Описова таблиця рис особистості творчого вчителя
| Назва творчої риси | Визначення | Характеристика | ||
| Потребнісно-мотивіаційна сфера забезпечує необхідний для педагогічної роботи постійний саморозвиток, прагнення до самовдосконалення, без чого неможливо говорити про справжній професіоналізм, педагогічну творчість та майстерність. | ||||
| Професійно-педагогічна спрямованість особистості вчителя | Сукупність стійких мотивів педагогічної діяльності, установок вчителя, відносно незалежних від ситуації. | Основними ознаками та показниками виступають педагогічні ідеали та переконання, ціннісні орієнтації та професійні інтереси, педагогічні погляди та уподобання, ставлення до своїх здібностей та характеру. Стійку педагогічну спрямованість А.К.Маркова визначає як прагнення стати, бути і залишатися вчителем, вона охоплює як цілісну сферу життєдіяльності вчителя, так і окрему педагогічну ситуацію, визначає сприймання і логіку поведінки вчителя. | ||
| Педагогічне покликання | Яскраво виражене позитивне емоційне і вибірково вольове ставлення особистості до педагогічної професії, яке виявляється у потребі в педагогічній діяльності в поєднанні зі схильностями до неї. | Педагогічне покликання є вищим щаблем позитивного ставлення педагога до своєї професії, яке переживається як насолода і робить неможливим повноцінне існування людини поза педагогічною діяльністю. Такий вчитель відчуває непереборний потяг до навчання та виховання молоді, спілкування з учнями, самовдосконалення. Задоволення цих потреб викликає творче натхнення та захоплення педагогічною діяльністю. | ||
| Педагогічна придатність | Сукупність мінімальних психічних, психофізіологічних, соціально-особистісних якостей людини для здійснення педагогічної діяльності. | Вважається, що поза цією межею стоїть низький рівень духовних та соціальних цінностей, байдужість до дітей та безвідповідальне ставлення до виконання професійних обов’язків, безвольність, слабкий інтелект, фізичні дефекти, психічні захворювання. | ||
| Інтелектуально-когнітивна сфера особистості вчителя охоплює явища його педагогічного інтелекту, професійної ерудиції, пізнавальних академічних можливостей, педагогічної свідомості та самосвідомості, професійного мислення та здатності до самоаналізу. | ||||
| Педагогічна свідомість | Сукупність педагогічних ідей, цільових установок, ставших орієнтиром та інструментом педагогічної діяльності індивідів. | Відображає професійний світогляд учителя, педагогічна свідомість є тим кутом зору, під яким вчитель сприймає, осмислює, оцінює педагогічну інформацію та здійснює діяльність практичного та теоретичного характеру. | ||
| Самосвідомість | Комплекс уявлень вчителя про себе як професіонала, що концентрується в образі його “Я” і формується під впливом усвідомлених педагогом норм, моделей, засвоєного досвіду, складаючи професійне кредо вчителя, його особистісну концепцію педагогічної праці на основі постійного самопізнання, самооцінювання, вироблення індивідуальних стратегій професійного розвитку та самовдосконалення. | Самосвідомість вчителя безпосередньо пов’язується з явищем педагогічної рефлексії, дослідженню якого в сучасній психолого-педагогічній науці приділяється все більше уваги. | ||
| Педагогічна рефлексія | Передбачення вчителем себе в педагогічній ситуації та обґрунтування педагогічного рішення. | Вказує на можливість багатоступеневої рефлексії з урахуванням уявлень учнів про вчителя. | ||
| Професійно-педагогічна компетентність | Поінформованість вчителя про знання, уміння, навички та їх нормативні ознаки, які необхідні для його праці; знання психолого-педагогічних основ реальної педагогічної діяльності відповідно до її нормативних еталонів. | Охоплює педагогічну діяльність, педагогічне спілкування та особистість учителя, а також навченість та вихованість учнів. Види: спеціально-предметна; методична; соціально-психологічна; аутопсихологічна. | ||
| Педагогічне мислення | Виявлення зовнішнє прихованих ознак та властивостей педагогічної ситуації, розпізнання в процесі порівняння та класифікації причинно-наслідкових зв’язків прийняття педагогічних рішень. | Найважливішими характеристиками професійного мислення педагога вважають його прогностичність, проблемність, самостійність, активність, гнучкість, тобто творчі якості. Педагогічне мислення як узагальнене та опосередковане пізнання психологічного механізму вчинків людини та знаходження ефективних способів впливів в умовах професійної діяльності поєднує в собі його теоретичні та практичні форми. | ||
| Емоційно-вольова сферавчителя характеризується переважно природними психофізіологічними особливостями та переживаннями людини, його індивідуальними рисами, хоча до них певною мірою відноситься і специфіка пізнавальних процесів, аналітико-синтетичної діяльності, здібностей. | ||||
| Емоційна виразність | Властивості темпераменту, що обумовлені типом нервової системи людини і визначають як сильні, так і слабкі сторони особистості. | Серед головних емоційних якостей вчителя виділяються сензитивність, реактивність, активність, темп реакції, пластичність або ригідність нервової системи, екстраверсію або інтроверсію і внаслідок цього емоційну стійкість або невротизм педагога, аналітичний або синтетично-образний тип сприймання, що врешті решт визначає індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя. Емоційний світ учителя може зазнавати впливів акцентуацій характеру, перетворення тимчасових психічних станів на стійкі функціональні характеристики. | ||
| Педагогічна емпатія | Здатність педагога до емоційної ідентифікації себе з іншою людиною, зокрема учнями, уміння співпереживати дітям, віддзеркалювати у власній психіці їхні радощі та смутки, проблеми та інтереси, виявляти можливість поставити себе на місце інших, спроможність до довільного емоційного відгуку на переживання інших, до прийняття таких почуттів як своїх власних. | Педагогічна емпатія сприяє збалансованості особистісних відносин з учнями і виявляється в таких емоційних якостях учителя як доброзичливість, чуйність, турботливість, тактовність, емоційна сприйнятливість, спостережливість, повага до дітей. | ||
| Педагогічна інтуїція | Здатність виробляти педагогічне рішення без розгорнутого усвідомленого аналізу, а М.М.Поташник розуміє педагогічну інтуїцію як здатність учителя осягнути істину шляхом безпосереднього її бачення за допомогою почуттів без обґрунтування через доведення. | В широкому аспекті найзагадковіший феномен педагогічної інтуїції пов’язується з педагогічною творчістю вчителя, його професійною уявою та фантазією, інноваційністю професійної поведінки, здатністю до прийняття нестандартних педагогічних рішень. У вузькому розумінні педагогічна інтуїція вчителя забезпечує професійну пильність, проникливість, здатність до цілісного чуттєвого сприймання, що отримало назву перцептивних здібностей учителя. | ||
| Динамізм | Здатність активно впливати на учнів, володіти їх увагою. | Динамізм учителя охоплює логіку переконання та схильність до навіювання, емоційну захопленість та вимогливість, самостійність в прийнятті педагогічного рішення та комунікабельність, організаційні можливості. В цілому динамізм виступає важливою передумовою ефективного управління педагогічним процесом. | ||
| Емоційно-професійна усталеність | Здатність до саморегуляції, володіння собою. | Вона виявляється в наполегливості, терплячості, витримці, самоконтролі, умінні "тримати себе в руках" в стресових ситуаціях, долати негативні емоції. | ||
Творча лабораторія вчителя
Поняття "творча лабораторія" сьогодні стало надзвичайно популярним, хоча тлумачення цього терміну не завжди однозначні. Одні вбачають у ньому сукупність джерел, які педагог використовує у своїй творчій праці, другі - механізм народження нової ідеї; треті - процес підготовки та реалізації задуму уроку; четверті - безперервну самоосвітню роботу учителя, п'яті - самоаналіз досягнутого та подальше фахове зростання... Більшість досвідчених учителів стверджують, що їхня творча лабораторія - це ціле життя, в якому поєднуються робота з різними інформаційними джерелами, пошук новинок передового педагогічного досвіду, аналіз досягнутого, визначення перспектив, а головне у цьому переліку - увага до особливостей вивчення предмету не просто всіма учнями певного класу, а конкретними школярами конкретного класу, школи, тими, кого безпосередньо навчає педагог. Дуже важливо, щоб педагог мав бажання, можливість ділитися власними напрацюваннями з колегами, шукати підтримки, поради, визнання.