МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ
Курсова робота
з дисципліни
"Конституційне право України"
на тему:
"Органи правосуддя в Україні"
Виконала: Реп`ях Ірина
Студентка групи Ю - 31
Рецензент: Танасійчук Т.Б.
Коломия 2005
Зміст
Вступ.................................................................................................................с.4
Органи правосуддя в Україні...............................................................с.5 - 23
1.1. Суди - виключні органи правосуддя в Україні............................с.5 - 7
1.2. Система судів загальної юрисдикції.............................................с.8 - 11
1.3. Функції і повноваження судів загальної юрисдикції..................с.12 - 13
1.4. Основні засади судочинства в Україні.........................................с.14 - 20
1.5. Вища рада юстиції України: порядок формування, склад,
основні функції і повноваження...........................................................с.21
1.6. Адвокатура......................................................................................с.22 - 23
2. Організація здійснення правосуддя в Україні.....................................с.24 - 41
Висновок..........................................................................................................с.42 - 44
Список літератури...........................................................................................с.45
План
Вступ
1. Органи правосуддя в Україні
1.1. Суди - виключні органи правосуддя в Україні
1.2. Система судів загальної юрисдикції
1.3. Функції і повноваження судів загальної юрисдикції
1.4. Основні засади судочинства в Україні
1.5. Вища рада юстиції України: порядок формування, склад, основні
функції і повноваження
1.6. Адвокатура
2. Організація здійснення правосуддя в Україні
Висновок
Список літератури
Вступ
Правосуддя - одна з форм державної діяльності, яку в Україні відповідно до Конституції України здійснює тільки суд .
Правосуддя здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ, що стосується прав та інтересів громадян, державних підприємств різних форм власності, установ, організацій, колективів сільськогосподарських підприємств інших кооперативних організацій, їх об`єднань, інших громадських організацій, партій, а також розгляду кримінальних справ і застосування встановлених законом мір покарання до осіб, винних у вчинені злочину, а також виправдання невинних. Основи законодавства України, Автономної Республіки Крим, про судоустрій встановлюють, що діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань на закріпленні в Конституції України і Конституції Автономної Республіки Крим суспільний лад, його політичну та економічну систему; на соціально - економічні, політичні та особисті права і свободи громадян, проголошені і гарантовані Конституції України, законами України; прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, політичних партій.
Правосуддя здійснюється на засадах громадян перед законом і судом.
Громадяни мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров`я, на особисту свободу і майно.
Правосуддя здійснюється в точній відповідності із законами України.
1. Органи правосуддя в Україні
1.1. Суди — виключні органи правосуддя в Україні
Правосуддя в Україні, згідно з Конституцією України (ст. 124), здійснюється виключно судами, не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Правосуддя с видом державної діяльності, пов'язаним з вирішенням соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право, шляхом розгляду на судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ І додержанням встановленої законом процесуальної форми.
Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Конституція України встановлює певні вимоги до посади судді. Ним може бути лише громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Судді зобов'язані при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України; забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ; додержуватися службової дисципліни та розпорядку роботи суду; не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; не допускати вчинків та будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.
Відповідно до Конституції України (ст. 129), судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.1
Незалежність суддів є важливою умовою самостійності і авторитетності судової влади, можливості об'єктивно здійснювати правосуддя, у повній відповідності до закону захитати права і законні Інтереси громадян. Конституція і чинне законодавство України встановлює правові гарантії незалежності суддів, які забезпечуються:
1.Встановленим законом порядком їх обрання і звільнення з посади. Згідно з Конституцією України (ст. 128), перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснює Президент України.1 Всі судді, крім суддів Конституційного суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п'яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
2. Незмінюваністю суддів. Відповідно до Конституції України (ст. 126), судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше;
3. Недоторканністю суддів. Недоторканність суддів означає посилений режим їх захисту державою порівняно з іншими громадянами і проявляється в установленні особливого порядку притягнення суддів до кримінальної і адміністративної відповідальності. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне Йому майно та документи. Проникнення в житло чи службове приміщення суддів, в його особистий або службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитись тільки з санкцій Генерального прокурора України за наявності порушеної кримінальної справи;2
4. Передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;
5. Забороною впливу на суддів у будь-який спосіб. Незалежність процесуальної діяльності суддів означає їх незалежність від впливу органів державної влади і управління, посадових осіб, партій і громадських організацій, засобів масової інформації, окремих громадян; від судів вищого рівня; від висновків прокуратури, слідчих органів, учасників судового процесу, тобто можливість судді вільно брати участь у дослідженні доказів, обговоренні і прийнятті рішення за власним переконанням. Багато тут залежить від самого судді, від його розуміння свого місця у державному механізмі. Суддям має бути притаманне відчуття відповідальності за долю людини, життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку якої Конституція визнає найвищою соціальною цінністю;1
6. Відповідальністю за неповагу до суду чи судді. Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом;
7. Правом судді на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності, як і до виходу у відставку;
8. Створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судія, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;
9. Системою органів суддівського самоврядування.
Згідно з Законом України "Про органи суддівського самоврядування", воно здійснюється через конференції суддів місцевих та апеляційних судів, збори суддів вищих спеціалізованих судів, конференцію суддів військових судів України, збори суддів Верховного Суду України, конференцію суддів господарських судів України, з'їзд суддів України.2
Конституційне положення про підкорення суддів при здійсненні правосуддя лише закону означає, що судді зобов'язані вирішувати справи на підставі Конституції і законів України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому законом. У випадках, передбачених законом, суд застосовує норми права інших держав. У разі відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини, а при відсутності такого заходу суд виходить із загальних начал і змісту законодавства України.
1.2. Система судів загальної юрисдикції
Згідно з Конституцією України (ст. 125), система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації.1 Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції е Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Принцип територіальності означає, що юрисдикція окремих ланок судової системи поширюється на певні території, які можуть збігатися або не збігатися з адміністративно-територіальними одиницями. Побудова судової системи за принципом територіальності з урахуванням зв'язку між населеними пунктами забезпечує наближення судів до населення.
Спеціалізація судів і суддів з розгляду справ певних категорій сприяє підвищенню професіоналізму суддів завдяки поглибленому вивченню окремих галузей законодавства та практики його застосування, а тому більш надійному захисту прав і законних інтересів громадян. Конституція України не дає повного визначення судової системи, вона встановлює лише базові положення для подальшого розвитку системи судів України і законодавства з питань організації та діяльності судів загальної юрисдикції'.
Проект Концепції судово-правової реформи, розроблений на підставі нової Конституції України, передбачає таку систему судів загальної юрисдикції: місцеві суди — районні (міські) суди, апеляційні суди, вищі суди, Верховний Суд України.
Районні (міські) суди, згідно з проектом Концепції судово-правової реформи, розглядають по першій інстанції усі цивільні та адміністративні справи суддею одноособове та кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі: 1) на строк до п'яти років включно — суддею одноособово; 2) до десяти років включно — судом у складі одного судді і двох народних засідателів; 3) понад десять років або смертної кари — судом у складі судді і шести присяжних (судом присяжних). У районних (міських) судах застосовується спеціалізація суддів з цивільних, адміністративних і кримінальних справ. Передбачений Конституцією України судовий контроль за правомірністю процесуальних дій і рішень органів дізнання і слідчих здійснюють судді з адміністративних справ.
Апеляційні суди, відповідно до Концепції, утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. В їх складі формуються відділення в цивільних, адміністративних та кримінальних справах.
Вони розглядають апеляції на рішення районних (міських) судів колегіальне у складі трьох суддів відповідного відділу. По першій інстанції апеляційні суди справ не розглядають. Голова апеляційного суду або призначений ним один з його заступників вирішують питання про дозвіл підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, на негласне проникнення в жилі та службові приміщення, візуальне спостереження в них, зняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів отримання інформації та контроль телеграфно-поштових відправлень.
Концепція судово-правової реформи в Україні передбачає, що військові суди гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил розглядають лише справи про військові злочини, вчинені військовослужбовцями, та справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління. У перспективі розгляд усіх справ щодо військовослужбовців може бути передано до компетенції невійськових судів. Військові суди гарнізонів розглядають по першій інстанції всі справи, віднесені до компетенції військових судів, у тому ж складі, як і районні (міські) суди. Військові апеляційні суди регіонів і Військово-Морських Сил с апеляційною інстанцією у справах розглянутих по першій інстанції військовими судами гарнізонів і розглядають ці справи колегіальне у складі трьох суддів.
Систему господарських судів, згідно з Концепцією, складають господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, окружні і Вищий господарський суд, який входить до складу Верховного Суду України. Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя розглядають по першій інстанції одноособове або колегіальне у складі трьох суддів, залежно від ціни позову, усі господарські справи. Окружні господарські суди обслуговують по кілька областей Західного, Центрального, Південного та Східного регіонів і є апеляційною інстанцією щодо господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Вони розглядають справи колегіальне у складі трьох суддів. Рішення або ухвали цих судів можуть бути переглянуті лише в касаційному порядку або за ново виявленими обставинами Вищим господарським судом України.1
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. До його складу, відповідно до Концепції, входять Виший цивільний суд, Вищий господарський суд, Виший адміністративний суд, Виший кримінальний суд, Виший військовий суд. Виші суди справ по першій інстанції не розглядають, вони є касаційною інстанцією для місцевих та апеляційних судів. Пленум Верховного Суду судових справ не розглядає, а лише дає роз'яснення з питань застосування судами чинного законодавства на основі узагальнення судової практики.
Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласний, Київський і Севастопольський міські суди діють у складі президії суду, судової колегії в цивільних справах і судової колегії в кримінальних справах.
Президія цих судів утворюється у складі голови, заступників голови і суддів у кількості, встановленій згідно з чинним законодавством. Судова колегія в цивільних справах і судова колегія в кримінальних справах затверджуються президією Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів з числа судців відповідного суду. Судові колегії очолюють заступники голови суду.
Верховний Суд України діє в складі Пленуму Верховного Суду, судової колегії в цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах, військової колегії; для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду утворюється Президія Верховного Суду України. Пленум Верховного Суду діє в складі Голови Верховного Суду, заступників Голови і членів Верховного Суду. Склад судової колегії в цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах і військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду Судові колегії Верховного Суду України розглядають у межах своїх повноважень справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і зв'язку з ново виявленими обставинами. Президія Верховного Суду утворюється в складі Голови, заступників Голови і членів Верховного Суду в кількості, що
визначається чинним законодавством України. Президія Верховного Суду розглядає питання організації роботи судових колегій і апарату Верховного Суду, А також подає допомогу судам нижчого рівня у правильному застосуванні законодавства.1
Закон України від 11 травня 2004р. У випадках, передбачених законом або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, спори, що виникають із цивільних правовідносин, за згодою сторін можуть вирішуватись третейськими судами, в порядку передбаченому законом України "Про третейські суди".2
Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України "Про третейські суди", для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Цей закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги що до третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваний законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
До третейського суду за згодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Третейський суд утворюється та діє на принципах: законності; незалежності третейських судів та підкорення їх тільки законові; рівності учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; добровільності утворення третейського суду; арбітрування; самоврядування третейських судів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів.
Положення про постійно діючий третейський суд та регламент третейського суду затверджується його засновником і публікується.
Положення про постійно діючий третейський суд повинно містити відомості про його найменування, місце знаходження, відомості про засновника третейського суду, склад, компетенцію та порядок створення органів самоврядування третейських судів, порядок обрання голови третейського суду, підстави та порядок припинення діяльності третейського суду.
Положення про постійно діючий третейський суд може містити інші положення, визнанні засновником за необхідні для забезпечення належної діяльності третейського суду відповідно до Закону.
Порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється Законом та регламентом третейського суду. Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбаченні цим Законом, але не суперечать принципам, організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.
Третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.
У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, третейські суди застосовують законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого третейські суди застосовують аналогію права чи керуються торговими та іншими звичаями, якщо основні за своїм характером та змістом властиві
таким спірним відносинам.
1 2 3 4