Ім'я файлу: Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 26.04.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 26.04.2020
скачати
Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника
Словникова робота проводиться планомірно та систематично, з урахуванням вікових, індивідуальних мовленнєвих особливостей словника дітей із ПМР, Їхнього психічного розвитку в цілому, а також у відповідності з наявними завданнями.
Базуючись на сучасних уявленнях про семантичну структуру слова та її розвиток в онтогенезі, а також на даних дослідження особливостей лексики у дітей із ПМР, у спеціальній методиці розроблені напрямки, методи та прийоми словникової роботи.
На основі визначених принципів словникової роботи формування та розвиток словника здійснюється за такими напрямками (Л. В. Лопатіна, Н. В. Серебрякова, В. М. Єрьоміна та інші):
1. Розширення обсягу словника.
2. Формування структури значення слова.
3. Розвиток лексичної системності та семантичних полів.
4. Формування парадигматичних і синтагматичних зв'язків слів.
5. Розвиток словотворення.
6. Уточнення граматичного значення слова.
Логопедична робота передбачає уточнення значення слів, які вже є у пасивному словнику дитини, актуалізацію їх у самостійному мовленні, оволодіння новими словами (насамперед дієсловами, прикметниками, а також іменниками у відповідності із загальноосвітньою програмою навчання та виховання у дошкільному закладі).
Виділення цих напрямків багато в чому є умовним, оскільки в єдиному процесі формування та розвитку лексики вони часто переплітаються, взаємодіють. Але виділення їх важливе для усвідомлення тих мовних процесів, які необхідно розвивати у дітей.
Загальний алгоритм оволодіння словом включає:
– забезпечення дітям первинного сприймання слова, а саме семантичного визначення слова, його відношення з позамовною реалізацією, уточнення вимови;
– демонстрацію зразка використання слова. Вставляючи слово у словосполучення, речення, дитина оволодіває синтагматичними зв'язками цієї лексичної одиниці;
– оволодіння парадигматичними зв'язками слова, вироблення уміння підбирати до нього антоніми, синоніми тощо;
– закріплення слова в активному словнику з урахуванням його лексичного та граматичного значення. Підбір власних прикладів, що ілюструють використання слова.
За кожним напрямком роботи формування та розвитку лексики визначені основні завдання, поетапний зміст, методи і прийоми логопедичної роботи. Коротко їх розглянемо.
Розширення обсягу словника.
У граматичному відношенні збільшення словника здійснюється в основному на матеріалі іменників, дієслів, прикметників, прислівників. Зміст логопедичної роботи з розвитку лексико-граматичної сторони мовлення повинен підбиратися диференційовано, з урахуванням рівня сформованості експресивного мовлення.
На початковому етапі навчання (І рівень ЗНМ, перший період) обсяг засвоєння активного словника дітей приблизно такий:
1) звукові комплекси та звукосполучення: ту-ту, му-му, ку-ку, ам, мяу, бі-бі тощо;
2) назви близьких людей: мама, тато, баба, тьотя, дядя;
3) назви простих імен, предметів: Тата, Вова, Тома, Оля, Ніна, Ната, вата, ляля, муха;
4) вираження прохань, наказів, побажань: на, дай, тут, пий;
5) наслідування музичним інструментам: бом-бом, дуду, ля-ля.
Логопед уточнює та розширює пасивний і активний словниковий запас дітей. Слова, які підбирають, повинні бути зрозумілі дітям і зручні для вимови. Поступово ускладнюється структура слова, відпрацьовуються односкладові слова, типу „дім”, „ніс”, „мак”; трьохскладові з прямими відкритими складами, типу „машина”, „собака”, „лопата”; двоскладові зі збігом приголосних, типу „кішка”, „ложка”, „лялька”. Як тільки у дитини з'являється навіть незначний словник, логопед може починати роботу над фразою.
Збагачення словника у подальшому відбувається за тематичними групами, з поступовим ускладненням матеріалу за кількісним і якісним складом.
Особлива увага в роботі з розширення номінативного словника приділяється засвоєнню узагальнюючих понять, слів, які позначають частини тіла та частини предметів, а також тим словам, які викликають найбільші труднощі у дітей із тою чи іншою вадою мовлення.
Спочатку проводиться робота з уточнення зв'язку узагальнюючого поняття з частотними іменниками, які входять у склад цього узагальнюючого поняття. На подальших етапах роботи проводиться розширення обсягу узагальнюючого поняття за рахунок малопродуктивних слів.
Розширення обсягу словника прикметників здійснюється паралельно з розвитком уявлень про колір, розмір, форму, величину та інші ознаки та властивості предметів на основі їх порівняння, закріплюється їх зв'язок зі значенням.
Збагачення дієслівного словника проводиться у такій послідовності: продуктивні дієслова, які позначають рухи, стани людини, рухи тварин, далі закріплюється дієслівний словник за темами (наприклад, гра „Хто як голос подає?” – тема „Тварини”, „Хто що робить?” – тема „Професії людей”).
У процесі роботи над прикметниками та дієсловами особливо велика увага приділяється закріпленню їх у контексті: у словосполученнях, реченні, тексті.
Формування структури значення слова.
Під час формування структури значення слова дітей навчають диференціювати значення слів на основі ознак протиставлення, подібності, аналогії тощо.
Одним із напрямків логопедичної роботи є уточнення контекстуального значення слова, робота над його багатозначністю. Уточнення багатозначності слова проводиться як при визначенні значення іменників, так і при визначенні контекстуальності значення прикметників і особливо дієслів (наприклад, біжить хлопчик, біжить струмочок, біжить час).
На початкових етапах відпрацьовуються найбільш продуктивні конкретні значення слова (наприклад, біжить хлопчик), потім контекстуальні значення, менш продуктивні (наприклад, біжить струмок), і, нарешті, переносне значення (наприклад, біжить час).
Розвиток лексичної системності та семантичних полів.
Розвиток лексичної системності здійснюється на основі засвоєння структури значення слова, оволодіння парадигматичними зв'язками слів.
Розвиток лексичної системності передбачає і організацію семантичних полів за різними ознаками. Нормування лексичної системності тісно пов'язане з розвитком логічних операцій класифікації, серіації, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.
На початковому етапі роботи проводять групування, об'єднання слів за тематичними ознаками. У подальшому здійснюється диференціація слів у середині семантичного поля, виділення ядра, периферії, встановлення парадигматичних зв'язків на основі протиставлення, аналогії (наприклад, у іграх „Четвертий зайвий”, „Розклади картинки за подібністю” тощо). При оволодінні кожним новим словом воно вводиться у певне семантичне поле, уточнюються його зв'язки з іншими словами цього семантичного поля, звертають увагу на те, чому це слово об'єднується з іншими словами.
Формування синтагматичних зв'язків слів.
Формування синтагматичних зв'язків слова передбачає точне використання слова у мовленнєвому потоці, у словосполученнях і реченнях.
Необхідно враховувати, що словосполучення одночасно є одиницею мови та мовлення. Словосполучення має синтаксичні властивості і, в той же час, пов'язане з лексикою та морфологічним рівнем мови.
З психологічної точки зору оволодіння словосполученням в онтогенезі дозволяє розширювати та закріплювати синтагматичні зв'язки між словами, сприяє засвоєнню та закріпленню правил граматичної будови мови, є умовою засвоєння структури речення, яка поступово ускладнюється. Закріплення словосполучень забезпечує більш легкий вибір слова, оскільки на основі синтагматичних зв'язків одне слово ніби за ланцюжком витягує інше слово.
У процесі логопедичної роботи проводиться закріплення двокомпонентних, бінарних словосполучень, в основному дієслівних та іменникових, а також прикметникових та іменникових, прислівникові словосполучення для дітей із ПМР є досить важкими.
У процесі розвитку синтагматичних зв'язків слів враховується рівень розвитку граматичної будови мови дошкільників із ПМР, а також онтогенез мовлення.
Розвиток дієслівних словосполучень і валентності дієслова Л. В. Лопатіна, Н. В. Серебрякова пропонують проводити у такій послідовності:
а) словосполучення, які складаються із дієслова та іменника у знахідному відмінку без прийменника (наприклад, поливає квіти, несе сумку);
б) словосполучення, які складаються із дієслова та іменника у давальному, орудному, родовому відмінку без прийменника (дарує мамі, чистить щіткою);
в) словосполучення, які мають у складі дієслово та прийменниково-відмінникову конструкцію (іде додому).
Серед іменникових словосполучень найбільшої уваги заслуговують такі:
а) прикметник + іменник (червоний мак, кислий лимон);
б) іменник у називному відмінку + іменник у непрямому відмінку (хвіст лисиці).
Розвиток словотворення.
Словотворення є одним із основних засобів розвитку словникового запасу дітей. Оволодіння різними способами словотворення допомагає дошкільникам із ПМР правильно використовувати назви дитинчат тварин (зайченя, білченя), предметів посуду (цукерниця, хлібниця), напрямки руху (їхав – виїхав – поїхав – переїхав) тощо. У процесі його формування основну увагу приділяють організації системи продуктивних словотворчих моделей. Для формування цих моделей насамперед уточнюється зв'язок між значенням морфеми та її знаковою формою. Закріплення цього зв'язку здійснюється на основі визначення спільного, схожого значення слів зі спільною морфемою, уточнення її значення.
Заключним етапом роботи є оперування морфемами в процесі лексико-семантичних вправ, тобто в експресивному мовленні дитини, закріплення словотворчих моделей.
Логопедична робота включає словотворення іменників, прикметників та дієслів.
Уточнення граматичного значення слова.
Значення слова є єдністю лексичного та граматичного значень. Уточнення граматичного значення слова є важливою умовою формування граматичної будови мови дітей із ПМР.
У процесі логопедичної роботи проводиться уточнення найбільш доступних для дошкільників граматичних значень: категоріального значення різних частин мови (іменника, дієслова, прикметника), живого та неживого, числа та роду іменників і прикметників, деяких відмінкових значень іменника.
З метою уточнення граматичних значень дітям пропонують відповісти на запитання, підібрати питання до слова, підібрати слова, які характеризують віднесеність до певного граматичного значення (наприклад, він, вона, воно), включити слово у словосполучення, речення.
За кожним із напрямків логопедичної словникової роботи використовується певна система методів і прийомів.