Ім'я файлу: Організаційно розпорядчі трудові документи.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 10.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
Поняття ємоційний стан та фрустрація.docx
Основні риси юридичної діяльності.docx

Міністерство Внутрішніх Справ України

Харківський Національний Університет Внутрішніх Справ

Факультет №6

Реферат

на тему : Організаційно розпорядчі трудові документи

Виконав студент

Групи ПДдср - 19 - 4

Романіченко Р.О.

Перевірив викладач

Пруднікова О.В.

Харків 2019

План

Вступ……………………………………………3

1.Вимоги до оформлення ……………………..4

2. Види розпорядчих документів……………...6

Висновки………………………………………..11

Список використаної літератури……………...12

Вступ

Діловодство - це діяльність, яка охоплює питання документування та організації роботи з документами в процесі управлінської діяльності.

Особливості сучасного діловодства полягають, насамперед, у переведені його на державну мову, широкому застосуванні комп'ютерних систем оброблення та друкування документів, необхідності дотримання вимог чинних державних стандартів в цій галузі, впровадження раціональних прийомів роботи.

Дотримання стандартів з діловодства у практичній роботі органів управління та документування сприяє встановленню чіткого організаційно-технічного порядку, викоріненню бюрократизму й тяганини. Опанування прийомів раціональної роботи з документами дає змогу скоротити час на їх складання, оброблення і пошук, організувати чіткий контроль за проходженням та виконанням документів. Зрештою, правильно підготовлений і належним чином оформлений документ - це свідчення культури виконавця.

Для поліпшення організації і прискореного опрацювання документів застосовують уніфіковані системи управлінської документації, які розрізняють за функціональними призначеннями.

Найважливішою в системі управління є організаційно-розпорядча документація (ОРД). Вона відіграє провідну роль в управлінській діяльності і призначена для оформлення процесів організаційного управління, правового закріплення розпорядчо-виконавчих дій державних органів, підвладних їм організацій та установ.

Організаційна документація - це документи, що закріплюють функції, обов`язки та права органів протягом тривалого терміну. Усі організації і підприємства у своїй діяльності поряд з актами органів державної влади керуються положеннями, статутами, правилами, інструкціями. Тому всі документи, які створені в певній організації - це обличчя фірми. Від того наскільки професійно виконана документація, буде залежати успіх даної фірми, а також те, чи зуміють керівники переконати співробітників, що саме вони є партнером, який їм необхідний.

1.Вимоги до виготовлення організаційних документів

Важливе значення у діловодстві мають правила оформлення документів.

При документуванні управлінської діяльності органами державної податкової служби України організаційно-розпорядчі документи (ОРД) оформляються на папері формату А4 (297 х 210 мм) та А5 (210 х 146 мм). Інколи використовується папір формату А3 (420 х 297 мм).

Кожний документ складається з окремих елементів - реквізитів.

Документи з використанням реквізитів оформляють відповідно до формуляра-зразка, який є моделлю побудови комплексу організаційно-розпорядчих документів.

При оформленні ОРД використовується такий склад реквізитів:

1 - Державний герб України;

2 - емблема підприємства, організації, установи;

3 - зображення нагород;

4 - код підприємства, організації, установи;

5 - код форми документа;

6 - назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;

7 - назва підприємства, установи, організації;

8 - назва структурного підрозділу;

9 - індекс підприємства зв'язку, поштова, телеграфна адреса, номер телетайпу, номер телефону, факсу, номер рахунка в банку;

10 - назва виду документа;

11 - дата;

12 - індекс (вихідний номер документа);

13 - посилання на індекс і дату вхідного документа;

14 - місце складання чи видання;

15 - гриф обмеження доступу до документа;

16 - адресат;

17 - гриф затвердження;

18 - резолюція;

19 - заголовок до тексту;

20 - позначка про контроль;

21 - текст;

22 - позначка про наявність додатку;

23 - підпис;

24 - гриф погодження;

25 - візи;

26 - печатка;

27 - позначка про засвідчення копії;

28 - прізвище виконавця та номер його телефону;

29 - позначка про виконання документа та направлення його до справи;

30 - відмітка про перенесення даних на машинний носій;

31 - відмітка про надходження.

32-запис про державну реєстрацію.

2. Головач А.С. Зразки оформлення документів для підприємств та громадян.- Донецьк: Сталкер, 1997.- 352с.

2. Види розпорядчих документів

Наказ

Наказ - це правовий акт, що видається на підставі й і на виконання діючих законів, указів, постанов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищестоящих органів. Це означає, що директор може видати наказ з усіх питань з своєї компентенції. Указаний документ є актом внутрішнього управління дія якого не виходить за межі конкретного підприємства, об за межі конкретного підприємства, обладнання, установи.

Накази бувають кадрові та з основної діяльності.

Накази по кадрах оформляють прийом на роботу, переміщення і переведення трудящих, увільнення робітників та службовців, заохочення, притягнення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. На підприємствах з великою кількістю робітників та службовців накази подібного роду уніфікуються.

Накази з основної діяльності оформляються рішення керівника, пов'язані з організацією роботи, порядком діяльності підприємства або його структурних підрозділів. Вони видаються і тоді коли треба довести до відома керівника директивні документи, що надійшли вищестоящих органів. При чому це робиться для того, щоб продублювати акти інших інстанцій. Практика довила, що у багатьох випадках таку роботу можна виконати шляхом ознайомлення з ними виконавців, установлення дійового контролю за реалізацією директорів та інших організаційних дій.

Важливе значення має процедура складання та оформлення наказу. Вона визначається інструкціями з діловодства підприємств, правилами про порядок підготовки проекту наказу та іншими правовими актами. У них передбачається обов'язкове дотримання ряду вимог і правил, котрі повинні забезпечити юридичну повноцінність документів, оперативне їх виконання, правильні і всебічне вирішення питання.

Даний документ набуває чинності з моменту підписання керівним працівником підприємства, якщо інший термін не вказаний в самому наказі. Право підписання мають не тільки перший керівник, але і його заступники, а також інші посадові особи у відповідності до своїх обов'язків.

У певних випадках дію наказу у часі обмежено законом. Слід відзначити, що накази як юридичні акти видають не тільки керівники підприємств, але і інші державні органи, діяльність яких грунтується на принципі єдиноначальності. У відповідності до законодавства накази видають міністри керівники центральних галузевих відомств, начальники відділів та управлінь виконкомів місцевих Рад народних депутатів, а також промислових виробничих об'єднань, фірм, трестів та комбінатів. Ці акти регулюють усі відносини пов'язані з певною галуззю господарства, культури чи управління.

Формуляр наказу має такі основні реквізити:

  • назва виду документа;

  • місце видання;

  • номер;

  • індекс за класифікатором та номенклатурою справ;

  • дату підписання;

  • заголовок;

  • текст;

  • підпис керівника.

Текст наказу з основної діяльності складається з двох частин: констатуючої та розпорядчої. У першій називаються причини, мета видання документа і наводяться для цього відповідні підстави, у другій - містяться приписи з посиланням на виконавців та терміну виконання. Розпорядча частина починається словом НАКАЗУЮ і викладається у наказовій формі.

Розпорядження

Це правовий акт, що видається одноосібно керівником, головним чином колегіального державного органу, для вирішення оперативних завдань. Як правило цей документ має обмежений термін дії і стосується обмеженого кола осіб, організацій та громадян. [5]

Розпорядження видаються головою Кабінету міністрів України. Голови виконкомів місцевих Рад народних депутатів також мають право видавати ці акти.

Розпорядження видаються від імені виконкому і підписується тільки головою, а не його заступником чи секретарем. Отже закон дає право керівникові одноосібно вирішувати деякі питання і відповідно видавати деякі правові акти.

4. Ділова українська мова: Навч. посібник / О.Д. Горбул, Л.У. Галузинська, Г.І. Ситнік, С.Я. Яременко: За ред. О.Д.Горбула.-К.: Знання, 2000. - 226с.

Виконкоми місцевих Рад у порядку одноосібного розпоряджання можуть розв'язувати питання, з яких остаточне рішення виконком доручив голові чи його заступнику, а також пов'язані з внутрішньою організацією роботи виконкому.

Багато є спільного у розпорядженні і наказі. У правовому відношенні ці розпорядчі документи рівнозначні. У цьому випадку слова у тексті НАКАЗУЮ замінюють словами ЗОБОВ'ЯЗУЮ, ПРОПОНУЮ, ДОРУЧАЮ, ВИМАГАЮ. Між цими двома правовими актами різниця ще в тому, що накази пишуться із загальних, всеохоплюючих питань, а розпорядження частково. Їх можуть видавати керівники структурних підрозділів підприємств.

Рішення

Під рішенням, як розпорядчим документом розуміють акт, якій ухваляється місцевими радами народних депутатів або їх виконкомами у їх колегіальному порядку для розв'язання найбільш важливих питань, що належать до їх компетенції. Рішеннями називаються також спільні акти, що видаються кількома неоднорідними органами.

За своїми юридичними властивостями рішення бувають нормативними та індивідуальними. Нормативними можна назвати рішення про режим роботи підприємств торгівлі і побутового обслуговування населення. Індивідуальними-рішення про прийом до експлуатації тієї чи іншої домобудівлі, про встановлення опікування.

Розробка проекту рішення складний процес. У ньому беруть участь члени виконкому, постійні комісії депутати, спеціалісти і заінтересовані спеціалісти. Тому у багатьох виконкомах Рад процедура цього документа закріплюється у правових актах. До проекту рішення додається довідка, що обгрунтовує необхідність і доцільність його видання. Її підписує керівник відділу, управління або організації, що подають проект. У тій же довідці подаються особи котрих необхідно запросити на засідання виконкому для розгляду питання, а також вноситься пропозиція проте, кому надіслати рішення після ухвалу виконкому.

Представлені проекти повинні бути завізовані виконавцями і заінтересованими організаціями із зазначенням дати. Заперечення за проектом оформляється у письмовому вигляді і додаються до нього. Обов'язковою повинна бути віза юрисконсульта виконкому, який перевіряє відповідність проекту до діючого законодавства. Погоджені проекти правових актів заздалегідь передають до протокольної частини. Рішення ухвалюють відкритим голосуванням членів виконкому за більшістю голосів. Після засідання виконкому, якщо виявляється, що деякі пункти рішення потребують редагування, створюються на чолі із заступником голови, котра протягом двох днів допрацьовує документ. Підписують рішення голова і секретар виконкому місцевої Ради народних депутатів і з цього моменту вони набувають чинності. Не пізніше ніж через три дні після підписання їх надсилають виконавцям.

У рішенні вказується коло осіб на яких поширюється його дія, конкретні посадові особи і установи, зобов'язані контролювати виконання документа.

Розглянутий розпорядчий документ містить такі основні реквізити:

  • Зображення державного герба.

  • Назву місцевої ради народних депутатів або його виконкому.

  • Зазначення місця видання.

  • Найменування виду документа.

  • Дата або дату і номер.

  • Заголовок.

  • Текси рішення.

  • Підписи голови і секретаря виконкому.

  • Печатка.

Звичайно рішення складаються із вступної частини, у якій констатується стан розглянутого питання містить перелік заходів із зазначенням строків здійснення і переліченням посадових осіб, відповідальних за своєчасне виконання рішення.

Постанова

Постанова - це правовий акт, що приймається вищими і деякими центральними органами колегіального управління для розв'язання найважливіших і принципових завдань, що стоять перед даними органами і встановлення стабільних норм і правил поведінки.

Постанови видають Кабінети міністрів республік на основі законів у порядку їх виконання. У деяких випадках особливо важливі постанови приймають Верховна Рада, профкоми.

Текст постанови як правило, складається з двох частин - констатуючої та ухвалюючої. Перша мітить вступ, оцінку стану і при необхідності, підстави для видання або посилання на правовий акт вищестоящого органу. В ухвалюючій частині наводяться перелік запропонованих заходів, визначається виконавець та термін виконання.

Проекти постанови не рідко готують багато установ чи відомств. Постанови узгоджують з установами, інтересів яких вони торкаються і представляється для візування керівника. Якщо виникають розбіжності до проекту постанови додається довідка з викладом їх суті.

Проект документа разом супроводжуючим листом і довідками про погоджені писаними керівниками установ які складають проект.

Висновок

Після здобуття Україною незалежності, постала необхідність утвердження її на міжнародній арені, а отже й закріплення української мови, як державної. Нагальною потребою сьогодення є зміцнення статусу української мови у діловому спілкуванні, оскільки, писемне спілкування в ділових відносинах між організаціями, а також в державному, суспільному та політичному житті переходить на українську мову. Це стосується діловодства, офіційних документів, актів державної влади й управління, а отже всіх видів документації. Саме офіційно-діловий стиль задовольняє потреби членів суспільства у діловій сфері.

Основу документаційного забезпечення діяльності будь-якого підприємства становлять організаційні, розпорядчі й довідково-інформаційні документи. Організаційні документи на тривалий час закріплюють і регламентують структуру, завдання, функції, обов'язки, права й відповідальність органів управління та спеціалістів організації. Ці документи, разом із нормативно-правовими, розпорядчими, довідково-інформаційними документами створюються безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях та фірмах і стосуються питань їх загальної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Навч. посібник для вищ. та серед. спец. навч. закладів / С.В. Глущик, О.В. Дник, С.В. Шевчук - 3-тє від., переробл. і допов. - К.: А.С.К., 2000.-400с.

  2. Головач А.С. Зразки оформлення документів для підприємств та громадян.- Донецьк: Сталкер, 1997.- 352с.

  3. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. пос.-3-те вид.-К.:Либідь, 2001.-384с.

  4. Ділова українська мова: Навч. посібник / О.Д. Горбул, Л.У. Галузинська, Г.І. Ситнік, С.Я. Яременко: За ред. О.Д.Горбула.-К.: Знання, 2000. - 226с.

  5. ДСТУ 2732 - 94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення.- К.: Держстандарт України, 1994. - 33с.

  6. ДСТУ 4163-2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.

  7. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. - 3-тє вид., доповнене - Х.: Торсінг, 2003. - 448 с.

  8. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібник - К.: Либідь , 1992.- 280с.

  9. Крічок О.Г., Корбутин В.І., Процюк В.К., Дубич К.В. Документування у менеджменті: Підручник.-К.: Центр навч. літератури, 2003.-216с.

  10. Кузнецова Т.В., Степанов Е.А., Фимен Н.Р. Делопризводство и техническая документация.-М.: Бизнес-школа,1995.-125с.

  11. Лоза О.В. Діловодство та документування управлінської діяльності. Навчальний посібник.- К.: УААУ, 1997.- 68с.

  12. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: зразки найважливіших документів українською мовою.-К.: Техніка, 1992.- 400с.

  13. Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління. Підручник.-К.: МАУП, 1997.- 344с.

  14. Плотницька І.М. Ділова українська мова у сфері державного управління: Навч.посіб.- К.: УАДУ, 2000.-192с.

  15. Погиба Л.Т., Трибіниченко Т.О., Болан М.П. Складання ділових паперів. Практикум: Навч. посібник.-К.: Либідь, 2002.-240с.

  16. Рабинович П.А. Кореспонденція і діловодство.-К.: Вища школа, 1978.

  17. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів/ С.П. Бибик, І.Л. Ленько, Л.О.Пустовій, Г.М.Сюта.-К.: Довіра, 1999.- 507с.

  18. Фельзер А.Б., Миссерман М.Р. Делопроизводство: Справ. Пос.-3-е изд., перераб.-К.: Висш. Шк., 1988.-320с.

  19. Шевчук С.В., Українське ділове мовлення: Навч. посібник. - 3-тє вид., переробл. і допов. - К.:Вища шк., 2004. - 302с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас