Ім'я файлу: Єеологія.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 16.02.2021


ОСНОВИ ЄКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВІЙСЬК (СИЛ)
Екологія – це наука, яка вивчає умови існування живих організмів і взаємозв'язки між організмами і середовищем, в якому вони живуть.

Екологія військової діяльності - наймолодша серед новітніх розділів загальної прикладної екології - виникла в ході реалізації національних екологічних програм при участі в них військового сектору. Вона вивчає закономірності взаємодії між військово-промисловими формуваннями та навколишнім природнім середовищем. Предметом дослідження цієї науки є вивчення та прогнозування екологічних наслідків військових дій, контроль за станом навколишнього середовища, його техногенна охорона та відновлення, захист особового складу Збройних Сил у порушених та катастрофічних конфліктів воєнна екологія у вузькому розумінні виконує дотепер в усіх арміях світу тільки функцію констатації екологічних наслідків збройного протистояння. Методики прецизійної воєнної екології доцільно поєднати з методиками оцінювання бойових можливостей військових угруповань та з методиками прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Це дасть змогу отримати нові науко- во-практичні результати картографічного моделювання в сучасних інформаційних системах

Об'єктом її виступає навколишнє середовище, сукупність факторів військової діяльності, які впливають на його стан, а також на стан самих військовослужбовців. Основою розвитку екології військової діяльності служать екологічні закони та знання у галузі теоретичної екології, а саме: екологія людини, аутекологія, радіоекологія, біомоніторинг, синекології, теорії штучних систем та ін. Вона також розвивається на базі прикладної екології, черпаючи з неї знання про результати дії техногенних факторів забруднення довкілля та основні закономірності цих процесів. Військово-промисловий сектор являє собою частину народногосподарського комплексу держави і характеризується певним споживанням сировинних ресурсів, а отже має і певний вплив на навколишнє середовище, як і будь-яка трудова діяльність людини. В процесі виробництва продукції військовими об'єктами, а також в ході повсякденної діяльності військ чиниться негативний вплив на довкілля. Вивченням закономірностей зміни навколишнього середовища, шляхів і методів його відновлення, можливостей зменшення негативної діяльності військ займається екологія військової діяльності.

Основними завданнями цієї науки на сьогодні є:

– захист особового складу від усіх видів шкідливої дії навколишнього середовища, які знижують боєздатність військ;

– вивчення екологічної шкоди від діяльності військ в місцях їх дислокації та розташування;

– розробка шляхів зменшення негативного впливу військової діяльності на навколишнє середовище;

– встановлення норм та правил діяльності військових об'єктів з метою стабілізації екологічної обстановки в місцях їх розташування;

– розробка методів використання науково-технічного та економічного потенціалу військового сектору, включаючи конверсію військового виробництва, для зменшення впливу на навколишнє середовище;

– розробка правил та норм екологічної безпеки при утилізації боєприпасів та ліквідації ядерної зброї;

– пошук шляхів зниження ―ресурсної ємності‖ військового сектору з метою збереження природних, сировинних ресурсів та екологічно чистих

територій;

– розробка правил і норм проведення екологічної експертизи військових дій, навчань, маневрів і встановлення екологічних вимог до їх проходження та інше.

Військова діяльність негативно впливає на всі компоненти екологічних систем, порушуючи їх природну рівновагу. Особливо різко цей вплив зростає в ході бойових дій. Хоча і в мирний час накопичення зброї масового ураження та звичайних боєприпасів, аварійні ситуації, пов'язані з її збереженням, транспортуванням і випробуванням створюють потенційну та фактичну загрозу навколишньому середовищу та людині. В ході бойових дій змінюється екологічна обстановка, яка є частиною оперативно - стратегічної обстановки, і тому вимагає своєчасної і правильної оцінки. Результатом такої оцінки може бути уточнення чи зміна бойових завдань військам, зміна районів їх розташування, проведення робіт з ліквідації наслідків аварії тощо.

Попередні результати якісно-кількісної оцінки екологічних наслідків бойових дій у зоні АТО свідчать, що саме вони мають ключову змістовну складову, яка при ознайомленні з нею усіх зацікавлених сторін несе достатній стримулятивний потенціал на шляху розв'язання конфлікту, як і жах, який охоплює світову спільноту перед третьою світовою та глобальною ядерною війною. Такий стан розвитку теорії і практики екології війни (воєнної екології у вузькому розумінні) та нерозуміння потреби застосування прецизійних методів екології для вирішення завдань екології війни спричинені, насамперед, психологічною неготовністю не тільки військових усіх рівнів, включаючи і керівників найвищого рівня, але й осіб, що відповідають за цивільний контроль над ді- ями ЗС України, усвідомити, що навіть під час ведення бойових дій, спрямованих на виконання завдань воєнної безпеки (тобто завдань, які вирішуються у зоні АТО з вогневим ураженням противника) методами ведення збройної боротьби в сучасних умовах принципово потрібно враховувати негативний вплив на навколишнє природне середовище. При цьому варто підкреслити як негатив- ний вплив на навколишнє природне середовище з боку всіх протиборчих сторін за рахунок безпосередньої дії факторів вогневого ураження, так і мультиплікативне підсилення цієї безпосередньої дії ураженням військових і цивільних техногенно небезпечних об'єктів (затоплення, зумовлене знищенням гребель і дамб; тотальні пожежі, спричинені розливами нафти та нафтопродуктів; забруднення середовища отруйними речовинами зруйнованого хімічного, фармакологічного, бактеріологічного, генно-інженерного виробництв Під час вирішення завдань військової екології тільки прецизійні методи можуть дати потрібні точні розрахунки екологічного стану та прогнозувати його розвиток у локальних (місцевих) зонах: у межах позиційного району військової частини; району розташування військового об'єкта (військовий гарнізон, військове містечко, полігон, арсенал, склад, установа, підприємство), на бойовому пості, вахті, у приміщенні казарми, ангарі, башті танка, БМП тощо. При цьому виконують вимірювання та обчислювання відносно санітарно-гігієнічних норм: запиленості та загазованості повітря і його температури; рівня шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, атмосферного тиску та швидкості його зміни, швидкість вітру, рівень іонізуючого опромінення, статичного заряду, електромагнітного опромінення, напруги магнітного поля; рівня денного освітлення, рівня ультрафіолетового та інфрачервоного освітлення; концентрації хімічних речовин у повітрі, воді, ґрунті; вплив мікроорганізмів (бактерії, віруси, простіші гриби) і макроорганізмів (рослини та тварини). У ході сучасних локальних війн і воєнних

Екологія військової діяльності, як прикладна галузь, розробляє практичні заходи збереження навколишнього середовища в ході повсякденної діяльності військ та захисту особового складу Збройних Сил в екстремальних екологічних ситуаціях. Найбільш складне завдання на сьогодні полягає у збереженні довкілля в ході військово-промислової діяльності. Виробництво, випробування та утримання звичайної біологічної, хімічної чи ядерної зброї веде до великого забруднення повітря, ґрунтів та вод, куди потрапляють різні токсичні радіоактивні та інші небезпечні речовини, що призводить до зменшення земельних, лісових та водних ресурсів. На сучасному етапі конверсії роззброєння теж пов'язане з великим екологічним ризиком.

Постійно зростають масштаби використання дефіцитного палива. Так на тренувальний політ одного військового літака потрібно 3-4 т палива. Зростає також частка споживання електроенергії для військових потреб. В США в 1993 р. вона становила 2-3% річного попиту на енергію (35 млн. т в нафтовому еквіваленті) та 3-4% загального попиту на нафту. Значний обсяг продукції металургії споживає військово-промисловий сектор. У США 9% всієї продукції йде на військові потреби. Так для будівництва та розгортання однієї мобільної МБР, за американськими мірками, потрібно 4,5 тис. т сталі, 2,2 тис. т цементу, 50 т алюмінію, 12,5 т хрому, 750 кг титану та 120 кг берилію.

Об'єкти Збройних Сил України також займають значні території, площі яких можуть бути успішно використані для вирощування сільськогосподарської продукції, під житлову забудову в містах, під вирощування лісоматеріалів тощо. Зараз відбувається масова передача невикористаних залишкових земель, які звільнилися в ході здійснення програми роззброєння, місцевим органам влади. Ці землі здебільшого знаходяться у незадовільному стані, виснажені та вимагають проведення певних видів рекультивації.

Розробка методик та правил рекультивації порушених земель, які звільняються Міністерством оборони - одне з актуальних завдань. Надзвичайно важливим є вирішення завдань регенерації навколишнього середовища, порушеного в ході військових дій та аварійних ситуацій. Масштаби економічних збитків в цих випадках надзвичайно великі та відзначаються не лише тогочасними еколого-економічними збитками, азначними екологічними втратами в перспективі, оскільки мають пролонговану негативну екологічну дію.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас