Ім'я файлу: Лист_щодо_виконання_завдання_з_тем_7_і_8_Філософія.doc
Розширення: doc
Розмір: 46кб.
Дата: 23.04.2020
скачати

Лист № 4 від Коротіч Г.В.

Дисципліна «Філософія»
Знову нагадую: у назві файлу треба вказувати своє прізвище та групу, потім номер теми.
Дещо про попереднє завдання: мій навчальний посібник «Философия человека», якщо кому це цікаво, скоріше за все, розташований на основному сайті, а не в архіві. Про історію української філософії можна прочитати у моєму курсі лекцій «Історія філософії України», сайт «архів» загального сайту UMM.

У кого ще немає мого курсу лекцій, завантажте з сайту.
Надсилаю нові завдання для самостійної роботи над вивченням філософії.
Я вирішила поки що «обминути» тему 6 «Філософія суспільства» і перейти до більш складного матеріалу – тем 7 і 8.

ТЕМА 7 «Сутність та структура процесу пізнання»
Ті студенти, хто претендує на оцінку «задовільно», роблять конспект, спираючись на мій курс лекцій, відповідаючи на наведені нижче питання (від руки, так, щоб будь-хто з тих, хто захоче це перевірити, легко це зробить), надсилають скріншоти. Ці питання будуть на іспиті.

  1. Надайте визначення процесу пізнання, поясніть чинники, що впливають на цей процес та його активізують. Що означає твердження: процес пізнання має конкретно-історичний характер? Якою є логіка (тобто спрямованість) процесу пізнання? Надайте визначення гносеології.

  2. У чому полягає сутність таких точок зору відносно результату пізнання як пізнавальний оптимізм та агностицизм? Якими є корені, підстави таких точок зору? Що означає позиція «агностицизм» з точки зору діалектичного зв’язку між сутністю та явищем?

  3. Надайте визначення об’єкту і суб’єкту пізнання. Що може бути об’єктом, а хто – суб’єктом пізнання? Поясність діалектичний зв’язок між суб’єктом і об’єктом пізнання. Чи є вибір суб’єктом об’єкту стихійним? Чому?

  4. У чому полягають особливості чуттєвого пізнання? Які чинники впливають на формування людської здібності відчувати, сприймати та уявляти?

  5. Надайте визначення основним формам чуттєвого пізнання та поясніть їхній зв’язок.

  6. У чому полягають недоліки чуттєвого пізнання?

  7. У чому полягає особливість раціонального пізнання? Надайте визначення основним формам раціонального пізнання – поняттю, судженню, умовиводу. Коли судження є істинним, а коли – хибним?

  8. Розкрийте зв’язок раціонального і чуттєвого пізнання.

  9. Надайте визначення поняттю «об’єктивна істина», «абсолютна істина», «відносна істина». Чому (в якому сенсі) будь-яка об’єктивна істина є водночас і абсолютною, і відносною?

  10. Надайте визначення критерію істини. Перерахуйте та поясніть основні критерії перевірки на істинність.


До речі, всі бережуть власні конспекти, бо їх треба буде принести після карантину на заняття.

Для студентів, які претендують на «добре», «відмінно», завдання таке:


  1. для себе уважно читають увесь текст і стисло конспектують усю тему, спираючись на питання для самоперевірки, маючи на увазі підготовку до іспиту. У питаннях я випустила умовиводи та їхні види.


для мене

надсилають розлогі відповіді на питання:

  1. чому можна стверджувати, що весь процес пізнання в цілому та кожен з його елементів зокрема мають конкретно-історичний характер? Докладно поясніть, що це означає, маючи на увазі весь матеріал теми – від початкових понять до поняття істини.

  2. якою є логіка (тобто спрямованість) процесу пізнання? Чому саме така?

  3. докладно поясніть корені, або підстави, пізнавального оптимізму та агностицизму. Чи Ви з ними згодні? Чому можна стверджувати, що агностики часто не бачать діалектичного зв’язку між сутністю та явищем?

  4. чи мають позиції «скептицизм» і «конвенціоналізм» відношення до агностицизму? Чому? Які особливості процесу пізнання сприяли виникненню таких точок зору? Чи є в них якесь «раціональне зерно»?

  5. поясність діалектичний зв’язок між суб’єктом і об’єктом пізнання. Чи є вибір суб’єктом об’єкту стихійним? Чому? Яку роль у цьому відіграє конкретно-історичний характер пізнання?

  6. які чинники впливають на формування людської здібності відчувати, сприймати та уявляти?

  7. надайте визначення основним формам чуттєвого пізнання та поясніть їхній зв’язок.

  8. у чому полягають основні недоліки чуттєвого пізнання?

  9. чому відчуття, сприйняття та уявлення створюють суб’єктивний образ об’єктивного світу, який (тобто образ) у певному сенсі також є об’єктивним за змістом?

  10. які два типи логічного мислення можна виокремити? Як вони взаємопов’язані?

  11. у чому полягає особливість раціонального пізнання?

  12. надайте визначення таким формам раціонального пізнання як поняття та судження. Коли судження є істинним, а коли – хибним?

  13. що таке абстрагування та узагальнення? Яке відношення мають ці мисленнєві операції до понять?

  14. надайте визначення такій формі раціонального пізнання як умовивід. Поясніть три основні групи умовиводів. Наведіть власні приклади цих трьох груп умовиводів. Що означає твердження: судження і умовивід – це форми руху понять?

  15. докладно поясніть зв’язок раціонального і чуттєвого пізнання.

  16. що таке сенсуалізм і раціоналізм? Наведіть приклади цих точок зору з історії філософії.

  17. чому (в якому сенсі) будь-яка об’єктивна істина є водночас і абсолютною, і відносною?

  18. надайте визначення критерію істини. Перерахуйте та поясніть основні критерії перевірки на істинність. Пошукайте самостійно інформацію щодо інших критеріїв істини (або перевірки на істинність), які пропонуються різними філософськими системами, які висувалися на різних етапах розвитку філософської думки та напишіть про своє ставлення до них, тобто поясніть, чи можна ними послуговуватися саме як критеріями перевірки на істинність.


Термін – не пізніше 23.04.2020.

ТЕМА 8 «Загальні особливості наукового пізнання»
Ті студенти, хто претендує на оцінку «задовільно», роблять конспект, спираючись на мій курс лекцій, відповідаючи на наведені нижче питання (від руки розбірливо), надсилають скріншоти. Ці питання будуть на іспиті.

  1. Дайте загальне визначення науці як системі знань і як специфічній діяльності.

  2. Які чинники впливають на розвиток науки?

  3. Основні функції науки.

  4. Порівняйте філософію і науку. Як вони допомагають одна одній розвиватися?

  5. Розкрийте сутність основних методів емпіричного рівня наукового пізнання – спостереження і експерименту. Порівняйте їх між собою.

  6. Охарактеризуйте форму емпіричного рівня наукового пізнання – науковий факт.

  7. У чому полягає основний недолік емпіричного рівня наукового пізнання? Навіщо є потрібним теоретичний рівень наукового пізнання?

  8. Поясніть такі форми теоретичного рівня наукового пізнання: наукова проблема, гіпотеза, теорія. Яким чином вони є пов’язаними?

  9. Поясніть сутність методів теоретичного рівня наукового пізнання: аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, ідеалізації, єдності історичного і логічного аналізу.

  10. Розкрийте сутність загальнологічних методів наукового пізнання.


Усі бережуть власні конспекти, бо їх треба буде принести після карантину на заняття.
Для студентів, які претендують на «добре», «відмінно», завдання таке:
для себе уважно читають увесь текст і стисло конспектують тему, маючи на увазі підготовку до іспиту.
для мене

надсилають розлогі відповіді на питання:


  1. Якою є загальна мета наукового пізнання? У чому полягає найголовніша відмінність саме наукового пізнання від усіх інших видів пізнання?

  2. Поясніть, чому сьогодні дослідники науки стверджують, що зміст наукового знання є лише частково детермінованим (тобто визначеним) його об’єктом? А як вважали у ХVІІ-ХІХ ст.? А надалі? (підказка – уважно прочитайте про діяльнісне трактування наукового пізнання та про основні етапи в її розвитку)

  3. Порівняйте філософію і науку. Як вони допомагають одна одній розвиватися?

  4. Що спільного і що відмінного є між спостереженням і експериментом?

  5. Докладно охарактеризуйте базову форму емпіричного знання – науковий факт. Що це таке, звідки вони беруться, і так далі…

  6. У чому полягає основний недолік емпіричного рівня наукового пізнання? Навіщо є потрібним теоретичний рівень наукового пізнання? Пригадайте хоча б свої лабораторні роботи з фізики, хімії чи ТОЕ. На яке дуже важливе для наукового пізнання (з точки зору його кінцевого результату) питання не знайти відповіді на емпіричному рівні (у досліді)?

  7. Поясніть такі форми теоретичного знання: наукова проблема, гіпотеза, теорія. Яким чином вони є пов’язаними?

  8. Як в цілому є пов’язаними емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання?

  9. На конкретному прикладі з Вашої спеціальності поясніть сутність такого методу теоретичного рівня наукового пізнання як метод єдності історичного і логічного аналізу.


Термін – не пізніше 30.04.2020.

У подальшому залишаються тільки нескладні тема 6, 9 та дуже-дуже стисло модуль «Релігієзнавство». Його, мабуть, тільки прочитати. Через певний час надішлю питання до іспиту та електронні журнали груп з оцінками і зауваженнями, які за період до 18 травня необхідно буде виправити (письмово або усно – як там уже у травні буде).
скачати

© Усі права захищені
написати до нас