Токсична дифтерія (1, 2 і 3 ступеню) В ротоглотці, на перших стадіях спостерігається гіперемія, набряклість і желеподібний наліт, що легко знімається, який через пару днів стає щільним фіброзним шаром білувато-сіруватого відтінку, при знятті якого слизова починає кровоточити. Наліт повністю покриває мигдалини, піднебіння, дужки. При 2 і 3 ступенях хвороби набряк майже перекриває просвіт зіва, може розвинутися періаденіт. Серед інших ознак можна виділити – закладеність носа, зміна голосу, солодкувато-нудотний запах з ротової порожнини, набряклість шиї, нудота, блювота, тахікардія, ціаноз губ, зниження артеріального тиску. Чим вище ступінь хвороби, тим набряк шиї більше, досягаючи навіть область, нижче ключиці, а симптоми стають більш вираженими. Протиепідемічні заходи дифтерії При появі ознак захворювання, яке супроводжується болем в горлі, підвищенням температури тіла та запаленням носоглотки, необхідно звернутися до лікаря, що дозволить на ранній стадії розпізнати дифтерію і почати своєчасне лікування. Хворих на дифтерію, з підозрою на дифтерію, бактеріоносіїв токсигенних корінобактерій дифтерії госпіталізують в бокси, окремі палати інфекційного відділення. За вогнищем встановлюють медичний нагляд протягом 7 днів, з однократним бак обстеженням всіх контактних. У вогнищі дифтерії після госпіталізації хворого проводять заключну дезінфекцію посуду, білизни, іграшок, приміщень, а також проводиться вакцинація, або ревакцинація усіх контактних у вогнищі осіб проти дифтерії. На період карантину (7 днів) проводять посилений дезінфекційного режим в організованих колективах. Єдиний спосіб захиститися від дифтерії це щеплення. Імунізацію дітей проводять згідно календаря щеплень і ревакцинацію дорослих від дифтерії кожні десять років. Ці заходи важливі для зниження важкості перебігу захворювання, попередження летальних випадків, так і викорінення дифтерійної інфекції. На даний час всі медичні заклади міста та району забезпечені достатньою кількістю вакцини. Введення протидифтерійної сироватки за методом Безредки Спочатку проводять внутрішньошкірну пробу з 0,1 мл. розведеної /1:100/ сироватки. Через 20 хвилин при негативній пробі /діаметр папули не більше 9 мм./ - проводять другу пробу - вводять 0,1 мл. нерозведеної сироватки підшкірно в плече, через 30 хвилин - 3 пробу - вводять 0,5 мл. невозведеної сироватки підшкірно в плече іншої руки. Через 30 хв. при відсутності загальної реакції /підвищення температури, серцебиття, блідість шкіри, біль в поперековій ділянці/ вводять усю призначену дозу підігрітої сироватки внутрішньом'язево. Обов'язково спостерігати за станом дитини протягом доби. |