Ім'я файлу: Kursovoy.doc
Розширення: doc
Розмір: 1853кб.
Дата: 12.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Принтери.pptx
курсовий si2000.docx
Розширення: doc
Розмір: 1853кб.
Дата: 12.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Принтери.pptx
курсовий si2000.docx
Державний комітет зв'язку та інформатизації України
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
Кафедра ВОЛЗ
Курсовий проект
по курсу "Оптичні та перспективні проводові лінії зв'язку'
Проект волоконно-оптичної лінії з'язку між пунктами:
ОДЕССА-ЖИТОМИР
Студентки 3-го курсу
групи ТД-35Б
Губар С.Ф.
Київ 2013
Зміст
Вступ.
Завдання на проектування.
1. Стисла характеристика кінцевих пунктів.
2. Вибір траси ВОЛЗ.
3. Вибір системи передачі, марки і ємності кабеля.
3.1. Розрахунок необхідної кількості КТЧ.
3.2. Вибір системи передачі.
3.3. Технічні характеристики і структурна схема восп.
3.4. Вибір марки і ємності кабеля.
3.5. Розрахунок необхідної кількості ОК.
4. Розрахунок основних параметрів ВС.
4.1. Розрахунок параметрів ВС.
4.2. Розрахунок дисперсії ВС.
5. Розрахунок довжини регенераційної ділянки ВОЛЗ.
5.1. Розрахунок довжини регенераційної ділянки ВОЛЗ за часовими характеристиками.
5.2. Розрахунок довжини регенераційної ділянки ВОЛЗ за
енергетичними характеристиками.
6. Розміщення НРП і ОРП на трасі ВОЛЗ.
6.1. Розрахунок числа НРП і ОРП.
6.2. Устаткування НРП.
6.3. Організація дистанційного живлення НРП.
7. Розрахунок захисту ОК від ударів блискавки.
8. Питання монтажу і прокладки ОК.
8.1. Питання монтажу ОК.
8.2. Питання прокладки ОК.
8.3. Фіксація траси на місцевості.
9. Організація технічної експлуатації.
10. Вимір параметрів лінійного тракту ВОЛЗ.
11. Охорона праці і техніка безпеки.
12. кошторисно-фінанансовий розрахунок.
Висновок.
Список використаної літератури.
Завдання на курсове проектування
ВИХІДНІ ДАНІ
1. Траса лінії зв'язку: Одеса - Житомир
2. Число каналів,що передаються:
| Телефоних | ТВ | Телеграфних | Радіо- мовлення | Фото-телеграф | Передача данних |
| 1600 | 3 | 150 | 8 | 80 | 120 |
3. Питома провідність ґрунту по трасі , Омм: 250(О), 150(Ж)
4. Середнє число грозових годин у році: 45(О), 60(Ж)
5. Проходження траси в межах міста: в ОДЕСІ - 3,5 км;
у ЖИТОМИРІ - 4,0 км;
Вступ
Розвиток засобів зв'язку має велике значення для ефективного керування народним господарством, чіткої роботи державного апарату та всебічного задоволення населення в потребі зв'язку і технічних засобів інформації. Кількість інформації зростає в деякій мірі пропорційно квадрату промислового потенціалу. А це потребує збільшення пропускної спроможності лінії зв'язку приблизно в 10 разів кожні 16-17 років.
В Україні протягом останніх років галузь зв'язку змогла зберегти тенденції щорічного зростання об'єму послуг зв'язку. Продовжується розвиток мереж зв'язку, притягуються інвестиції, що позитивно впливає на стан економіки країни.
Розвиток мереж електрозв'язку відбувається з урахуванням світової тенденції інтеграції мереж, систем і послуг зв'язку. Така тенденція вимагає будівництва і удосконалення мережі на базі обладнання, яке відповідає міжнародним стандартам і рекомендаціям і дозволяє давати послуги високої якості.
Останнє десятиліття ознаменувалося в усьому світі бурхливим упровадженням на мережах зв'язку волоконно - оптичних систем передачі. Велика пропускна здатність, велика довжина регенераційних ділянок, нечутливість до електромагнітних впливів, великі будівельні довжини, велика широкополосність, відсутність необхідності застосування кольорових металів -і основні достоїнства волоконно - оптичних ліній зв'язку (ВОЛЗ), що визначили високі темпи упровадження ВОЛЗ і ставлять їх у ряд найбільш перспективних засобів зв'язку.
В даний час оптичні системи і кабелі зв'язку вийшли зі стадії лабораторних досвідів і вступили в стадію практичного застосування. У першу чергу вони використовуються для пристрою сполучних ліній між АТС у великих містах і в пригородах. Застосовуються вони також для передачі широкополосної інформації (телебачення, передача даних, відеотелефон) по місцевих мережах зв'язку. Широкий розвиток здобувають оптичні кабельні системи зв'язку на магістральній і зоновій мережі. Поява широкополосних волоконно-оптичних трактів, зниження вартості одного канало - кілометра зв'язку привело до збільшення ємності пучків зв'язку і значному розширенню видів послуг.
Розробляються раціональні шляхи рішення задач, що коштують перед галуззю зв'язку по проблемі ВОЛЗ. Шляхи вирішення задач ВОЛЗ: використання ЦСП і ВОСП на нових лініях; реконструкція існуючих ліній з АСП па ЦСП; використання пакетної комутації; побудова мереж із синхронною ієрархією; використання одномодових оптичних кабелів.
Збільшення кількості ліній зв'язку приводить до збільшення обсягів технічного обслуговування й підвищенню накладних витрат. Таке положення приводить до вибору закуповувати більше устаткування чи впроваджувати більш ефективне устаткування з великими можливостями. Таким устаткуванням для волоконно - оптичної мережі зв'язку є устаткування відповідне синхронної цифрової ієрархії (SDН),концепція яких дозволяє оптимальним образом сполучити процеси високоякісної передачі цифрової інформації з процесами автоматизованого керування, уведення-висновку, контролю й обслуговування мережі в рамках єдиної системи.
При проектуванні ВОСП великої довжини доцільно орієнтуватися на величину швидкості передачі і число ОВ у кабелі вище тих, котрі забезпечують проектну пропускну здатність лінії. Це дозволить підвищити надійність експлуатації ВОСП і забезпечить резерв для можливого збільшення пропускної здатності системи з мінімальними капітальними витратами.
Особлива увага в нас і за рубежем приділяється створенню і впровадженню одномодових систем передачі по оптичних кабелях, що розглядаються як найбільш перспективний напрямок розвитку техніки зв'язку. Достоїнством одномодових систем передачі є можливість передачі великого потоку інформації на необхідні відстані при великих довжинах регенераційних ділянок.
Метою даного курсового проекту є проектування волоконно - оптичної лінії зв'язку Одеса-Житомир.
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА КІНЦЕВИХ ПУНКТІВ
Місто Одеса
Оде́са — місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт в країні, місто обласного значення, місто-герой, центр Одеської області. Місто є четвертим у країні за кількістю мешканців після Києва, Харкова та Дніпропетровська (1 008 860 чоловік на 2010 рік). Порт на Чорному морі, залізничний вузол, вузол автошляхів E58, E87, E95, E581, машинобудівна (верстатобудування, виробництво підйомно-транспортного, холодильного, медичного, торгового, поліграфічного та іншого обладнання, обчислювальних машин та ін.), хімічна, нафтопереробна, хіміко-фармацевтична, харчова, легка промисловість. 20 вузів, 7 театрів. Музеї: архітектурний, художній, літературний, мистецтв, Морського флоту, нумізматики, історико-краєзнавчий, музей Олександра Пушкіна. oсновні галузі переробної промисловості: переробка нафти-46,6%, Лукойл - Одеський нафтопереробний завод,харчова і алкогольна промисловість-16,4%,машинобудування-10.3%
Вищі навчальні заклади: Одеський державний екологічний університет, Одеський державний економічний університет, Одеський державний медичний університет, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, Одеський національний морський університет, Одеський національний політехнічний університет, Одеський національний університет імені Іллі Мечникова, Одеська національна академія зв'язку імені Олександра Попова,Одеська національна академія харчових технологій, Одеська національна морська академія, Одеська національна юридична академія
Основними промисловими галузями є машинобудування та металообробка, паливна промисловість, хімічна та нафтохімічна промисловість, медична промисловість, легка промисловість, харчова промисловість. На території області розміщені унікальні промислові підприємства, що мають загальнодержавне значення: Одеський припортовий завод, ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», Одеський завод «Центроліт», ВАТ ОЗПВ «Мікрон», південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» В дані часи безаперечними лідерами у своїх галузях промисловості є такі підприємства, як «ЛУКОЙЛ - Одеський нафтопереробний завод», Одеський припортовий завод, Стальканат, Одескабель та багато інших.
Іншими важливими підприємствами є “Пресмаш”, “Одессільмаш”, “Завод прецизійних верстатів “Мікрон”, ВАТ «Одмез», «Продмаш», ВАТ “Завод будівельно-обробних “,ТОВ “Фарлеп-абонент”, “Телекарт-прилад”, ВАТ “Нептун”, ВКФ “Телекарт”, АТЗТ “Фарлеп-2000”, «Точмаш», “Спецавтоматика”,ТОВ “Сфера”, ВАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардiя», ВАТ “Автоагрегат”, ДП ЗАТ ОДАЗ “Причеп-рефрижератор”, трамваїв нового покоління на СП «Татра-Юг», ВАТ “Стальметиз”, ЗАТ “Зварювальні метали”, ВАТ “Стальканат”, ЗАТ “Резон”, ВАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ЗАТ “Лікерогорілчаний завод”, ОТ “Одеський коньячний завод”, ОП “Завод шампанських вин”, “Одесавинпром”, науково-виробниче підприємство “Нива”, ВАТ “Пивзавод Чорномор”, ВАТ “Гамбринус”, ЗАТ ВО “Одеський консервний завод” та ВАТ “Консервний завод дитячого харчування”, ЗАТ “Одеська цукрова компанія”, ЗАТ «Одеський цементний завод», ВАТ «Одеський керамзитний завод».
Місто Житромир
Жито́мир — місто в Україні, адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району, значний культурний та освітній осередок. Відноситься до столичного економічного району. Населення міста — 271 303 осіб (1 січня 2013), територія — 6100 га. Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Лісова Кам'янка, Лісна, Кам'янка Польова, Крошенка, Путятинка.У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки. За період 1957–1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, огороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968–1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму. Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону.
Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості(Житомирський маслозавод — компанія «Рудь») Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розколу СРСР.
Житомир — великий транспортний вузол України. Місто стоїть на здавна важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Кале-Ріддер. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру. Залізниці з'єднують Житомир (станція «Житомир») з Києвом, Санкт-Петербургом, Сімферополем (влітку), Миколаєвом (влітку), Херсоном (влітку), Кишиневом, Одесою, Вінницею, Мінськом, Барановичами, Вітебськом.
У місті є три автостанції, що сполучають його з багатьма містами і селами області, України та зарубіжжя. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира». Функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади. Найвідомішими вищими навчальними закладами є: Житомирський державний технологічний університет, Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка,Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова Національного авіаційного університету ЖВІ НАУ, Житомирський національний агроекологічний університет ЖНАУ або ЖНАЕУ, Житомирський факультет Національного університету державної податкової служби України, Житомирський державний технологічний університет ЖДТУ, Житомирський державний університет ім. Івана Франка ЖДУ, Житомирський державний інститут культури і мистецтв ЖІКІМ, Житомирський інститут медсестринства ЖІМ.
2. Вибір траси ВОЛЗ
Проведемо аналіз існуючих автодоріг між пунктами Одеса-Житомир використовуючи атлас автомобільних доріг України.
Розглянемо два можливих варіанти траси і зробимо їх порівняння, а потім
виберемо найбільш доцільний та економічний варіант.
Таблиця 2.1 - Порівняння варіантів
| №п/п | Перетини | Загальна довжина, км. | |||
| Залізниці | Тер-ні дороги | Інші дороги | Річки | ||
| 1 | 12 | 28 | 38 | 23 | 537 |
| 2 | 11 | 26 | 40 | 17 | 486 |
Вибираємо трасу з урахуванням мінімізації обсягу робіт, з урахуванням можливості застосування механізмів при будівництві, з урахуванням джерел блукаючих токів і ліній електропередач. У заміській частині траса повинна проходити паралельно територіальним та іншим ґрунтовим дорогам, мати мінімум перетинів з ріками, водоймами, шосейними і залізничними дорогами.
На підставі порівняння варіантів, було обрано другий варіант траси (Житомир – Сквира – Жашків - Умань - Одеса), як найбільше підхожий і прийнято його за проектний.
Перший варіант (Житомир – Вінниця – Умань - Одеса) не було обрано,так якдовжина траси складає 537 км та він перетинає більшу кількість територіальних,регіональних, інших доріг , а також залізниць та річок.
3. Вибір системи передачі, марки і ємності кабеля
3.1. Розрахунок необхідної кількості КТЧ
Для розрахунку необхідної кількості каналів тональної частоти треба побудувати таблицю відповідності, яка мас наступній вигляд:
Таблиця відповідності різноманітних типів каналів до СКТЧ
Таблиця 3.1.1
| 1 телефонний канал | 1 |
| 1 канал передачі даних | 1 |
| 24 каналу тонального телеграфування | 1 |
| 1 канал радіомовлення | 2..3 |
| 1 ТВ | 1500 |
| 1 канал фототелеграфування | 1 |
Таблиця перерахунку заданих каналів у СКТЧ
Таблиця 3.1.2
| Вид каналу | Число каналів | Число СКТЧ | Загальне число СКТЧ(потоків Е1) |
| ТФ | 1600 | 1600 | 6474 (≈216Е1) |
| ТВ | 3 | 4500 | |
| РМ | 8 | 24 | |
| ФTГ | 80 | 80 | |
| ТГ | 150 | 150 | |
| ПД | 120 | 120 |
Підрахувавши загальну кількість каналів тональної частоти,можна розрахувати необхідну кількість потоків Е1,що і буде впливати на вибір системи передачі:
Отже,будемо вважати,що необхідна кількість потоків Е1 становить 216.
3.2. Вибір системи передачі.
Розділимо загальну кількість потоків Е1 на кількість первинних потоків, що забезпечує система передачі стандарту STM-4 – тобто 252 і округлимо результат до цілого числа. Отримаємо кількість систем передачі STM-4, що забезпечують передачу загальної кількості потоків Е1.
NSTM-4 = NE1 / 252 = 216/252 = 0,86 (після округлення -1).
Таким чином, треба 1 системи передачі STM-4.
В нашому випадку для організації заданої кількості потоків застосуємо апаратуру ВОСП рівня STM-4 типу SMA-4 компанії GPT-Marconi, яка працюватиме по одномодовому волокну(див пункт ???), та здатна організувати передачу до 252 потоків Е1 зі швидкістю 622 Мбіт/с між двома кінцевими пунктами. Буде потрібно по одному комплекту даної апаратури в кожному ОП.
1 2 3 4