Ім'я файлу: Індивідуальна нормативне.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 18.02.2021
Пов'язані файли:
5.docx
Лаба 4_РТП_СЗІ_Кліщ Богдан.docx
Лаба 5_РТП_СЗІ_Кліщ.docx
Тести, статистика праці.docx
Реферат Лесько П.В. Авторське право ЕЛЕП-11.docx.doc
lab2.docx
ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ У САМБОРІ.docx
ШАБЕЛЬКО КУРСОВА.docx
Розраха.docx
Сучасні методики здорового харчування.docx
Звіт до БД 2.docx
звіт_від_ред.docx
lab_8_Kravets.docx
Сєрий.docx

Вступ

Основними цілями охорони здоров'я є загальнодоступність, ефективність і висока якість медичної допомоги, раціональне використання коштів і чуйність до потреб хворого. Для їх вирішення необхідний комплексний підхід, заснований на інтеграції системи охорони здоров'я та фармації. ВООЗ рекомендує країнам розробити і прийняти на державному рівні документ, що визначає пріоритетні цілі в сфері фармацевтичного забезпечення та основні шляхи їх досягнення: так звану належну аптечну практику.

Основні поняття та визначення

Належна аптечна практика(Good Pharmaceutical Practice, GPP) — рекомендації до діяльності, пов’язаної з постачанням, зберіганням і застосуванням лікарських речовин, ЛП і медичних виробів, яка здійснюється в аптеках, лікувальних закладах і домашніх умовах. Настанова з GPP ґрунтується на забезпеченні якості фармацевтичних послуг і містить рекомендації з розроблення національних стандартів для пропаганди здорового способу життя, забезпечення постачання, удосконалення призначення й використання ЛП. Стандарти якості аптечних послуг — «Належна аптечна практика в громадських і лікарняних аптеках» і «Належна аптечна практика в Нових незалежних державах. Настанови з розроблення та впровадження стандартів» — розроблені відповідно Міжнародною фармацевтичною федерацією (МФФ) та ВООЗ. У цих настановах викладено концепцію GPP, обґрунтовано її застосування, висвітлено питання розвитку і управління якістю.

Галузь застосування GPP – організації, що здійснюють роздрібну та оптову реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичної техніки, державні органи, що здійснюють контроль за фармацевтичною діяльністю, юридичних і фізичних осіб у галузі обігу лікарських засобів.

Правила GPP мають на меті забезпечення населення якісними, безпечними лікарськими засобами, виробами медичного призначення та медичної техніки, надання достовірної інформації про лікарський засіб, пропаганду здорового способу життя і профілактику захворювань, забезпечення раціонального застосування рецептурних лікарських препаратів, вплив на прописування та використання лікарських засобів, а також надання інформації про побічні дії лікарських препаратів і заходи з допомоги при самолікуванні.

Ці правила призначені для фармацевтичних працівників і мають на меті удосконалення якості надання фармацевтичних послуг і підвищення їх персональної відповідальності в діяльності зі зміцнення здоров’я і запобігання захворюванням.

Напрямки впливу правил належної аптечної практики 

Головними напрямками впливу дійсних правил є:

– відпуск лікарських препаратів і виробів медичного призначення належної якості;

– надання достовірної і об’єктивної інформації про властивості й належне використання лікарських засобів, пропаганда раціонального призначення лікарських препаратів і правильного їх використання;

– партнерські, довірчі взаємини з працівниками охорони здоров’я з питань фармакотерапії;

– належне надання фармацевтичних послуг.

Особливими вимогами належної аптечної практики є:

– орієнтація на пацієнта з метою збереження його здоров’я;

– сприяння раціональному призначенню і належному використанню лікарських засобів;

– орієнтація кожного елемента фармацевтичної послуги на окрему особу;

– дотримання професійної етики і конфіденційності;

– надання лікувальних і фармацевтичних послуг;

– наявність кваліфікованого персоналу, який знає основи фармакології, фармакотерапії і деонтології1;

– взаємодія аптечної і медичної організації, тобто взаємна довіра і конфіденційність у питаннях з фармакотерапії, зміцнення здоров’я, профілактики захворювань і фармацевтичного нагляду;

– навчальні програми для систематичного підвищення рівня знань персоналу;

– наявність належної документації;

– забезпечення заходів з системи закупівель лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичної техніки і товарів аптечного асортименту, виявлення та запобігання розповсюдженню фальсифікованої фармацевтичної продукції.

Саме наявність кваліфікованого персоналу є однією з найголовніших вимог положень GPP, тому особливу увагу у цьому напрямку приділяють навчанню, адже від підготовки, обізнаності та відповідальності персоналу залежить якість надання послуг, є й вимоги до системи менеджменту якості. Фармацевт2 є єдиним фахівцем з відповідною кваліфікацією, необхідною для прийняття рішень по допущенню ЛП на ринок. Освіта і постійне підвищення кваліфікації дають можливість фармацевтам здійснювати відповідний контроль над усіма етапами оптового і роздрібного обігу ЛЗ заради здоров'я і безпеки суспільства. Обов'язок фармацевта - здійснювати особистий контроль за лікарським забезпеченням пацієнтів, керуючись строгими правилами професійної етики, повинна бути закріплена на законодавчому рівні, що дозволить досягти належного рівня суспільної охорони здоров'я. При цьому фармацевт повинен бути вільний від економічного впливу на здійснення своєї діяльності з боку власників аптек - нефармацевтів. Для того щоб декларована роль фармацевта в системі охорони здоров'я була реалізована, він повинен бути залучений в процес обговорення і прийняття рішень. Повинна бути налагоджена система отримання інформації про ефективність і побічні реакції, яку збирають і передають фармацевти. Необхідно створити умови для співпраці між фармацевтами та лікарями (особливо терапевтами / сімейними лікарями). У фармацевта повинен бути доступ до результатів аналізів, діагнозу, історії хвороби кожного пацієнта, якому він надає професійні послуги. Повинен бути забезпечений доступ фармацевтів до об'єктивної, порівняльної, заснованої на доказовій медицині, найбільш актуальної інформації про ЛЗ.

Для кожного з основних елементів GPP розрізняють види діяльності, вимоги, устаткування, приміщення, кваліфікацію працівників, методи оцінки тощо, для яких мають бути розроблені стандарти. Настанови ВООЗ та МФФ не встановлюють обов’язкових вимог для виконання, оскільки умови аптечної практики в різних країнах значно відрізняються. Вони лише визначають межі, в яких національні фармацевтичні організації розробляють свої стандарти. Впровадження GPP служить інструментом зміни аптечної практики і має велике значення, оскільки воно зосереджене на профілактиці захворювань більше, ніж на лікуванні; орієнтовано на пацієнта; вимагає дотримання професійної етики; акцентує увагу на значенні інформування пацієнтів щодо правильного застосування ЛП; заохочує раціональне виписування й застосування ЛП; забезпечує високий професіоналізм фахівців. У рамках концепції GPP пропагується більш інтенсивне співробітництво лікар > хворий > фармацевт, що дозволяє оптимізувати використання ЛП і сприяти результатам лікування. Призначення GPP полягає у належному наданні допомоги окремим громадянам і суспільству в цілому для найбільш оптимального застосування ЛП та використання медичних виробів.  Ще один доказ на користь застосування правил GPP  — це необхідність протидії проникненню фальсифікованих і субстандартних ЛП на фармацевтичний ринок, гарантією чого є чітке виконання своїх професійних обов’язків фармацевтичними працівниками.

Належна документація аптеки в паперовому або електронному вигляді становить важливу частину системи забезпечення якості GPP. Система документації повинна забезпечувати повну регламентацію функцій, виконувану аптекою і її структурними підрозділами; доступність до відповідної документації співробітників; однозначне тлумачення вимог, викладених в документах, своєчасний перегляд документації. Настанова з якості, посадові інструкції, протоколи, стандартні операційні процедури (СОП) є обов'язковими видами документів, що регламентують систему якості аптеки.

ВИСНОВКИ

Існує чотири головні ролі, де очікується залучення або нагляд фармацевтів з боку суспільства та людей, яким вони служать:

1. Виготовлення, отримання, зберігання, безпека, розповсюдження, застосування, відпуск і утилізація виробів медичного призначення.

2. Забезпечення ефективного ведення медикаментозної терапії3.

3. Підтримання та поліпшення професійної діяльності.

4. Сприяння підвищенню ефективності системи медичної допомоги та охорони здоров'я.

Ці ролі можуть змінюватися для кожного фармацевта в залежності від обов'язків, що вони виконують.

Конкретні стандарти НАП можуть бути розроблені тільки в рамках національних професійних аптечних організацій.

Список використаної літератури

1. Клинические испытания лекарств / Под ред. В.И. Мальцева, Т.К. Ефимцевой, Ю.Б. Белоусова, В.Н. Коваленко. — К., 2002;

2. Належна аптечна практика: все починається з якісної підготовки фармацевтичного фахівця/ Т.М. Литвиненко, В.П. Соловйова, Л.О. Пучкан. — З., 2013;

3. Концепція належних фармацевтичних практик (GXP) і їх роль в забезпеченні якості на всіх етапах життєвого циклу лікарських засобів. Нормативно-правова база забезпечення якості лікарських засобів в Україні та Європейському Союзі./ к.фарм.н., доц.кафедри управління якістю Ткаченко О.В. - Национальный фармацевтический университет., 2013. — 55-56с.

4. Належна аптечна практика : Веб-сайт URL:

https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1166/nalezhna-aptechna-praktika (дата звернення: 02.10.2019)

5. Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг (Спільна настанова МФФ/ВООЗ з НАП) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/897_009 (дата звернення: 02.10.2019)





1(від грец. δέον — належне, вчення про проблеми моралі і моральності, розділ етики. Головні питання медичної деонтології — це евтаназія, а також неминуча смерть пацієнта.

2 Фармацевти - це спеціалісти охорони здоров'я, чия професійна відповідальність і підзвітність включає забезпечення того, щоб люди отримували максимальну терапевтичну користь від лікування лікарськими препаратами. Це вимагає бути в курсі подій у фармацевтичній практиці і фармацевтичній науці, професійних стандартах і вимогах, законах та лікарських засобах, досягненнях в галузі знань і технологій, пов'язаних з використанням лікарських засобів.

3 Ведення медикаментозної терапії є самостійною послугою або групою послуг, оптимізація результатів лікування кожного пацієнта. Послуги з ведення медикаментозної терапії є незалежними, але можуть бути пов'язані із забезпеченням лікарськими засобами.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас