Ім'я файлу: НАПОВНИТИ СЕНСОМ КОЖНИЙ ДЕНЬ_ukr.docx Розширення: docx Розмір: 15кб. Дата: 16.09.2021 скачати НАПОВНИТИ СЕНСОМ КОЖНИЙ ДЕНЬ Можливо, не кожен шукає смисл життя, але ніхто не хоче прожити життя беззмістовно. Життя – ніби ковш із живою водою. А кожен наш день – її безцінна краплина. Нам невідомо, скільки крапель у нашій посудині, але ми знаємо, що їхня кількість обмежена. Про це ми часом забуваємо або намагаємося не думати, поринаючи у повсякденність. Іноді, в очікуванні чогось бажаного, ми хочемо, щоб час спливав швидше, наблизивши заповітну мету. А буває, ми не знаємо, на що витратити свій вільний день, намагаємося відволіктися, розважитися, але це не приносить справжньої радості і не наповнює душу. І ми знову тікаємо в марноту справ. Так наші безцінні краплини зникають, а ми навіть не завжди можемо пригадати, на що витратили той чи інший день, адже їх так багато було і буде. У книзі Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу» є не лише ключі до розуміння питання про смисл людського життя, а й дієві поради, як зробити повсякденність більш осмисленою. По-перше, смисл потрібно радше знайти, ніж отримати, його можна лише виявити, а не придумати. Тобто смисл не є нашою фантазією чи проекцією наших суперечливих бажань і сподівань. Він подібний до центра лабіринту, куди потрібно прийти, подолавши всі глухі кути і помилкові ходи. І на цьому шляху помічником стає наша совість – інтуїтивна і творча здібність, яку Франкл називає органом смислу і підсвідомим богом в людині. Совість виявляє смисл, навіть якщо він суперечить загальноприйнятим цінностям. Віктор Франкл говорить про два аспекти смислу: смисл буття людини як такої (найвищий смисл) і той смисл, що прихований у конкретних життєвих ситуаціях (екзистенційний смисл, від лат. exsistentia – «існування»). Про найвищий смисл Франкл не писав багато, але стверджував, що він, безумовно, існує і є коренем та причиною осмисленості людського життя. А екзистенційний смисл походить із найвищого смислу і пов’язаний з ним, як пов’язані носіння цегли і будівництво храму. Але треба віднайти цей зв’язок, точніше – його потрібно створювати і відтворювати щодня. Дні, місяці й роки нанизуються на нитку життя, але сама людина надає їм цінності. Причому одні й ті самі вчинки й ситуації можуть мати зовсім різне значення: все залежить від того, яким смислом ми їх наповнюємо, чому і заради чого здійснюємо. Отже, тільки сама людина може надати смисл своєму дню, а шукати його потрібно в самому собі, і не на поверхні, де завжди під рукою стереотипи і шаблони. Поради Віктора Франкла – це не готові «рецепти смислу», а скоріше вправи, які розвивають усвідомленість, допомагають подолати поверхневість і рутину, і ніби маленькі маяки, не дають загубитися в течії буденності і беззмістовності. |