Ім'я файлу: реферат нарколог.docx
Розширення: docx
Розмір: 42кб.
Дата: 10.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Значення ілюстрацій до казок у творах для дітей дошкільного віку
Praktyka-5-6-Znebolyuvannya.docx
20131205-114221.docx
9 Оформлення документів.docx

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«Наркоманія. Наркологічне сп’яніння. Відбір біологічного матеріалу для експертизи на вживання наркотиків тестами «Снайпер» та в лабораторних умовах»

Підготувала сестра медична
відділення лікування психічних
та поведінкових розладів

Шевченко Інна Олександрівна

Перевірив: Бурлачен Є.Ф

2021 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

1.1 Наркотична залежність

1.2 Наркотичне сп’яніння


1.3 Методи для виявлення факту вживання наркотичних речовин

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

ВТУП

Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. Кількість людей, які вживають наркотики близько 100 тисяч (за офіційними даними). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, за оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і складає 800-900 тисяч, а тенета наркобізнесу ловлять все нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків.

Молоді необхідно усвідомити, що вживання наркотиків не просто шкодить здоров'ю людини, а й знищує, вбиває її. Наркоманія - це насамперед проблеми молоді. Дослідження показали, що середній вік початку прийому наркотиків - 13-15 років, а в деяких містах нашої країни ще менший - 9-13 років. Наркоманія - це важка хвороба, яка дуже швидко розвивається. Середня тривалість життя людини після початку регулярного прийому наркотиків становить 7 років. Наркомани рідко доживають до 30-річного віку.

Група експертів ВООЗ визначила наркоманію як «стан епізодичного або хронічного отруєння, викликаний багаторазовим введенням наркотику». Комітет експертів ВООЗ розрізняє в наркоманії як хворобі два стани - залежність та звикання.

    1. Наркотична залежність

Психічна залежність - це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості, котрі цей наркотик задовольняє.

Чим швидше наркотик задовольняє ці потреби та викликає очікуваний емоційний стан, тим складніше перебороти звичку вживання цього наркотику.

В умовах сильної психічної залежності позитивний психологічний стан особистості залежить тільки від того, чи є наркотик під рукою. Врешті-решт він стає необхідною умовою нормального стану особистості. У випадку відсутності наркотику людина катується, і щоб виправити настрій або поліпшити стан, наркоман намагається знайти його за будь-яку ціну.

Відсутність наркотику, до якого людина звикла і від якого стала психологічно залежною, може найдраматичнішим чином вплинути на все його життя. Потреба в наркотику стає найголовнішою в житті наркомана, він перестає виконувати свої обов'язки, кидає сім'ю і друзів, концентруючи всі свої інтереси на добуванні та вживанні наркотиків.

Психічна залежність, згадки про приємні відчуття є головними факторами, пов'язаними з хронічним отруєнням психотропними наркотиками, а в окремих випадках ці фактори можуть бути єдиними.

Фізична залежність - це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв'язку з фармакологічною дією наркотику на живу клітину.

Класичною ознакою виникнення фізичної залежності є поява абстинентного синдрому, який фактично свідчить про «наркотичний голод». Абстинентний синдром характеризується низкою проявів у психічній та фізичній сферах, специфічних для кожного окремого виду наркотику. Цей стан полегшується або зникає після введення того самого наркотику або речовини, яка має такі ж психофармакологічні властивості[3].

Толерантність є адаптаційним станом, проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику, або виникає потреба в збільшенні дози для досягнення ефекту, котрий раніше досягався при дії меншої кількості того самого наркотику.

Залежність характеризують:

  • сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

  • тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

  • психічна (психологічна або емоційна) залежність від ефекту наркотику;

  • згубні наслідки для особистості і суспільства.

Звикання характеризують:

  • бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

  • незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування;

  • деякий ступінь психічної залежності від ефекту наркотику, але відсутність фізичної залежності (відсутність абстинентного синдрому);

  • негативні наслідки стосуються тільки особистості наркомана [3].



    1. Наркотичне сп’яніння

При фізіологічному сп'янінні (алкогольному, наркотичному, токсичному) в особи послаблюється функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю. Звичайне фізіологічне сп'яніння настає поступово. Особа усвідомлює, що алкоголь, наркотик чи інша речовина одурманює його, порушує нормальний стан психіки, швидкість реакції, координацію рухів тощо. Продовжуючи вживати такі речовини та засоби, особа приводить себе у стан сильного сп'яніння, що, хоча і порушує психічні процеси, але не є хворобливим станом.

Патологічне сп'яніння може настати для особи раптово, навіть при вживанні невеликих доз алкоголю, наркотику тощо. Патологічне сп'яніння є хворобливим станом, що належить до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп'яніння. За патологічного сп'яніння присутні психологічний і медичний критерії неосудності[4].

Патологічне сп'яніння виявляється в основному в формах:

  1. епілептоїдна: в особи виникає спотворене сприйняття навколишнього середовища, сутінковий стан свідомості, що призводить до неправомірної поведінки;

  2. параноїчна: виникають галюцинації, маревні ідеї. У особи, яка перебуває у такому стані, виникає неадекватне сприйняття реальної дійсності, у неї виникає почуття страху, тривоги, що породжує прагнення рятуватися, захищатися, нападати на «ворогів» тощо.

Характерною ознакою патологічного сп'яніння у таких випадках може бути відсутність фізичних ознак сп'яніння. Поведінка особи відзначається точними рухами, впевненою ходою, чіткою мовою. Стан патологічного сп'яніння має короткочасний характер і звичайно закінчується глибоким сном з повною втратою спогадів про здійснене (амнезія)[4].

    1. Методи для виявлення факту вживання наркотичних речовин

Коли потрібне достовірне підтвердження, чи вживає людина наркотики або алкоголь, критично важливим є спосіб перевірки аналізів. Існує не так багато методів, які можуть дати правдиву оцінку результатів. І не так багато лабораторій, у яких є можливість ці методи використовувати.

Парадоксально, але якими б руйнівними для нашого організму не були наркотичні речовини, їх не так легко виявити, як здається на перший погляд. Ось чому спортсмени або ж особи, що скоїли злочин, проходять ретельні обстеження та здають біологічні рідини до спеціальних лабораторій.

Для ґрунтовного аналізу необхідне специфічне обладнання, яке діє за зовсім іншим методом. Це має бути тривалий процес дослідження (2-3 дні) на основі аналітичної хімії. А саме: хромато-масс-спектометрія. Все інше, наприклад тест-полоски, що обіцяють результат за 15 хвилин, не є достовірним показником[5].

В Україні є не так багато лабораторій, що можуть зробити таке дослідження. Ще менше — гарантувати, що воно буде проведене якісно. Найбільш сучасне обладнання для цього є лише в антидопінговому центрі олімпійського комітету. Саме вони регулярно працюють зі спортсменами задля визначення, чи вживають вони заборонені речовини.

На цьому обладнанні аналізують такі біологічні матеріали: сечу, волосся, нігті та навіть кров, де наркотики дуже швидко метаболізуються. Якщо людина регулярно (1-2 рази на тиждень вживає наркотики), такий метод це підтвердить. Наявність алкоголю в організмі простіше підтвердити, аніж наркотики. Для цього використовують хроматографічний метод. Водночас, він швидше виводиться з організму.

У спортивних змаганнях є практика збору зразків аналізів під наглядом експертів. Такі заходи здійснюються для уникнення фальсифікації чи заміни аналізів.

Наркотичні речовини або алкоголь зберігаються в біологічних матеріалах людини з різною тривалістю. Тривалість зберігання залежить від того, як часто людина вживає :

  • У сечі:

Алкоголь 10-12 годин
Амфетамін, метамфетамін: протягом 2-5 днів
Канабіс: від 1 до 30 днів
Барбітурати: до 7 днів
Кокаїн: від 1 до 3 днів
Опіати як кодеїн, морфін та героїн від 2 до 5 днів

  • В крові:

Алкоголь 24 години
Амфетаміни: 10-14 годин
Метамфетамін: 24 години
Барбітурати: 1-2 дні
Канабіс: 6-24 години
Кокаїн: 12-24 години
Кодеїн: 6-12 годин
ЛСД: 0-3 години

У волоссі сліди наркотичних речовин з’являються після одного тижня від часу вживання. Але зберігаються там дуже довго — до 90 днів та навіть більше. Волосся зростає зі швидкістю приблизно 1 см на місяць, тому в залежності від його довжини можна визначити вживання наркотиків протягом останніх місяців.

В нігтях сліди наркотичних речовин можуть залишатися протягом тривалого часу — від 3 до 5 місяців у нігтях на руках та від 8 до 14 місяців у нігтях на ногах.

Коли увага всього суспільства прикута до аналізів — треба дуже добре розуміти про що свідчитимуть їхні результати. І про що ні.
Методи дослідження наркотичних речовин в організмі людини

Хроматографічні

  • Газо-рідинна і високоефективна рідинна хроматографія

  • Тонкошарова хроматографія

  • Хромато-мас-спектрометрія

Імунологічні

  • Імуноферментний аналіз

  • Імунохроматографічний аналіз

Відповідно до Наказу МОЗ України № 507 від 28 грудня 2002 р., токсикологічний аналіз має складатися з 2-х етапів:

1. Попередня діагностика (скринінг). Методологія скринінгу допускає неправильні позитивні результати, але повністю виключає неправильні негативні результати. Тому усі негативні результати скринінгу приймають як остаточні без будь-якої перевірки [1].

2. Кінцева діагностика. Зразки, які показали позитивний результат, повинні бути обов'язково підтверджені іншими, більш селективними, методами. В якості останніх користуються тонкошаровою, газо-рідинною, високоефективною рідинною хроматографією, а також комбінаціями двох останніх із мас-спектрометрією. Така двохетапність токсикологічного аналізу підвищує достовірність кінцевого висновку і відповідає як міжнародним стандартам, гак і вітчизняним стандартам діагностики [1].

Очевидно, що основними вимогами до методів попередньої діагностики є:

- відсутність хибних негативних результатів;

- додаткові переваги порівняно з кінцевими, більш селективними, методами дослідження. Таким вимогам відповідає імунохроматографічний метод виявлення наркотичних речовин. Він заснований на застосуванні імунних агентів - антитіл та антигенів. Антигени - це речовини, зазвичай органічного походження, що мають ознаки генетичної відмінності і при потраплянні в організм здатні викликати специфічну імунну відповідь: продукцію антитіл. Специфічність антитіл обумовлена первинною послідовністю розташування амінокислот у варіабельній ділянці Fab – фрагменту, яка забезпечує зв'язок із антигентом.

Групова специфіка дозволяє шляхом однієї реакції визначити вживання не однієї наркотичної речовини, а цілої іруни речовин. Наприклад, при вживанні героїну, кодеїну, морфіну, опію тощо імунохроматографічний аналіз покаже позитивну реакцію на опіати.

Конкретизація вживаної наркотичної речовини відбувається на другому більш тривалому етапі дослідження (тонкошарова, газова, високоефективна рідинна хроматографія), при цьому заощаджується час і кошти на більш трудомісткі й дорогі методи дослідження.

Для підтвердження відповідності і му і юхром атографіч н ого аналізу вимогам до скринінгового методу (відсутність можливості хибнонегативного результату) на базі наркологічного стаціонару, на замовлення TOB "Фармаско" проведено дослідження. Усім пацієнтам, які потрапляли у стаціонар на лікування від наркозалежності, визначали вміст наркотичних речовин в організмі: у крові - методом тонкошарової хроматографії (ТШХГ), у сечі - за допомогою імунохроматографічних ексітрес-тестів SNIPER виробництва Alfa Scientific Design, Inc. (СІМА).


ВИСНОВКИ

Наркоманія - це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров'ю, призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці.

Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІД (серед хворих на СНІД 70% це наркомани). Це зумовлено як фактором введення наркотиків ін'єкцією, так і ризикованою психічно неадекватною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, в тому числі і сексуальній.

Звичайно, наркоманами не народжуються. Найчастіше наркотик пробують з цікавості, через легковажність, наслідування когось, а іноді до вживання наркотиків привчають більш «досвідчені друзі». Наркоманія поширюється за законами епідемії: хворий на наркоманію втягує в свої тенета все нові і нові жертви. Ті, хто вживають наркотики, без них вже обійтись не можуть, і дози їх з кожним днем все збільшують. Наркоман стає рабом цієї звички. Розповсюджувачі наркотиків пропонують їх безкоштовно доти, поки людина не стає залежною від них. Потім вона приноситиме їм гроші й досить великі. Відсутність грошей штовхає наркоманів на злочин.

Торгівля наркотиками дає величезні прибутки. Зберігання, транспортування й торгівля наркотиками карається законом.

Наркомани - це люди без майбутнього. Вони втратили своє здоров'я й загрожують здоров'ю власних дітей і суспільству. У наркоманів народжуються діти з тяжкими фізичними та психічними вадами. Зовнішній вигляд наркомана далекий від привабливого: сіре обличчя, суха шкіра, волосся та зуби поступово випадають. У них значно послаблена пам'ять, вони не в змозі запам'ятати прочитане.

Наркоманія - це не пустощі, не проведення вільного часу в товаристві друзів, а небезпечна хвороба. Не кожному вдається вирватись з полону цієї хвороби, яка може призвести до смерті в молодому віці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ІІетюнін Т.П. Методи виявлення наркотичних засобів та психотропних речовин у g біологічних рідинах людини. Методи попередньої експрес-діагностики / Г. ГІ. Петюнін, О. В. Чу- Рч бенко, Ж.В. Дмітрієвська. - К., 200G.

2. Симонов Е.А. Наркотики: методы анализа на коже, в ее придатках и выделениях / Е.А. Симонов, Б.Н. Изотов, A.B. Фесенко. - М., 2000.

3.Одеський благодійний фонд «шлях до дому» [Електроний ресурс]

https://wayhome.org.ua/narkotichna-zalezhnist/

4.Центр громадського здоров’я МОЗ України [Електроний ресурс] https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/zalezhnist-vid-psikhoaktivnikh-rechovin
5. Лебедев Д.С. Використання експрес-тестів на наявність психоактивних речовин у загальномедичній практиці / Д.С. Лебедев, М.Ю. Ігнатов, В.Б. Літвіиов, В.Я. ІІішель, М.Ю. Поливяна. - К., 2006.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас