Ім'я файлу: tema_5_optichnij_kontrol_.docx
Розширення: docx
Розмір: 772кб.
Дата: 28.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
друге життя.pptx
Розширення: docx
Розмір: 772кб.
Дата: 28.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
друге життя.pptx
Тема 5
ОПТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ
Загальніпитанняпрооптичнийнеруйнівнийконтроль;
Первинніперетворювачіоптичноговипромінювання;
Візуальнийконтрольякості;
Візуально-оптичнийконтроль;
Застосуванняоптичнихпристроївдляконтролюякості;
Ендоскопи;
Фотометричніметоди;
Контрольтелевізійнимиметодами;
Інтерференційніметодиконтролюякостіпродукції;
Питаннядлясамоконтролю.
Загальні питання про оптичний неруйнівний контроль
Оптичний неруйнівний контроль заснований на взаємодії світлового випромінювання з контрольованим об’єктом і реєстрації результатів цієї взаємодії. Методи, характерні для оптичного контролю, використовують електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль у вакуумі від 10-5 до 103 мкм (3-1018…3-1010 Гц), і охоплюють діапазони ультрафіолетового (УФ), видимого (В) та інфрачервоного (ІЧ) випромінювання. Об’єднуються вони між собою спільними методиками, способами і прийомами проведення контролю. У більшості варіантів контролю довжина хвилі світла мала в порівнянні з геометричними розмірами деталей, елементів і дефектів контрольованих об’єктів, що дозволяє використовувати при аналізі можливості неруйнівного контролю розрахунок взаємодії з ним випромінювання шляхом геометричної оптики. Разом з тим в ряді випадків (виявлення дефектів малих розмірів, контроль тонких плівок, випробування голографічними і інтерференційними методами застосовуються методи, характерні для аналізу хвильових процесів. У цій частині методи оптичного контролю близькі до методів радіохвильового контролю, але при більшому відношенні геометричних розмірів до довжини
хвилі аналогічні і величини, що несуть корисну інформацію. Оптичні методи контролю якості можна умовно розділити на три групи:
Візуальнийівізуально-оптичнийметодихарактерні тим, що результати контролю залежать від оператора: його зору, уміння і досвіду. Візуальні методи контролю якості – найбільш доступні і прості, тому мають найбільше поширення.
Фотометричний, денситометричний, спектральний і телевізійнийметоди в основному будуються на результатах апаратурних вимірювань і забезпечують меншу суб’єктивність контролю, їх застосування за складом контрольно-вимірювальних операцій ближче до роботи з вимірювальними приладами.
Інтерференційний, дифракційний, фазоконтрастний, рефрактометричний, нефелометричний, поляризаційний, стробоскопічнкий, голографічнийметодивикористовують хвильові властивості світла й дозволяють проводити неруйнівний контроль об’єктів з чутливістю до десятих часток довжини хвилі джерела випромінювання.
За допомогою оптичних методів можна контролювати об’єкти з матеріалів, прозорих і напівпрозорих для світлового випромінювання. Якщо ж матеріал об’єкта непрозорий, у такого об’єкта можна перевіряти стан зовнішніх і внутрішніх поверхонь або розміри. Залежно від властивостей матеріалу контрольованого об’єкта оптичний контроль здійснюється у відбитому, пройденому або розсіяному випромінюванні, а в необхідних випадках і при комбінованому освітленні. Параметри джерел світла (інтенсивність, спектр, напрямок, поляризація) вибирають виходячи з конкретних умов, щоб забезпечити максимальний контраст зображення. У всіх випадках бажано мати в приміщенні загальне освітлення, що створює освітленість не менше 10% від використовуваного місцевого освітлення.
Контрастомзображеннядефектуназивають нормований перепад яскравості на дефектній ділянці і оточуючому дефект тлі, тобто відбитого або пройденого крізь матеріал контрольованого об’єкта світла:
К ВВ,
Ф Д
В
Д
Ф
де ВД, ВФ– яскравість зображення дефекту і фону, кд/м2.
При роботі з апаратурою для оптичного контролю якості повинні дотримуватися загальні правила з техніки безпеки і охорони праці. Оптичний контроль відбувається при підвищеному навантаженні на очі оператора, що треба враховувати при його організації. Особливу небезпеку можуть представляти джерела, що несуть концентровані потоки світлової енергії, в першу чергу лазери. При їх використанні в процесі проведення контролю повинна бути проведена гігієнічна оцінка умов контролю і повинна бути проаналізована небезпека заподіяння шкоди людям відбитим або розсіяним випромінюванням, в тому числі і від предметів, які можуть випадково потрапити на лінію поширення лазерного випромінювання: металеві частини, скляні поверхні, аркуші паперу. Тому робота з лазерними установками, особливо при значних потужностях повинна проводитися в спеціальних приміщеннях з використанням захисних окулярів зі світлофільтрами, що затримують частину випромінювання, і при екрануванні найбільш небезпечної частини установки. Максимально допустимі рівні щільності потоку потужності в залежності від типу лазера, довжини хвилі і режиму роботи оператора складають для шкіри 0,1 Дж/см2, а для очей – 0,002…1,0 мкДж/см2. Як індивідуальні засоби захисту персоналу, що працює з лазерами, можуть бути застосовані: захисні окуляри, спеціальний одяг і рукавички, а також креми (з двоокисом титану і цинку).