Ім'я файлу: Мікрофлора ротової порожнини. Протокол..docx
Розширення: docx
Розмір: 508кб.
Дата: 25.09.2022
скачати

Практичне заняття № 7 (Стоматологічний факультет, весняний семестр)
Тема: «Нормальна мікрофлора ротової порожнини. Роль бактерій, грибів, найпростіших в патології ротової порожнини»
Конкретні цілі:

  • Вивчити склад нормальної мікрофлори ротової порожнини.

  • Розглянути роль мікроорганізмів в формуванні мікробних асоціацій (на прикладі зубної бляшки).

  • Вивчити за морфологічними та тинкторіальними ознаками мікрофлору зубного нальоту.

  • Визначити роль грибів та найпростіших в складі нормальної мікрофлори ротової порожнини.

  • Вивчити неспецифічні фактори захисту ротової порожнини.

  • Ознайомитись з основними патологічними процесами, які викликають мікроорганізми в ротовій порожнині.

  • Вивчити роль мікроорганізмів та мікробних асоціацій в патогенезі карієсу і захворювань пародонта.

  • Розглянути методи мікробіологічної діагностики захворювань ротової порожнини.

  • Аналізувати методи корекції та лікування захворювань ротової порожнини, спричиненими мікроорагнізмами.


Рекомендації для оформлення протоколу
Якісний та кількісний склад основної мікрофлори ротової порожнини (КУО/мл слини)


Примітка. ++ виявляються частіше; + виявляються рідше.

Система органів місцевого імунітету ротової порожнини та ротоглотки представлена мигдаликами системи лімфоглоткового кільця Вальдейера-Пирогова, слинними залозами, лімфатичними вузлами, мукозоасоційованою лімфоїдною тканиною.

Система місцевого імунітету слизової оболонки ротової порожнини.

GALT (gut-associatedlymphoidtissue) — лімфоїдна тканина, асоційована з кишечником; BALT (bronchus-associatedlymphoidtissue) — лімфоїдна тканина, асоційована з бронхами; SALT (skin-associatedlymphoidtissue) — лімфоїдна тканина, асоційована зі шкірою.

В умовах біоплівки мікробіоценоз ротової порожнини набуває нових властивостей, а саме здатності до «соціальної поведінки мікроорганізмів» («quorumsensing»). Саме існування цього феномену пояснює, чому певний рівень наявності умовно-патогенної мікрофлори не призводить до виникнення патологічних змін у слизовій оболонці ротової порожнини. Збільшення кількості умовно-патогенних бактерій стимулює появу патогенних властивостей та ураження ротової порожнини. Важливим питанням, що стосується мікробіоценозу порожнини рота, є взаємовідносини між нормальною та умовно-патогенною мікрофлорою. Здатність організму до підтримання стабільності мікроекології певної біологічної ніші реалізує система колонізаційної резистентності.
Бактеріальна колонізація ротової порожнини. Формування мікробних асоціацій (зубна бляшка).

Колонізаційна резистентність ротової порожнини — це її опірність (стійкість) до патологічної та надлишкової колонізації мікрофлорою (бактерії, гриби, віруси, найпростіші та ін.).
Система колонізаційної резистентності ротової порожнини представлена:

1. мікроекологічними нішами (біотопами) — зубною бляшкою, поверхнями різних ділянок слизової оболонки (язика, щік, губ, під’язикової ділянки, піднебіння, мигдаликів); ротовою рідиною; біотопами ясеневих борозн, вивідних протоків слинних залоз;

2. мікрофлорою кожного біотопа, з особливостями якісного та кількісного складу;

3. механізмами активності бактерій нормальної мікрофлори (симбіонтів) (антагоністичної та синергічної);

4. механізмами неспецифічної резистентності ротової порожнини.
Склад мікрофлори ротової порожнини при патологічних станах




При розгляді механізмів виникнення карієсу зуба звертає на себе увагу різноманіття різних чинників, взаємодія яких і обумовлює виникнення вогнища демінералізації.
Основні етіологічні чинники розвитку карієсу:

1. мікрофлора порожнини рота;

2. характер і режим харчування, вміст фтору у воді;

3. кількість і якість слиновиділення;

4. загальний стан організму;

5. екстремальні дії на організм.
Місцеві чинники розвитку карієсу:

1. зубна бляшка і зубний наліт, що ізолюється мікроорганізмами;

2. порушення складу і властивостей ротової рідини;

3. вуглеводні липкі харчові залишки порожнини рота;

4. резистентність зубних тканин, обумовлена повноцінною структурою і хімічним складом твердих тканин зуба;

5. відхилення в біохімічному складі твердих тканин зуба і неповноцінна структура тканин зуба;

6. стан пульпи зуба;

7. стан зубощелепної системи в період закладки, розвитку і прорізування постійних зубів.
Патогенез карієсу

Карієсогенна дія мікроорганізмів пов'язана з утворенням зубного нальоту. Спочатку до пелікули адсорбується моношар мікроорганізмів (ранні колонізатори, наприклад, S. sanguinisта S. gordonii), на які поступово накладаються нові нашарування. Матрикс зубного нальоту складається з полісахаридів, протеїнів і незначної кількості ліпідів. Важливе місце в складі матриксу нальоту належить декстрану - полісахариду, який продукують стрептоккоки, який сприяє їх прикріпленню до поверхні зуба. Погана гігієна ротової порожнини, дієта з високим вмістом цукру та інші слюнні, імунологічні та мікробні фактори призводять до розвитку патогенної біоплівки (дисбактеріозу). Серед всіх карієсогенних стрептококів особливе місце займає Streptococcus mutans, вперше виділений Кларком (1924).
Методи мікробіологічної діагностики захворювань ротової порожнини

1. Мікроскопія пофарбованих та нативних препаратів.

2. Метод імунофлюоресценції.

3. Виділення чистих культур та ідентифікація збудників (бактерій, спірохет, мікоплазм, актиноміцетів, грибів, найпростіших тощо).

4. Виділення та ідентифікація вірусів.

5. Серологічна діагностика.
Способи відновлення нормальної мікрофлори та підтримання її функціонального стану:

  • антисептиків;

  • пробіотиків, пребіотиків та синбіотиків;

  • імуномодуляторів бактеріального походження.


Способи відновлення та підтримання нормальної функції імунної системи слизових оболонок:

  • специфічна імуномодуляція із застосуванням імуномодуляторів батеріального походження;

  • заміщення функції шляхом використання препаратів, що містять фактори неспецифічного імунітету;

  • нормалізація показників загального імунітету шляхом використанням імуномодуляторів.


Завдання 1. Приготувати препарат із власного зубного нальоту, пофарбувати за Грамом і зробити малюнок у протоколі, на якому позначити різні бактерії.
Мікрофлора зубного нальоту (за Грамом)


скачати

© Усі права захищені
написати до нас