Ім'я файлу: Зданевич. Облік витрати за статтями калькуляції та економічними
Розширення: pdf
Розмір: 543кб.
Дата: 28.04.2020
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет аграрної економіки і менеджменту
Кафедра обліку та
економіко-правового
забезпечення АПБ
КУРСОВА РОБОТА
з фінансового та управлінського обліку
на тему:
«Облік витрати за статтями калькуляції та економічними
елементами »
Студентки 4 курсу ОПЗзр-43
Напряму підготовки – облік і аудит
Спеціальності 6.03050901- облік і аудит в АПВ
Зданевич Катерина Русланівна
Національна шкала ________________
Кількість балів: ___ Оцінка ECTS ____
Члени комісії ___________ ________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
___________ ________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
___________ _______________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Тернопіль 2017

3
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….
3
РОЗДІЛ
1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ ……………..
5 1.1. Економічний зміст витрат виробництва та їх класифікація…………………………………………………
5 1.2. Оцінка нормативно-законодавчих документів та літературних джерел з обліку витрат підприємства ……..
9
РОЗДІЛ
2.
ОБЛІК ВТРАТ ЗА СТАТТЯМИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ ТА
ЕКОНОМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ………………………
13 2.1. Організація облікового процесу на підприємстві ФГ «Дім
Хліба»………………………………………………….…….
13 2.2.
Облік витрат за економічними елементами……………….
17 2.3. Облік витрат за статтями калькуляції……………………..
23
РОЗДІЛ
3.
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ
ВИРОБНИЦТВА……………………………………………
37
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………….
39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………
42
ДОДАТКИ………………………………………………………………………
46

4
ВСТУП
Актуальність. В умовах посилення конкуренції в міру розвитку ринкових відносин і розвитком науково – технічного прогресу та вільних цін зросла роль обліку затрат на виробництво у калькулюванні собівартості продукції.
Правильно визначена собівартість сільськогосподарської продукції є тим показником, який дає найповнішу характеристику ефективності роботи підприємства.
На сьогодні до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) входять тільки ті затрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, передбачені технологією та організацією виробництва. Зі складу витрат на управління до собівартості включають тільки загально виробничі, а адміністративні витрати тепер відносять до витрат підприємства в період їх виникнення.
Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках.
Ступiнь розробленостi проблеми, що дослiджується. Питанням методології обліку витрат сільського господарства присвяченi працi таких вiтчизняних i зарубiжних вчених, як К. Друрі, Ч.Т. Хорнгерена та Дж. Тостера,
Ф.
Бутинець, В. Палий, М. Чумаченко, Л. Хорунжий, О. Юрківський, В.
Моссаковський, М. Дем’яненко, П. Хомин, В. Дерій, О. Радченко,
П. Саблук, В.
Лінник, Ю. Литвин, В. Жук, М. Огійчук та інші.
Мета курсової роботи полягає в дослідженні бухгалтерського обліку витрат виробництва за статтями калькуляції та економічними елементами.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:
- економічний зміст витрат виробництва за статтями калькуляції та економічними елементами;

5
- дослідити практику ведення обліку витрат, виходу продукції та визначення собівартості продукції основного виробництва на підприємстві.
Завданням даної роботи є систематизація, розширення, закріплення теоретичних знань та практичних навичок з обліку витрат виробництва за статтями калькуляції та економічними елементами.
Об’єктом дослідження є процедури обліку витрат за елементами статтями калькуляції на у фермерському господарстві «Дім Хліба».
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів обліку витрат за елементами статтями калькуляції на сільськогосподарських підприємствах.
Предметом дослідження є економічна сутність та теоретичні аспекти витрат виробництва за статтями калькуляції та економічними елементами, методика їх обліку, шляхи поліпшення з урахуванням галузевої специфіки.
Для досягнення мети роботи та вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: абстрактно-логічний; комплексно- системний підхід; статистико-економічні методи, зокрема кластерне групування; графічний; причинно-наслідкових зв'язків.
Курсова робота складається із вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.
В процесі роботи будуть опрацьовані нормативно-законодавчі джерела
інформації, вивчені літературні джерела в розрізі обліку витрат за елементами статтями калькуляції.
В роботі використані дані статистичної та бухгалтерської звітності, нормативні акти, які діють в Україні та теоретичний матеріал щодо витрат виробництва за статтями калькуляції та економічними елементами.

6
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ
1.1. Економічний зміст витрат виробництва та їх класифікація
Собівартість (витрати) – це грошовий вираз величини ресурсів, використаних з конкретною метою. Дане визначення включає три важливих положення:
1.Витрати відображають, скільки і яких ресурсів було використано.
2. Величина використаних ресурсів представлена в грошовому виразі. Гроші забезпечують єдність вимірювача, що дозволяє підсумовувати різні види ресурсів.
3. Визначення собівартості (витрат) завжди співвідноситься з конкретними цілями, завданнями. Такими завданнями можуть бути виробництво продукції, функціонування відділу або будь-який інший предмет чи вид діяльності, для яких бажано визначити використання ресурсів у грошовому виразі. Виріб, організаційний підрозділ, вид діяльності, на які відносять витрати, є об'єктом віднесення витрат (або просто об'єктом витрат). У кожному випадку об'єкт витрат має бути чітко визначеним.
В залежності від того, які витрати включаються до собівартості продукції, традиційно виділяються наступні її види:
- виробнича - включає прямі витрати і загальновиробничі витрати; характеризує витрати цеху на виготовлення продукції;
- маржинальна (обмежена) - це виробнича собівартість, яка характеризує рівень прямих змінних витрат, які припадають на одиницю продукції;
- повна собівартість - виробнича собівартість, збільшена на суму адміністративних, комерційних і збутових витрат. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, які пов'язані як з виробництвом, так і з реалізацією продукції;
- індивідуальна собівартість — характеризує витрати конкретного підприємства по випуску продукції;

7
- середньогалузева собівартість - характеризує середні по галузі витрати на виробництво даного виробу і розраховується за формулою середньозваженої
із індивідуальних собівартостей підприємств галузі.
Всі витрати, що формують повну собівартість продукції, можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат на виробництво і реалі- зацію продукції наведена в таблиці 1.1. [ 4 с.580 ].
Таблиця 1.1.
Класифікація витрат, що формують повну собівартість продукції
Ознака класифікації
Група витрат
Характеристика (визначення) витрат
1 2
3 1.Відношення до процесів виробництва
і реалізації
(збуту) продукції
Виробничі
Характеризують ресурси, використані в процесі виготовлення продукції
Позавиробничі
(комерційні)
Характеризують ресурси, використані в процесі реалізації (збуту) продукції
2.Відношення до видів виробничих процесів
Основні
Характеризують ресурси, використані в процесах безпосереднього виготовлення продукції
Накладні
Характеризують ресурси, використані в процесах обслуговування і управління процесами безпосереднього виготовлен- ня продукції
3. Ступінь залежності від обсягів виробництва
(випуску) продукції
Умовно-змінні
(пропорційні)
Витрати, загальна сума яких змінюється майже прямо пропорційно до змін обсягів виробництва (випуску) продукції
Умовно-постійні
(непропорційні)
Частина витрат за певний період часу, загальна сума яких не змінюється при зміні обсягів виробництва
4. Зміст і призначення витрат
Економічні елементи
Характеризують використані ресурси за
їхнім економічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об'єкт віднесення витрат
Калькуляційні статті
Характеризують склад використаних ре- сурсів залежно від напрямів і місця їх використання (в основному, допоміжному чи обслуговуючому виробництві) на об'єкт витрат
5.Однорідність економічного змісту витрат
Прості
Характеризують використані ресурси одного економічного змісту (один економічний елемент витрат)

8
Продовження таблиці 1.1.
1 2
3
Комплексні
Характеризують використання кількох економічно різнорідних ресурсів, які мають однакове виробниче призначення
6. Спосіб віднесення на собівартість об'єкта віднесення витрат
Прямі
Складові витрат, які розраховуються прямими методами на об'єкт віднесення витрат
Непрямі
Компоненти витрат, що нероздільно пов'язані з двома і більше об'єктами віднесення витрат, і тому розподіляються на один об'єкт витрат пропорційно до економічно обгрунтованої бази
7. Послідовність формування
і сфера виникнення витрат
Технологічна собівартість
Витрати, безпосередньо пов'язані з технологією виготовлення продукції
Цехова собівартість
Всі витрати цехів з виготовлення продукції, тобто сума технологічної собівартості і загальновиробпичих витрат
Виробнича
(загально- заводська) собівартість
Всі витрати фірми на виробництво продукції, тобто сума цехової собівартості, загальногосподарських та
інших виробничих витрат і втрат внаслідок технічно неминучого браку
Повна собівартість
Сума виробничої собівартості і позави- робничих (комерційних) витрат
Принцип історичної собівартості, покладений в основу бухгалтерського обліку, передбачає пріоритетну оцінку активів підприємництва, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання.
Згідно з Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, до історичної (фактичної) собівартості повинні включатись лише виробничі витрати: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці,
інші прямі витрати і загальновиробничі витрати.
Показник повної собівартості використовується не для оцінки активів, а для цілей довгострокового планування та для визначення ціни на продукцію.
Калькуляція - це визначення собівартості одиниці продукції в цілому та в розрізі окремих статей витрат.

9
Під калькулюванням розуміють систему економічних розрахунків собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). В процесі калькулювання вимірюються витрати на виробництво та кількість випущеної продукції і визначається собівартість одиниці продукції.
В процесі калькулювання виконуються два основні завдання управлінського обліку:
- на підставі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначити адекватну, справедливу і конкурентноздатну продажну ціну;
- дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і управління виробництвом і витратами.
Калькулювання можливе лише на базі інформації, підготовленої в системі виробничого обліку. Калькуляції поділяються:
- за часом складання - на директивні (нормативні, кошторисні, планові) та звітні;
- за рівнем охоплення витрат або місцем їх здійснення — на галузеві, повні, виробничі, внутрішньогосподарські, змінних витрат, технологічні;
- за характером виконання калькуляції - на масові (періодичні), індивідуальні та проміжні;
- за властивостями калькуляційного об'єкту - на загальні, параметричні, за центрами витрат.
З об'єктом калькулювання тісно пов'язані калькуляційні одиниці, які є вимірниками об'єкту калькулювання.
Метод обліку собівартості (вид калькулювання) є сукупністю способів аналітичного обліку витрат на виробництво за калькуляційними об'єктами і прийомами визначення собівартості калькуляційних одиниць. Він залежить від типу організації і технології виробництва та включає в себе принципи збору
інформації з центрів витрат про витрачені ресурси, узагальнення і розподіл непрямих витрат.

10
1.2. Оцінка нормативно-законодавчих документів та літературних
джерел з обліку витрат підприємства
Організація обліку витрат виробництва на підприємствах сільського господарства регламентується законодавчими та нормативними документами, а також висвітлюється в періодичній літературі (табл. 1.2).
Таблиця 1.2.
Характеристика нормативно – довідкової інформації, використаної в обліку господарських операцій собівартості виробництва у сільському господарстві
Документ
Коли і ким
затверджений
(дата, номер)
Зміст
Використання у
обліково –
аналітичному
процесі
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
[30]
Від 16.07.99 р. № 996-ХІУ,
Верховною радою
України
Регламентує порядок ведення бухгалтерського обліку
і звітності в Україні
При організації бухгалтерського обліку на підприємстві
Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції
(робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств
[12]
Затверджені наказом
Міністерства аграрної політики
України від
18.05.2001 р. № 132.
Регламентують порядок планування, обліку і калькулювання собівартості продукції
(робіт, послуг)
При визначенні собівартості с.-г. продукції , виконаних робіт та послуг
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"
[25]
Затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності
При класифікації витрат підприємства
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій
[23]
Затверджений наказом
Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.
Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку
Для визначення кореспонденції рахунків для обліку витрат та віднесення калькуляційних різниць на об’єкти обліку

11
Продовження таблиці 1.2.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств
і організацій
[10]
Затверджена наказом
Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р
Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку
Для визначення кореспонденції рахунків для обліку витрат та віднесення калькуляційних різниць на об’єкти обліку
Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально – ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу
[14]
Затверджені
Мінагрополітики
України від
07.03.2001 р. № 49
Встановлює принципи та побудову журнально
– ордерної форми обліку для с.-г. підприємств
Для систематизації операцій з обліку витрат та виходу продукції (робіт, послуг) основного виробництва
Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Враховуючи тенденції розвитку міжнародної економіки, процеси глобалізації, вступ України до Світової організації торгівлі та економічної інтеграції до Європейського співтовариства, важливою передумовою досягнення Україною високого рівня розвитку, є конкурентоспроможна сільськогосподарська продукція.
Управлінський облік відіграє важливу роль в створенні конкурентоспроможності бізнесу. Постійний розвиток управлінського обліку пов’язаний з необхідністю впливу на механізм управління сільським господарством, яке повинно перебувати в стані постійного удосконалення.
Управління витратами на сільськогосподарських підприємствах є важливим засобом побудови системи обліку витрат, з урахуванням стратегічних та тактичних цілей і вимог керівництва. Це складний процес, що передбачає не тільки зважену класифікацію, а й систематичний моніторинг фактичних витрат та
їх поведінки під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, прийняття рішень щодо поліпшення структури собівартості продукції, ціноутворення.

12
Проблемі обліку витрат приділялося чимало уваги, як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями. Найбільш фундаментальними і такими, що охоплюють різні аспекти даної проблеми є праці зарубіжних авторів К. Друрі, Ч.Т.
Хорнгерена та Дж. Фостера, серед вітчизняних дослідників варто виділити праці
С.Ф. Голова. Однак, в даних дослідженнях фактично не досліджується специфіка обліку в різних галузях, вони в основному зосереджені на методиках, що використовуються в промисловості. Разом з тим, галузь сільського господарства має свою специфіку. Це пов’язано з тим, що велика кількість активів тут представлена живими організмами – рослинами та тваринами, тобто біологічними активами.
Тому особливості обліку витрат в сільському господарстві також займали важливе місце в наукових дослідженнях, серед яких слід відзначити праці П.Т.
Саблука, В.Г. Лінника, Ю.Я. Литвина, В.М. Жука, М.Ф. Огійчука та інших.
Напрацювання вітчизняних вчених щодо обліку виробництва в сільському господарстві були використані при розробці Методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції, основні положення яких сьогодні використовуються в практичній діяльності більшості сільськогосподарських підприємств України.
Новою віхою розвитку облікового забезпечення сільськогосподарської діяльності стало прийняття П(С)БО 30 «Біологічні активи». В зв’язку з цим виникла необхідність перегляду сучасної методики обліку витрат на сільськогосподарських підприємствах, та внесення змін до Методичних рекомендацій. В багатьох публікаціях вже обговорювалися, як особливості галузі сільського господарства взагалі, так і особливості обліку сільськогосподарської діяльності при застосуванні П(С)БО 30. Найбільш цілісним і широким дослідженням цих проблем відзначається навчальний посібник за редакцією В.М.
Жука, в якому комплексно викладено основні підходи до нового обліку сільськогосподарської діяльності.

13
Значний внесок у дослідження питань методології обліку витрат та калькулювання собівартості продукції сільського господарства зробили такі вітчизняні вчені, як: Ф. Бутинець, В. Палий, М. Чумаченко, Л. Хорунжий, О.
Юрківський, В. Моссаковський, М. Дем’яненко, П. Хомин, В. Дерій, О. Радченко та інші. В їх наукових працях висвітлюються найбільш актуальні та проблемні питання щодо обліку витрат рослинництва та тваринництва. На жаль більшість досліджень, що проводилися останніми роками у галузі управлінського обліку, були присвячені промисловому. Управлінський облік розглядає загальні положення щодо методики ведення обліку і не торкається особливостей побудови обліку на сільськогосподарських підприємствах. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом
інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з’являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.
Облік витрат та калькулювання собівартості продукції в сільському господарстві ведеться за єдиними з іншими галузями народного господарства принципами, однак, як основна галузь сільськогосподарського виробництва, має свої специфічні особливості: сезонний характер, залежність від природних факторів, спеціалізація тощо. Якщо виробництво спеціалізоване на одній групі культур, то облік витрат доцільно вести в цілому для господарства. У випадку кількох напрямів діяльності, де є окремі види товарної продукції, варто вести деталізований облік за центрами витрат щодо кожного об’єкта обліку з окремого виду продукції.

14