Ім'я файлу: Практичні ШалигінПатентознавство (1).docx Розширення: docx Розмір: 30кб. Дата: 27.02.2021 скачати Міністерство освіти і науки України НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЧЕРНІГІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра: «АТ та ГМ» ЗВІТ з дисципліни: «Основи патентознавства та авторського права» Виконав: студент групи ЗМАТп-191 Шалигін В.А. Перевірив: к.т.н. доцент Слєднікова О. С. Чернігів 2020 ЗМІСТ
Практична робота 1 Пошук патентної інформації Патентний пошук – різновид інформаційного пошуку, здійснюваного переважно у фондах патентної документації з метою встановлення рівня правової охорони технічного рішення, меж прав власника патентного документа й умов реалізації цих прав. Патентний пошук є складовою частиною досліджень, під якими розуміються: визначення рівня і тенденцій розвитку об'єктів техніки шляхом проведення порівняльного аналізу створюваного об'єкта з кращими вітчизняними і закордонними зразками; установлення патентоспроможності технічних рішень і патентної чистоти нової продукції. Отже, є 3 групи цілей патентного пошуку: • встановлення рівня технічних рішень (для виявлення новизни); • встановлення обсягу прав власника (винахідника, заявника) при визначенні правомірності видачі патенту; • встановлення умов здійснення прав патентовласників (зв'язано з економікою експортних і патентно-ліцензійних операцій). Види патентного пошуку: • тематичний (предметний), тобто по індексу МПК; • іменний (для контролю діяльності конкурента); • по формальних ознаках документа (нумераційний), тобто №, дата (пріоритету, публікацій, викладення і т.д.). Процедуру пошуку можна представити з наступних етапів: 1 – визначення предмета пошуку (конкретизація і складання рубрикатора по темі); 2 – установлення кола країн; 3 – вибір тимчасового інтервалу пошуку (при плануванні — 7... 10 років; при патентних дослідженнях – 10...15 років; при дослідженнях патентоспроможності рішень – 50 років, а при дослідженнях патентної чистоти – за термін дії патентів); 4 – перегляд і добір описів винаходів (пошуки – тематичний, іменний, нумераційний, з використанням бібліографічних посилань; патентів-аналогів). Для пошуку аналогів і прототипу виконується спочатку аналіз технічного рішення, де: • для пристрою виписують усі функціональні елементи (вузли, деталі, блоки) з вказівкою функцій, виконуваних кожним з елементів; • для способу виписують ознаки, що характеризують наявність операцій і прийомів, утворюючих спосіб. Пошук інформації про винахід проводиться, як правило, для рішення однієї з наступних задач: • прогнозування тенденцій розвитку техніки; • визначення новизни технічних рішень, що заявляються як винаходи; • визначення патентної чистоти об'єктів техніки у відношенні винаходів. Далі виділяють сукупності істотних ознак об'єкта, завдяки яким можна одержати той технічний результат, що заявляється у винаході. Аналоги – об'єкти того ж призначення, що й об'єкт патентного дослідження, подібні по технічній сутності і по результату, що досягається при їхньому використанні. Прототип – найбільш близький до винаходу аналог по технічній сутності і результату, що досягається, при його використанні (в останніх правилах замість прототипу пишуть «найбільш близький аналог»). Існують два способи визначення прототипу з аналогів: 1) по максимальній кількості подібних ознак заявленого об'єкта винаходу й ознак аналога; 2) по одній (двом) істотній ознаці, що у більшому ступені в порівнянні з іншими впливає на досягнення позитивного ефекту і яку представляється можливим виділити з числа подібних з ознаками аналога. Практична робота №2 Опис винаходу Опис винаходу складається з наступних розділів (обов'язкова структура): • галузь техніки, до якої належить винахід; • рівень техніки; • суть винаходу; • перелік фігур, креслення (якщо на них є посилання в описі); • відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу. Для кращого розуміння і більш стислого викладання опису дозволяється ішла послідовність наведення розділів або їх частин, якщо цього вимагає характер винаходу. Не допускається заміна розділів опису в цілому або його частин з вказівкою на інформаційне джерело, в якому є необхідні відомості. Опис винаходу підписує заявник в тому ж порядку, що і заяву на видання патенту. Більш докладна структура опису наступна: 1. Клас МПК, до якого на думку заявника, відноситься винахід (в правому верхньому куту). 2. Назва винаходу (в однині, крім винятків). 3. Галузь техніки, до якої відноситься винахід, і переважна галузь застосування винаходу (якщо галузей декілька, то зазначають ті з них, які мають перевагу). 4. Характеристика аналогів винаходу з критикою і бібліографічними даними (по положенню достатньо згадування одного аналогу). 5. Характеристика прототипу, вибраного заявником з вказівкою на бібліографічні дані джерела інформації, де він розкритий; його ознаки з вказівкою тих з них, що співпадають з істотними ознаками винаходу (корисної моделі), які заявляються. 6. Критика прототипу з аналізом його технічних властивостей, зумовлених недостатністю ознак, що не дозволяють досягнути очікуваний технічний результат. 7. Суть винаходу виражається сукупністю суттєвих ознак і детально розкривається задача, на рішення якої направлений винахід, і вказується технічний результат (мета винаходу), якого можна досягнути при застосуванні винаходу. Задача формулюється так: «В основу винаходу (корисної моделі) поставлена задача вдосконалення ... (найменування об'єкту, що підлягає вдосконаленню) шляхом... (вказується в загальному вигляді характер вдосконалень)..., що дозволяє забезпечити... (вказується технічний результат, що досягається при використанні винаходу)». Приклад:«В основу винаходу поставлена задача вдосконалення (назва:) шарикопідшипника шляхом (нижня частина формули) введення захисних шайб по обидві сторони сепаратора, що дозволяє забезпечити його (технічний результат:) надійний захист від витік мастила і попадання стружки і бруду, а отже, підвищення довговічності». В цьому ж розділі вказуються всі істотні ознаки з виділенням ознак, відмінних від прототипу. Під технічним результатом розуміють виявлення нових властивостей або покращення характеристик відомих властивостей об'єкта винаходу, що зумовлені введенням в нього нових істотних ознак. Технічний результат може бути висловлений, наприклад, в зменшенні або збільшенні крутного моменту, у зниженні чи підвищенні коефіцієнта тертя, зменшенні або збільшенні частоти або амплітуди коливань, в зменшенні спотворювань сигналу, у структурному перетворенні в процесі кристалізації, в поліпшенні контакту робочого органу із середовищем тощо. Технічним результатом може бути розширення асортименту технічних засобів певного призначення або одержання таких засобів уперше. 8. Розкриття причинно-наслідкового зв'язку між сукупністю ознак винаходу і технічним результатом, якого можна досягнути, для чого необхідно показати, яким чином нові (відрізняльні) ознаки при взаємодії з відомими ознаками забезпечують появу нових технічних властивостей винаходу; розкрити характер появи цих особливостей і сформулювати технічний результат як наслідок виявлення цих властивостей. 9. Перелік фігур креслення з стислим поясненням з нумерацією арабськими цифрами; можуть бути фотографії і таблиці (що нумеруються окремо). За наявність лише однієї фігури, вона не нумерується. 10. Відомості, яки підтверджують можливість здійснення винаходу: Для пристрою - в статиці і при роботі – в дії (з цифровою позначкою, починаючи з «1» (фіг. 1); Для способу – вказівка на послідовність дій (заходів, операцій) над матеріальними об'єктами, а також на умови проведення цих дій (конкретні режими, температура, тиск і т.п.) і, якщо необхідно, на прилади, речовини і штами, що при цьому використовуються; при використанні в способі нових речовин розкривають спосіб їхнього отримання. Якщо для характеристики винаходу використовують виражені у вигляді інтервалу значень кількісні ознаки, то у прикладах здійснення винаходу мають бути наведені відомості, що підтверджують можливість одержання технічного результату у межах зазначеного інтервалу. 11. Приклади конкретного застосування і варіанти виконання. 12. Джерела інформації. 13. Підписи (у тому самому порядку, що й в заяві про видачу патенту). Кожний розділ опису слідує викладати в вигляді окремого абзацу для полегшення наступної роботи при виданні і складанні опису для зарубіжного патентування. При викладенні всіх розділів опису необхідно дотримуватися наступних правил: • використати терміни, узвичаєні в даній області техніки; • дотримуватися уніфікації термінології; • використати одну систему одиниць виміру. Опис з формулою винаходу повинен бути віддрукований на машинці через 2 інтервали або при комп'ютерному наборі через 1,5 інтервали з одного боку паперу форматом 210x297 мм, шрифтом, у якого заглавні літери мають висоту не менше 4, а малі літери – не менше 2,1 мм. Всі примірники опису з формулою винаходу повинні бути чітко віддруковані шрифтом і через копірку чорного кольору. Мінімальний розмір полів аркушів опису (формули, реферату) становить, мм: ліве – 25, верхнє праве і нижнє – 20. Математичні формули і символи можуть бути в описі, формулі і рефераті винаходу (корисної моделі). Форма подання математичного виразу не регламентується. Усі літерні позначення мають бути розшифровані у порядку їх використання в формулі, стовпцем і після кожного рядка ставляться крапка з комою (;). Для позначення інтервалів між величинами допускається використання знаку « - « (від і до), в інших випадках слід писати словами, «від» і «до». При вираженні величин у відсотках знак (%) слід ставити після числа. Якщо величин декілька, то знак (%) ставлять перед їх переліком з двокрапкою(:). Математичні позначення «>», «<», «=» та інші використовуються лише в математичних формулах, а в тексті їх слід писати словами (більше, менше, дорівнює тощо). Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні символи, математичні і хімічні формули вписуються чорнилом, пастою або тушшю чорного кольору. Не допускається суміш (від руки і на машинці). Практична робота №3 Оформлення опису «ноу-хау» «Ноу-хау» може бути оформлене на прилад або технологію. Назва «Представлення ноу-хау... (офіційна назва) на торги». Рекомендуємий обсяг 1-2 стор. друкованого тексту. Кожне речення необхідно нумерувати. Логіка побудови тексту повинна бути бездоганна з точки зору розкриття «ноу-хау» (стороння людина, яка читає опис, повинна сама зрозуміти доцільність придбання «ноу-хау», але не в змозі його реалізувати без придання додаткової конфіденційної інформації). Опис складається з трьох частин, кожна з яких починається стандартно. Кожна частина повинна містити лише ті відомості, вимоги, параметри, без яких реалізація в життя «ноу-хау» неможлива. Структура «ноу-хоу» на пристрій: І частина починається словами «Пристрій (прилад, механізм) складається з: 1, 2, 3...» Початок II частини такий «Присій (прилад, механізм) збирають так: 1, 2, 3...» Початок III частини такий «Пристрій прилад, механізм) працює так: 1, 2, 3...». Якщо під об’єктом розуміти не тільки матеріалізований в матеріалі пристрій але, наприклад, програмний продукт, який можна описати з поданих трьох частин, то на нього можна оформити «ноу-хау». Структура «ноу-хау» на технологію: І частина починається словами «технологія вимагає: 1, 2, 3...» Початок II частини такий «Технологія виготовлення (виробництва) включає: 1, 2, 3...» Початок III частини такий «Технологія (технологічний процес) реалізується (здійснюється) так: 1, 2, 3...» Технологія (гр. techne – мистецтво, ремесло, наука + logos – поняття, вчення) – сукупність знань про способи і методі обробки продукту (матеріалів, речовин, програм, інформації і т.д.). Алгоритм – комплекс послідовно виконуємих дій (кроків, етапів), направлених на рішення винахідницької задачі (не строго математично, а в більш широкому розумінні). В математичному розумінні алгоритм – сукупність дій для рішення даної задачі, наприклад, алгоритм знаходження кореня з числа і т.д. Якщо технологія, алгоритм або метод виконання розумових операцій визначають комплекс дій над об’єктом, то на них можуть бути оформлені «ноу-хау». Додавати формули, креслення, графіки, таблиці і т.п. неприпустимо. В описі не повинно бути помилок, виправлень. |