Ім'я файлу: Конспект Основи загальновійськового бою.docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 28.07.2022
скачати

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Другого відділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

підполковник В.ЗАХАРОВ

___.___.2022


ПЛАН-КОНСПЕКТ
ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ З ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Тема: «Основи сучасного загальновійськового бою»

Мета:

  • сформувати поняття про загальновійськовий бій;

  • вивчити види бою;

  • ознайомити з основними видами та рисами ведення бою;

  • узагальнити і систематизувати знання про особисту зброю та екіпіровку солдата;

  • виховувати у військовослужбовців тактичне мислення, спостережливість, рішучість, бойовий дух та патріотизм.

Дата та час проведення:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Місце проведення: ППД.

Керівництво і література:

  • бойовий статут Сухопутних військ ЗС України;

  • порадник з стрілецької справи;

  • пам'ятка стрільця;

  • витяг із збірника нормативів бойової підготовки Сухопутних військ ЗС України.

Матеріальне забезпечення:

  • відомість доведення мір безпеки;

  • учбовий автомат АК-74;

  • макет місцевості;

  • мапа.


ХІД ЗАНЯТТЯ:

ВСТУПНА ЧАСТИНА – 3 хв.

  • Перевіряю наявність особового складу та їх готовність до заняття,

  • Оголошую тему та мету заняття,

  • Вводжу навчаємих у тактичну обстановку,

  • Нагадую заходи безпеки під час проведення заняття а також користування учбовою та стрілецькою зброєю.

ОСНОВНА ЧАСТИНА – 115 хв.

1. Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і ча­сом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин та підрозді­лів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загаль­новійськовим, протиповітряним, повітряним та морським.

2. Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єд­наними зусиллями всіх військ, які беруть в ньому участь, із застосуванням танків, бойових машин піхоти (броне­транспортерів), артилерії, засобів протиповітряної обо­рони, літаків, вертольотів, іншого озброєння та техніки, Він характеризується рішучістю, напруженістю, швидко­плинністю і динамічністю бойових дій, їх наземно-по­вітряним характером, одночасною могутньою вогневою дією на велику глибину, застосуванням різноманітних способів виконання бойових завдань та швидким пере­ходом від одних видів бойових дій до інших.

3. Воїни Збройних Сил України, виконуючи обов'я­зок щодо захисту Вітчизни, повинні вести бій з повним напруженням моральних і фізичних сил, виявляти при цьому непохитну волю до перемоги, стійкість, мужність, розумну ініціативу та воєнну хитрість. Кожен солдат, сержант, прапорщик та офіцер повинен пройнятися рі­шучістю знищити противника і виконати бойове завдан­ня, незважаючи ні на які труднощі і навіть на загрозу самому життю. Командир зобов'язаний вселяти цю рі­шучість всім підлеглим.

Вірність Військовій присязі, психологічна стійкість, військова дисципліна і бойова згуртованість воїнів — найважливіші умови досягнення успіху в бою.

4. Сучасний загальновійськовий бій вимагає від вої­нів високої бойової виучки, фізичного загартування уміння використовувати всю міць озброєння та техніки, застосовувати засоби захисту і маскування. Це досяга­ється під час напруженої бойової підготовки, яка є основним змістом повсякденної діяльності підрозділів в мирний час і продовжується під час підготовки до бою та в проміжках між боями. В умовах воєнного часу основна мета бойової підготовки — вивчити противника, що протистоїть, і оволодіти найбільш ефективними спо­собами його розгрому в обстановці, яка склалася.

5. Загальновійськовий бій може вестися із застосу­ванням звичайної зброї, а з урахуванням можливості зруйнування об'єктів ядерної енергетики, хімічного ви­робництва, наявності у деяких країн зброї масового ураження — і в умовах її застосування.

Звичайна зброя включає всі вогневі та ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрі­лецькі та інженерні боєприпаси і ракети в звичайному спорядженні, запалювальні боєприпаси та суміші. В бою із застосуванням тільки звичайної зброї вогонь артиле­рії, танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), зенітних засобів та стрілецької зброї у поєднанні з уда­рами авіації є основним засобом ураження противника. Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високо­точна зброя, до якої відносяться розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комп­лекси (системи) озброєння, які застосовують керовані (коректовані) та самонавідні ракети і боєприпаси, здат­ні уражати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску).

Запалювальні боєприпаси та суміші застосовуються для ураження живої сили та вогневих засобів противни­ка, розташованих відкрито або які знаходяться у фор­тифікаційних спорудженнях, а також його озброєння, техніки та інших об'єктів.

Підрозділи повинні уміло вести бій із застосуванням звичайної зброї і завжди знаходитися у готовності до захисту від уражаючих факторів ядерної, хімічної та біологічної зброї.

6. Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ. На початку війни оборона буде най­важливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з го­ловною метою — відбити наступ противника, завдати йо­му втрат та створити умови для переходу своїх військ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни.

Наступ проводиться з метою повного розгрому про­тивника і оволодіння важливими районами (об'єктами місцевості). Найбільш типовим для підрозділів на по­чатку війни буде перехід в наступ із положення оборони.

7. Взвод (відділення, танк) в бою знищує противника вогнем своєї зброї і швидко використовує результати вогню артилерії та ударів авіації для виконання постав­леного бойового завдання. Пасивність та нерішучість під виглядом збереження своїх сил недопустимі.

Взвод (відділення, танк), маючи сучасне озброєння, здатний надійно уражати живу силу, танки, бойові ма­шини піхоти, бронетранспортери, протитанкові та інші вогневі засоби і вести боротьбу з низько літаючими лі­таками, вертольотами та іншими повітряними цілями противника, а також завзято обороняти опорний пункт (позицію, вогневу позицію), що займає, стрімко насту­пати, діяти в розвідці, охороні та виконувати інші зав­дання.

Механізований (танковий) взвод (відділення, танк) під час виконання завдання діє, як правило, у складі роти (взводу). В розвідці, в штурмовій групі, в бойовій, похідній та сторожовій охороні він може діяти самостій­но. Механізований взвод, крім того, може призначатися в передову групу від механізованого батальйону (роти), який діє в тактичному повітряному десанті.

Залежно від завдання, яке виконують, характеру місцевості та інших умов обстановки механізоване від­ділення може діяти в пішому порядку (взимку — на лижах), на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) та десантом на танках.

Механізованому взводу можуть придаватися гранатометник, протитанковий, вогнеметний, зенітний, а іноді інженерно-саперний підрозділи, хіміки-розвідники І танк, а танковому взводу, крім того, — механізований підрозділ.

8. Під час виконання бойових завдань механізований, гранатометний і протитанковий взводи залежно від об­становки діють у похідному, передбойовому та бойовому порядках, .а танковий взвод—у похідному і бойовому порядках.

Похідний порядок взводу і відділення — колона. Він застосовується на марші, під час переслідування, прове­дення маневру і повинен забезпечувати високу швид­кість руху, швидке розгортання в перед бойовий і бойо­вий порядки.

Передбойовий порядок — шикування взводу під час дій у пішому порядку для пересування в колонах відді­лень, розчленованих по фронту (в лінію відділень), з метою скорочення часу на розгортання в бойовий поря­док, меншої уразливості від ударів усіма видами зброї.

Бойовий порядок — шикування підрозділів для ве­дення бою. Він повинен відповідати завданню, яке по­ставили, і забезпечувати: повне використання бойових можливостей підрозділів; стійкість і активність в обо­роні; надійне ураження противника на якомога більшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника та вигідних умов місцевості; можливість маневру в ході бою; най­меншу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримування безперервної взаємодії та зручність управління підрозділами.

9. Успішне виконання бойового завдання, яке поста­вили взводу (відділенню, танку), досягається: бойовою готовністю; своєчасним виявленням противника та зни­щенням його вогнем; рішучістю, активністю, безперерв­ністю ведення бою та раптовістю дій; вживанням заходів щодо обману противника; умілим поєднанням вогню з просуванням і застосуванням маневру; постійною і чіт­кою. взаємодією; умілими діями вночі та в інших умо­вах обмеженої видимості; бойовим забезпеченням та твердим управлінням підрозділами.

10. Бойова готовність взводу (відділення, танка) по­лягає у його здатності організовано; в установлені терміни вступити в бій і успішно виконати поставлене завдання. Бойова готовність досягається: укомплектова­ністю та забезпеченістю взводу всім необхідним для ведення бою; правильним розумінням свого завдання, високою .бойовою внучкою всього особового складу і йо­го готовністю до дій в умовах застосування противником зброї всіх видів; готовністю озброєння та техніки до не­гайного застосування; високим морально-психологічний станом, дисципліною та пильністю особового складу; умілим управлінням та здійсненням заходів щодо забез­печення бою.

II. Своєчасне виявлення противника і знищення його вогнем досягаються веденням безперервного спостере­ження і умілим застосуванням своєї зброї.

Для спостереження за наземним і повітряним про­тивником у взводі (відділенні) призначається спостері­гач, у ході бою спостереження за противником ведеться

командиром та усім складом взводу (відділення, танка). З бойової машини піхоти (бронетранспортера) ,танка в усіх випадках ведеться кругове спостереження. Сектори спостереження призначаються залежно від розташуван­ня приладів спостереження, бійниць і розміщення особового складу.

Вогонь взводу (відділення, танка) є основним засо­бом знищення противника в бою. Надійне ураження противника вогнем досягається: своєчасною і достовір­ною розвідкою цілей; правильним застосуванням вогне­вих засобів відповідно до їхніх бойових можливостей; влучністю вогню, раптовістю відкриття і ведення його з граничною щільністю та максимальною інтенсивністю; умілим управлінням вогнем в бою.

Взвод (відділення, танк) веде вогонь із зброї, встановленої на бойових машинах піхоти (бронетранспорте­рах) і танках, із автоматів, кулеметів, снайперських гвинтівок, гранатометів та застосовує ручні гранати, а у рукопашному бою — удари багнетом і прикладом.

Вогнем із бойових машин піхоти і танків знищують­ся танки, інші броньовані машини, вогневі засоби і жи­ва сила противника, руйнуються його фортифікаційні спорудження, а також уражаються низько літаючі лі­таки, вертольоти та інші повітряні цілі. Вогнем із бро­нетранспортерів знищується жива сила, вогневі засоби та інші цілі.

Автомати і кулемети застосовуються для знищення живої сили і вогневих засобів противника. Крім того, вони можуть застосовуватися для ураження низько літаючих повітряних цілей.

Снайперська гвинтівка застосовується для знищення важливих одиночних цілей (офіцерів, спостерігачів, снайперів, обслуги вогневих засобів, низько літаючих вертольотів) противника.

Протитанкові керовані ракети, протитанкові гранато­мети та протитанкові гранати застосовуються для зни­щення танків та інших броньованих машин, а інші гра­натомети і ручні гранати — для ураження живої сили і вогневих засобів противника, які розташовані поза укриттями, у відкритих окопах, траншеях та за укриття­ми (в лощинах, ярах та на зворотних схилах висот).

Ураження противнику може наноситися вогнем окре­мих вогневих засобів або зосередженим вогнем відді­лення і взводу.

Ураження броньованих машин і живої сили против­ника взвод (відділення) може здійснювати також засто­суванням протитанкових і протипіхотних мін.

Для своєчасного відкриття вогню по низько літаючих літаках, вертольотах та інших повітряних цілях, що рап­тово з'являються, у взводі призначається один або де­кілька чергових вогневих засобів. Залежно від обста­новки ці повітряні цілі можуть уражатися зосередженим вогнем взводу (відділення).

Вогонь розрізняється: за тактичними зав­даннями, що вирішуються,—на знищення, по-давлення, виснаження та інші; з а видами зброї— із стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, артилерії, міноме­тів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зе­нітних засобів та інших; за способами ведення — прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогне­вих позицій та інших; за напруженістю стрільби — одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний (вогонь, який від­кривають із кулеметів та автоматів зненацька з близької відстані), залповий та інший; за напрямком стрільби— фронтальний (направлений до фронту ці­лі), фланговий (направлений у фланг цілі) та перехрес­ний (який ведеться з двох напрямків і більше по одній цілі); за способами стрільби—з місця, із зу­пинки (з короткої зупинки), з ходу, з борту, з розсію­ванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та інший; за видами вогню—по окремій цілі, зо­середжений, загороджувальний, багатоярусний, багато­шаровий та інший.

12. Рішучість, активність, безперервність ведення бою полягає в постійному прагненні до розгрому противни­ка, нанесенні йому ураження вогнем усіх засобів, нав'я­зуванні своєї волі відважними та сміливими діями, які проводяться наполегливо вдень і вночі, в будь-яку пого­ду. Вживання заходів щодо обману противника має на меті приховати дійсні наміри щодо його розгрому та до­битися раптовості, яка дозволить захопити його зне­нацька, викликати паніку та створити сприятливі умови для перемоги навіть над противником, що переважає за силою.

Взвод (відділення, танк) повинен уміло вести бій вно­чі та в інших умовах обмеженої видимості. Ніч створює умови для потайного проникнення у розташування про­тивника і раптового нападу на нього. Для ведення бою

вночі потрібна .ретельна підготовка до виконання бойо­вих завдань, висока виучка, натренованість, сміливість, уміння швидко орієнтуватися, користуватися приладами нічного бачення, засобами освітлення та цілевказання.

ІЗ. У бою взвод (відділення, танк), використовуючи вигідні умови місцевості, повинен уміло поєднувати вогонь з просуванням і широко застосовувати маневр. Маневр проводиться силами і засобами, а також вогнем.

Маневр силами і засобами проводиться з метою за­няття вигідного положення для ведення вогню по най­більш уразливому місцю в бойовому порядку противни­ка, особливо у фланг і в тил, а також для виводу під­розділів з-під удару противника.

Видами маневру силами і засобами є: охоплення, об­хід та відхід. Охоплення —маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг против­нику. Обхід— більш глибокий маневр, який здійсню­ється з метою виходу для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється, як правило, у тісній вогневій та тактичній взаємодії, а обхід — в тактичній взаємодії з підрозділами, які діють з фронту. Відхід— маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника і заняття більш вигідного по­ложення. Він проводиться тільки за дозволом коман­дира. Маневр повинен бути простим, проводитися швид­ко, потай та раптово для противника. Для його здій­снення використовуються результати вогневого уражен­ня противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обо­роні, крім того, — траншеї і ходи сполучення.

Маневр вогнем (мал. 2) застосовується для ефектив­ного ураження противника. Він полягає у зосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, своє­часному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу та ве­денні вогню взводом одночасно по декількох цілях.

14. Постійна взаємодія між відділеннями (танками) у взводі, приданими йому засобами і сусідами полягав в узгодженні їхніх зусиль між собою за завданнями, ру­бежами, часом. Для цього командир взводу (відділення, танка) повинен твердо знати бойове завдання свого під­розділу і способи його виконання, завдання сусідніх під­розділів, орієнтири, сигнали оповіщення, управління та взаємодії, установлені старшим командиром. У бою він зобов'язаний підтримувати зв'язок із взаємодіючими підрозділами (вогневими засобами), в установлені терміни виконувати поставлені завдання, своєчасно обмі­нюватися даними про обстановку із взаємодіючими під­розділами, активно підтримувати їх засобами, які є. В обороні необхідно в першу чергу допомагати підрозділу, який обороняє найбільш важливі позиції, в наступі — який найбільш просунувся вперед.

+15. Бойове забезпечення дій взводу (відділення, тан­ка) полягає в організації і здійсненні заходів, які спря­мовані на підтримання бойової готовності і збереження його боєздатності, а також на створення сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставле­ного завдання. Воно організовується на основі рішення командира в усіх видах бою, а також під час пересуван­ня і розташування на місці і включає розвідку, охорону, захист від зброї масового ураження, маскування, інже­нерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хіміч­ного, біологічного захисту. Важливим напрямком заходів всіх видів бойового забезпечення є захист від високо­точної зброї противника.

Командир взводу (відділення, танка) повинен своєчас­но вживати заходів щодо поповнення ракет, боєприпасів, заправлення пальним, проведення технічного обслугову­вання бойових машин і озброєння, забезпечення особо­вого складу засобами індивідуального захисту і спеці­альної обробки, продовольством та іншими матеріаль­ними засобами, а також слідкувати за станом екіпіровки солдатів і сержантів та правильним її використанням.

Екіпіровка включає спорядження та інше майно, призначене для військовослужбовців, і поділяється на носиму і возиму частини.

Носима частина екіпіровки, як правило, знаходиться при солдаті і сержанті і включає особисту зброю, боє­припаси, протигаз (респіратор), піхотну лопату, шолом . стальний, польове спорядження, флягу з водою, речовий мішок з казаном, ложкою, кухлем, сухим пайком, аптеч­кою індивідуальною, засобом знезаражування води та предметами особистої гігієни, що в ньому знаходяться. Рішенням командира склад носимої частини екіпіровки може змінюватися.

Решта майна складає возиму частину екіпіровки, яка перевозиться на бойовій машині піхоти (бронетранспор­тері, автомобілі), танку і розміщується в місцях, визна­чених порадниками з експлуатації.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА – 2 хвилин.

  1. Перевіряю наявність матеріальних засобів,

  2. Нагадую тему, та вказую як досягнута мета заняття,

  3. Провожу розбір заняття, вказую загальні помилки та порядок їх усунення

  4. Оголошую оцінки, відмічаю дії кращих

Керівник заняття:

______________________________________________________________________
скачати

© Усі права захищені
написати до нас