Навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)
комбінованого типу №7 – загально освітня школа (І ступеня)
Нетрадиційні прийоми малювання, як засіб розвитку дрібної моторики рук
дітей з особливими потребами .
Вихователь: Пахолюк В.Т.
м.Ковель. 2021р.
Анотація
Корекція розвитку. Нетрадиційні прийоми малювання, як засіб розвитку дрібної моторики рук дітей з особливими потребами
/Методичні рекомендації, м. Ковель, 2021р./
Упорядник:
Пахолюк Валентина Тимофіївна - вихователь
НВК «ДНЗ №7 – ЗОШ»
педагогічний стаж роботи 49 років
спеціаліст вищої категорії, вихователь - методист
Рецензент:
Чубата Віра Созонівна - завідувач НВК «ДНЗ №7 – ЗОШ»
Актуальність проблеми обумовлена необхідністю розвитку дрібної моторики рук, емоційної сфери дітей з особливими потребами та поліпшення психічного і фізичного розвитку як основних складових здоров'я дитини.
Зміст матеріалу представлений за розділами:
Методичні рекомендації «Нетрадиційні прийоми малювання, як засіб розвитку дрібної моторики рук дітей з особливими потребами» рекомендовано для вчителів, вихователів, які працюють з дітьми, що потребують педагогічної корекції та їх батьків.
Матеріали схвалено педагогічною радою НВК «ДНЗ №7 –ЗОШ»
м. Ковеля
протокол № від
Завідувач В.С.Чубата
Зміст
1.Зображувальна діяльність як засіб пізнання світу та розкриття творчого
потенціалу дітей------------------------------------------------------------------4
2. Шляхи підвищення інтересу дітей до малювання------------------------4
3. Роль батьків у формуванні творчих здібностей дітей--------------------5
Арт-терапія: завдання та форми роботи------------------------------------5
Малювання на склі--------------------------------------------------6
Кляксографія--------------------------------------------------------6
Крапельний метод-------------------------------------------------7
Малювання пальчиками та долоньками-----------------------8
Паспарту-------------------------------------------------------------9
Малюємо по сирій поверхні-------------------------------------9
Віск-------------------------------------------------------------------9
Поролон або губка------------------------------------------------9
Малювання бризками--------------------------------------------9
Додатки (зразки робіт)------------------------------------------10
Малюємо долоньками-----------------------------------------10
Малюємо мильними бульбашками-------------------------13
Малювання пальцями------------------------------------------15
Малювання відбитками листя, пелюстками квітів, марлевим тампоном, кукурудзяним качаном, штампами тощо----------------------------------------------------------------18
Кляксографія-----------------------------------------------------21
Крапельний метод----------------------------------------------23
Паспарту----------------------------------------------------------24
Малюємо воском------------------------------------------------26
Поєднання кількох нетрадиційних технологій в одному малюнку-----------------------------------------------------------28
Список використаних джерел------------------------------------29
Зображувальна діяльність як засіб пізнання світу та розкриття творчого потенціалу дітей
Зображувальна діяльність дає дитині змогу відкрити й пізнати навколишній світ, сформувати уявлення про нього, виразити в малюнках своє розуміння світу і ставлення до нього.
Діти люблять малювати й із захопленням зображують усе, що їх оточує, що вони бачать, чують і відчувають. Дослідження вчених свідчать, що кожна людина - творець. Але зазвичай її творчі здібності перебувають у прихованому стані й реалізуються лише за сприятливих умов. А найоптимальніший період для виявлення вроджених задатків людини - дошкільний та молодший шкільний вік. Тож, залучаючи дітей до малювання, можна «розбудити» вроджені задатки й розвинути творчі здібності.
Із раннього віку діти намагаються відобразити свої враження про навколишній світ у зображувальній творчості. Для цього їм не потрібні фарби, пензлі, олівці. Вони малюють пальчиками чи долоньками на запітнілому вікні, паличкою на піску, водою, розлитою на столі, інколи маминою помадою чи зубною пастою на склі тощо.
Природний потяг до малювання проявляється дуже рано, а відтак діти освоюють нові прийоми відображення навколишньої дійсності в особистій художній творчості. Саме тому так важливо ознайомити і дітей з особливими потребами з різними техніками зображувального мистецтва, зокрема з нетрадиційними.
Шляхи підвищення інтересу дітей до малювання
Опанування нетрадиційними техніками малювання дає змогу дітям відійти від предметного зображення, виразити в малюнку свої почуття й емоції, дарує свободу діяльності, вселяє впевненість дітей у своїх силах. Володіючи різними техніками зображення предмета, діти отримують можливість вибору, що сприяє розвитку творчих здібностей, обдарувань.
Спостерігаючи за дітьми під час зображувальної діяльності та під час вільної творчості, педагоги помітили, що багато дітей бояться малювати звичайними способами, оскільки їм здається, ніби вони не вміють малювати, що в них нічого не вийде. В таких випадках слід використовувати нетрадиційні техніки малювання, адже така діяльність надзвичайно захоплює й дивує дітей. Вони охоче беруться освоювати нові художні матеріали, готові по декілька разів повторювати ту чи ту дію. І що краще вдається дія, то з більшим задоволенням діти її повторюють, ніби демонструючи свій успіх, радіють, привертаючи увагу дорослого до своїх досягнень.
Особлива цінність цих технік полягає в тому, що вони дають дітям змогу швидко досягти бажаного результату діяльності, реалізувати власний творчий задум.
Нетрадиційні інструменти:
• тички різних розмірів
• тонкі гілочки з дерева
• поролон
• печатки, штампи
• палички від морозива
• ватні кульки, ватні палички
• зубні щітки
• піпетки
• йоржики для миття пляшок
• гумки
• свічки
• пір'я тощо
Численність матеріалів ставить перед дітьми нові завдання й активізує уяву та фантазію. Кожна з цих технік - маленька гра. їх використання дає дітям з обмеженими можливостями змогу відчувати себе розкутими, сміливими, неординарними, розвиває уяву, творчі здібності, креативне мислення, надає повну свободу для самовираження.
Роль батьків у формуванні творчих здібностей дітей
Тісна взаємодія з батьками з питань розвитку дитячої творчості є необхідною умовою розкриття творчого потенціалу кожнї д тини..
Для того щоб зацікавити батьків цим напрямом цієї діяльності та залучити їх до активної взаємодії, педагогам потрібно систематично організовувати виставки дитячих робіт, проводити консультації щодо організації спільної творчої діяльності батьків з дітьми. Можна організувати «Творчу майстерню», де для батьків проводити тренінги, під час яких вони разом з дітьми будуть вчитися малювати, використовуючи нетрадиційні техніки.
Пробудити закладений у дитині творчий потенціал, навчити працювати, допомогти зрозуміти і віднайти себе, зробити перші кроки в творчість для радості, життя - і педагоги і батьки повинні пам’ятати просту істину: бездарних дітей немає, є діти, яким дорослі вчасно не допомогли розкрити свій творчий потенціал.
Арт-терапія: завдання та форми роботи
Арт-терапія: завдання та форми роботи Арт-терапія — дієвий метод роботи навіть з найпроблемнішими дітьми. Її метою є не навчити дитину малювати чи ліпити, а допомогти впоратися з проблемами, почати виражати власні почуття. На основі виробів, що створює дитина, ми можемо краще зрозуміти переживання дитини, природу її емоційного стану.
Арт-терапія спрямована на розвиток когнітивних навичок, таких як увага, пам’ять, мислення, сприйняття. Вона допомагає самовиражатись, висловлювати свої почуття та переживання за допомогою образотворчих методів. Це чудовий спосіб зняти психоемоційне напруження, підвищити самооцінку, а також. відкрити у собі нові таланти та можливості
В арт-терапії можна використовувати індивідуальні заняття чи групову форму роботи. Індивідуальні заняття допомагають зняти емоційне напруження, подолати страх чи негативні емоції, скорегувати наслідки неправильного сімейного виховання.
Натомість групова форма роботи дає змогу задовольнити потребу дитини у спілкуванні з однолітками, навчитись висловлювати та обстоювати власну позицію, поважати думку інших, спрямовауну на групову взаємодію між дітьми.
Найефективніший варіант — поєднувати обидві форми роботи. Наприклад, спочатку провести індивідуальну корекційну роботу, а вже потім залучити до групової. Найкраще такі заняття проводити двічі на тиждень тривалістю до 30 хвилин.
Вибір арт-терапевтичної техніки залежить від індивідуальних та вікових особливостей дітей з особливими потребами. Для роботи з дітьми групи ризику ефективними є такі ізотерапевтичні техніки як малювання на склі, малювання пальчиками, малювання на мокрому папері.
Малювання на склі
Малювання на склі чудово допомагає подолати тривожність та переживання, пов'язані зі страхом помилитися. Адже, малюнок на склі можна у будь-який момент змінити, скорегувати або навіть витерти і створити новий. Таким чином дитина з особливими можливостями розуміє, що вона має право на помилки і виправлення. Як альтернативу склу, можна запропонувати дитині помалювати на креативній дошці. Ця ізотерапевтична техніка підходить для роботи із дітьми, схильними до замкнутості, адже дає змогу розкритися, показати власне «Я», не боятись критики та зауважень зі сторони дорослих. Чудовою альтернативою є малювання разом з дітками, адже це допомагає встановити контакт з дитиною, граючись. Командне малювання разом з іншими дітьми також допоможе навчитись висловлювати свою думку, уникати конфліктів, підтримувати контакт з іншими, разом йти до спільної мети.
Кляксографія
Переоцінити роль малювання у житті дитини складно. Адже йдеться не лише про розвиток її творчих здібностей. У малюнках діти виражають свої думки, емоції, ставлення до світу тощо.
Відомо, що дітям з особливими можливостями складно довго утримувати увагу на чомусь одному, вони постійно прагнуть змінювати вид діяльності. Це стосується і малювання. Аркуш чистого паперу й олівці, які дорослі пропонують дитині, швидко набридають їй, а іноді взагалі відбивають у неї бажання малювати.
Увагу дітей здебільшого привертає усе незвичайне, що викликає у неї подив та захоплення. Тож у пригоді педагогам стануть нетрадиційні техніки малювання, застосування яких стимулює позитивну мотивацію дітей, поліпшує їхній настрій, знімає емоційне напруження тощо.
До того ж трапляється, що за допомогою традиційних способів малювання — пензлем, олівцями чи фломастерами — дітям з особливими потребами не вдається зображати предмети, явища, образи. Так, інколи діти відмовляється малювати пензлем через те, що в них нічого не виходить, одні клякси. Застосування такої нетрадиційної техніки малювання, як кляксографія може розв’язати подібну проблему. Адже за умови, що дорослий допоможе дитині розгледіти у кольоровій плямі той чи той образ, оцінить її роботу, використання цієї техніки матиме справді розвивальний ефект, сприятиме розвитку уяви та фантазії малого художника. Створивши такий малюнок, дитина щаслива, що їй усе вдається! А хіба бачити дітей щасливими — не найбільше бажання дорослих?!
На перший погляд здається, що кляксографія — дещо примітивна техніка. Скептики іноді запитують, що ж такого корисного дитина може почерпнути із звичайної плями? Однак не варто недооцінювати кляксографію, адже її застосування сприяє формуванню в дітей уміння передавати силуетне зображення, навичок роботи з фарбами, пензлем тощо. Використання кляксографії на заняттях з образотворчого мистецтва дає педагогам змогу організувати захопливу гру.
Існує чимало способів малювання кляксами. Зокрема, чи не найпопулярнішими стали такі методи, як крапельний та метод розтікання.
Крапельний метод
Щоб створити кольорову кляксу, потрібно розвести фарбу в невеликій кількості води. Бажано використовувати рідку акварель. Якщо під рукою немає таких фарб, можна розвести водою звичайну акварель. Також за потреби можна застосовувати кольорову гуаш.
Для малювання знадобиться об’ємний пензель. Його потрібно вмочити у фарбу, яку потім розбризкати над аркушем чистого паперу. Якщо необхідно зробити краплі на невеличкій ділянці паперу, слід постукати пензликом об палець або руку. А якщо ж потрібно охопити увесь аркуш, пензель слід просто струсити.
Для крапкового нанесення фарби доцільно скористатися піпеткою. За її допомогою можна створити пляму великого розміру. Наприклад, зобразити сонце. У такий спосіб легко малювати пейзажі.
Метод розтікання
Щоб створити малюнок методом розтікання, знадобиться соломинка для напоїв. Нею легко надати кляксі бажаної форми. Можна заздалегідь обговорити з дитиною, що саме вона хоче намалювати. А можна й навпаки: спочатку створити кляксу, а вже потім розгледіти у ній той чи той предмет, явище чи образ. Звісно, спочатку дитині може знадобитися допомога дорослого у цьому.
Замість соломинки часто використовують навіть распіратор у вигляді груші, на нього дитині легко натискати.
Доволі цікаво дітям малювати і без соломинки, просто нахиляючи аркуш паперу в різні боки. Для цього попередньо слід пензлем нанести на папір одну або кілька плям. Відтак «котити» її, утворюючи малюнок. У такий спосіб можна намалювати, наприклад, дощ: накапати фарбою угорі аркуша й перевернути його вертикально.
Завершальним етапом створення малюнка за допомогою кляксографії є «опредметнення» незвичайних форм, домальовування деталей зображуваних об’єктів. Такі дії неабияк розвивають образне мислення дитини, пробуджують у неї інтерес до творчої діяльності.
Важливо потім обговорити з дитиною її малюнок, зокрема, запитати, що саме вона зобразила, на що ще схожі її плямки тощо. Такі бесіди сприятимуть формуванню її словникового запасу, розвитку зв’язного мовлення, а також створенню позитивної емоційної атмосфери.
Малювання пальчиками і долоньками
Малювання - цікавий і корисний вид діяльності, в ході якого різноманітними способами з використанням самих різних матеріалів створюються живописні та графічні зображення. Малювання долучає дітей з особливими потребами до світу прекрасного, розвиває творчий початок особистості, формує естетичний смак, дозволяє відчути гармонію навколишнього світу,розвиває дрібну моторику рук. Часто несе в собі і елементи психотерапії - заспокоює, відволікає, займає.
Малювання яскравими фарбами не просто приносить задоволення - одночасно діти вчаться розрізняти кольори. Крім цього в ході малювання фарбами з'являється прагнення до спілкування.
За допомогою малювання долонями (враховуючи можливості дитини), пальцями, можна зображувати різні об'єкти. Заняття починаються з спостереження за ними, розглядання, обстеження і за допомогою дорослого, і самостійно з метою виділення головних характеристик. Наприклад, при малюванні метелика діти спочатку розглянули його, помилувалися крильцями і польотом, знайшли її зображення на картинках, в книгах, провели рухливу гру «Метелики літають». Після цього дітям показали, як зобразити метелика на папері за допомогою кольорових долонь. Потім вони з задоволенням малювали таких метеликів.
Коли діти готувалися до малювання конячки, вони гладили конячку на паличці, скакали на ній, прикладали долоню до її голови. Потім спостерігали, як педагог занурить долоню в коричневу фарбу і залишить її слід на папері. Коли до цього сліду домалювати очі і гриву, вийде симпатична конячка. Діти із задоволенням захочеться намалювати таких же конячок.
Слід також зазначити, що діти з особливими можливостями (відповідно своїх можливостей) не всі можуть використовувати пензлик, або олівець, тому найдоступнішим способом малювання якраз і є малювання пальчиками. Малювати пальчиками дуже легко - Макай пальчик у фарбу і малюй. Дітям з особливими можливостями дуже подобається малювання пальчиками і долоньками, тому необхідно приділяти більше уваги даним способам малювання.
Паспарту
Якщо дитина з обмеженими можливостями періодично засмучується, кажучи “я не вмію це малювати” або “негарно вийшло”, слід облишити спроби малювати за зразком і спробуйте спонтанні техніки малювання.
Вирізати на цупкому папері або картоні шаблон – метелика, квітку, круг, ромб тощо. Попросіть дитину створити каляки-маляки і накладіть свій шаблон зверху на “карлючки” дитини. Так витвір дитини стане неповторним візерунком крил метелика або пелюсток квітки.
Малювання по сирій поверхні
Техніка дуже проста: змочити аркуш паперу водою, дайти підсохнути 30 секунд і розпочати малювати акварельними фарбами. Фарби розтікаються в різних напрямках і виходять дуже цікаві розводи (квіти, дерева, химери).
Віск
Приготуйте аркуш із силуетами тварин, які заздалегідь слід «намалювати» свічкою. Зафарбовуючи малюнок, дитина несподівано для себе «створить» зображення тварин.
Поролон або губка
Вмочивши губку в густу гуаш, дитина може намалювати пейзажі, букети квітів, гілки бузку, яблуні, створить фон під паспару.
Малювання бризками
Найголовніше тут – опанувати техніку «набризку». На суху зубну щітку з досить жорсткою щетиною нанесіть гуаш, трохи менше, ніж зазвичай кладете зубної пасти. Консистенція фарби – трохи густіша, ніж паста, тому вода тут зазвичай не потрібна. Тримайте щітку в лівій руці щетиною вниз на відстані 3-4 см від паперу і паличкою скребіть щетину у напрямку до себе. Дуже красивий різнобарвний «набризк» (салют) і жовто-червоний (золота осінь) на білому аркуші; білий «набризк» на темно-синьому тлі (зимовий пейзаж).
Малюємо долоньками
Малювання мильними бульбашками
Малювання пальцями
Малювання відбитками листя, пелюстками квітів, марлевийм тампоном,кукурудзянийм качаном,штампами тощо
Кляксографія
Крапельний метод (малювання бризками)
Паспарту
Малюємо воском
Поєднання кількох нетрадиційних технологій в одному малюнку
Список використаних джерел
. Брусенська І.М., Програма з корекційно-розвивальної роботи для підготовчого, !-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із порушенням опорно-рухового апарату., Міністерство освіти і науки України, Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, К., 2015.
Інтернетносії
Данько Н. П. Розвиток творчих здібностей молодших школярів [Текст] / Данько Н. П. // Початкова школа. – 2013. – № 4. – C. 1–2.