![]() | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 36 Рисунок 1.4Розв’язання Зауважимо, що попадання випадкової точки t на інтервал T змінює його закон розподілу. Знайдемо щільність розподілу тервалу T. Для цього спочатку знайдемо елемент ймовірності f t dt PT t; t dt. f t ін- f t dt: Ця ймовірність наближено дорівнює відношенню суми довжин всіх інтервалів між подіями, довжина яких міститься в елементарному про- міжку t; t dt, до довжини достатньо великого інтервалу осі Ot. Припустимо, що на інтервалі міститься nінтервалів між подія- ми. Математичне сподівання числа інтервалів, довжина яких належить проміжку t; t dt, дорівнює nf(t)dt, а середня сумарна довжина всіх таких інтервалів наближено дорівнює t nf(t)dt. Середня загальна дов- жина всіх інтервалів на проміжку дорівнює t ftdt. 0 n mt, де mt MT Таким чином, маємо dt. f tdt n t f(t)dt tf(t) ![]() ![]() n mt mt Точну рівність отримаємо, якщо , n . Отже, закон розподілу випадкової величини T має вигляд f t tf(t) ![]() , mt t 0. (1.4) Знайдемо числові характеристики випадкової величини T: MT 2 tf(t) MT2 dt m ![]() Dt (1.5) ![]() 0 0 t t t де Dt – дисперсія випадкової величини T. Оскільки математичне сподівання невід’ємної випадкової вели- чини Tзавжди більше за 0, а Dt 0, маємо t MT MT m. (1.6) Тобто факт попадання випадкової точки t на інтервал T збільшує його середню довжину, порівнюючи з апріорною (до отримання відомо- сті про те, що точка t потрапила на інтервал). Нерівність (1.6) перетвориться у рівність тільки тоді, коли тобто, коли T– невипадкова величина, а потік – регулярний. Знайдемо дисперсію випадкової величини T: Dt 0, 3 ![]() 2 t ![]() ![]() T 2 M2 T tf(t) dt m Dt 0 mt T D2 mt 3 mt mt t mt де 3 T – початковий момент третього порядку випадкової вели- чини T. Таким чином, DT α3 T M2 T2 ![]() (1.7) m m 2 t t Розглянемозадачу.Нехай на осі Otзадано потік Пальма, відома щільність розподілу ft інтервалу Tміж сусідніми подіями. Випад- кова точка t потрапляє на деякий інтервал T, який вона поділяє на |