьому застосовуються, значно зростають також капіталовкладення в засоби механізації.
Стійла бувають двох типів: короткі і довгі. Стійла у приміщенні розміщують повздовжніми паралельними рядами і оснащуються годівницею, напувалкою та канавкою для збирання гною. Від довжини стійл залежить характер розподілу екскрементів і вибір доцільних технології та засобів прибирання гною. Довгі стійла розраховані на утримання крупних тварин або при використанні прив’язі, що дозволяє їм відступати в стійлі назад.
Схеми короткого (а) та довгого (б) стійл і характер розподілу
При утриманні тварин у коротких стійлах біля 90 % виділень розподіляється на ділянці шириною 0,7-0,9 м, формування якої обумовлює коса довжини тулуба тварини lк.
Для зменшення травмування копит, защемлень суглобів, пошкодження дійок (особливо при утриманні корів на щілинних підлогах) фахівці рекомендують довжину стійла збільшувати на 0,1-0,15 м.
Для тварин різного віку та груп рекомендовані розміри стійл наведені у таблиці.
| Група тварин | Довжина | Ширина |
| Корови: у корівниках у родильному відділенні | 1,7-1,9 2,0 | 1,1-1,2 1,5 |
| Дорослі тварини на відгодівлі | 1,7-1,9 | 1,1-1,2 |
| Молодняк на відгодівлі | 1,2-1,7 | 0,6-1,0 |
При використанні пересувних кормороздавачів ширина кормового проходу повинна бути не менша 2,0 м. Вона може бути зменшена до 1,2-1,4 м в тому разі, якщо роздавання кормів здійснюється за допомогою стаціонарних засобів (скребкові чи стрічкові конвеєри). Для забезпечення тварин водою на кожні два стійла встановлюють автонапувалки біля годівниці.
Ширина гнойових проходів, якими тварини звичайно заходять в приміщення та виходять з нього, повинна бути не менше 1,4 м.
Важливе значення має обладнання прив’язі, яка повинна обмежувати повздовжні (вперед, назад) переміщення тварин, але не заважати їх відпочинку, а також споживанню корму та води. Прив’язі бувають індивідуальні і групові; жорсткі і напівгнучкі; ручні, напівавтоматизовані та автоматизовані.
За такого способу утримання використовують стійлове обладнання ОСК-25, ОС-25, ОСП-Ф-26 тощо. Влітку тварини перебувають на пасовищах, для цього використовують переносні електричні загорожі ЕИП-1-1, ЕИС-1-30.
Стійлове обладнання ОСК-25 призначене для групового прив’язування і відв’язування корів. Воно складається з трубчастої рами з водопроводом для напування тварин, кронштейнів для кріплення вакуум та молокопроводів і механізмів для групового та індивідуального прив’язування і відв’язування 25 корів. Для прив’язування корів кожне скотомісце укомплектовано двокінцевим ланцюгом, один кінець якого закріплюють до забетонованої скоби, а інший навішують на гачки механізму розфіксації.
Технічна характеристика обладнання ОСК-25
| Показник | Значення |
| Кількість скотомісць, шт | 25 |
| Ширина фронту годівлі, мм | 1200 |
| Обслуговий персонал, осіб | 1 |
| Кількість напувалок, шт | 13 |
| Ширина обладнання, мм | 1025 |
| Висота обладнання, мм | 1400 |
| Маса, не більше, кг | 650 |
Технологічне обладнання для кліткового та підлогового утримання птиці
На спеціалізованих підприємствах переважають інтенсивна і комбінована (напівінтенсивна) системи утримання птиці. Кожна з них передбачає кілька способів утримання: підлоговий (на глибокій підстилці, планчастій і сітчастій підлозі), клітковий, вигульний і безвигульний, без пересаджування і з пересаджуванням.
Вільно вигульний спосіб, за якого птиця має необмежений вихід на вигули і водойми (водоплавна). Пташники, навіси та колоніальні будиночки використовують у цьому випадку тільки для ночівлі, захисту від негоди та відкладання яєць. В інтенсивному птахівництві цей варіант зберігається стосовно утримання гусей. Переваги цього способу — низькі капіталовкладення і можливість використання підніжних кормів. Однак при цьому потрібні великі земельні площі, зростають трудомісткість обслуговування і небезпека інфекційних захворювань.
За утримання на підлозі з обмеженим використанням вигулів птиця знаходиться в приміщеннях і може (у сприятливу погоду) виходити на огороджені майданчики з твердим покриттям, розміщені вздовж пташника. Цей варіант не набув значного поширення через низьку ефективність вигулів і високу трудомісткість обслуговування (доводиться систематично очищати пташники від підстилки і посліду, підтримувати в належному стані вигули). Крім того, в сиру погоду підстилка в приміщенні зволожується і забруднюється через занесення ногами птиці бруду з вигульних майданчиків.
Безвигульний спосіб передбачає варіанти утримання на глибокій підстилці, сітчастих або планчастих настилах, а також комбінований (коли частину приміщення обладнують настилами, а іншу накривають глибокою підстилкою). Глибока підстилка внаслідок біотермічних процесів, що відбуваються в ній, виділяє багато тепла. Це має істотне значення в зонах із тривалою і холодною зимою.
Обладнання кліткове для утримання курей-несучок ТБК (ТОВ «ВО ТЕХНА», Україна) призначене для утримання курей-несучок у приміщеннях з регульованим мікрокліматом.
Загальний вигляд та конструктивна схема обладнання ТБК
1 – каркас; 2 – кормороздавач; 3 – годівниця; 4 – напувалка; 5 – напірний бачок; 6 – знімні дверці; 7 – сітчаста підлога; 8 – скрепер; 9 – настил для посліду
Роздають корми в годівниці за допомогою навісного рухомого роздавача, який з кожного боку батареї має дозувальні бункери з рукавами до годівниць. При переміщенні роздавача корми з бункерів витягуються ланцюгом, прокладеним вздовж годівниці, у лотік останньої. Норму видачі корму регулюють засувками, розміщеними в розвантажувальних отворах бункерів. Для напування птиці є ніпельні (краплинні) напувалки, встановлені в розрахунку одна напувалка на 10 голів. Система збору яєць (рис. 1.22) складається з двох підсистем транспортування: перша – стрічкового типу, яка транспортує яйця до передньої частини кліткових батарей, друга – транспортує яйця до столу накопичувача. Система транспортування яйця до столу накопичувача забезпечується ліфтовою або елеваторна система збору яєць.
Технічна характеристика обладнання ТБК
| Показник | Значення |
| Габаритні розміри батареї, мм: - довжина - ширина - висота | 87900 1930 3900 |
| Місткість бункера зберігання кормів, дм3 | 425 |
| Швидкість переміщення кормороздавача, м/хв | 11,4 |
| Швидкість руху стрічки прибирання посліду, м/хв | 7,8 |
| Кількість поголів’я, гол | 73600 |
Використана література
Машиновикористання у тваринництві: Курс лекцій / В. Т. Дмитрів; Львів. держ. аграр. ун-т. — Л., 2002. — 204 c. — Бібліогр.: с. 202—203.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.