1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25
Ім'я файлу: disertaciya_sokolovskij_version-02-03-2021.docx
Розширення: docx
Розмір: 1367кб.
Дата: 11.07.2021
Пов'язані файли:

Міністерство освіти і науки України

Національний Університет

«Києво-Могилянська Академія»
Національна академія наук України

Інститут соціології
Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису
СОКОЛОВСЬКИЙ ІВАН ВІКТОРОВИЧ
УДК316.334.2
ДИСЕРТАЦІЯ

«СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР КОРПОРАТИВНОЇ РЕПУТАЦІЇ»

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело ___________________________

Науковий керівник – Петрушина Тетяна Олегівна, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу економічної соціології

Інституту соціології НАН України


Київ – 2021
АНОТАЦІЯ
Соколовський І.В. Соціологічний вимір корпоративної репутації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології». – Національний Університет Києво-Могилянська Академія, Київ, 2021.

Постійна зміна соціальної реальності і поява нових явищ і процесів, що вимагають свого аналізу, приводить до створення нових методологічних підходів у соціальних науках, зокрема соціології. Разом із новими підходами до пояснення соціальних феноменів й процесів виникає потреба і в нових поняттях та категоріях. Деякі поняття виникають разом із цими методологічними підходами, другі залучаються з інших наук. Є і такі, що існували в соціології раніше, проте не знаходились у центрі уваги дослідників. Трансформація ж соціальної реальності призводить до того, шо ці поняття використовуються сьогодні більш широко або набувають більшої значущості. Одним з таких понять є поняття репутації.

Поняття репутації раніше використовувалося для опису одного з проявів символічного капіталу та згадувалося соціологами в одному синонімічному ряді з повагою та визнанням. У XXI столітті деякі дослідники вважають, що настала ера «репутаційної економіки», і для аналізу багатоаспектного феномену репутації необхідно розробляти спеціальну теоретико-методологічну систему в межах соціології та економіки. В сучасному світі виникла невідповідність між нагальною потребою у формуванні і підтримці репутації соціальних суб’єктів та браку, з одного боку, чіткого розуміння її сутності і змісту у широкому соціальному контексті, а з другого, методологічного підходу до її вимірювання.

Наукова проблема дисертаційного дослідження віддзеркалює відсутність цілісного соціологічного розуміння багатоаспектного явища репутації, зокрема корпоративної репутації, в умовах зростання значущості репутації в економічному і соціальному житті та полягає у розв’язанні суперечності між накопиченою в соціології аналітикою щодо феномену репутації і потребою системної концептуалізації корпоративної репутації як категорії економічної соціології, що уможливлює вдосконалення методики її вимірювання.

На підставі узагальнення і систематизації наукового доробку класиків соціології і сучасних представників соціальних наук з питань репутації показано присутність поняття репутації практично у всіх основних соціологічних парадигмах, проте виявлено його недостатню теоретичну розробленість в контексті соціологічної рефлексії зростання значущості «репутаційного виміру» і поширення феномену корпоративної репутації в сучасному соціальному та економічному житті. Обґрунтовано доцільність дослідження репутації з позиції економічної соціології як галузевої соціологічної науки і найбільш релевантного міждисциплінарного підходу, а також активного впровадження поняття корпоративної репутації як предметно-специфічного різновиду багатоаспектного поняття репутації до категоріального апарату сучасної економічної соціології та розроблення відповідного методико-інструментального підходу до її вимірювання.

Теоретико-методологічною базою репутації виступив доробок вітчизняних і зарубіжних соціологів та економістів з питань репутації, теоретичні засади нової економічної соціології та соціології організацій, мережева теорія, загальні принципи вимірювання соціальних об’єктів, понятійний апарат методу моделювання структурними рівняннями тощо.

Емпірична база дисертації складається з кількісних та якісних досліджень, проведених в Україні, Росії та Казахстані протягом останніх десяти років (із використанням різних методів – індивідуальних інтерв’ю «обличчям-до-обличчя», телефонних інтерв’ю CATI, он-лайн інтерв’ю тощо): даних кількісних проектів «Репутація найбільших компаній України» (N=1000, 2011), «Репутація найбільших компаній Росії» (N=3914, 2012), «Репутація найбільших компаній Казахстану» (N=1137, 2013), «Опитування автовласників України щодо репутації автозаправних комплексів» (N=1000, 2018), «Опитування мешканців міста стосовно репутації підприємств, що знаходяться в місті» (N=200, 2019), фокус-групового опитування «Ставлення мешканців міста до енергетичної галузі України» (дві фокус-групи, 2012), моніторингу ЗМІ Республіки Казахстан «Репутація компанії Казпошта в ЗМІ Казахстану» (1231 матеріал, 2015).

На основі системного підходу до вирішення поставлених дослідницьких завдань були отримані результати, що мають наукову новизну і виносяться на захист:

  • Вперше здійснено концептуалізацію корпоративної репутації як категорії економічної соціології і запропоновано її авторське визначення, яке інтерпретує корпоративну репутацію як інтегральну оцінку корпоративного суб’єкта іншими соціальними суб’єктами або певною соціальною групою, що може впливати на успішність досягнення ним своїх цілей і є підґрунтям для формування ставлення оцінюючих суб’єктів до корпоративного суб’єкта та визначення ними відповідної соціально-економічної поведінки. Обґрунтована доцільність впровадження поняття корпоративної репутації як предметно-специфічного різновиду багатоаспектного поняття репутації до категоріального апарату сучасної економічної соціології.

  • Вперше проведено верифікацію підходу та методики RepTrak™ на пострадянському просторі та підтверджено придатність її використання для України, Росії та Казахстану.

  • Вперше на основі операціоналізації конструкту корпоративної репутації виділено два типи невідповідності методики RepTrak™ (пов’язані з її компонентами і структурою) соціологічному виміру корпоративної репутації і запропоновані авторські методики: вимірювання корпоративної репутації як сприйняття стейкхолдерів (в межах якої репутаційний індекс розраховується на основі як емоційних, так і когнітивних компонентів, і враховує рівень обізнаності щодо компанії, репутація якої вимірюється) та вимірювання корпоративної репутації в медіапросторі (яка дозволяє розраховувати показники, що можуть бути співставлені за змістом і розмірністю шкал із базовою методикою RepTrak™).

– Удосконалено класифікацію підходів до дослідження і вимірювання корпоративної репутації. Залежно від сфери її аналізу та типу даних, що використовуються, виділено чотири групи підходів: економічна оцінка репутації, медіарепутація, сприйняття стейкхолдерами та підходи, що досліджують репутацію в контексті мережевого аналізу.

– Набула подальшого розвитку соціологічна інтерпретація поняття репутації: з’ясована відмінність поняття репутації від соціологічних понять довіри, престижу, авторитету, соціального і символічного капіталів, а також від мультидисциплінарних понять бренда, іміджу і гудвілу як близьких, але не ідентичних до неї за змістом. Визначено місце і роль цих феноменів у процесі формування корпоративної репутації.

Одержані результати, зокрема подальший розвиток поняття репутації і концептуалізація корпоративної репутації як категорії економічної соціології мають важливе теоретичне і практичне значення. Запропонована методика вимірювання репутації може застосовуватись для дослідження репутації будь-яких суб’єктів господарської діяльності (від невеликих підприємств до транснаціональних корпорацій). Підхід до вимірювання репутації в медіапросторі може бути використаний не тільки науковцями-соціологами, а й фахівцями з комунікацій та управління репутацією для пошуку ефективних інструментів її підтримки і поліпшення. У викладацькій практиці результати роботи можуть бути використані при підготовці курсів з економічної соціології, теорії комунікацій, спецкурсів з репутації/репутаційного менеджменту, а також методології та методів соціологічних досліджень.

Ключові слова: корпоративна репутація, репутація, економічна соціологія, комунікація, вимірювання, моделювання структурними рівняннями.
ABSTRACT
Sokolovskyy I.V. Sociological Dimension of Corporate Reputation. - qualifying scientific work as a manuscript.

Thesis for the degree of candidate of sociological sciences by speciality 22.00.04 "Special and branch sociology". – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2021.

The constant change of social reality and the emergence of new phenomena and processes that require their analysis, leads to the creation of new methodological approaches in the social sciences, including sociology. Along with new approaches to explaining social phenomena and processes, new concepts and categories are required. Some concepts arise together with these methodological approaches, others are involved from other sciences. There are those that existed in sociology before, but were not in the focus of researchers’ attention. The transformation of social reality leads to the fact that these concepts are used more widely today or become more important. One such concept is the concept of reputation.

The concept of reputation was previously used to describe one of the demonstrations of symbolic capital and was mentioned by sociologists in a synonymous series with respect and recognition. In the XXI century, some researchers believe that the era of "reputational economy" has come, and to analyze the multidimensionalphenomenon of reputation it is necessary to develop a special theoretical and methodological system within sociology and economics. In today's world, there is a mismatch between the urgent need to build and maintain the reputation of social actors and a lack, on the one hand, a clear understanding of its essence and content in a broad social context, and on the other hand, a methodological approach to measuring it.

The scientific problem of the dissertation research reflects the lack of a holistic sociological understanding of the multidimensional phenomenon of reputation, including corporate reputation, in the growing importance of reputation in economic and social life. It aims to resolve the contradiction between accumulated in sociology analytical materials regarding the reputation phenomenon and the need for systematic conceptualization of corporate reputation as a category of economic sociology, which allows to improve the methodology of its measurement.

On the basis of generalization and systematization of scientific achievements of classics of sociology and modern representatives of social sciences the presence of the concept of reputation in almost all major sociological paradigms is shown.But insufficient theoretical development of reputation concept in the context of sociological reflection of growing importance of “reputational dimension” and proliferation of corporate reputation phenomenon in modern social and economic life is identified.

The relevance of investigation of the reputation concept from the standpoint of economic sociology as a branch of sociological science and the most relevant interdisciplinary approach is grounded. It is also confirmed the relevanceof active introduction of the concept of corporate reputation as a subject-specific variety of multidimensional concept of reputation to the categorical apparatus of modern economic sociology and development of an appropriate methodological and instrumental approach to its measurement.

The theoretical and methodological basis of reputation was the work of domestic and foreign sociologists and economists on reputation, the theoretical foundations of the new economic sociology and sociology of organizations, network theory, general principles of social objects measuring, the conceptual apparatus of modeling structural equations and more.

The empirical basis of the dissertation consists of quantitative and qualitative research conducted in Ukraine, Russia and Kazakhstan over the past ten years (using different methods, such as individual face-to-face interviews, CATI telephone interviews, online interviews. etc.): data of quantitative projects "Reputation of the largest companies of Ukraine" (N = 1000, 2011), "Reputation of the largest companies in Russia" (N = 3914, 2012), "Reputation of the largest companies in Kazakhstan" (N = 1137, 2013), “Survey of Ukrainian car owners on the reputation of gas stations" (N = 1000, 2018)", “Survey of city residents on the reputation of enterprises located in the city" (N = 200, 2019), focus group survey "Attitude of city residents to the energy sector of Ukraine" (two focus groups, 2012), monitoring of the Kazakhstan Republic media "Reputation of Kazpost in the media of Kazakhstan" (1231 material, 2015).

On the basis of a systematic approach to solving the research tasks, the results which have scientific novelty and are submitted for defense were obtained:

– For the first time the conceptualization of corporate reputation as a category of economic sociology is done and its definition is proposed by author. Corporate reputation is perceived as an integral assessment of the corporate entity by other social actors or a certain social group, which can affect the success of themachievingtheir goals and that can serves the basis for formation of the evaluating subject’s attitude towardsthe corporate subject which determine evaluating subject’s socio-economic behavior. The purposiveness of introducing the concept of corporate reputation as a subject-specific kind of the multidimensional concept of reputation to the categorical apparatus of modern economic sociology is substantiated.

– For the first time, the RepTrak™ approach and methodology was verified in the post-Soviet countries and its suitability for Ukraine, Russia and Kazakhstan was confirmed.

– Based on the operationalization of the corporate reputation construct, two types of inconsistencies of the RepTrak™ methodology with the sociological dimension of corporate reputation were identified first ever: these are the differences related to its components and differences related to its structure. For the first timeauthor's methods proposed: measuring corporate reputation as a perception of stakeholders (within which the reputation index is calculated based on both emotional and cognitive components, and awareness of the company whose reputation is measured is taken into account) and measuring corporate reputation in the media (which can be compared in terms of content and dimension of scales with the basic RepTrak™approach and methodology).

– The classification of approaches to investigation and measuring of corporate reputation based on the area of its analysis and the type of data used has been improved. Four groups of approacheswere distinguished: economic assessment of reputation, media reputation, perception by stakeholders and approaches that study reputation in the context of network analysis.

– Sociological interpretation of the concept of reputation has been further developed: the difference between the concept of reputation and the sociological concepts of trust, prestige, authority, social and symbolic capital, as well as multidisciplinary concepts of brand, image and goodwill which are close but not identical to reputation concept. The place and role of these phenomena in the process of forming a corporate reputation are determined.

The obtained results, in particular the further development of the concept of reputation and the conceptualization of corporate reputation as a category of economic sociology have important theoretical and practical significance. The proposed method of reputation measurement can be used to study the reputation of any business entity (from small businesses to multinational corporations). The approach to measuring reputation in media can be used not only by sociologists, but also by specialists in communication and reputation management to find effective tools to maintain and improve the corporate reputation. In teaching the results of the work can be used in the preparation of courses in economic sociology, communication theory, special courses on reputation / reputation management, as well as methodology and methods of sociological research.

Key words: corporate reputation, reputation, economic sociology, communication, measurement, structural equation modelling.
Список публікацій здобувача

Праці, в яких опубліковані основні наукові результати:

  1. Соколовський І., Потапова Д., Тєнін П. (2021) Валідизація методик вимірювання репутації на пострадянському просторі. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. №1. С. (Особистий внесок автора: постановка дослідницької задачі, розробка дизайну дослідження та схеми аналізу даних, інтерпретація отриманих результатів).

  2. Sokolovskyy I., Potapova D., Tienin P. (2020) Development of approaches for corporate reputation evaluation. Danish Scientific Journal Vol.3 No43, 2020, P. 53-61 (Особистий внесок автора: постановка дослідницької задачі, розробка схеми аналізу даних, інтерпретація отриманих результатів та розробка підходу до вимірювання корпоративної репутації).

  3. Соколовский И. (2019) Методы исследования репутации: современные подходы и перспективы. Scientific Reviews in UNEC. Year 7. №7. January-March 2019. P. 172-181.

  4. Соколовський І., Богословський А. (2019). Репутація як одна з нових категорій економічної соціології. Соціальні виміри суспільства: Збірник науковихпраць.Випуск 11(22).С. 289-305 (Особистий внесок автора: визначення репутації як категорії економічної соціології, розмежування репутації від близьких за змістом понять понять).

  5. Соколовський, І. (2018). Корпоративна соціальна відповідальність: міжнародні практики та їх адаптація до українських реалій. Соціальні виміри суспільства. Вип. 10 (21). С. 235-253.

  6. Петрушина Т., Соколовський І. (2018). Соціологічні показники стану ринку праці України: актуальні проблеми та виклики. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. зб. наук. праць. Вип. 6 (20). Київ: Інститут соціології НАН України. С. 139-147 (Особистий внесок автора: проаналізовано вплив репутації країни та корпоративної репутації на бажання працювати в країні).

Праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

  1. Соколовський І., Братусь Я. Розробка універсального методологічного підходу для дослідження репутації: вимірювання репутації в медіа та репутації як сприйняття стейкхолдерами. Priority directions of science and technology development. Матеріали доповідей V Міжнар. наук.-практ. конф. «Priority directions of science and technology development» (Особистий внесок автора: постановка дослідницької задачі, розробка дизайну дослідження, розробка принципів методики вимірювання репутації в медіа, аналіз отриманих результатів).

  2. Соколовський І. Методологія та методи дослідження репутації: огляд та класифікація сучасних підходів. Проблеми розвитку соціологічної теорії: Модернізація суспільства та соціальні технології. Матеріали доповідей ХV Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми розвитку соціологічної теорії: Модернізація суспільства та соціальні технології», Київ. нац., ун-т ім.Т. Шевченка [та ін.; під заг. ред. Горбачика А.П., Судакова В.І.]. – К.: Логос, 2018. – с. 166-170.

Вступ…………………………………………………………………………13

  1. Теоретико-методологічні засади дослідження репутації в соціології…………21

    1. Репутація як предмет соціологічної рефлексії…………………21

    2. Поняття репутації та споріднені з нею поняття в міждисциплінарному науковому дискурсі……………………..36

    3. Експлікація поняття корпоративної репутації як категорії економічної соціології…………………………………………...66

Висновки до розділу 1…………………………………………………...75

  1. Дослідження корпоративної репутації як соціального феномену……………..80

    1. Соціоструктурні детермінанти та складові корпоративної репутації…………………………………………………………..80

      1. Довіра……………………………………………………..80

      2. Повага……………………………………………………..87

      3. Соціальний капітал……………………………………....88

      4. Символічний капітал…………………………………….97

    1. Класифікація існуючих підходів до дослідження корпоративної репутації…………………………………………………………...103

    2. Перспективні методологічні підходи та методи дослідження корпоративної репутації………………………………………….120

Висновки до розділу 2………………………………………………….126

  1. Вимірювання корпоративної репутації в контексті її соціологічного розуміння…………………………………………………………………………131

    1. Валідність та надійність вимірювальних методик: верифікація методики RepTrak™……………………………………………..131

    2. Верифікація методики RepTrak™ на пострадянському просторі…………………………………………………………..151

    3. Розроблення на основі методики RepTrak™ авторської методики вимірювання корпоративної репутації…………………………158

      1. Відповідність методики RepTrak™ операціоналізації економіко-соціологічного конструкту корпоративної репутації…………………………………………….158

      2. Модифікація методики RepTrak™ для вимірювання корпоративної репутації…………………………..159

    4. Перспективні напрями розробки методико-інструментального підходу до вимірювання корпоративної репутації……………172

Висновки до розділу 3…………………………………………………..181

Висновки…………………………………………………………………………..186

Список використаних джерел…………………………………………………....192

Додаток А. Список публікацій здобувача за темою дисертації та відомості про апробацію результатів дисертації……………………………………………….217

Додаток Б. Запитання методики RepTrak™. Проект «Репутація найбільших компаній України»……………………………………………………………….219

Додаток В. Компоненти (запитання) методики RepTrak™ та їх скорочене представлення в структурних моделях………………………………………....221

Додаток Г. Розподіл по галузях та за країною походження компаній з проекту «Репутація найбільших компаній України»…………………………………....223

Додаток Ґ. Рівень знання та скоригований індекс репутації компаній з проекту «Репутація найбільших компаній України»……………………………………225

Додаток Д. Кодувальна таблиця для аналізу медіа-моніторингу. Проект «Репутація компанії Казпошта в ЗМІ Казахстану»…………………………….227

Додаток Е. Індекси відповідності структурної моделі AMOS емпіричним даним………………………………………………………………………………229

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми. Отримання обґрунтованого, об’єктивного, істинного знання про суспільство потребує застосування адекватних методів пізнання. Постійна зміна соціальної реальності і поява нових явищ і процесів, що вимагають свого аналізу, приводить до створення нових методологічних підходів у соціальних науках, зокрема соціології. Разом із новими підходами до пояснення соціальних феноменів й процесів виникає потреба і в нових поняттях та категоріях. Деякі поняття виникають разом із цими методологічними підходами, другі залучаються з інших наук. Є і такі, що існували в соціології раніше, проте не знаходились у центрі уваги дослідників. Трансформація ж соціальної реальності призводить до того, шо ці поняття використовуються сьогодні більш широко або набувають більшої значущості. Одним з таких понять є поняття репутації.

Поняття репутації раніше використовувалося для опису одного з проявів символічного капіталу та згадувалося соціологами в одному синонімічному ряді з повагою та визнанням. У XXI столітті деякі дослідники вважають, що настала ера «репутаційної економіки», і для аналізу багатоаспектного феномену репутації необхідно розробляти спеціальну теоретико-методологічну систему в межах соціології та економіки. В сучасному світі виникла невідповідність між нагальною потребою у формуванні і підтримці репутації соціальних суб’єктів, зокрема корпоративної репутації, і браку, з одного боку, чіткого розуміння її сутності і змісту у широкому соціальному контексті, а з другого, методологічного підходу до вимірювання репутації як соціального феномену.

Наукова проблема віддзеркалює відсутність цілісного соціологічного розуміння багатоаспектного явища репутації, зокрема корпоративної репутації, в умовах зростання значущості репутації в економічному і соціальному житті та полягає у розв’язанні суперечності між накопиченою в соціології аналітикою щодо феномену репутації і потребою системної концептуалізації корпоративної репутації як категорії економічної соціології, що уможливлює вдосконалення методики її вимірювання.

Основне завдання роботи включає в себе дві складові: 1) теоретичну – подальшу розробку поняття репутації в контексті сучасної реальності (на підставі теоретико-методологічного аналізу різних аспектів репутації і близьких понять, що використовуються в соціологічних та інших суміжних соціальних науках для інтерпретацій цього феномену) та обґрунтування доцільності впровадження поняття корпоративної репутації як предметно-специфічного різновиду багатоаспектного поняття репутації до категоріального апарату сучасної економічної соціології; 2) практичну - розроблення методичного інструментарію для вимірювання корпоративної репутації з позицій її соціологічного розуміння.

Отже, поняття репутації не є новим для соціології та перетинається з такими детально розробленими в ній поняттями як «довіра», «повага», «авторитет», «престиж», «соціальний капітал», «символічний капітал». Але враховуючи мультидисциплінарний характер поняття репутації, аналіз ступеню наукової розробки теми дисертації охоплює не тільки соціологічні, а й інші соціальні науки. Тим більше, що попри присутність певних аспектів, пов’язаних із репутацією, практично у всіх соціологічних парадигмах, працях класиків соціологічної думки, цілісне розуміння репутації сформувалося не в соціології, а в межах інших соціальних наук. Це значно розширює перелік авторів, доробки яких необхідно було осмислити в контексті аналізу репутації.

Так, питання довіри є одним із провідних у соціології і розглядається, починаючи ще з робіт Конфуція, Т. Гоббса та Д. Лока. Соціальна функція довіри розглядається М. Вебером, Е. Гіденсом, М. Грановеттером Е. Дюркгаймом, Г. Зіммелем, Р. Інглхартом, Н. Луманом, Т. Парсонсом, Ф. Тьонісом, Ф. Фукуямою. Повага як соціальна категорія, окрім робіт І. Канта, також розглядалась С. Дарвалом, Д. де Кремером та Л. Малдером. Соціальний феномен авторитету представлений в концептуальному апараті соціологічних парадигм таких класиків як М. Вебер, Е. Дюркгайм, П. Сорокін, З. Фрейд, Е. Фром. Категорія престижу представлена в роботах П. Блау, М. Вебера, Т. Веблена. О. Данкена, С. Ліпсета, К. Поланьї, П. Россі, П. Сорокіна. Типи капіталу, зокрема соціальний і символічний капітал розглядались в роботах Г. Беккера, П. Бурдьє, Дж. Коулмана, Р. Патнема, Дж. Тернера.

Проте, незважаючи на вражаючий перелік класиків соціології, в роботах яких згадувалась певні складові репутації, в жодного з них вона не була центральною чи ключовою категорією. В результаті, соціологи активно долучилися до наукового дискурсу, пов’язаного безпосередньо з репутацією, тоді, коли у межах багатьох соціальних дисциплін вже сформувались не тільки теорії, а й методи і підходи до вимірювання репутації. Серед не соціологічних підходів першими набули популярності управлінські та комунікаційні теорії, в яких сутність поняття репутації розкривалась в контексті маркетингу та брендингу. Найбільш відомими серед них є роботи Д. Аакера, К. Беквіта, Г. Даулінга, П. Дойля, Ж. Капферера, Ф. Котлера, Э. Райса, Д. Траута. Пізніше з’явились роботи присвячені виключно репутації. На сьогоднішній день вже класичними вважаються роботи таких дослідників як Д. Брумлі, К. ван Ріл, Ч. Фомбрун, М. Швайгер (корпоративні комунікації та репутація), М. Дж. Хетч та М. Шульц, (корпоративна ідентичність та репутація), Г. Девіс, Р. да Сильва, С. Хелм (брендинг та репутація), Є. Гріфін, А. Заман, Р. Олсоп (репутаційні ризики), І. Альварес, К Габіонетта, С. Гонсалес, П.

Попри високий рівень опрацювання репутаційної тематики в роботах сучасних західних дослідників і наявність декількох енциклопедичних статей, фактично відсутні роботи, що детально розглядають репутацію як соціологічну категорію. Переважно можна зустріти «соціологічний погляд на репутацію», який розглядається або окремо, як в роботі С. Возвінкеля, або в межах великих системних робіт, що претендують на всебічний аналіз поняття «репутація». До таких робіт належать роботи Е. Каррераса, А. Аллози та А. Каррераса «Корпоративна репутація» та «Енциклопедія корпоративної репутації» видавництва SAGE

На пострадянському просторі репутаційна тематика взагалі опрацьована значно меншою мірою, як серед науковців, так і серед практиків. Можна відзначити ґрунтовну роботу російської дослідниці Л. Сальнікової, а також роботи таких авторів як М. Брєхов, К. Букша, С. Горін, Ф. Малахов, Л. Новиченкова, Є. Перелигіна, Г. Почепцов, А. Фісун, В. Шкрадун. Серед українських дослідників питання, пов’язані з репутацією, піднімались в роботах таких авторів як К. Анохіна, Е. Васильконова, С. Бережний, Д. Берницька, О. Бурбело, В. Грабчак, О. Гребешкова, О. Дерев’янко, А. Завербний, Н. Краснокуцька, О. Міцура О. Родіонов, М. Хижняк, О. Чірва, О. Шиманська.

Підходам до вимірювання репутації безпосередньо присвячені роботи таких дослідників як Д. Відавер-Коен, Е. Каррерас, А. Аллоза та А. Каррерас, Л. Майлс, К. ван Ріл, В. Ріндова, Ч Фомбрун, Р. Чун.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації не пов’язана з науковими планами організації, де виконана робота, а також з галузевими і державними програмами.

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є концептуалізація корпоративної репутації в контексті її соціологічного розуміння та розробка методико-інструментального підходу до вимірювання корпоративної репутації.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні дослідницькі завдання:

  • Узагальнити і систематизувати науковий доробок класиків соціології і сучасних представників соціальних наук з питань репутації;

  • Розглянути підходи до інтерпретації поняття репутації та інших, близьких або дотичних до нього понять у соціології та суміжних соціальних науках;

  • Концептуалізувати поняття корпоративної репутації, дати його визначення та обґрунтувати доцільність активного впровадження поняття корпоративної репутації до категоріального апарату економічної соціології;

  • Класифікувати існуючі підходи до дослідження і вимірювання корпоративної репутації і виокремити ті, що найбільшою мірою відповідають її економіко-соціологічному розумінню;

  • Здійснити перевірку надійності та валідності підходу й методики RepTrak™ на пострадянському просторі, з’ясувати її можливості та обмеження;

  • Розробити напрями модифікації методики RepTrak™ в контексті соціологічного розуміння репутації

  • Визначити подальші напрями розробки методико-інструментального підходу до вимірювання корпоративної репутації.

Об’єкт дослідження – феномен корпоративної репутації.

Предмет дослідження – соціологічна рефлексія корпоративної репутації та методи її вимірювання.

Теоретико-методологічна база дисертації: доробок вітчизняних і зарубіжних соціологів та економістів з питань репутації, теоретичні засади нової економічної соціології та соціології організацій, мережева теорія, загальні принципи вимірювання соціальних об’єктів, понятійний апарат методу моделювання структурними рівняннями тощо. Загалом методологія дисертації основується на принципі комплексного, системного дослідження наукової проблеми.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених дослідницьких завдань використовувався комплекс загальнонаукових методів: аналіз і синтез (для з’ясування співвідношення репутації із дотичними до неї поняттями і конструювання поняття корпоративної репутації), типологізація (класифікація підходів до дослідження корпоративної репутації), порівняльний аналіз (особливостей дослідження складових корпоративної репутації, методики RepTrak™) та інші. В емпіричній частині дисертаційної роботи були використані такі математико-статистичні методи: кореляційний аналіз, методи факторного та регресійного аналізу, метод моделювання структурними рівняннями, кількісний контент-аналіз. Комп’ютерне опрацювання масивів емпіричних даних реалізовано за допомогою прикладних програм AMOS та SPSS.

Емпірична база дисертаціїскладається з кількісних та якісних досліджень, проведених в Україні, Росії та Казахстані протягом останніх десяти років (із використанням різних методів – індивідуальних інтерв’ю «обличчям-до-обличчя», телефонних інтерв’ю CATI, он-лайн інтерв’ю тощо): даних кількісних проектів «Репутація найбільших компаній України» (N=1000, 2011), «Репутація найбільших компаній Росії» (N=3914, 2012), «Репутація найбільших компаній Казахстану» (N=1137, 2013), «Опитування автовласників України щодо репутації автозаправних комплексів» (N=1000, 2018), «Опитування мешканців міста стосовно репутації підприємств, що знаходяться в місті» (N=200, 2019), фокус-групового опитування «Ставлення мешканців міста до енергетичної галузі України» (дві фокус-групи, 2012), моніторингу ЗМІ Республіки Казахстан «Репутація компанії Казпошта в ЗМІ Казахстану» (1231 матеріал, 2015).

Наукова новизна одержаних результатів полягаєвздійсненніконцептуалізації корпоративної репутації як категорії економічної соціології і розробленні методико-інструментального підходу до вимірювання корпоративної репутації в контексті її соціологічного розуміння. Основні положення, що становлять наукову новизну, полягають у такому:

Вперше:

  • здійснено концептуалізацію корпоративної репутації як категорії економічної соціології і запропоновано її авторське визначення, яке інтерпретує корпоративну репутацію як інтегральну оцінку корпоративного суб’єкта іншими соціальними суб’єктами або певною соціальною групою, що може впливати на успішність досягнення ним своїх цілей і є підґрунтям для формування ставлення оцінюючих суб’єктів до корпоративного суб’єкта та визначення ними відповідної соціально-економічної поведінки. Обґрунтована доцільність впровадження поняття корпоративної репутації як предметно-специфічного різновиду багатоаспектного поняття репутації до категоріального апарату сучасної економічної соціології.

  • проведено верифікацію підходу та методики RepTrak™ на пострадянському просторі та підтверджено придатність її використання для України, Росії та Казахстану.

  • на основі операціоналізації конструкту корпоративної репутації виділено два типи невідповідності методики RepTrak™ (пов’язані з її компонентами і структурою) соціологічному виміру корпоративної репутації і запропоновані авторські методики: вимірювання корпоративної репутації як сприйняття стейкхолдерів (в межах якої репутаційний індекс розраховується на основі як емоційних, так і когнітивних компонентів, і враховує рівень обізнаності щодо компанії, репутація якої вимірюється) та вимірювання корпоративної репутації в медіапросторі (яка дозволяє розраховувати показники, що можуть бути співставлені за змістом і розмірністю шкал із базовою методикою RepTrak™).

Удосконалено:

– класифікацію підходів до дослідження і вимірювання корпоративної репутації. Залежно від сфери її аналізу та типу даних, що використовуються, виділено чотири групи підходів: економічна оцінка репутації, медіарепутація, сприйняття стейкхолдерами та підходи, що досліджують репутацію в контексті мережевого аналізу.

Набуло подальшого розвитку:

– соціологічна інтерпретація поняття репутації: з’ясована відмінність поняття репутації від соціологічних понять довіри, престижу, авторитету, соціального і символічного капіталів, а також від мультидисциплінарних понять бренда, іміджу і гудвілу як близьких, але не ідентичних до неї за змістом. Визначено місце і роль цих феноменів у процесі формування корпоративної репутації.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, зокрема подальший розвиток поняття репутації і концептуалізація корпоративної репутації як категорії економічної соціології мають важливе теоретичне і практичне значення. Запропонована методика вимірювання репутації може застосовуватись для дослідження репутації будь-яких суб’єктів господарської діяльності (від невеликих підприємств до транснаціональних корпорацій) та інших соціальних об’єктів/інститутів. Підхід до вимірювання репутації в медіапросторі може бути використаний не тільки науковцями-соціологами, а й фахівцями з комунікацій та управління репутацією для пошуку ефективних інструментів її підтримки і поліпшення. У викладацькій практиці результати роботи можуть бути використані при підготовці курсів з економічної соціології, теорії комунікацій, спецкурсів з репутації/репутаційного менеджменту, а також методології та методів соціологічних досліджень. Деякі напрацювання вже використовуються в межах курсу з репутаційного менеджменту в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. В усіх статтях за темою дисертації, які написані у співавторстві, теоретичний аналіз, розробка методології та дизайну аналізу даних, розбудова структурних моделей та формулювання висновків здійснено особисто автором.

Апробація роботи та її результатів. Основні результати роботи обговорювалися на V Міжнародній науково-практичній конференції “Priority directions of science and technology development” (м. Київ, 2021 р.) та ХV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: Модернізація суспільства та соціальні технології» (м. Київ, 2018 р.).

Публікації. Зміст основних положень дисертаційного дослідження викладено у 6 статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях (дві з них у закордонних) і в двох тезах у збірниках праць за матеріалами конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, семи додатків. Повний обсяг дисертації – 229 сторінок.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

скачати

© Усі права захищені
написати до нас