Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Мілтон Фрідман (Friedman)
за досягнення в галузі аналізу споживання, історії й теорії грошового обігу та демонстрацію складності наслідків політики стабілізації
р
ік народження: 1912 р.
Американський економіст М.Фрідман народився 31 липня 1912 р. в м. Брукліні (Нью-Йорк). Навчався математиці та економіці в університеті Ротгерса. Його вчителями були відомі економісти – майбутні лауреати Нобелівської премії С. Кузнєц і Дж.Стіглер. Він поглиблює свої економічні знання у Чиказькому університеті, знайомиться з ученими – прихильниками неокласичних поглядів на вирішальну роль ринкових відносин в економіці Заходу. 1937 р. бере участь у розробці наукового проекту Національного бюро економічних досліджень США під керівництвом С.Кузнєца. 1938 р. здобуває ступінь магістра й переходить до Колумбійського університету. Цього ж року Фрідман одружився з Роуз Директор (економіст). Мають сина і дочку. У роки війни працював у державному казначействі США й у відділі військових досліджень Колумбійського університету. 1946 р. Фрідман захистив докторську дисертацію з економіки. З 1948 р. працює в Чиказькому університеті, де вивчає проблеми грошей і ціноутворення. 1950 р. Фрідман є консультантом з реалізації “Плану Маршалла” з відновлення повоєнної економіки Західної Європи. Він стає прихильником ідеї коливання валютних курсів залежно від змін в економічній кон’юнктурі.. 1967 р. обирається Президентом Американської економічної асоціації. 1968 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора права. Неодноразово виступав консультантом у розробці економічної програми Республіканської партії США, з проблем кредитної політики консультував Піночета (“Чилійське економічне диво”) і М.Тетчер. Фрідман відіграв важливу роль в утвердженні монетаристської доктрини, в основу якої покладено принцип саморегулювання економічних систем. Грошам у цьому вченні відводиться роль головної пружини всієї ринкової економіки. Роль держави у цьому процесі монетаристи зводять лише до регулювання обсягів грошової маси. У 1976 р. за досягнення в галузі аналізу споживання, історії й теорії грошового обігу та демонстрацію складності наслідків політики стабілізації Мілтону Фрідману було присуджено Нобелівську премію з економіки. Учений написав понад 250 економічних праць і 27 книг, серед яких найфундаментальнішим є дослідження “Монетарна історія США. 1867 – 1960”, підготовлене для Національного бюро економічних досліджень США у співавторстві з Анною Шварц. Він прихильник максимальної економічної свободи, кількісної теорії грошей. Тріумфом його теоретичного доробку стали концепція стабілізації американської економіки, а також “Рейганоміка”, які дозволили США послабити інфляцію й стабілізувати долар. Фрідман нагороджений медаллю Джона Бейтса Кларка Економічної асоціації (1915). Має почесні ступені американських і зарубіжних університетів і коледжів.
Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.
http://www.nobel.org.ua/
http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html