Ім'я файлу: практика ОВ.docx
Розширення: docx
Розмір: 48кб.
Дата: 25.10.2020

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відокремлений структурний підрозділ - Хмельницький політехнічний коледж Національного університету "Львівська політехніка"

Реферат

З Організації Виробництва

Тема: Організація виробництва електрозварювального цеху

Виконала студентка групи МЕ-182

Міхалець Анастасія

Хмельницький - 2020


Зміст


  1. Що являють собою технологічні карти

  2. Склеювання

  3. Технологія склеювання

  4. Підготовка поверхонь під склеювання

  5. Спосіб нанесення клею

  6. Твердіння клею

  7. Посилання


Що являють собою технологічні карти


Основою наукової організації будівельних процесів є технологічні карти. їх розробляють на основі діючих нормативів з урахуванням передового досвіду в будівництві. На основі типових конструктивних рішень будівель і споруд розробляються типові технологічні карти, які прив'язані до місцевих умов.

Структура технологічної карти складається з наступних розділів.

1. "Область застосування" Містить характеристику конструктивних елементів будівель і споруд, види процесів та їх склад, характеристику умов виробництва.

2. "Організація і технологія виконання робіт" включає: вимоги завершеності підготовчих робіт, рекомендований склад машин і устаткування, графічний матеріал, що містить схеми конструктивних елементів, схеми комплексної механізації і розстановки машин і устаткування, технологічні схеми по влаштуванню елементів конструктивної частини, схеми складування матеріалів і конструкцій, рекомендації з виробництва робіт і складу бригади.

3. "Вимоги до якості і приймання робіт" містять схеми контролю або вказівки по здійсненню контролю та оцінки якості робіт (в табличній формі).

4. "Калькуляції витрат праці машинного часу і заробітної плати".

5. "Графік виробництва робіт" складається з використанням даних калькуляції витрат праці.

6. "Матеріально-технічні ресурси".

7. "Техніка безпеки" вимагає проектної розробки рішення щодо техніки безпеки, конкретні заходи та правила, що відносяться до процесів даної технологічної карти, з посиланням на нормативні документи.

8. "Техніко-економічні показники" складаються за даними калькуляції витрат праці та графіка виробництва робіт на прийнятий вимірювач кінцевої продукції. Вони включають: нормативні витрати праці робітників за підсумком калькуляції, людино-години, нормативні витрати машинного часу за підсумком калькуляції, машино-години; заробітну плату робітників за підсумком калькуляції, тривалість робіт за графіком, зміни; виробіток одного робітника в зміну, яка визначається діленням числового значення показника кінцевої продукції на нормативні витрати праці в людино-зміни; витрати на механізацію; суму змінюваних витрат, обумовлену сумою заробітної плати робітників і витрат на механізацію. Технологічні карти дозволяють завчасно розробляти технологічні норми для будівництва визначених типів будівель та споруд, регламентувати будівельних процеси тощо.


Склеювання


Склеювання — метод створення нероз'ємного з'єднання елементів конструкцій за допомогою клеїв. Процес склеювання ґрунтується на явищі адгезії — зчеплення в результаті фізичних і хімічних сил взаємодії клею з різними матеріалами за певних умов.

Метод придатніший, ніж зварювання, для з'єднання різнорідних матеріалів, тому що дозволяє зберегти структуру і властивості деталей, які склеюються і з'єднувати великі поверхні складної форми. Недоліки склеювання — значна тривалість робочого циклу і необхідність застосування складної багатоопераційної технології.

Одна з головних умов одержання міцного клейового з'єднання — висока адгезія клею до поверхонь, що склеюються. Для цього в першу чергу необхідне добре змочування клеєм поверхонь деталей. При поганому змочуванні до складу клею вводять спеціальні добавки, які, крім того, сприяють зниженню залишкових напружень в клейовому з'єднанні. Це забезпечує зростання міцності й довговічності з'єднання. Підвищенню міцності сприяє і підготовка поверхонь, які склеюються — наприклад, збільшення шорсткості за рахунок механічної або хімічної обробки, нанесення спеціальних підшарків, щільне притискання склеюваних поверхонь деталей на момент формування клейового з'єднання. Важливою умовою одержання високоміцного з'єднання є присутність в клеї і на поверхнях, які склеюються, полярних або здатних поляризуватися груп.

Технологія склеювання


Технологічний процес склеювання складається з декількох стадій:

підготовка поверхонь під склеювання;

нанесення клейових матеріалів на поверхні склеювання;

твердіння (тужавіння) клею.

Підготовка поверхонь під склеювання


Підготовка поверхонь полягає у видаленні із поверхонь склеювання забруднень та змін хімічної природи з метою досягнення максимальної змочуваності та адгезійної здатності. Ця операція є основним фактором, що визначає ресурс роботи клеєної конструкції.

Спосіб підготовки поверхонь під склеювання залежить від природи матеріалів, з яких виготовлені деталі, що склеюються, умов роботи виробу, конструктивних особливостей деталей для склеювання і типу клею, що застосовується. Способи підготовки поверхні можна поділити на фізичні та хімічні.

Фізична обробка поверхонь:


механічна обробка — абразивне шліфування, обробка металевою щіткою, піскоструменева обробка, обробка різанням (фрезерування, токарна обробка);

опромінення — γ-опромінення, обробка ультрафіолетовими чи інфрачервоними променями;

ультразвукова обробка;

обробка статичними чи високочастотним електричним розрядом;

газополуменева обробка.


Хімічна обробка поверхонь:


знежирення у парах розчинників, тампоном, в апараті Сокелетта, у ванні;

травлення;

фосфатування;

анодування;

ґрунтування адгезійними ґрунтами.

Спосіб нанесення клею

Вибір способу нанесення клею визначається його фізико-хімічними властивостями, розмірами і формою склеюваних поверхонь. Використовуються наступні способи нанесення:

промащування рідкого клею шпателем, ракелем і т.д.;

занурення у рідкий клей деталей перед склеюванням;

накочування рідкого клею роликом або щіткою;

екструзія рідкого або твердого клею через сопло;

спікання попередньо занурених деталей у порошкоподібний клей;

розпилення твердих клеїв електростатичне, плазмове чи газове;

розплавлення твердих клейових заготівок;

накладання плівок чи таблеток твердого клею.

Твердіння клею


Параметрами затверднення клею є температура, час і тиск. Технологічний процес склеювання може також містити додатково операцю видалення із клею летких речовин розчинника.

Температура затверднення клею може бути в умовах від кімнатної температури до 350 °C. При затвердненні в умовах підвищеної температури важливим є, щоб нагрівання було рівномірним у межах всього з'єднання. Охолодження клейового з'єднання слід проводити плавно. Нагрівання може бути здійснене у печах електричного опору, індукційним методом, інфрачервоним опроміненням та ін.

Важливим технологічним параметром є тиск склеювання, що визначається типом клею, що використовується, видом і розміром склеюваних поверхонь та ступенем підгонки їх одна до одної. Тиск створюється для фіксації деталей склеювання під час затверднення, забезпечення повнішого контакту поверхонь склеювання та змочування їх клеєм. Тиск регламентується технічною документацією на клей і не повинен перевищувати вказану величину. Для створення тиску при склеювання використовується наступне обладнання: гідравлічні преси, гідравлічні мішки, вантажі, струбцини, вакуумні мішки, автоклави.

Висновок

Технологічні карти розробляються з метою встановлення способів і методів і виконання окремих видів робіт, уточнення їх послідовності та тривалості, визначення необхідної кількості робітників, матеріальних і технічних ресурсів.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас