Ім'я файлу: НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ.docx
Розширення: docx
Розмір: 227кб.
Дата: 29.01.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 227кб.
Дата: 29.01.2020
скачати
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з модуля “МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ”
Тема : “Оцінювання суспільно-політичної обстановки в місті Чернігів”
Виконав : студент навчального взводу 6
Д.С.Шутий
Перевірив :
КИЇВ-2020
План
Вступ
1.Значення міста та його основні характеристики
1.1 Загальна характеристика міста
1.2 Історична довідка
2. Оцінювання СПО за операційними змінними
2.1 Політична обстановка
2.2 Економіко-інфраструктурна характеристика
2.3 Соціально-демографічна обстановка
2.4 Культурно-релігійна обстановка
2.5 Безпека
2.6 Характеристика інформаційного поля
Загальні висновки щодо СПО
Список використаних джерел
Вступ
Збройні Сили України виконують різні за призначенням службово-бойові завдання. Їх виконання ускладнюється в умовах виникнення заворушень суспільно-політичного характеру, особливо під час проведення спеціальних операцій з припинення заворушень. Важливою функцією, яка виконується органом військового управління збройних сил у цих умовах, є прийняття рішення на виконання службово-бойових завдань під час ведення оперативних і спеціальних дій (спеціальних операцій). Серед основних складників прийняття рішення – оцінювання і прогнозування суспільно-політичної обстановки з метою визначення факторів і обставин, які зумовлюють оперативну обстановку, що склалася (або може скластися) на визначений момент часу в районі відповідальності військової частини (з’єднання) внутрішніх військ або районі виконання ними службово-бойових завдань. Тому оцінювання і прогнозування суспільно-політичної обстановки дозволять прийняти адекватне до ситуації рішення на спеціальну операцію.
Суспільно-політична обстановка – це відносно стійка (динамічна) сукупність зовнішньополітичних і внутрішньополітичних (соціально-економічних, інформаційних, релігійних, історико-культурних, міжнаціональних (міжетнічних), криміногенних) чинників, умов і відносин у визначеному регіоні країни (районі дислокації, операційній зоні) в певний період часу, які впливають на виконання військовими частинами завдань за призначенням. Оцінювання СПО – це збір, систематизація, аналіз, узагальнення інформації та визначення оцінки органами військового управління (державної влади, місцевого самоврядування та іншими суб’єктами СПО) щодо впливу чинників на суб’єкти суспільно-політичних відносин та прогнозування їх розвитку під час виконання військовими частинами завдань за призначенням в окремому регіоні (районі дислокації), у певний період часу за відповідними критеріями.
Метою контрольної роботи є оцінювання і прогнозування суспільно-політичної обстановки з метою визначення факторів і обставин, які зумовлюють оперативну обстановку, що склалася (або може скластися) на визначений момент часу
Методи дослідження . Для досягнення поставленої мети і завдань дослідження при написанні роботи було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання . Центральне місце у роботі посідають історико-правовий, емпіричний та порівняльний.
1.Значення міста та його основні характеристики
1.1 Загальна характеристика міста
Чернігів — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області. Впродовж своєї історії часів середньовіччя та відродження місто було одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя сучасної території українців.
Місто славиться своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.
Чернігів знаходиться у західній частині Чернігівської області. Розташований у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна.
Чернігів поділяється на 2 райони: Деснянський та Новозаводський. Райони ділять місто навпіл (межа проходить по проспекту Миру): Деснянський — східна частина, Новозаводський — західна частина міста.
Найновіші дані щодо кількості осіб за національним складом були виявлені під час останнього перепису населення (2001 р.). Згідно з переписом населення (2001 р.), у місті мешкають представники 3 етнічних спільнот: українці — 86.3 %, росіяни — 10.6 %, білоруси — 1.15 %.
Провідні галузі промисловості в Чернігові: хімічна, харчова, легка, будівельних матеріалів, деревообробна.
У Чернігові діють річковий порт, залізничний вокзал, автовокзал і 2 автостанції, міські автобусні перевізники та тролейбус. Пасажирські перевезення характеризуються розгалуженою маршрутною мережею: 46 автобусних і 9 тролейбусних маршрутів. Починаючи від 2000 року перевезення в місті здійснюють приватні підприємці, що зумовило значне розширення маршрутної мережі, яка охопила всі райони і мікрорайони міста.
У Чернігова є свої герб, прапор, гімн і туристичний логотип, які відображають статус міста.
Герб Чернігова затверджений 1 грудня 1992 Чернігівською міською радою. Він складається зі срібного щита, на якому розташований чорний коронований орел із золотим дзьобом і лапами. Орел тримає лівою лапою по діагоналі золотий хрест. Базою для герба став герб Чернігова і всієї Чернігівщини XVIII—XIX століть.
Прапор Чернігова затверджений 26 червня 2008 Чернігівською міськрадою. Прапор являє собою прямокутне біле полотнище співвідношенням 2 до 3, у центрі якого розташований чорний одноголовий коронований орел, який лівою лапою тримає золотий хрест. Автор прапора — заслужений діяч мистецтва України — Борис Дєдов. За задумами художника, прапор відображає історичні епохи розвитку міста від козацьких часів і містить основний елемент герба Чернігова. Прапор використовується на всіх офіційних міських заходах.
Прапор міста
Герб міста
1.2 Історична довідка
За переказами, Чернігів отримав назву на честь першого місцевого князя — Чорного. На сьогодні відомо багато різних легенд і переказів пов'язаних з назвою міста. За одними з них, назва міста пов'язується і з ім'ям дочки цього ж князя «Чорного», яка викинулася з вікна княжого терему, щоб уникнути наруги з боку ворогів, які стояли облогою навколо міста. Інші легенди кажуть, що Чернігів завдячує своєю назвою темним, дрімучим, «чорним», лісам, які з усіх боків оточували місто. Відомий перекладач «Махабгарати» Борис Смирнов (1891—1967) уродженець с. Козляничі на Чернігівщині, зазначив, що назва міста Чернігів означає «Чорний Тур», а кімерійський Тмутаракань — двійник назви Чернігова мовою Синдики.
На території сучасного Чернігова виявлені сліди заселення з неоліту і бронзової доби. Наприкінці 7 століття в середній течії річки Десна тут виникло укріплене городище.
Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками» У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, випередивши Любеч стало найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом.
Чернігів був одним з перших міст, яке отримало повідомлення про повстання Богдана Хмельницького.
Доведені до відчаю магнатсько-шляхетською тиранією селяни й міщани часто створювали свої окремі загони на місцях і «пановъ своїхъ… ляховъ… ксєндзовъ позабїяли (костелы) попустошили». Стихійний рух поступово переростав у організоване повстання.
Слід зазначити, що в місті перебувала шляхта майже зі всього Лівобережжя. Великий магнат Ярема Вишневецький, тікаючи від повстанців, зупинявся в Чернігові й схиляв шляхту на свій бік, пропонуючи йти разом із ним за Дніпро, на Правобережжя. Однак чернігівська шляхта, не усвідомлюючи ще всієї небезпеки й покладаючись на захист навколишніх лісів, залишилась, сподіваючись відсидітись у міцному замку. Та наприкінці травня козаки підступили до міста, а 13 червня вже стало відомо про облогу Чернігова повстанцями
Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, він став одним з найважливіших культурних центрів України.
Культурне відродження Чернігова пов'язане з діяльністю архієпископа Лазаря Барановича, який переніс до Чернігова друкарню, закладену ним у Новгороді-Сіверському в 1675 році. Навколо Барановича утворився літературно-мистецький гурток, до якого належали: архімандрит Єлецького монастиря Іоанікій Галятовський, архідиякон Чернігівської єпархії Антоній Радивиловський, ієромонах Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря Л.Тоболинський, поет Іван Величковський, майбутній архієпископ чернігівський Іван Максимович; гравери: Іван Інокентій Щирський, Леонтій Тарасевич, Н.Зубрицький; архітектори Адам Зерніков (Zörnikau), Іоганн-Баптист Зауер (Іван Баптист) та інші.
У 1782 Чернігів став центром Чернігівського намісництва Російської імперії, а 1797 — Малоросійської губернії, з 1808 Чернігівської губернії. Тоді місто нараховувало близько 4 000 мешканців, у 1844 році їх кількість збільшилася до 12 000, 1897 — до 27 000, 1913 — до 35 000. Економічний характер тогочасного Чернігова був адміністративно-торговельно-ремісничий: дрібна місцева харчова промисловість, цегельні, свічковий і миловарний завод тощо. Чернігів поширювався в західному і північно-західному напрямі.
На межі XIX і XX століть жили у Чернігові письменники: Михайло Коцюбинський, Б.Грінченко, В.Самійленко, М.Вороний, М.Чернявський, маляр І.Рашевський, історик В.Модзалевський та ін. Коло цих визначних діячів гуртувалася й виховувалася українська молодь, здебільшого вихованці Чернігівської гімназії й Духовної семінарії. У 1911 році відбувся в Чернігові XIV Археологічний З'їзд. 1916 засновано Педагогічний Інститут.
Після березневої революції 1917 в Чернігові створено загони Вільного Козацтва і влада перейшла в руки Центральної Ради. За української влади пожвавилось українське культурне життя (видавництво «Сіверянська думка», щоденник губернського земства «Чернігівщина», орган губернської Ради Селянських Депутатів «Народне Слово», українські школи тощо). Першого лютого 1918 року Чернігів захопило більшовицьке військо; 12 березня 1918 року він повернувся під владу уряду Української Народної Республіки, але знов був окупований більшовиками 12 січня 1919 року. Від 13 жовтня до 12 листопада 1919 року Чернігів був у руках денікінців.
З кінця 1919 року в Чернігові остаточно утвердилася радянська влада. У 1925–1932 Чернігів був центром Чернігівської округи. В 1932 році утворено Чернігівську область. За переписом 1926 року, Чернігів нараховував 35 200 мешканців, у тому числі 57 % українців, 20 % росіян і 10 % євреїв. За доби п'ятирічок завдяки зростанню промисловості населення Чернігова збільшилося до 69 000. Чернігів зберігає своє значення культурного центру в 1920-х і на початку 1930-х років. Тут діяли: Історичний музей (колишній музей Тарновського, значно збагачений), архів Наукового Товариства Інститут Народної Освіти (з 1920). Діяльність цих установ була щільно пов'язана з ВУАН, зокрема з її історичною секцією та Археологічним Комітетом, з центральними історичними архівами у Києві й Харкові, Інститутом Української Культури ім. Д.Багалія (Харків) та ін. 1926 відкрито театр ім. Шевченка. З Черніговом пов'язані імена письменників: Павла Тичини, Івана Кочерги, Василя Еллана-Блакитного, Андрія Заливчого Івана Коваленка; істориків П. Савицького, Є. Онацького, В. Дубровського, В. Шугаєвського, мистецтвознавця О. Гукала й ін.
21 вересня 1943 року Чернігів зайняли радянські війська.
Після Другої світової війни Чернігів відбудовано за генеральним планом (1945, 1958 і 1968) і реконструйовано. Центр міста зовсім перебудовано у 1950-55 роках (архітектори П. Буклавський, І. Ягодовський).
Населення Чернігова зростало швидко: 1959 — 89 585 осіб (у тому числі українці становили 69 %, росіяни — 20 %, євреї — 8 %, поляки — 1 %), 1970—158 873 осіб, 1980—245 000 осіб. Промисловість Чернігова досягла довоєнного рівня на початку 1950-х років.
2. Оцінювання СПО за операційними змінними
2.1 Політична обстановка
У регіоні зареєстровано 378 осередків політичних партій. Найвпливовішим на цей момент є осередок провладної партії «Слуга народу». Фактично опозиційними є партії «Європейська Солідарність», «Аграрна партія України», «Наш край», РПЛ, ВО «Батьківщина», «Національний корпус», опозиційних — «Опозиційна платформа – За життя», «Опозиційний блок»; національно-демократичного спрямування ВО «Свобода».
Чернігівська обласна рада представлена 64 депутатами від 7 політичних сил. За результатами місцевих виборів 2015 року Радикальна партія Олега Ляшка отримала найбільшу кількість місць — 12 мандатів, таку ж кількість «Блок Петра Порошенка «Солідарність» — 12, політична партія «Наш край» — 11, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 11, Аграрна партія України — 9, «Українське об’єднання патріотів — УКРОП» — 5, «Опозиційний блок» — 4.
У порівнянні зі складом обласної ради попереднього скликання, у 2010 році було обрано 50 депутатів від 7-ми політичних партій. Найбільше мандатів, а саме 17, отримала «Партія регіонів», ВО «Батьківщина» також було серед лідерів — 14 мандатів. Фактично, ВО «Батьківщина» є єдиною політичною партією, яка потрапила до ради нинішнього скликання.
Чернігівська міська рада налічує 42 депутати, обрані від семи політичних сил. За результатами місцевих виборів 2015 року 12 мандатів отримали представники партії «Наш край», це найбільше серед партій. «Блок Петра Порошенка «Солідарність» має 9 мандатів, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 7, «Об’єднання «Самопоміч» — 5, «Опозиційний блок», «ДемАльянс» та Радикальна партія Олега Ляшка — по 3.
У 2010 році до Чернігівської міської ради обрали 50 депутатів із семи партій. Найбільше мандатів тоді отримала партія ВО «Батьківщина» — 19. «Партія регіонів» у 2010 році здобула 15 місць. Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — єдина партія, яка пройшла як до ради VI, так і VIІ скликань.
До Ніжинської міської ради входить 36 депутатів. У раді представлені 8 політичних партій. Розподіл місць у раді за місцевих виборів 2015 року такий: 7 представників партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», 6 представників Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», 6 представників Радикальної партії Олега Ляшка, 5 — «Об’єднання «Самопоміч», 4 — партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», по 3 представники партій «Українське об’єднання патріотів — УКРОП» та «Наш край» та 2 представники від «Опозиційного блоку».
Новгород-Сіверська міська рада налічує 26 депутатів із 6 політичних сил. За результатами виборів 2015 року до складу ради увійшли такі політичні партії: партія «Наш край» отримала 6 мандатів, «Опозиційний блок» та Блок Петра Порошенка «Солідарність» — по 5 мандатів, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка — по 4, Аграрна партія України здобула 2 мандати.
До складу Прилуцької міської ради входить 34 депутати з 8-ми політичних сил. Розподіл місць у раді за результатами виборів такий: 7 представників Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», 6 — Радикальної партії Олега Ляшка, по 5 представників партій «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та Всеукраїнського об’єднання «Свобода», 3 представники партії «Наш край», 3 представники партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП». По 2 мандати отримали Аграрна партія України та «Опозиційний блок».
Станом на жовтень 2019 року в обласній раді та в радах міст обласного значення найбільше представлені політичні партії: Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», політична партія «Наш край», Радикальна партія Олега Ляшка, «Опозиційний блок».
Голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко був обраний депутатом за виборчим списком Чернігівської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Більшість депутатів обласної ради представляють цю ж політичну силу. Опозиція в раді слабка. Рішення на сесіях приймаються майже без обговорень.
Під час останніх виборів депутат обласної вади Валерій Куліч, колишній голова Чернігівської ОДА, балотувався до ВРУ по 205 виборчому округу (перемогу тут отримав Олег Семінський, «Слуга народу»). Тож, після виборів, 31 жовтня призначений головою ОДА Андрій Прокопенко, який був депутатом облради VII скликання від партії «Наш край».
Політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» має невеликий рейтинг в області за результатами останніх виборів до Верховної Ради України — на рівні 5,84%. Головою територіальної організації партії є Ігор Вдовенко, голова обласної ради. Партія має офіс в обласному центрі.
2.2 Економіко-інфраструктурна характеристика
За структурою економіки Чернігівщина відноситься до промислово-аграрного типу економіки (у структурі валової доданої вартості області за 2012 рік промисловість займала 24,9%, сільське господарство — 20,8%, послуги — 41,9%). За січень — серпень 2019 року індекс промислової продукції становив 91,7%.
Зросли обсяги на підприємствах металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устаткування (+47,1%), з виробництва гумових і пластмасових виробів (+4,9%), добувній промисловості і розробленні кар’єрів (+4,0%).
Скоротились обсяги на підприємствах машинобудування (на 24,4%), текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та виробів зі шкіри (на 20,7%), з виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності (на 17,5%), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 13,0%), з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 4,9 %), з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції (на 3,6%).
Обсяг реалізованої промислової продукції за січень – липень 2019 року становить 19,7 млрд гривень. У січні – серпні 2019 року індекс виробництва валової продукції сільського господарства становить 96,5 %, у т. ч. в сільськогосподарських підприємствах — 102,5%, в господарствах населення — 89,8 %.
За січень-червень 2019 року в економіку області вкладено 3,2 млрд грн капітальних інвестицій, що на 17,0% менше, порівняно з відповідним періодом 2018 року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 01.07.2019 склав 438,2 млн дол. США.
Обсяг виконаних будівельних робіт за січень – серпень 2019 року склав 1 млрд 26 млн 300 тис. грн, що у 1,7 рази більше, ніж за відповідний період 2018 року.
За січень – червень 2019 року в експлуатацію введено 64,0 тис. м2 нового житла, що на 37,3% більше, ніж за такий же період 2018 року.
Зовнішньоторговельний оборот товарами за січень – липень 2019 року склав 690,6 млн дол. США. Експорт зріс на 4,4% (до 436,1 млн дол. США), імпорт зменшився на 12,5% (до 254,5 млн дол. США). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 181,6 млн дол. США.
Оборот роздрібної торгівлі (з урахуванням обороту фізичних осіб) за січень – серпень 2019 року становить 12,4 млрд грн, що на 0,8% більше, ніж за відповідний період 2018 року.
Індекс споживчих цін в області у серпні 2019 року до грудня 2018 року становив 102,6 %.
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у серпні 2019 року становила 8 448 грн (+17,4% до серпня 2018 року), у січні – серпні — 8 027 грн і збільшилась у номінальному вимірі до відповідного періоду 2018 року на 18,6%, у реальному — на 9,1%.
Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати зменшилась з початку року на 28,9% і на 01.09.2019 становила 12,2 млн грн, у тому числі на економічно активних підприємствах — 11,1 млн грн (на 14,0% менше), на підприємствах, що призупинили діяльність — 1,1 млн гривень.
Середній розмір пенсійних виплат (з урахуванням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян) на 01.09.2019 склав 2 692,47 грн, що в 1,7 рази перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (1 564,0 грн).
Протягом січня – червня 2019 року до Зведеного бюджету зібрано 5 млрд 146 млн грн податків та зборів, які контролюються Головним управлінням Державної фіскальної служби в області, що на 637,7 млн грн або на 14,1% більше, ніж за відповідний період 2018 року, у тому числі до Державного бюджету — 2 443,9 млн грн, до місцевих бюджетів — 2 702,1 млн грн.
У I півріччі 2019 року на розвиток економіки Чернігівщини використано 3 млрд 177 млн грн капітальних інвестицій. Майже всі вони (98% загального обсягу) вкладені в матеріальні активи.
На придбання, модернізацію та вдосконалення машин, обладнання та інвентаря спрямовано 40% інвестицій, у житлові та нежитлові будівлі — 25%, транспортні засоби — 19%, інженерні споруди — 8%.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств і організацій (75% загального обсягу).
За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів освоєно 13% усіх інвестицій, коштів населення на будівництво житла — 4%.
Більше половини (51%) капітальних інвестицій використано в сільському, лісовому та рибному господарстві, 15% — підприємствами промисловості, 11% — будівництва, 10% — державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування.
У 2018 році об’єднані громади Чернігівщини одержали 143 млн 272 тис. грн субвенції на розвиток інфраструктури. Використали її на 98% — майже 140 млн грн. Усі 39 громад, які торік перебували на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом, є повноцінними і фінансово спроможними. Усі громади демонструють позитивну динаміку зростання надходжень до місцевих бюджетів і торік упоралися зі своїми фінансовими питаннями.
2.3Соціально-демографічна обстановка
Чернігів поділяється на 2 райони: Деснянський та Новозаводський. Райони ділять місто навпіл (межа проходить по проспекту Миру): Деснянський — східна частина, Новозаводський — західна частина міста.
Кількість мешканців області на 01 вересня 2019 року згідно зі статистичною інформацією склала 997 203 осіб. За даними статистики чоловіків у регіоні — 453 567, жінок — 543 636. В області спостерігається загальне скорочення чисельності населення, яке у 2018 році склало (-14 333). Станом на 1 серпня 2019 року кількість народжених налічувала 4 193, кількість померлих — 12 689, загальне скорочення населення склало 8 496.
Згідно з переписом населення (2001 р.), у місті мешкають представники 3 етнічних спільнот: українці — 86.3 %, росіяни — 10.6 %, білоруси — 1.15 %.
2.4 Культурно-релігійна обстановка
Релігія займає особливе місце серед соціальних, історичних, психологічних факторів розвитку суспільства. Департамент культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації продовжує роботу щодо виконання чинного законодавства України про свободу совісті та релігійні організації, реалізації державної політики стосовно релігій і церкви, забезпечення прав і законних інтересів релігійних організацій, сприянню міжконфесійному миру, відносинам взаємної релігійної та світоглядної терпимості й поваги між громадянами області. Задовольняються релігійні потреби віруючих різних віросповідань. Вивчається релігійна ситуація в області, надається сприяння релігійним організаціям, проводиться робота щодо виконання законодавчих, розпорядчих та інших документів державних органів влади в галузі державно-церковних відносин.
На сьогодні в області зареєстровано 962 релігійні організації, з яких 933 – громади 29-ти конфесій, течій і напрямків. 46 релігійних організацій функціонують поза реєстрацією. Діє 10 православних монастирів, 3 християнські місії, 3 середні духовні навчальні заклади, 164 недільні школи. У церквах роботу здійснюють 778 священослужителів.
Свідченням співпраці органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з релігійними організаціями є участь релігійних організацій в обласних програмах, які пов’язані з профілактикою і протидією алкоголізму, наркоманії та іншим соціально небезпечним хворобам, у посильній благодійній допомозі безпритульним громадянам та соціально незахищеним верстам населення, допомозі дітям-сиротам та оздоровленні дітей, відзначенні державних свят, інших пам’ятних дат.
Для релігійних організацій створені можливості користуватися наявними в області засобами масової інформації.
Зареєстровано 13 видань релігійного характеру: газета «Православний Чернігів», газета «Троїцький вісник», газета «Воскресение», газета «Спасение», газета «Православний Седнів», газета «Мир моего отца», газета «Надія Світу», газета «IN LUMINE» («Світло»), газета «Встреча», газета «Покрова», газета «Тхия», журнал «Густинський вісник», газета «Чернігівські єпархіальні відомості».
В Чернігові близько десяти музеїв. Серед них: Обласний історичний музей, літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського, Обласний художній музей, заповідник «Чернігів стародавній», військово-історичний музей та музей УМВС України.
Працює Виставковий зал. В Арт-клубі часто проводять фотовиставки та виставки робіт художників. Як правило, програма заходів розписана на кілька місяців наперед. У Культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» регулярно проводяться презентації книг, мистецьких проєктів, творчі зустрічі з митцями
Серед бібліотек Чернігова — міська імені Михайла Коцюбинського, Обласна універсальна наукова бібліотека імені Володимира Короленка, дитяча бібліотека імені Миколи Островського, а також обласна бібліотека для юнацтва. У місті розвинена централізована бібліотечна система.
Музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка засновано у травні 1926 року, у пізні радянські часи в місті з'явився театр ляльок ім. Олександра Довженка та молодіжний театр. До складу Філармонійного центру фестивалів та концертних програм входять академічний ансамбль пісні і танцю, камерний хор, симфонічний оркестр та народний хор.
Заклади клубного типу — КП «Міський Палац культури» та «Палац культури художньої творчості дітей, молоді та юнацтва». У Міському парку культури та відпочинку (Міський сад) по вулиці Шевченка є також Літній театр.
У місті два кінотеатри: «Дружба» та Мультиплекс у ТРЦ «Hollywood» (відкрився у вересні 2015).
2.5 Безпека
На основі аналізу оперативної обстановки впроваджуються та корегувалися заходи, направлені на забезпечення правопорядку в громадських місцях та на вулицях міста. Налагоджувались зв’язки з органами місцевого самоврядування, громадськістю.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесена інформація про вчинення 11480 кримінальних правопорушень. Після прийняття процесуальних рішень щодо закриття кримінальних проваджень на обліку залишилось 7122 кримінальних проваджень, що на 5,7% менше, ніж зареєстровано злочинів за аналогічний період минулого року (7555). Частково таке зменшення злочинності об’єктивно обумовлено зниженням тяжких злочинів – на 15%, а також умисних тяжких тілесних ушкоджень – на 10,5%, у тому числі пов’язаних із смертю – на 27,8%, крадіжок – на 14%, із них з квартир – на 8,3%, грабежів – на 27,8%, незаконних заволодінь транспортними засобами – на 15,2%.
У провадженні знаходилось 43534 кримінальних правопорушень, їх навантаження на одного слідчого складає 123,3. По 2892 кримінальних правопорушеннях повідомлено про підозру особам, які їх вчинили, що становить 40,6%. Рівень злочинності на 10 тис. населення – 45,4, у т.ч. тяжких та особливо тяжких – 16,0.
Вживаються вичерпні заходи для закінчення досудового слідства та направлення справ до суду. У звітному періоді закінчено досудове розслідування по 2987 кримінальних правопорушеннях, у тому числі 727 по злочинах минулих років.
Закрито з початку 2019 року 6371 кримінальне провадження, або 69,6% з числа тих, що знаходились в провадженні.
Із зареєстрованих з початку 2019 року (без врахування закритих) 2508 (2430 у минулому році) тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, по 1059 (1363 у минулому році) особам, що їх вчинили повідомлено про підозру. Питома вага з числа зареєстрованих у звітному періоді складає 42,2%.
В поточному році викрито 7 організованих злочинних угрупувань, учасниками яких вчинено 25 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, із них 2 – з ознаками корупції.
У порівнянні з 2018 роком збільшилась кількість кримінальних правопорушень, за якими особи злочинців установлено за категоріями: умисних вбивств – на 54,2% (з 24 до 37), розбоїв – на 41,2% (з 17 до 24), шахрайство – у понад 2 рази (з 65 до 174), у сфері службової діяльності – на 39,0% (з 41 до 57), збут наркотиків – на 26,2% (з 65 до 82).
Разом із тим, збільшилась кількість кримінальних правопорушень спрямованих до суду (з минулими роками) за категоріями: зґвалтувань – на 40,0% (з 5 до 7), шахрайств – на 87,6% (з 113 до 212), збуту наркотиків – на 6,8% (з 73 до 78).
Упродовж 2019 року зареєстровано 39 умисних вбивств, 34 тяжких тілесних ушкоджень, із яких 13 фактів зі смертю потерпілого.
Обліковано 31 розбійний напад, що на 34,8% більше ніж за аналогічний період минулого року (23), поряд із тим на 41,2% покращено ефективність розкриття даного виду кримінальних правопорушень. За фактами вчинення 24 розбоїв особам повідомлено про підозру, що становить 77,4% (73,9% у минулому році).
Зареєстровано 117 грабежів, що на 27,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року (162), із яких повідомлено про підозру по 72 кримінальних правопорушеннях цього виду, що становить 61,5% та завершено розслідування по 82 кримінальних правопорушеннях, які направлено до суду з обвинувальним актом.
Розкрито 1244 крадіжок з 2604 зареєстрованих, або 36,2%.
Серед 110 хуліганств розкрито 59 злочинів (53,6%).
На 15,2% зменшилась кількість незаконних заволодінь транспортними засобами, яких за цей період зареєстровано – 84, із них по 25 кримінальних правопорушеннях цього виду особам повідомлено про підозру, що становить 29,8%.
Щороку збільшується кількість кримінальних проваджень, які розслідуються за фактами шахрайств. У поточному році зафіксовано 603 таких злочинів, що на 39,3% більше, ніж у минулому.
З метою недопущення вчинення шахрайств, на офіційному сайті та у мережі Інтернет проводиться роз’яснювальна робота, як не стати жертвою таких злочинів.
Вкрай важливим аспектом та пріоритетним напрямком роботи поліції є протидія незаконному обігу зброї.
У звітному періоді викрито 132, що на 3,1% більше, ніж у минулому році (128 у минулому році) фактів незаконного обігу зброї, інформацію про вчинення яких зареєстровано до ЄРДР (без урахування закритих), по яких 85 особам повідомлено про підозру (90 у минулому році), питома вага складає 64,4%.
З незаконного обігу з початку 2019 року вилучено: 2 одиниці автоматичної зброї (пістолет-кулемет та автомат АКС-74), 9 гвинтівок, 10 обрізів мисливських рушниць, 12 пістолетів, 5 саморобних пристроїв для відстрілу куль, 41 гладкоствольну рушницю, 3 РПГ, 31 підствольну гранату, 22 гранати (РГД та Ф-1), 5457 шт набоїв до нарізної зброї, 7 кг 090 грн. вибухової речовини (тротилу та пороху), 107 одиниць інших боєприпасів (міну, запали до гранат, заряди до мін, детонатори та ін.) та 38 одиниць холодної зброї (ножі, кастети, палиці тощо).
Продовжується робота з профілактики злочинів, вчинених під впливом наркотиків, алкоголю або у розпалі побутових конфліктів.
Стан криміногенної обстановки по лінії наркоманії в регіоні залишається складним, зростає кількість осіб, які вживають наркотичні засоби. Про це свідчать на 20,5% більше ніж торік виявлених наркозбутів, або в кількісному значенні – 153.
Задокументовано 499 кримінальних правопорушень у сфері наркообігу. В своїй діяльності наркоторговці все частіше використовують інтернет-технології, зокрема, у цьому році задокументовано 35 фактів діяльності осіб, які займалися збутом наркотиків через Інтернет.
З метою недопущення незаконних посівів нарковмісних рослин проводиться відповідна роз’яснювальна робота, а також з травня по вересень поточного року організовано проведення профілактичних заходів під умовною назвою «Мак».
Вжито ряд організаційних та практичних заходів щодо реалізації державної політики у сферах підтримання публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства й держави, протидії злочинності, організації роботи дозвільної системи, а також превентивної та профілактичної діяльності.
Завдяки вжитим превентивним заходам, протягом звітного періоду росту злочинності в публічних місцях не допущено. Так, на території області в публічних місцях вчинено 280 кримінальних правопорушень, з яких по 145 (51,7%) особам повідомлено про підозру. В свою чергу в умовах «вулиці» вчинено 156 таких правопорушень, про підозру оголошено – 67 (42,9%).
Значна увага була зосереджена на забезпеченні публічної безпеки під час проведення масових заходів. За звітний період силами 11990 працівників поліції та 980 військовослужбовців Національної гвардії України на території області забезпечено правопорядок на 5362 масових заходах, участь у яких взяли більше 1,2 млн. громадян.
2.6 Характеристика інформаційного поля
У квітні 2019 року аналітики Інституту демократії Пилипа Орлика аналізували матеріали з ознаками замовності та неналежного маркування у роздержавлених ЗМІ регіонів. У друкованих виданнях Чернігівської області зафіксовано 6,6% матеріалів із ознаками замовності. Найбільше джинси розміщено в газеті «Маяк» — 10,3% і 6,9% неналежно маркованої; «Наше слово» — 7,4% і 2,9% прихованої реклами; «Трудова слава» — 7,1% і 14,3% немаркованої реклами.
Чернігівські районні газети застосовують різні способи приховування рекламних матеріалів, розміщуючи їх у рубриках на платній основі «Імідж», «На піку реформ», «Цікавий досвід», «Сьогодення». Лише менська газета «Наше слово» в окремих випадках маркує рекламу відповідно до Закону України про рекламу словом «реклама». Половина дослідженого контенту районних газет Чернігівської області (47%) становить «всяка всячина» — сюди віднесені життєві історії, поради городникам, рецепти, прогнози та гороскопи. Матеріали про життя місцевої громади становлять всього 13%.
Загалом розвиток друкованих ЗМІ на низькому рівні. Серед найбільших газет можна виділити такі: обласний тижневик «Гарт», Чернігівська обласна газета «Деснянська правда, Чернігівська районна газета «Наш край, газета Чернігівської міської ради «Чернігівські відомості, газета «Черниговские новости: семь дней». Щодо районних видань, то найбільш поширеними є «Трудова слава» (Ічня); «Наше слово» (Мена); «Ніжинський вісник» (Ніжин); «Маяк» (Корюківка).
Обласна телерадіокомпанія в місті Чернігові з 2017 року є філією українського Суспільного мовлення - Національної суспільної телерадіокомпанії України. Складається з трьох структурних підрозділів:
обласного радіо;
обласного телебачення — телеканал «UA: Чернігів»;
міської державної телерадіокомпанії «Сіверська» (м.Новгород-Сіверський).
Обласне радіо веде мовлення ранковими, денними та вечірніми блоками і розповсюджуються проводовою та ефірною мережею УР-І на понад 70 % території області. Почути ефір можна в діапазоні ФМ у Чернігові на хвилі 98,2, у Прилуках - 105,7, у Бахмачі - 91,5, у Новгороді-Сіверському і 101 ФM, у Холмах — 106,1 та в Сосниці - на хвилі 103 ФM. На сьогодні в ОДТРК за державним замовленням щомісяця виробляється близько 60 найменувань телерадіопрограм різного жанру і тематичної спрямованості, а також аудіо-, відеопродукція на замовлення. Під час виборів до Верховної Ради України Регіональні філії UA: Суспільне мовлення запрошували кандидатів у народні депутати за одномандатними виборчими округами (мажоритарників) на дискусію в прямому ефірі.
"Співбесіди" - мали на меті надати інформацію про місцевих кандидатів у депутати-мажоритарники, їхні передвиборчі програми, дізнатися в учасників перегонів, як вони бачать вирішення болючих проблем регіону, аби виборці могли зробити виважений самостійний вибір.
У кожному випуску ток-шоу "Виборчий округ: Співбесіда" відбувалися дискусії з кандидатами в народні депутати України відповідного округу щодо їхньої мотивації, передвиборчої програми, компетентності та обізнаності з викликами регіону.
Телеканал “Дитинець”. Приватна регіональна телекомпанія, яка здійснює телемовлення в обласному центрі місті Чернігова і частково в області. Міський кабельний канал, який транслюється 18 годин на добу. Аудиторія складається з майже 50 тисяч абонентів кабельної мережі. Власник каналу Руслан Дубинка також є керівником ТОВ «Енергополіс-Інвест», де понад 91% у статутному капіталі належить Тамарі Атрошенко, матері міського голови Чернігова Владислава Атрошенка. Телеканал входить до ТОВ «Телерадіоорганізація “Ліга”» (скорочено ТРО «Ліга»). Власником каналу через опосередкованих осіб є чинний (станом на 2019 рік) мер Чернігова Владислав Атрошенко. Тому політика мера визначає й редакційну політику телеканалу. Активно ведеться висвітлення діяльності мера. На виборах до Верховної Ради мер підтримував кандидата-мажоритарника Валерія Куліча, тому канал активно використовувався з метою агітації. Також мера пов’язують зі скандальним депутатом Максимом Микитасем. Його діяльність та агітація також велися на телеканалі. Неодноразово канал потрапляв до скандалів. У 2017 році телеканалом (зі слів мера Атрошенка) було оприлюднено інформацію, що помічник народного депутата Валерія Давиденка має лазні на березі Десни. Депутат заперечив ці відомості й подав до суду за наклеп. Хоча спочатку Деснянський суд Чернігова був на стороні мера, проте Апеляційний суд Чернігова скасував рішення Деснянського суду і призначив видалити неправдиву інформацію із мережі YouTube, спростувати інформацію та оплатити судові збори.
Телеканал «Новий Чернігів».Телеканал один з перших в Україні пройшов так звану паспортизацію і сьогодні отримав вже третю за рахунком ліцензію Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Остання дозволила освоїти обласну мережу, зона покриття відтепер складає 85% території області. Проте час ефіру обмежений — 7 годин на добу. На канал має вплив чинний мер Владислав Атрошенко. У 2015 році його директорка потрапила до скандалу з боку депутата в мери Сергія Куценка. Він звинуватив Ольгу Капустян у змові з іншим кандидатом, нині мером Владиславом Атрошенко. Як повідомляється у ЗМІ, скандал пов’язаний з агітаційним матеріалом Куценка, який був знятий з ефіру телеканалу. На телеканалі виходить програма «Політика без гриму» — спілкування з місцевими чи національними політиками. Під час останніх агітаційних кампаній найчастішими гостями програми були Сергій Березенко (ексдепутат по 205 ОВО, його пов’язують з мером), Максим Микитась (колишній народний депутат по 206 ОВО, його пов’язують з мером), Валентин Наливайченко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Алла Шлапак, Роман Безсмертний.
ТІМ («Телекомунікаційні інформаційні мережі») — телерадіокомпанія та Інтернет-сервіс провайдер, представлений у восьми містах України — Прилуки, Ніжин, Умань, Ладан, Варва, Яготин, Пирятин, Ічня. Надає послуги кабельного телебачення, широкосмугового доступу в Інтернет та хостингу серверів. Має власний кабельний телевізійний канал — ТІМ-ТБ та музичну радіостанцію ТІМ-FM 95.7. Компанія «ТІМ» входить до української мережі обміну трафіку UA-IX.
Державне комунальне підприємство телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення» (НТБ). ДКП ТРК «Ніжинське телебачення» підпорядковується Ніжинській міській раді, активно висвітлює діяльність усіх структурних підрозділів.
Найчастіше чернігівські онлайн-медіа використовують соціальні мережі, повідомляючи про надзвичайні події в місті. Найпопулярнішим у цьому напрямку є телеграм-канал «Чернігів оперативний», куди часто потрапляють кадри про надзвичайні події, як від чернігівських поліцейських, так і від випадкових свідків подій. Найпопулярнішою ж соціальною мережею у чернігівських медійників є Facebook — 70% новин, які зроблені на основі повідомлень із соцмереж, припадають саме на це джерело. А от інші популярні соцмережі — твітер, ютуб та інстаграм не є такими актуальними.
Facebook активно використовували кандидати під час двох останніх виборчих кампаній — агітацію такого типу проводили фактично всі партії та кандидати-мажоритарники. Варто зазначити, що після виборів кількість інформації на сторінках місцевих політиків зменшилася. Але все одно це джерело інформації є доволі актуальним.
Сторінки у соціальній мережі Facebook мають Чернігівська міська рада та Чернігівська обласна державна адміністрація. Також використовують це джерело інформації міста обласного значення, ОТГ області, групи чи сторінки мають села та селища.
Власні YouTube канали мають телеканал «Дитинець», суспільний мовник «UA: Чернігів», телеканал «Новий Чернігів». Усі три канали доволі активні, інформація актуальна й оновлюється, телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення» (НТБ). Також ці телеканали мають сторінки у Facebook та Instagram.
Загальні висновки щодо СПО
Зробивши оцінювання всіх сфер суспільно-політичної обстановки в місті Чернігів, можна зробити такі висновки:
Станом на 1 лютого 2019 року населення Чернігова становить 289400 осіб. Згідно з переписом населення у місті мешкають представники 3 етнічних спільнот: українці — 86.3 %, росіяни — 10.6 %, білоруси — 1.15 %.
Але не дивлячись на наявність такої кількості різних національностей, значно тішить те, що мешканці Мелітопольського району не стоять осторонь власного життя і власної держави. Підтвердження цього є той факт, що показники виконання планового завдання у Чернігівському районі з відбору кандидатів на військову службу за контрактом одні з найкращих в області, всі поставлені завдання виконанні на 100%. Завдяки чому можна зробити висновок що місто має позитивне налаштування до підрозділів Збройних Сил України, що дозволяє проводити роз’яснювальну та інформаційно-пропагандистську роботу з боку представників підрозділів.
Сьогодні Чернігівщина є одним із всебічно розвинутих агропромислових і культурно-історичних регіонів. На території району працюють такі промислові підприємства, як Чернігівський механічни завод, ЗАТ «Чернігівський м'ясокомбінат», ЗАТ «Ритм», ЗАТ «Чернігівриба», ТОВ «Нивки», ВАТ «Кондитерська фабрика «Стріла», ВАТ завод продтоварів «Ясен», ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», ЗАТ пивкомбінат «Десна». У 2000-х роках у Чернігові розвивалось автомобілебудування — розпочав роботу Чернігівський автобусний завод, і вже у вересні 2003 року був випущений перший автобус. Наявність такої великої кількості підприємств дає змогу забезпечити особовий склад харчовими продуктами та технікою.
Наявність розвиненої системи друкованих засобів масової інформації,достатня кількість інтернет-ресурсів, радіоканалів,телебачення дає можливість для проведення різного роду інформування та агітації широкої аудиторії (як і старших,так і молодих мешканців міста).
У Чернігові активно працюють заклади клубного типу — КП «Міський Палац культури» та «Палац культури художньої творчості дітей, молоді та юнацтва». У Міському парку культури та відпочинку (Міський сад) по вулиці Шевченка є також Літній театр.Музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка засновано у травні 1926 року, у пізні радянські часи в місті з'явився театр ляльок ім. Олександра Довженка та молодіжний театр.
Незадовільна криміногенна обстановка в місті зумовлює поглиблення та частіше проведення заходів морально-психологічного забезпечення зміцнення військової дисципліни серед особового складу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
С. А. Леп'явко. Чернігів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 508. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Очерк истории города Чернигова 907—1907 гг. — Чернігів, 1908;
Леп'явко С. Коротка історія Чернігова. — 2009
Леп'явко С. Чернігів. Історія міста. — К.: Темпора, 2012.
Леп'явко С. Метаморфози міського життя. Перетворення Чернігова на центр губернії (кінець XVIII — початок XIX ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. — К., 2010.
Мордвінцев В. Сповідальні книги // Київська старовина. — 1995. — № 3.
Пиріг П. Надання Чернігову Магдебурзького права // Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції. — Чернігів, 1992. — Частина 3. Секція суспільно-політичних та гуманітарних наук.
Сакало О. Джерела історичної демографії: сповідний розпис // Науковi записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантiв. — 2009. — Т. 19 (1).
Тхор В. Про стан вивчення історії міст України XVII—XVIII ст. // Український історичний журнал. — 1974. — № 8.
Смолічев П. Чернігів та його околиці за часів великокнязівських. Записки УНТ в Києві, т. 23. — Київ, 1928;
Чернігів і Північне Лівобережжя. Вид. ВУАН. — Київ, 1928
Чернігів // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес,
Храми та Собори Чернігова
Веб-портал Чернігівської міської ради
Офіційний веб-портал Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації
База даних перепису населення 2001 року у вигляді списку