Ім'я файлу: лаба 9лера.docx Розширення: docx Розмір: 1441кб. Дата: 15.04.2020 скачати Пов'язані файли: господарське право.docx 1111111.docx Курсова_Гнилюх_Юлія.docx МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра маркетингу і логістики Лабораторна робота № 9 з дисципліни: «Складська логістика» на тему: «ОПТИМІЗАЦІЯ РІШЕНЬ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ: БАЗОВА ОДНОПРОДУКТОВА ЗАДАЧА» Виконала: ст. гр. МЕ-38 Шовкун Валерія Прийняв: к.е.н, асис.каф. МЛ Довгунь О.С Львів-2019 ЗмістІ. Розв’язування задачі на комп’ютері з використанням стандартнихфункцій Excel.Оскільки постановка задачі цілком відповідає базовій однопродуктовій економіко–математичній моделі управління запасами, для відповіді на поставлені у прикладі запитання можна скористатися формулами Потрібно лише визначитися в одиницях виміру та зафіксувати значення вихідних параметрів. За одиницю виміру часу оберемо 1 місяць, за одиницю продукції – 1 меблевий гарнітур "Соната", за одиницю виміру витрат – 1 тисячу гривень. У наведених одиницях виміру вихідні показники задачі будуть наступними: 1) інтенсивність попиту: r= 200 (гарнітурів на місяць); 2) інтенсивність виробництва гарнітурів з метою поповнення запасів чи ліквідації дефіциту: s= 317 (гарнітурів на місяць); 3) витрати на зберігання одного гарнітура впродовж місяця: с1=0.17 (тис. грн.); 4) втрати внаслідок дефіциту – через відсутність потрібного гарнітура впродовж одного місяця (30 днів): с2 =0.15 (тис. грн.); 5) витрати, пов’язані з налагодженням поточної лінії та відновленням виробництва гарнітурів: с3=10 (тис. грн.). Відкриємо робочу книгу Excel, впишемо назву задачі: «Оптимальне управління виробництвом та зберіганням меблів». Блок клітинок A5:E10 відводимо для вихідних даних, а блок клітинок A12:E17, який за формою збігається з блоком A5:E10 – для підсумкових даних про оптимальний цикл управління запасами. Для цього у клітинки E13:E17 заносимо потрібні формули: тривалість циклу = КОРЕНЬ(2*E7*(E8+E9)*E10/E6/(E7-E6)/E8/E9) максимальний рівень запасів = КОРЕНЬ(2*E6*(E7-E6)*E9*E10/E7/E8/(E8+E9)) максимальний рівень дефіциту = КОРЕНЬ(2*E6*(E7-E6)*E8*E10/E7/E9/(E8+E9)) загальні середньомісячні витрати = КОРЕНЬ(2*E6*(E7-E6)*E8*E9*E10/E7/(E8+E9)) розмір однієї партії гарнітурів= КОРЕНЬ(2*E6*E7*(E8+E9)*E10/(E7-E6)/E8/E9) Автоматично після введення кожної формули отримуємо відповідний результат. Підсумки усіх розрахунків показано на рисунку 1. Рисунок 1.Підсумки розрахунків. ІІ. Розв’язування задачі з використанням інструменту "Поискрешения".Розв’яжемо задачу про оптимальне управління виробництвом та зберіганням меблевих гарнітурів як нелінійну багатовимірну оптимізаційну задачу з використанням інструменту пошуку рішення Excel. Для цього на другому аркуші нашої робочої книги. В клітинках A1:F1 знову вписуємо назву задачі: "Оптимальне управління виробництвом та зберіганням меблів", а в клітинках A2:F2 – що йдеться про базову однопродуктову модель. В клітинках A3:F3 уточнюємо, що будемо використовувати інструмент пошуку розв’язку. Блок клітинок A5:E10 відводимо для вихідних даних задачі. Цей блок є точною копією аналогічного блоку з попереднього аркушу (рис. 1). В блоці A12:E22 (дивись рис. 2) побудуємо таблицю для підсумкових даних про всі параметри оптимального циклу управління запасами. А саме: тривалість циклу, з розбивкою на періоди накопичення та використання запасів і періоди накопичення та ліквідації дефіциту (відповідно, змінні T ,t1 ,t2 ,t3 ,t4), максимальний рівень запасів (H=(E7-E6)*E15), максимальний рівень дефіциту(h=E6*E17), загальні середньомісячні витрати (y – цільова змінна у=(0,5*E8*E19*(E15+E16)+0,5*E9*E20*(E17+E18)+E10)/E13) та розмір однієї партії гарнітурів (q)= E6*E13. Результати розрахунків наведено на рисунку 3. Рис. 2. Діалогове вікно інструменту пошуку рішення, яке було налаштоване для розв’язування базової задачі Рис. 3. Робочий аркуш з вихідними даними задачі оптимального управління виробництвом і зберіганням меблевих гарнітурів "Соната" та результатами розрахунків з використанням інструменту "Поиск решения" Excel. Нелінійна оптимізація призводить лише до наближеного розв’язку задачі. Тому, для порівняння з точним розв’язком, у клітинки F13, F19:F22 ми переписали результати,отримані попереднім способом. Спостерігаємо досить високий збіг кінцевих результатів. Відповідь. Виходячи з практичних міркувань, за наведених умов економічно виправдано обрати наступну стратегію управління виробництвом та запасами виготовленої продукції: 1) розмір однієї партії гарнітурів визначити у кількості 369 одиниць; 2) припиняти виготовлення гарнітурів та переходити до виготовлення меблевих дрібниць в момент, коли рівень запасів гарнітурів дорівнюватиме 64 одиниці; 3) допускати дефіцит готової продукції та відновлювати виробництво гарнітурів у момент, коли дефіцит становитиме 72 одиниці. Зазначена стратегія забезпечуватиме мінімум загальних середньомісячних витрат, пов’язаних зі зберіганням запасів, відновленням виробництва та втратами внаслідок дефіциту, у розмірі до 10.84 тис. грн. ІІІ. Стійкість розв’язку задачі оптимального управління запасамищодо незначної варіації оптимальних значень керованих параметрів.Знайдемо залежність оптимальних загальних середньомісячних витрат y від розміру однієї партії поповнення запасів q в межах варіації цього керованого параметру від 200 до 700 одиниць продукції (гарнітурів). Точніше, побудуємо кусково–лінійну апроксимацію цієї залежності. Для цього розіб’ємо інтервал [200 , 700 ] на відрізки довжиною 50 одиниць продукції та зафіксуємо значення межових точок (таких точок 11): 200, 250, 300, 350, 400, 450, 500, 550, 600, 650, 700. Далі для кожного наведеного значення розміру однієї партії поповнення запасів i q , i 1, 11, потрібно розв’язати оптимізаційну задачу управління запасами з додатковою умовою: q =rT= qі. Розпочнемо з першої задачі (i= 1 , q1=200). Активізуємо в книзі "Mebli.xls" на її другому аркуші інструмент пошуку рішення, який було використано раніше для розв’язування базової задачі та командою "Добавить" додамо обмеження: $E$22=200, після чого натиснемо на кнопку “Выполнить” (Рис.4) Рис. 4. Діалогове вікно інструменту пошуку рішення, яке було налаштоване для розв’язування базової задачі. В аналогічний спосіб, щоразу змінюючи додаткове обмеження, розв’язуємо й решту дев’ять задач, фіксуючи відповідні результати у підсумковій таблиці 9.1. Таблиця 9.1 Залежність оптимальних загальних середньомісячних витрат y від розміру однієї партії поповнення запасів q
Графік залежності оптимальних загальних середньомісячних витрат y від розміру однієї партії поповнення запасів q , побудований майстром діаграм Excel за даними таблиці 9.1, наведено на рис. 5. Рисунок 5 . Кусково–лінійна апроксимація залежності оптимальних загальних середньомісячних витрат в системі управління запасами від розміру однієї партії поповнення запасів. Помічаємо, що досліджувана залежність відтворюється опуклою функцією, причому незначні відхилення розміру однієї партії поповнення запасів q від оптимального значення цього параметру q≈ 350 супроводжуються незначним збільшенням загальних середньомісячних витрат: при 300 ≤q≤ 450 загальні середньомісячні витрати в системі управління запасами не перевищуватимуть 11, тисяч гривень, тобто відхилення від оптимального рівня витрат не перевищуватиме 0,63 %. Водночас при подальшому зростанні відхилення розміру однієї партії поповнення запасів q від оптимального розміру q≈350 оптимальні загальні середньомісячні витратив с истемі управління запасами помітно збільшуватимуться. ВисновкиНаведена властивість розв’язку задачі оптимального управління запасами підкреслює, з одного боку, доцільність та економічну ефективність пошуку логістичних рішень з використанням оптимізаційних економіко– математичних методів і моделей та обчислювальної техніки. З іншого боку, ця властивість свідчить про можливість округлювання або незначного відхилення від теоретичних оптимальних результатів, якщо це є виправданим з практичних міркувань. |