Ім'я файлу: ПВНЗ Київський медичний університет.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 20.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
лаб2.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 20.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
лаб2.docx
ПВНЗ Київський медичний університет
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
«ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ»
Підготувала студентка
медичного факультету
Олійник Аліна
Цивільний захист – це система заходів (організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних тощо), які вживають центральні і місцеві органи виконавчої влади та підпорядковані їм сили, підприємства, установи та організації для запобігання та ліквідації НС, що загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Вирішення проблем природно-техногенної безпеки України забезпечує проведення на державному рівні таких заходів:
- здійснення управління техногенними ризиками, що забезпечить стале, гарантоване зменшення кількості та наслідків НС техногенного і природного характеру.
- створення цілісної міжвідомчої системи моніторингу і налагодження державної служби прогнозування та попередження природних і техногенних НС.
- створення загальнодержавного реєстру потенційно небезпечних об’єктів і територій та механізмів їх моніторингу.
- підвищення ефективності роботи органів державного нагляду за станом і функціонуванням потенційно небезпечних виробництв.
Засобом розв’язання проблеми захисту від техногенних і природних НС є створення в Україні Єдиної державної системи ЦЗ населення і територій, основне завдання якої – запобігати та реагувати на НС.
Запобігання виникненню НС передбачає підготовку та реалізацію заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінювання ступенів ризику, завчасне реагування на події, що становлять загрозу виникнення НС для запобігання лиху або пом’якшення його можливих наслідків.
Реагування на НС – це скоординовані дії підрозділів Єдиної державної системи цивільного захисту щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварій (катастроф) для усунення загрози життю та здоров’ю людей, надання невідкладної допомоги потерпілим.
Цивільний захист здійснюється за такими принципами:
- гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров’я та власності;
- комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян;
- максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;
- централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійнорятувальних служб;
- гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;
- добровільності – у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для їхнього життя і здоров’я;
Єдина державна система ЦЗ (ЄСЦЗ) населення і територій створена для реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків НС у мирний час та особливий період, подолання наслідків НС.
Головні завдання ЄСЦЗ:
- прогнозування та оцінювання соціально-економічних наслідків НС;
- розробка та здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС;
- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;
- оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи;
- організація захисту населення і територій у разі виникнення НС;
- проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;
Структура ЄСЦЗ:
До єдиної системи цивільного захисту входять територіальні і функціональні підсистеми. Територіальні підсистеми створюються в областях та місті Києві, функціональні – в міністерствах і відомствах.
Кожна підсистема має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.
До складу підсистеми належать:
- органи управління; - сили і засоби;
- резерви матеріальних та фінансових ресурсів;
- системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.
Органи управління цивільним захистом та їх функції
Загальне керівництво ЄСЦЗ здійснює Кабінет міністрів України. Начальником ЦЗ України є Прем’єр-міністр України.
Безпосереднє керівництво діяльністю ЄСЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань ЦЗ – Державна служба цивільного захисту (ДСЦЗ). Керівник цього органу є заступником начальника ЦЗ України.
Керівництво територіальними підсистемами ЄСЦЗ здійснюють органи виконавчої влади в областях та місті Києві. Начальниками територіальних підсистем ЄСЦЗ є голови держадміністрацій, а їх заступниками – керівники територіальних органів ДСЦЗ.
Склад та основні завдання сил цивільного захисту
До сил цивільного захисту належать:
- оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
- аварійно-рятувальні служби;
- формування цивільного захисту;
- спеціалізовані служби цивільного захисту;
- пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
- добровільні формування цивільного захисту.
Основними завданнями сил цивільного захисту є:
- проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;
- проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
- гасіння пожеж;
- ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
- проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн;
- проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
- проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
- надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров’я;
- надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, і складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійнорятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.
Організація та порядок повсякденної діяльності оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та функціонування її під час виконання завдань за призначенням визначаються Положенням про оперативно-рятувальну службу цивільного захисту.
До повноважень Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту належить:
- аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі об’єктів підвищеної небезпеки та окремих територій, що перебувають у власності, володінні або користуванні суб’єктів господарювання, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій;
- невідкладне інформування керівників суб’єктів підвищеної небезпеки, про виявлення порушень вимог техногенної безпеки;
- безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання та їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж;
- право вимагати від усіх осіб, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації, додержання встановлених заходів безпеки;
Формування цивільного захисту
Формування цивільного захисту утворюються для проведення великих обсягів робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій чи терористичних актів, а також для проведення відновлювальних робіт, які потребують залучення великої кількості фахівців і техніки.
Формування цивільного захисту поділяються на об’єктові та територіальні. Об’єктові – на об’єктах господарської діяльності, які володіють спеціальною технікою і майном, а працівники підготовлені до дій в умовах надзвичайних ситуацій – суб’єктом господарювання;
Територіальні (шляхом об’єднання об’єктових формувань цивільного захисту на відповідній території): - в області, місті Києві, районі; - у місті обласного значення.
Органом управління спеціалізованою службою цивільного захисту є: - відповідний орган, визначений місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування; - відповідний структурний підрозділ центрального органу виконавчої влади.