«Оптимізація поточних витрат підприємства в умовах цифрових трансформацій»

1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
. Кафедра економіки
.
Коваленко Наталія Іванівна .
(прізвище, ім`я, по-батькові)
Студент
5 курсу форма навчання заочна Навчально-науковий
інститут телекомунікацій Спеціальність
051 «Економіка»
Допускається до захисту в ДЕК
Зав. кафедрою Гусєва О.Ю.
«
» 2021р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
«Оптимізація поточних витрат підприємства в умовах
цифрових трансформацій»
Керівник: _
Голобородько А.Ю., к.е.н.,
доцент
Дипломник
_
Дата представлення
Дата захисту
Київ – 2021р.

2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Навчально-науковий інститут телекомунікацій Кафедра економіки
Спеціальність 051 «Економіка» Форма навчання заочна
Затверджую:
Зав. кафедрою Гусєва О.Ю.
«
» 2021р.
ЗАВДАННЯ
на дипломну роботу
Студенту Коваленко Наталії Іванівіа дипломної роботи: «Оптимізація поточних витрат підприємства в умовах цифрових трансформацій»
Затверджена наказом по університету від «
»
20 р. № .
1. Цільова установа дипломної роботи
На підставі вивчення законодавчих актів, спеціальної наукової та
навчальної літератури, статистичної і бухгалтерської звітності
розкрити теоретичні аспекти оптимізації складу поточних витрат
підприємства,
Визначити ринкову позицію досліджуваного підприємства,
обґрунтувати шляхи оптимізації поточних витрат..
2. Перелік графічного матеріалу: таблиці, схеми, рисунки
3. Зміст дипломної роботи і календарний план її виконання:
Зміст дипломної роботи
Термін виконання
Підготовка бібліографії за темою дипломної роботи
Вступ

3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМИ ВИТРАТАМИ
ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність поточних витрат діяльності підприємств
1.2 Класифікація та склад поточних витрат підприємств
1.3
Оптимізація складу поточних витрат підприємства в умовах цифрових трансформацій
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Оцінка ринкової позиції підприємства
2.2 Аналіз структури та динаміки поточних витрат досліджуваного підприємства
2.3 Факторний аналіз поточних витрат підприємства
РОЗДІЛ 3.
ОПТИМІЗАЦІЯ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ
ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВИХ
ТРАНСФОРМАЦІЙ
3.1 Удосконалення механізму управління поточними витратами на підприємстві
3.2 Обґрунтування величини поточних витрат підприємства на плановий період
Висновки та пропозиції
Оформлення роботи, підготовка докладу та ілюстративного матеріалу
Термін подачі студентом завершеної дипломної роботи
2021 р.
Дата видачі завдання
«
» «
» 20 р.
Керівник дипломної роботи к.е.н., доцент Голобородько А.Ю
(підпис)
Завдання прийняв до виконання студент-дипломник
(підпис)

4
ЗМІСТ
ВСТУП
5
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ПОТОЧНИМИ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність поточних витрат діяльності підприємств
9 1.2 Класифікація та склад поточних витрат підприємств
22 1.3 Оптимізація складу поточних витрат підприємства в умовах цифрових трансформацій
29
Розділ 2 АНАЛІЗ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Оцінка ринкової позиції підприємства
38 2.2 Аналіз структури та динаміки поточних витрат досліджуваного підприємства
46 2.3 Факторний аналіз поточних витрат підприємства
53
Розділ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА В
УМОВАХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
3.1 Удосконалення механізму управління поточними витратами на підприємстві
66 3.2 Обґрунтування величини поточних витрат підприємства на плановий період
76
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
88
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
92
ДОДАТКИ
97

5
ВСТУП
Основною метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація прибутку. Можливості її одержання обмежені, по-перше, поточними витратами і, по-друге, попитом на продукцію. В процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні і грошові витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), які називаються поточними витратами.
Загальна величина поточних витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг формує собівартість продукції і є найважливішим узагальнюючим якісним показником діяльності підприємства.
Поточні витрати підприємств, що займаються виробничою діяльністю, називаються витратами виробництва. Поточні витрати підприємств, що здійснюють збутову, постачальницьку, торгово-посередницьку діяльність, називаються витратами обігу.
Так як поточні витрати підприємств істотно впливають на його прибуток, тому необхідно ретельно контролювати і обґрунтовувати їх доцільність, володіти методами аналізу і планування поточних витрат.
Витрати підприємства, а саме ефективне управління ними, є головною складовою управління підприємством в цілому. Важко переоцінити те значення, яке має наявність інформації про витрати для діяльності підприємства і результатів цієї діяльності. Користувачами такої інформації виступають власники і керівники підприємства, засновники, кредитори, органи виконавчої влади.
Вивченням питання поточних витрат торговельних підприємств займаються багато вчених-економістів, серед яких Бланк І., Мазаракі А.А., С.
А. Котляров, А. Яругова та інші.
Безпосередньо в процесі управління витратами і собівартістю продукції вирішують де і в яких обсягах мають витрачатися ресурси підприємства; де, для чого і в яких обсягах потрібні додаткові фінансові

6 ресурси і як досягти максимально високого рівня віддачі від використання ресурсів.
Основною метою управління витратами на підприємстві є оптимізація
їх суми і рівня, що забезпечує досягнення передбачених обсягів діяльності підприємства. Цим обумовлений вибір цієї дипломної роботи.
Актуальність обраної проблеми зумовлена тим, що в даний час важливе значення в процесі господарської діяльності підприємств, що діють на ринку
України, має проблема зменшення та оптимізації витрат поряд з підвищенням якості продукції. У жорстких умовах економіки країни виживає ті підприємства, які пропонують конкурентоспроможну продукцію.
Основним фактором конкурентоспроможності товару є досить низький рівень ціни, який досягається при ефективному управлінні витратами підприємства.
Метою дипломної роботи є розробка механізму щодо вдосконалення управління поточними витратами підприємства, що здійснює торговельну діяльність.
Для досягнення поставленої мети в роботі були сформульовані і вирішені наступні завдання:
- розглянути сутність та особливості поточних витрат торговельних підприємств відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку;
- розробити програмний модуль управлінні поточними витратами підприємства;
- провести оцінку ринкової позиції досліджуваного підприємства;
- проаналізувати стан, структуру і динаміку поточних витрат, виявити фактори що на це впливають;
- розробити механізм вдосконалення управління поточними витратами з позиції обґрунтування стратегії і вибору методів їх планування в операційній діяльності підприємства.
Об’єктом дослідження виступають процеси управління поточних витрат на товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНВЕСТ» міста

7
Києва, яке спеціалізується на торгівлі рослинами, будівельними матеріалами, меблями для відпочинку та іншими товарами.
Загальний аналіз показників господарсько-фінансової діяльності підприємства ТОВ «ЗЕЛЕНВЕСТ» приведено в додатку А.
Предметом виконання дипломної роботи стали теоретичні та практичні аспекти удосконалення управління поточними витратами підприємства.
Практичне значення мають:
- Розроблено програмний модуль комплексу планово-економічного завдання «Оптимізація складу поточних витрат підприємства» (розділ 1.1);
- Визначена ринкова позиція ТОВ «ЗЕЛЕНВЕСТ» (розділ 2.1);
- Проведений всебічний аналіз структури поточний витрат підприємства (розділи 2.2, 2.3);
- Сформований механізм управління поточними витратами підприємства (розділ 3.1);
- Складено оптимальний план торговельного доходу (розділ 3.2).
Методологічною базою проведення дослідження за темою дипломної роботи стали наукові роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених.
В роботі використано як загально - наукові (аналізу та синтезу, дедукції та індукції, гіпотези), так і конкретно-практичні методи економіко – статистичного та економіко - математичного аналізу, у тому числі методи динамічного і порівняльного аналізу, методи оптимізації, кореляційно- регресійного аналізу, методи побудови сценаріїв, стратегічного аналізу та планування.
В якості інформаційної бази дослідження було використано законодавчі акти державних органів управління, матеріали офіційної державної статистичної, фінансової та бухгалтерської звітності ТОВ
«ЗЕЛЕНВЕСТ», аналітичні матеріали товариства.

9
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМИ
ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність поточних витрат діяльності підприємств
Підприємство для здійснення своєї діяльності використовує трудові, матеріальні і фінансові ресурси. В ході економіко-технологічних процесів ці ресурси споживаються і трансформуються у витрати.
Основу системи ефективного управління підприємством складає процес оптимізації витрат. Проблема побудови оптимальної системи управління витратами виробництва є актуальною практично для будь-якої системи господарювання.
Витрати в грошовому виразі характеризують фактичний обсяг ресурсів, який використовується для досягнення певної мети незалежно від джерел фінансування. За своїм змістом, витрати - це явні витрати підприємства, які призводять до отримання економічних вигід [7, c.67].
Сучасний погляд на категорію витрат досить різноманітний. Витрати виробництва ототожнюються з поняттям вартості виробництва продукту.
Зокрема, С. А. Котляров вважає: «Витрати - це вартість ресурсів, використовуваних надалі для одержання прибутку чи досягнення інших цілей організації. До витрат відносяться вартість матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для виробництва тієї чи іншої продукції чи послуг» [19, c.45].
І.Ф. Бланк, А. Яругова розуміють під витратами споживання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, тобто вони розглядають витрачання ще й фінансових ресурсів. А І. Ф. Бланк, окрім цього, виділяє ще витрати і нематеріальних ресурсів [8, c.45]. Такий підхід, є цілком обґрунтованим.
Ю.С. Цал-Цалко тлумачить поняття «витрати» відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (НП(С)БО):
«Витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань,

10 що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені» [37, c.78].
Багато вчених економістів під витратами розуміють спожиті у грошовому вимірі ресурси (трудові, матеріальні, нематеріальні і фінансові) для досягнення підприємством певної мети (в основному, для виробництва і реалізації товарів і послуг). Витратами визнаються ті з них, які зменшують активи (наприклад такі як, витрати сировини, матеріалів і т. ін.) чи збільшують зобов’язання (наприклад, нарахована заробітна плата, вартість послуг з операційної оренди і т. ін.).
Таким чином, витрати операційної діяльності підприємства групують за наступними економічними елементами [21, c.45]: матеріальні затрати; амортизація; відрахування на соціальні заходи; витрати на оплату праці; інші операційні витрати.
До складу матеріальних витрат включають вартість витрачених
(спожитих) у процесі операційної діяльності [21, c.46]:
1) матеріалів і комплектуючих виробів, що використані в процесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для господарських потреб, технічних цілей та для гарантійного ремонту, гарантійного обслуговування реалізованих товарів, у тому числі:

поточних матеріальних витрат некапітального характеру, пов’язаних
із забезпеченням нормальних умов праці та додержанням правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами роботи підприємств торгівлі в установленому законодавством порядку;

реактивів, посуду, іншого приладдя та матеріалів для роботи власних

11 лабораторій;

комплектуючих виробів тощо;
2) сировини та купівельних напівфабрикатів, які використані в підприємствах громадського харчування для приготування власної продукції;
3) паливно-мастильних матеріалів усіх видів, які придбані в сторонніх підприємств і організацій і використані на технологічні та інші операційні цілі, у тому числі для належної експлуатації транспортних засобів, опалення та освітлення приміщень тощо. Витрати, що пов’язані з власним виробництвом і використанням електричної та інших видів енергії, включають до відповідних елементів витрат;
4) будівельних матеріалів і запасних частин для проведення поточного ремонту основних засобів та інших позаоборотних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове використання згідно з угодами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних і швидкозношуваних предметів;
5) тари й тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності підприємства;
6) товарів: вартість товарів для власного використання (без продажу); вартість товарів, відібраних для оцінки їх якості з наступним порушенням цілості зразків, а також для фізико-хімічних і мікробіологічних досліджень;
7) малоцінних і швидкозношуваних предметів, які використовують в операційній діяльності підприємства протягом одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструментів, господарського
інвентарю, спеціального оснащення; санітарного, спеціального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо; мила та інших миючих і знезаражуючих засобів; молока і лікувально- профілактичного харчування; відшкодування витрат працівникам за придбання ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією;

12 8)
інших матеріальних витрат, які пов’язані з виконанням підприємством робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру
(здійснення окремих операцій з реалізації товарів (продукції), виробництва продукції; проведення лабораторних аналізів сировини, яку використовують підприємства громадського харчування у виробництві власної продукції тощо).
Усі витрати підприємства поділяються на дві групи:
– витрати обігу;
– витрати виробництва.
Витрати обігу – сумарні витрати праці, виражені в грошовій формі, що виникають у процесі обігу матеріальних цінностей, включаючи транспортування та збереження.
Витрати виробництва – сукупні витрати живої праці, здійсненні в засоби виробництва, необхідні для виготовлення продукції [30].
Переважаюче місце у складі загальних витрат торгового підприємства займають витрати обігу.
І. А. Бланк під витратами обігу розуміє виражені у грошовій формі операційні витрати трудових, матеріальних, нематеріальних і фінансових ресурсів на здійснення торговельної діяльності підприємства.
А. А. Мазеракі за економічним змістом під поточними витратами торгового підприємства розуміє - сукупність витрат живої і матеріалізованої праці на здійснення його поточної торгово-виробничої діяльності, а за натурально-речовим змістом - спожиту за певний період (рік, квартал і так далі) частину матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Більш спрощено витрати обігу - це сукупність витрат живої і матеріалізованої праці на здійснення процесу реалізації товарів, виражених в грошовій формі. По суті, витрати обігу відбивають собівартість послуг торгового підприємства по доведенню товарів від виробництва до споживача
і зміни форм вартості(перетворення товарів на гроші).

13
Під поточними витратами зазвичай розуміють витрати підприємства, пов’язані безпосередньо з виконанням підприємством своєї основної функції відповідно до виду діяльності. До поточних витрат відносять витрати на придбання сировини а бо товарів, основних та допоміжних матеріалів, оплату праці, загальновиробничі й інші накладні витрати. Поточні витрати здійснюються як у натуральній, так і в грошовій формах. Але для оцінювання результатів діяльності підприємства вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки лише вона адекватно виражає собівартість виготовленої продукції.
З переходом України на нові стандарти бухгалтерського обліку поточні витрати підприємств визначаються відповідно до ПСБУ 16 " Витрат". Цим стандартом визначаються методологічні принципи формування в обліку
інформації про витрати підприємства і її розкриття у фінансовій звітності
(форма 2) "Звіт про фінансові результати".
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг), діляться на адміністративні витрати, витрати на збут і інші операційні витрати.
Діючий облік витрат відповідає в основному інтересам податкових органів, але не самих підприємств. Це викликає значні складнощі для торгових підприємств за визначенням його витрат і виявленням реального чистого прибутку.
Витрати торгового підприємства, обігу, що відносяться на витрати, разом з тими, які не враховуються в їх складі, в сукупності утворюють економічні витрати, тобто характеризують сумарну величину витрат.
Головна відмінність витрат обігу від собівартості полягає в тому, що у витратах торгового підприємства відсутня вартість закуповуваних товарів.
Торгове підприємство закуповує вже зроблені товари, зачіпаючи засоби лише на доведення їх до споживачів.
Витрати підприємства в широкому сенсі - поняття різноманітне.
Необхідно розрізняти витрати підприємства :
 на закупівлю товарів;

14
 капітальні вкладення в розширене виробництво основних фондів;
 поточні витрати по організації процесу торгового обігу.
Засоби на закупівлю товарів призначені для їх реалізації і створення запасів. Вони не зачіпаються, а авансуються, тобто постійно знаходяться в обороті підприємства. Відшкодовуються вони за рахунок власного оборотного капіталу, короткострокових кредитів банку і кредиторської заборгованості. Капітальні вкладення - це одноразові витрати, що відшкодовуються за рахунок власних засобів, довгострокового кредиту банку, кредитних установ, організацій, а також засобів, що надаються
іншими підприємствами. Витрати торгового підприємства, виходячи з їх економічного змісту, представлені на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Структура витрат торгового підприємства
Витрати торговельного підприємства
Витрати обігу
Матеріальні витрати
Витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні потреби
Амортизація основних фондів
Інші витрати обігу
Витрати які не враховуються у складі витрат обігу
Податки, збори, платежи, які відносять на фінансові результати або чистий прибуток
Платежи по кредитам зверх встановленої законодательством ставки
Штрафи, пені за несвоєчасне перерахування податків і обов’язкових платежів
Інші подакти

15
Торгове підприємство, працююче по принципах ринкової економіки, повинне мати чітке уявлення про ефективність кожного виду витрат і їх вплив на величину витрат в цілому.
По видах витрат витрачання обігу підрозділяються на елементи і статті, номенклатура і зміст яких встановлені "Методичними рекомендаціями по формуванню складу витрат і порядку їх планування в торговій діяльності", затвердженими наказом Міністерства економіки і з питань європейської
інтеграції України від 22 травня 2002 року № 145.
Угрупування витрат по елементах стандартизоване, єдине і обов'язкове для усіх підприємств, оскільки рекомендована цим Положенням. Витрати об'єднані в 5 основних груп відповідно до їх економічного змісту по наступних елементах: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів і нематеріальних активів; інші витрати.
Ділення витрат по елементах дозволяє виділити витрати громадської і живої праці, і тому має велике значення при оцінці результатів діяльності підприємства.
У світовій практиці із складу інших витрат виділяють фінансові витрати і витрати майбутніх періодів в самостійні групи витрат підприємства, що здійснюється і на наших підприємствах починаючи з
1.01.2000 року. До фінансових витрат підприємств відносяться податки, збори, відрахування до дорожніх фондів, встановлених законодавством, платежів по кредитах, обов'язковому страхуванні майна підприємства, що враховується у складі виробничих фондів.
Усі витрати, що враховуються у складі витрат обігу, відношувані на фінансові результати підприємства, відбиваються повністю у бухгалтерському обліку. У зарубіжній практиці вони називаються явними витратами, оскільки набувають форми грошових платежів. Разом з явними(бухгалтерськими) витратами можуть бути і неявні витрати(у

16 зарубіжній економіці вони називаються імпліцитними), тобто витрати втрачених можливостей(недоотриманий прибуток).
Угрупування по елементах не дозволяє виявити напрям і цільове призначення витрат. Тому виникає необхідність обліку, аналізу і планування витрат обігу по статтях. Так, на торгових підприємствах матеріальні витрати діляться на наступні статті: втрати товарів і технологічні відходи; знос спеціального санітарного одягу, малоцінних і швизношуваних предметів; витрати на зберігання, підробку, підсортувала і упаковку товарів і зміст холодильного устаткування; витрати по тарі. Номенклатура статей витрат може бути розширена. При побудові номенклатури статей витрат слід брати до уваги : загальне значення статті, частоту вжитку і важливість її в обліку, аналізі і плануванні; технічну доцільність, трудомісткість і можливість її чіткого виділення(числення її долі) в загальній сумі витрат обігу.
Витрати торгового підприємства за об'ємом і складу ширше, ніж витрати обігу. У витрати обігу не включаються витрати, вироблювані за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства, а саме: грошові виплати працівникам підприємства, не пов'язані безпосередньо з оплатою праці(матеріальна допомога); премії, що виплачуються за рахунок засобів спеціального призначення; оплата додаткових відпусток, оплата путівок на лікування і відпочинок; компенсаційні виплати понад розміри
індексації доходів та ін.; представницькі, відрядні витрати понад норми, встановлені законодавством; платежі по кредитах понад встановлену законодавством ставку; штрафи, пені за несвоєчасне перерахування податків до бюджету і обов'язкових платежів до державних позабюджетних фондів; втрати від уцінки товарів; судові витрати і арбітражні витрати; присуджені або визнані штрафи, пені, неустойки і інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, а також витрати по відшкодуванню заподіяних збитків; відрахування до недержавних пенсійних фондів, на добровільне медичне страхування і інші види добровільного страхування співробітників підприємства.

17
Торгові підприємства мають так звані нормовані інші витрати, до яких відносяться; витрати на оплату відсотків по отриманих кредитах банків(за винятком позик, пов'язаних з придбанням основних фондів, нематеріальних і
інших необоротних активів); витрати на відрядження; представницькі витрати; витрати на рекламу; витрати на зміст службового автотранспорту; компенсація за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів та ін.
По цих статтях суми витрат відносяться на витрати обігу тільки в межах ліміту, норми, нормативу, що встановлюються законодавчими актами
і Міністерством фінансів України, а понад ліміт - на прибуток торгового підприємства, що залишається в розпорядженні.
Для здійснення ефективної господарсько-фінансової діяльності підприємство повинне визначити склад і суму валових витрат обігу, щоб правильно обчислити оподатковуваний прибуток. Відповідно до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 вересня 1997 р.(з доповненнями і змінами) валові витрати обігу є сумою будь-яких витрат платника податків в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів(робіт, послуг), які отримуються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у своїй господарській діяльності.
До складу валових витрат підприємства включаються:
1. Суми будь-яких витрат, нарахованих впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів і охороною праці;
2.
Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих(переданих) до державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, в неприбуткові організації, в розмірі від 2 до 5 % від оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;
3. Суми коштів, внесених в страхові резерви відносно безнадійної заборгованості, але не більше 30 % від суми боргових вимог;

18 4. Суми нарахованих податків, зборів(обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування";
5. Суми витрат, не віднесених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів, встановлених правилами податкового обліку, і підтверджених такими документами в звітному податковому періоді;
6. Суми витрат, не врахованих в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених в звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання;
7. Суми безнадійної заборгованості в частині, яка не була віднесена до валових витрат, у разі, якщо відповідні заходи відносно стягнення таких боргів не привели до позитивних результатів;
8. Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, але не більше 10 % від сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного періоду, і суми перевищення балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів над вартістю їх продажу.
Не включаються до складу валових витрат витрати на:
 Потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:
- на організацію і проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання подарунків;
- придбання лотерей, участь в азартних іграх;
- фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат,
передбачених законодавством;
 Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт і інші поліпшення основних фондів.
 Сплату податку на прибуток, на нерухомість, на дивіденди, на ігорний бізнес, на додану вартість, на доходи фізичних осіб.
 Сплату вартості торгових патентів.

19
 Сплату штрафів і/або неустойки або пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду.
 Зміст органів управління об'єднань підприємств, включаючи зміст холдингових компаній, які є окремими юридичними особами.
 Виплату дивідендів.
Існують особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат підприємства. У валові витрати включаються також:
1. Витрати підприємств на забезпечення найнятих робітників спецодягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спецживлення;
2. Витрати, окрім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково- технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно- експериментальних і конструкторських робіт. Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення, в т.ч. з питань законодавства, і підписку на спеціалізовані періодичні видання, на проведення аудиту.
Витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників підприємства;
3. Будь-які витрати на гарантійне обслуговування товарів, проданих підприємством, але не вище 10 % від сукупної вартості таких товарів, і по яких не збіг термін гарантійного обслуговування;
4. Витрати на проведення передпродажних і рекламних заходів відносно товарів, які продаються підприємством. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання подарунків, включаючи безкоштовну роздачу зразків товарів в рекламних цілях, але не більше 2-х % від оподатковуваного прибутку підприємства за попередній квартал;
5. Будь-які витрати, пов'язані зі змістом і експлуатацією фондів природоохоронного призначення;

20 6. Витрати по страхуванню ризиків транспортування продукції підприємства; громадянській відповідальності, пов'язаній з експлуатацією транспортних засобів, що знаходяться у складі основних фондів; майна; кредитних і інших комерційних ризиків, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю працівників підприємства, обов'язковість якого не передбачена законодавством;
7. Витрати на придбання ліцензій і інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, окрім витрат на придбання торгових патентів;
8. Витрати на відрядження працівників підприємства в межах фактичних витрат особи, що відряджається, на проїзд(включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання, живлення, побутових послуг і
інші витрати, документально оформлені(транспортні квитки, рахунки).
Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, плату за видовищні заходи.
До валових витрат відносяться витрати підприємства на зміст і експлуатацію наступних об'єктів соціальної
інфраструктури(окрім капітальних витрат, що підлягають амортизації) :
 дитячих ясел і садків;
 установ середньої і середньої професійно-технічної освіти і установ підвищення кваліфікації працівників підприємства;
 дитячих музичних і художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі, якщо вони не роблять платних послуг;
 закладів охорони здоров'я, пунктів безкоштовного медичного обстеження, профілактики і допомоги працівникам;
 спортивних залів і майданчиків, клубів і будинків культури;
 приміщень, використовуваних для організації живлення працівників;

21
 багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки і об'єкти житлово-комунального господарства;
 дитячих таборів відпочинку.
До складу валових витрат входять витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків по заставних зобов'язаннях в сумі, що не перевищує суми доходів впродовж звітного періоду, отриманих у вигляді відсотків, збільшеній на суму, рівну 50 % від оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми отриманих відсотків.
Входять витрати на виплату основної і додаткової зарплати і інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів, витрати на виплату авторських винагород і виплати за виконання робіт згідно з договорами цивільно- правового характеру та ін., а також внески на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників.
Включаються суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування і інші види загальнообов'язкового соціального страхування працівників.
Добровільні внески на пенсійний рахунок працівника, відкритий у рамках пенсійних планів, відраховуються підприємством за рахунок сум виплат доходу працівника і не включаються до складу валових витрат.
Підприємство повинне вести облік приросту(убули) балансової вартості покупних товарів(окрім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції.
Якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх вартість на початок того ж кварталу, різниця віднімається з суми валових витрат; якщо вартість їх на кінець кварталу менше ніж на початок, то різниця додається до складу валових витрат.
Таким чином, валові витрати, що обчислюються на підприємстві для цілей оподаткування, окрім операційних витрат включають: фінансові

22 витрати, втрати від участі в капіталі, а також інші витрати, що виникають під час звичайної діяльності, але не пов'язані безпосередньо з реалізацією товарів. Основну частину валових витрат торгових підприємств складають витрати обігу у складі витрат на збут, адміністративних і інших операційних витрат.
Таким чином, формування складу поточних витрат підприємства базується на національних положеннях(стандартах) бухгалтерського обліку(П(С) БУ), який діють в Україні з 1 січня 2000 року. Методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства
і
її розкриття у фінансовій звітності визначає
Положення(стандарт) бухгалтерського обліку
16.
Норм цього положення(стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями і
іншими юридичними особами незалежно від форм власності.