![]() | Ім'я файлу: доповідь.docx Розширення: docx Розмір: 58кб. Дата: 14.11.2022 скачати Пов'язані файли: Історія української культури.docx Pomazan_IZL-RP-3-Metod-pos.doc 221092.docx Дитячий аутизм.doc Семенар 2 (1).doc Oblik_ta_audyt_v_komertsiinykh_bankakh.doc Á³çíåñ-êåéñ.doc Лаб 1.docx Реферат ОС.docx питання на залік.docx дослідження івенту.docx Молодіжне підприємництво.docx Наукові основи макроекономічного планування Макроекономічне планування — це: свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки; розробка моделі досягнення бажаного й очікуваного стану національної економіки за умови одночасного визначення шляхів, способів, засобів і термінів забезпечення цього стану та кінцевих результатів (показників). Теорії планування Системне планування (всеохоплюючий раціональний підхід). Протекціоністське планування. Аполітичне планування. Критична теорія планування. Інкременталізм. Стратегічне планування. Системне планування — теорія макропланування, що передбачає всеохоплюючий системний підхід до національної економіки, тобто виявлення й аналіз усіх факторів розвитку, сфер, уточнення завдань, аналіз способів досягнення поставленої мети й вибір оптимального варіанта, аналіз результатів реалізації варіанта. Протекціоністське планування — прихильники теорії вважають, що планування спрямоване на захист інтересів осіб, які отримують переваги від реалізації плану. Аполітичне планування — теорія, що розглядає планування як технічну діяльність, спрямовану на пошук консенсусу інтересів, досягнення політичних чи економічних компромісів для забезпечення поступального розвитку економіки. М> Критична теорія планування виникла як реакція на аполітичну теорію планування. Прихильники цієї теорії вважають, що планування — це не професійна чи технічна діяльність, а інструмент, який дає можливість певним групам утримувати і реалізовувати свою владу. Інкременталізм — теорія, що обґрунтовує необхідність поступового і послідовного вдосконалення практики управління на основі здійснення процесу планування як системи заходів нерадикального, паліативного характеру — так звана політика малих кроків. Ф Стратегічне макропланування. На відміну від системного планування орієнтує на концентрацію зусиль держави на вирішенні найактуальніших, стратегічно важливих проблем розвитку національної економіки. Нормативне планування (теорія планування) — базується на використанні нагромадженого досвіду та практики планування, що склалася і розкриває суть процесу та технологію розробки планів. Позитивне планування — це планування, результатом якого є позитивні зрушення в економіці. Воно передбачає заходи, способи досягнення бажаного результату. Об'єкти, сфера та суб'єкти макроекономічного планування Об'єкти — економічні, соціальні й науково-технічні народногосподарські процеси. Сфера — державно-корпоративний сектор економіки. Суб'єкти: держава як виразник загальнодержавних інтересів і координатор господарської діяльності; ![]() ![]() великі акціонерні товариства (корпорації); недержавні органи й організації (профспілки, інші об'єднання й асоціації). Стратегічна мета планування розвитку національної економіки — забезпечення економічного зростання відповідно до критеріїв конкурентоздатності й стабільного розвитку (економічного, екологічного, соціального і технологічного). Основні функції макроекономічного планування Визначення цілей і пріоритетів розвитку національної економіки. Забезпечення найоптимальнішого варіанта розвитку національної економіки (найкоротшого і найефективнішого способу досягнення поставленої цілі). Координація економічної діяльності суб'єктів (забезпечення інформацією, стимулювання, організація тощо). Гармонізація економічних інтересів суб'єктів господарювання. |