Ім'я файлу: Історія визвольна-війна.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 01.06.2020
скачати

1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.

В першій половині XVII ст. в Україні зберігався цілий вузол протиріч, серед козаків, селян, міщан жевріло невдоволення, і для організації нового повстання бракувало лише відважного і енергійного керманича. В лютому 1648 р. Богдан Хмельницький, обраний запорожцями гетьманом, організував нове козацьке повстання, що ознаменувало початок грандіозної Національно-визвольної війни, яка тривала до 1676 р.

У ході цієї війни відбулися докорінні зміни у житті українського соціуму – в державному устрої, соціально-економічних відносинах, у духовній сфері.

Причини національно-визвольної війни:

  1. здійснення польською шляхтою щодо України політики соціального, національного та релігійного гноблення, курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану;

  2. стрімкий розвиток національної самосвідомості українців;

  3. формування на основі козацтва нової української політичної еліти, яка визначила національні інтереси і сформувала цілі українського руху, розробила його політичну програму, відіграла провідну роль у процесі державотворення.

Характер національно-визвольної війни:

Виходячи з причин, складу учасників та цілей Національно-визвольної війни, її характер визначають як національно-визвольний, релігійний, соціальний.

В історичній літературі висловлюється думка про наявність у подіях 1648 – 1676 рр. в Україні елементів революції, оскільки соціальна боротьба була спрямована на встановлення нової за своєю суттю моделі соціально-економічних відносин.

До сьогодні питання про періодизацію й хронологічні межі Національно-визвольної війни середини XVII ст. залишається дискусійним. Більшість вітчизняних дослідників визначають п`ять періодів перебігу Національно-визвольної війни:

  • перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби;

  • другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;

  • третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;

  • четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;

  • п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

Етапи визвольної війни

  1. лютий 1648 – серпень 1649 рр. – підготовка і початок повстання, найбільший розмах національно-визвольної і соціальної боротьби.

    1. 4 лютого 1648 р. Хмельницький захопив Січ, розташовану на мисі Микитин Ріг. На бік повсталих перейшли реєстрові козаки. Через кілька днів на козацькій раді Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорозького. До кінця квітня велась підготовка до повстання (до сер. березня завершив переговори з Кримським ханством: воно обіцяло надати військову допомогу і не шкодити українцям, а українці обіцяли платити упоминки і не ходити у морські походи). До середини березня Хмельницький вів переговори з послами коронного гетьмана Миколая Потоцького, вимагаючи скасувати Ординацію 1638 р., вивести з України коронне військо і дозволити морські походи.

  2. осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.

    1. Новий похід польського війська в Україну почався у лютому 1651 р. наступом на Поділля. Вирішальним моментом нового протистояння стала битва під Берестечком у червні 1651 р. (Б.Хмельницький потрапив у татарський полон, а козацький табір захопили поляки). Козацька держава втрачає автономію: згідно з умовами укладеного 28 вересня 1651 р. Білоцерківського договору козацький реєстр обмежувався до 20 тис. осіб, влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство, йому заборонялися зовнішні відносини, шляхта поверталася до своїх маєтків. Реваншем за цю поразку стала перемога у червні 1652 р. у битві під Батогом, у якій загинуло 8 тис. жовнірів, у тому числі половина всіх гусарів Речі Посполитої. Наслідками Селянської війни стало визнання Хмельницьким ліквідації великого землеволодіння і кріпацтва, зникнення стану великих і середніх світських землевласників, отримання привілеїв православною церквою та перетворення козацтва у провідний стан суспільства.

  3. червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.

    1. У 1652-1653 рр. Козацька армія була знесилена військовими походами, а економіка краю підірвана війною. Для продовження боротьби з Польщею Б.Хмельницький у 1654 р.уклав союз з Росією(8 січня 1654 р. Переяславська рада). Умови союзу з Росією закріпили т. зв. “Березневі статті”. Вони гарантували Україні широкі автономні права: укр. землі (Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства) перейшли під протекторат Російської держави; влада в автономії належала гетьману, який обирається військом і затверджується царем (Б.Хмельницький – пожиттєва влада); самоуправління, місцеву адміністрацію та суд; права і привілеї окремих станів; власну армію (60 тис. козаків); самостійну зовнішню політику (за винятком Польщі і Туреччини); автокефальність церкви; збір податків в Україні здійснювався лише місцевою адміністрацією, але від імені царя та під контролем його представників. Загалом договір був складений так, що кожна з сторін трактувала його по-своєму. Однак з весни 1654 р. Московська держава вступила у війну проти Польщі.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас