Ім'я файлу: стилі Укр мова.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 11.04.2022
скачати

Науковий: Основні ознаки: ясність (понятійність) і предметність тлумачень; логічна послідовність і доказовість викладу; точність і лаконічність висловлювань тощо.

Дріт покритий ізоляцією у вигляді тонкого шару окалин, тому витки дроту ізольовані один від одного. Над обмоткою розміщений металевий стержень, по якому може переміщатися повзун. Повзун своїми контактами притиснутий до витків обмотки. Від тертя повзуна об витки шар окалини під контактами повзуна стирається, й електричний струм у колі проходить від витків дроту до повзуна. А через нього — в стержень, який має на кінці затискач».

Офіційно-діловий: Офіційно-діловий стиль відрізняється від інших наявністю стандартизованості, тобто використанням сталих зворотів, однотипових виразів та вживанням спеціальної офіційно-ділової термінології. Текст, складений в офіційно-діловому стилі, має бути змістовним, точним, стандартним та інформативним.

Побудова речень відзначається лаконізмом, речення структурно чіткі.

«Предметом застави не можуть бути об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Крім того, не можуть бути предметом застави цілісні майнові комплекси та їх структурні підрозділи підприємств, майно та кошти благодійних організацій». (Закон України «Про заставу»)

Публіцистичний: Основні ознаки:доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),поєднання логічності доводів і полемічності викладу,поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю,наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну,ознаку,наявність художніх,засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол тощо).

Яку державу збудуємо?

Наприкінці XX століття відбулася незвичайна подія в історичній долі України. Першого грудня 1991 року народ одностайно проголосував за державну незалежність, тим самим засвідчивши перед усім світом незбориме прагнення до волі.
Кривавою та жорсткою була дорога через століття до жаданої свободи. Через роки переслідувань, заборон, указів, катувань народ проніс ідею державності, тим самим наблизивши крах останньої імперії.
Українці самі почали писати історію своєї землі. Адже в ній духовні корені кожного українця-громадянина. Славна наша Вітчизна іменами видатних діячів історії та культури, які зараз повернено із забуття. Вчитися на досвіді попередніх поколінь, примножувати матеріальні й духовні багатства - священний обов’язок кожного українця. Від цього залежатиме майбутнє нації. Пишемо історію суверенної держави.
Які барви переважатимуть на скрижалях цієї історії? Яку врешті державу збудуємо? Яка їй судилася доля? На ці численні запитання дасть відповідь невблаганний і вимогливий час.
Але вже сьогодні можна сказати, що український народ безповоротно обрав демократичний шлях до спільноти європейських держав.

Художній: найхарактерніша ознака художнього відтворення дійсності - образність (образ - персонаж, образ колектив, образ - символ, словесний образ, зоровий образ);поетичний живопис словом навіть прозових і драматичних творів;естетика мовлення, призначення якої - викликати в читача почуття прекрасного;експресія як інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе та ін.);зображуваність (тропи, епітети порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази, тощо; віршова форма, поетичні фігури); конкретно-чуттєве живописання дійсності;відсутня певна регламентація використання засобів, про які йтиметься далі, та способів їх поєднання, відсутні будь-які приписи;визначальним є суб'єктивізм розуміння та відображення (індивідуальне світобачення, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на індивідуальне світосприйняття та інтелект читача).

  1. Над чорною землею прокинувся світ. Не ясним, со­нячним оком глянув він на неї після похмурої дощової ночі, а повіяв туманом, дихнув важкою парою. Закури­лася земля, задиміла; пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв; стрепенулися темні ліси і, роз­правляючись, підставляли своє загоріле листя під дріб­ні дощові краплі; зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору (Панас Мирний).

Цей уривок засвідчує, що найхарактернішими озна­ками художнього стилю є вживання метафор, епітетів, інших тропів, синонімів, неоднотипних синтаксичних конструкцій. Про світ, ліси, траву, дощ, землю мовить­ся як про живі істоти: світ прокинувся, ліси стрепену­лися, трава зраділа, пішов дощ, закурилася земля, за­диміла, сонячним оком, похмурої ночі і т. д.

Розмовний: РОЗМОВНО-ПОБУТОВИЙ СТИЛЬза все використовується у побуті, в усному спілкуванні.Для розмовно- побутового стилю характерне:широке використання загальновживаних слів;вживання слів з суфіксами пестливості, зневаги чи згрубілості;вживання простих речень, звертань та ін.

Пішли горі селом. Батько нічого і Гриць нічого. Аж прийшли перед просторий старий будинок під соломою, з комином наверха. До того будинку йшло багато хлопців, таких як Гриць, або й більших. Поза будинком по городі ходив пан у камізельці.

  • Грицю!- сказав батько.

  • Га!- сказав Гриць.

  • Видиш оту хату?

  • Видзу.

  • Пам'ятай собі, се школа.

  • Ба,- сказав Гриць.

  • Сюди будеш ходити вчитися.

  • Ба,- сказав Гриць.(І.Франко)

Релігійний: Основні засоби: •суто церковна термінологія і слова - символи; •непрямий порядок слів у реченні та словосполученні; •значна кількість метафор, алегорій, порівнянь; •наявність архаїзмів. Конфесійний стиль від інших стилів відрізняє небуденна урочистість, піднесеність.

Вибір дванадцятьох апостолів І піднявся Ісус на гору й покликав за Собою кого хотів. Вони піднялися до Нього. Він обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб могли вони бути поруч із Ним і щоб міг Він послати їх проповідувати, наділив Він їх владою виганяти демонів. Отже, Він призначив дванадцятьох: Симона (якому Він дав ім'я Петро), Якова, сина Зеведеєвого, і брата Якова Іоанна (яким Він дав імена Воанер, що означає «сини грому»), Андрія, Пилипа, Варфоломія, Матвія, лому, Якова, сина Алфієвого, Тадея, Симона Зілота та Юду Іскаріота, котрий Його і зрадив (Новий Завіт. Євангелія від Марка).
скачати

© Усі права захищені
написати до нас