1   2
Ім'я файлу: Курсова робота НУШ.docx
Розширення: docx
Розмір: 241кб.
Дата: 12.10.2021
скачати

зМІСТ

вступ……………………………………………………………………….....3


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ 4

1.1.Теоретичне обґрунтування технології розвитку

критичного мислення………………………………………….. 4

1.2.Формування критичного мислення у молодших школярів …………….7

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ – ОДНА ІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ……………………………………………………………… 10

2.1 Мета і задачі технології критичного мислення ………………… 10

2.2 Структура уроку з використанням технологій розвитку критичного мислення…………………………………………………………… 14

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ТА ФОРМИ РОБОТИ З ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. ………………………………………… 16

ВИСНОВКИ……………………………………………………. 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….. 34
ВСТУП

Актуальність теми загальновідомо, що метою вивчення української мови в початковій школі як рідної є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань із мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду. Завданням навчального предмета «Літературне читання» є формування читацької компетентності молодших школярів, базової складової комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

Успішність і ефективність формування компетентностей молодших школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного

процесу. Пріоритетними в цьому сенсі стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та

самореалізації.

Однією з таких є технологія розвитку критичного мислення.

Мета вищезазначеної  технології – розвиток мислительних навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у повсякденному житті (вміння приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні аспекти явищ тощо).

Мета роботи: вивчення теоретичних засад технології критичного мислення; висвітлення методів та  прийомів що сприяють формуванню критичного мислення учнів початкових класів на уроках української  мови.

 Аналіз сучасного стану проблеми. Технологія розвитку критичного мислення як освітня інновація стала предметом досліджень вітчизняних педагогів і методистів порівняно недавно. Це зумовлено тим, що погляди вчених стосовно можливості формування критичного мислення в учнів початкових класів протягом останніх ста років були досить суперечливими.

Так, наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття науковці, здійснюючи аналіз діяльності тогочасної школи, вказували, що навчальний процес у закладах освіти спрямований на некритичне сприймання дітьми істин, безпосереднє запам’ятовування ними навчального матеріалу (П.Блонський,

М.Добролюбов, П.Кованько, Л.Толстой та ін.). У цей же період було проведено ряд досліджень із питань психічного розвитку дітей, автори яких відзначали його слабкий розвиток і тим самим заперечували можливість формування критичного мислення в молодших школярів (Ж.Піаже, С.Рубінштейн, В. Штерн та ін.)

Проте другу половину ХХ століття характеризують дослідження, теоретичні та практичні розробки (питання про зони найближчого розвитку

 Л.Виготського; ідеї розвивального навчання В.Давидова,

Д. Ельконіна;  проблема розумового виховання, висвітлена в працях

В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі ; підходи до розвитку пізнавального інтересу й активності учнів, що знайшли відбиток у наробках Г.Люблінської та ін.), які стали фундаментом для подальших пошуків шляхів формування критичного мислення дітей і молоді та дозволили сучасним науковцям

(Т. Воропай, Д. Десятов, О. Пометун, Л.Терлецька, С.Терно, О.Тягло та ін.) переконатись, що сенситивним періодом для його розвитку є молодший шкільний вік.
Розділ І. І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1.1 Теоретичне обґрунтування  технології розвитку критичного мислення

Науковці різних країн світу не мають єдиної точки зору щодо визначення поняття “критичне мислення”. Так, М.Кларін вважає, що критичне мислення є раціональним, рефлексивним мисленням, яке спрямоване на вирішення того, чому варто вірити або які дії варто застосувати [1,с. 28]. Д. Халперн у своїх працях зазначає, що цей вид мислення передбачає використання когнітивних технік і стратегій, які збільшують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату. На думку Д.Клусгера, критичне мислення – це мислення самостійне, інформативне, воно починається з постановки запитання, прагне до переконливої аргументації, має соціальний характер [2, с 54]. Дослідник детально аналізує це явище і зазначає, що критичне мислення має п’ять характеристик, які визначають його як мислення самостійне, мислення узагальнене, мислення проблемне й оцінне, мислення аргументоване, мислення соціальне. Проте, усі варіанти визначення поняття “критичне мислення ” об’єднані спільною рисою – наявністю ознак (аналітичність, асоціативність, логічність, самостійність, системність), які сприяють формуванню компетентностей, що допомагають людині зорієнтуватись у навколишньому світі, як-от: інформаційної, мовленнєвої, соціальної.

В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство, яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається, так зване інформаційне суспільство. Провідну роль в такому суспільстві грає освіта. Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом інформаційного тиску. Новітні політичні технології, озброєння засобами інформатики, можуть упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне змінити все суспільне життя. Отже, це  є однією з причин  необхідного розвитку критичне мислення підростаючого покоління.

Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Розвивати критичне мислення можна на різних уроках, у різних видах учбової діяльності, але одним з найкращих із них є урок української мови,  тому що на письмі процес мислення стає видним і, отже доступним для вчителя. Письмо — найефективніший засіб навчання критичному мисленню.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, вчитель усвідомлює,  що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних прийомів та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.

1.2 Формування критичного мислення у молодших школярів

Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже достатньо довго. Але це поняття настільки різнобічне і дискусійне , що спеціалісти різних галузей освіти сприймають його по-різному. З точки зору філософів, критичне мислення – це вміння логічно мислити , аналітично дискутувати та правильно висловлювати свою думку . Критичне мислення, з точки зору педагогіки, це - мислення вищого порядку, що спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших, яке сприяє розвитку креативності та формує творче мислення. Українська вчена Бєлкіна – Ковальчук О.В. визначила, що « Під критичним мисленням розуміють здатність людини ( природну чи сформовану) до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, уміння бачити їх позитивні й негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розвитку проблем, знань до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій». Зрозумілим і корисним для вчителів вважається визначення професора Девіда Клустера: критичне мислення – мислення самостійне та соціальне, яке починається з постановки проблеми, а закінчується прийняттям рішення з чіткою аргументацією.

Таким чином – критичне мислення – це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок.

Критичне мислення – це

  • здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати;

  • вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації;

  • відкритість до сприйняття думок інших і одночасно принциповість у відстоюванні своєї позиції.

Критичне мислення дозволяє учням обмірковувати власні думки та причини виникнення тієї чи іншої точки зору. Це означає, що діти обдумують те, яким чином вони приходять до власних рішень або до розв’язання проблем. Це означає, що думки свідомо спрямовані на певну мету. Такі міркування та ідеї ґрунтуються на логіці, надійній і достовірній інформації, яка збирається з багатьох джерел.

Розвиток критичного мислення у молодших школярів допомагає кожній дитині виявити в собі й розвинути те, що їй органічно притаманне, щоб стати успішною, відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, пробудити віру у власні сили; допомогти зрости в умовах успіху, дати відчути радість від подолання труднощів. Критичне мислення формується поступово, є результатом щоденної копіткої роботи вчителя й учнів, спрямоване на досягнення бажаного результату.

Характерні ознаки критичного мислення учнів початкових класів:

  • Пошукова спрямованість мислення

  • Незалежність мислення

  • Опорність до навіювання думок

  • Критичне ставлення до себе

  • Вміння брати участь у діалоговій взаємодії

  • Критичне мислення завжди діалогічне, передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається.

  • У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти.

Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення . Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя. Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання – відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. «Роби, як ми, роби краще нас!» – ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найпродуктивніше впливають на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення. Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній

світогляд, а з іншого – у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Без цього емоційно-естетичного струменя думка дитини не може повноцінно розвиватися, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

Методична система розвитку критичного мислення дає можливість вчителям початкових класів :

  • активізувати мислення;

  • формулювати цілі навчання;

  • залучати учнів до плідного обговорення;

  • мотивувати навчання учнів;

  • мотивувати учнів до навчального процесу;

  • стимулювати зміни, міркування про здійснену роботу;

  • розкривати різні точки зору;

  • допомагати учням ставити власні запитання;

  • заохочувати самовираження;

  • забезпечувати обробку інформації.

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ – ОДНА З ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції

2.1 . Мета і задачі технології критичного мислення

Технологія розвитку критичного мислення — педагогічна система, спрямована на формування у молодших школярів аналітичного мислення яка сприяє розвитку його особистісних якостей.

Технологія критичного мислення – забезпечує перехід від навчання, орієнтованого на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів; ефективний шлях використання часу вчителя, аніж навчання, яке залишає учнів пасивними; можливість навчити дитину серед потоку інформації вибирати головне та критично перевіряти її.

Мета цієї технології – навчити такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує такі задачі:

  • освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

  • інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

  • культури мовлення: формування навичок написання текстів різних жанрів;

  • соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Використання вчителем стратегій критичного мислення забезпечує позитивні зміни в учнів:

  • підвищується інтерес до навчання;

  • розвивається пошукова спрямованість мислення;

  • зникає боязнь зробити помилку;

  • виникає прагнення краще зрозуміти інформацію;

  • беруть відповідальність за своє навчання на себе;

  • вміють працювати в парі та в групі.

Суть технології критичного мислення

Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Технологія розвитку критичного мислення дає учню:

  • вміння критично мислити, формувати сучасну думку;

  • цінувати спільну роботу, в якій виникають загальні рішення;

  • здійснювати обдуманий вибір між різними думками;

  • цінувати чужу точку зору;

  • вміння аргументовано сперечатися;

  • вміння вирішувати проблеми

  • накопичувати дослідницькі навички

  • виявляти інтерес до творчої діяльності

  • вміння відповідально ставитись до власної освіти;

  • вміння працювати у співробітництві з іншими;

  • бажання стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.

Технологія дає вчителю:

  • вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;

  • можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;

  • стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність;

  • стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.

  • Існує низка умов, які вчителеві необхідно враховувати, щоб стимулювати критичне мислення, а саме:

  • виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

  • дозволити учням вільно розмірковувати; приймати різноманітні ідеї та думки;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від негативної оцінки;

  • цінувати критичні міркування учнів;

  • підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати кри-тичні судження.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції

Технологія розвитку критичного мислення — педагогічна система, спрямована на формування у молодших школярів аналітичного мислення яка сприяє розвитку його особистісних якостей.

Технологія критичного мислення :

  • забезпечує перехід від навчання, орієнтованого на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів;

  • ефективний шлях використання часу вчителя, аніж навчання, яке залишає учнів пасивними;

  • можливість навчити дитину серед потоку інформації вибирати головне та критично перевіряти її.

 Мета цієї технології – навчити  такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого інфор­мацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне су­дження.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує такі задачі:

  • освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

  • інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

  • культури мовлення: формування навичок написання текстів різних жанрів;

  • соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

  • Використання вчителем стратегій критичного мислення
    забезпечує позитивні зміни в учнів

  • підвищується інтерес до навчання;

  • розвивається пошукова спрямованість мислення;

  • зникає боязнь зробити помилку;

  • виникає прагнення краще зрозуміти інформацію;

  • беруть відповідальність за своє навчання на себе;

  • вміють працювати в парі та в групі.

Суть технології критичного мислення

Суть технології:  ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Технологія розвитку критичного мислення дає учню:

  • вміння критично мислити, формувати сучасну думку;

  • цінувати спільну роботу, в якій виникають загальні рішення;

  • здійснювати обдуманий вибір між різними думками;

  • цінувати чужу точку зору;

  • вміння аргументовано сперечатися;

  • вміння вирішувати проблеми

  • накопичувати дослідницькі навички

  • виявляти інтерес до творчої діяльності

  • вміння відповідально ставитись до власної освіти;

  • вміння працювати у співробітництві з іншими;

  • бажання стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.

Технологія дає вчителю:

  • вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;

  • можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;

  • стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність;

  • стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.

Існує низка умов, які вчителеві необхідно враховувати, щоб стимулювати критичне мислення, а саме:

  • виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

  • дозволити учням вільно розмірковувати; приймати різноманітні ідеї та думки;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від негативної оцінки;

  • цінувати критичні міркування учнів;

  • підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати кри­тичні судження.

2.2. Структура уроку з використанням технологій розвитку критичного мислення

Використання технології формування критичного мислення висуває певні вимоги щодо структури уроку.

Такий урок складається з п’яти етапів


1. Розминка створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

2. Обґрунтування навчання постановка мети уроку; розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому; стимулювання до нових ідей.

3. Актуалізація створення моменту зацікавленість, спрямованість на навчання; відтворення , актуалізація знань, потрібних для наступних етапів уроку ; оцінювання неформальним шляхом того, що вони вже знають.

4. Усвідомлення змісту

    • учні ознайомлюються з новою інформацією;

    • аналізують інформацію;

    • виказують особисте розуміння почутого;

    • порівнюють свої очікування з тим , що вивчається;

    • виявляють основні моменти;

    • роблять висновки;

    • поєднують зміст уроку з особистим досвідом;

    • ставлять запитання до вивченого.


5. Рефлексія

    • учні переробляють нові знання на власні;

    • узагальнюють основні ідеї;

    • запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;

    • активно обмінюються думками;

    • виказують особисте ставлення;

    • удосконалюють і поповнюють словниковий запас;

    • складається різноманітність міркувань;

    • вибір правильного варіанту;

    • оцінюють процес навчання.


  1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас