Ім'я файлу: 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 117кб.
Дата: 02.03.2023
скачати

До першої групи відносять прилади, застосування яких засноване на порівнянні вимірюваного кута з жорсткою мірою: призматичні кутові прилади , конусні калібри, шаблони та ін. Відмітною особливістю кутомірних приладів цієї групи є сталість одного (наприклад, у кутнику) або декількох (наприклад, у призматичній мірі) кутів. При використанні цих приладів їх або безпосередньо вводять у зіткнення з твірними вимірюваного кута (потім визначають ступінь прилягання «на просвіт» або «за фарбою»), або за ними налаштовують на нуль відліковий пристрій будь-якого контрольного приладу.


Набір приладів для вимірювання кутів.
До другої групи відносять прилади для вимірювання кутів методом порівняння їх з кутом, на який налаштовується вимірювальний прилад, наприклад тангенсні і синусні лінійки (рис. 5.22). Налаштування здійснюють з функцій тангенса або синуса на розмір вимірюваного або додаткового кута. За допомогою відлікового пристрою вимі­рюваний кут порівнюють з кутом, на який налаштований прилад, і визначають відхилення.

Синусна лінійка (С. л.) - спеціальна лінійка у вигляді прямо­кутного паралелепіпеда з двома циліндричними роликами (кульками) на кінцях . С. л. призначається для встановлення заданого кута при виготовленні або вимірюванні деталей (наприклад, конусів, клинів і т. п.). С. л. розташовується на плиті, під один ролик плити встановлюється блок кінцевих мір довжини, розмір h яких підрахо­вують за формулою h = L • sin а, де а - кут, на який потрібно встановити площину С. л., L - відстань між осями роликів. Відстані між роликами зазвичай складають від 100 до 500 мм, встановлення кута (нахилу) здійснюється в одному, або двох взаємоперпендикулярних напрямках. Вимірювана або оброблювана деталь встановлюється на плоскій поверхні С. л. (або у центрах). Найбільш часто С. л. використовують разом із відліковою головкою для визначення похибки кута у конусних калібрів

 

У третю групу входять прилади, в яких застосовується спосіб порівняння вимірюваного кута з кутовою шкалою: кутоміри з ноніусом (рис. 5.24), оптичні кутоміри (рис. 5.25), ділильні головки, ділильні столи, рівні, теодоліти, квадранти, гоніометри і т. д. Цей спосіб часто називають гоніометричним.



Кутомір з ноніусом: 1 - ноніус; 2 - шкала, 3 - косинець; 4 і 5 - тримачі; 6 - знімна лінійка

Оптичний кутомір
Кутоміри з ноніусом випускаються двох типів: УН - для вимі­рювання зовнішніх і внутрішніх кутів; УМ - для вимірювання зовнішніх кутів.

Кутоміром УМ (рис. 5.26, а) вимірюють зовнішні кути від 0 до 180°.

Основою цього кутоміра служить транспортир 5 зі шкалою, що має ціну поділки 1°; у центрі транспортира розташована вісь 2, на ребрі транспортира укріплена нерухома вимірювальна лінійка 4. На осі 2 повертається сектор 3 разом із рухомою лінійкою 10, ноніусом 8 (ціна поділки ноніуса становить 2' або 5'), а також стопором 9.

Кути вимірюють трьома основними методами:

1) методом порівняння з жорсткими контрольними інструментами - кутовими приладами, косинцями, конусними калібрами і шаблонами;

2) абсолютним гоніометричним методом, який оснований на використанні приладів із кутомірною шкалою; до універсальних засобів вимірювання кутів належать ноніусні, оптичні й індикаторні кутоміри;

3) непрямим тригонометричним методом, який полягає у визначенні лінійних розмірів, пов’язаних із вимірюванням кута тригономет­ричною функцією.

Якщо потрібно виміряти зовнішній кут у межах від 0 до 90 °, то збирається весь комплект кутоміра, для чого на рухому лінійку 10 надягають тримач зі знімним косинцем 1 і гвинтом затиску. Для плавності підведення до потрібного стану кутомір забезпечений мікроподачею 6, 7. Якщо потрібно виміряти зовнішній кут у межах від 90 до 180 °, то, звільнивши затискач, знімають кутник 1.

При визначенні величини кута використовують так зване правило штангенциркуля.

Кутомір транспортирний УМ з ціною поділки ноніуса:

Четверту групу становлять прилади, застосування яких ґрунтується на визначенні розміру сторони прямокутного трикутника (при постійному розмірі іншої сторони) й обчисленні за тригономет­ричними функціями синуса і тангенса значення шуканого кута. Ці вимірювання проводять на вимірювальних мікроскопах, координатно- вимірювальних машинах, спеціальних пристроях і т. п.
Головні характеристики та класифікація кутомірних приладів

Головними характеристиками кутомірних приладів є:

- діаметр горизонтального круга (лімба) i ціна його найменшої поділки;

- діаметр вертикального круга i ціна його найменшої поділки;

- діаметр об'ектива зорової труби, збілыпення, фокусна віддаль, поле зору та яскравість зображення, які дає труба;

- ціна поділки циліндричного рівня, за допомогою якого головну вicь теодоліта встановлюють прямовисно;

- вага та габарита приладу.

Кутомірні прилади можна класифікувати за призначенням:

1. Теодоліти, призначені для вимірювання горизонтальних кутів. Верти-кальні круги таких приладів або мають значно меншу точність порівняно з горизонтальними, або відсутні.

2. Вертикальні круги – для вимірювання вертикальних кутів. Гори- зонтальні круги таких приладів мають незначну точність. Використовують вертикальні круги тільки в астрономічних спостереженнях.

111

3. В універсальиих приладах однакова точність горизонтального та вертикального кpyгів. Тому приладові похибки вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів цими приладами piвнi. Універсальними називають тільки високоточні прилади, призначені для астрономічних спостережень.

4. Теодоліти-тахеометри. У таких приладах однакова точність гори-зонтальних i вертикальних кpyгів, ix зорові труби переводяться через зеніт i обладнані пристроями для віддалемірних вимірів. Широко застосовуються в топографічних та геодезичних роботах. Часто ix називають одним словом - тахеометри.

5. Гідротеодоліти. Слугують для визначення на місцевості напряму істинного меридіана та азимутів земних предметів.

6. Електронні теодоліти. Процес вимірювання кутів такими приладами автоматизований. Значення відліку висвічується на дисплеї.

7. Електронні тахеометри. Автоматизовані оптико-електронні прилади, які працюють за заданими програмами i дають змогу вимірювати горизонтальні вертикальні кути, віддалі або просторові координати пунктів, що спостерігають, та їхні висоти.
8. До кутомірних приладів належать також бусолі, екліметри, екери, транспортири.

Теодоліти за конструктивними особливостями поділяються на:

- механічні – мають металеві горизонтальні та вертикальні вимірювальні круги;

- оптичні, вимірювальні круги яких скляні. Нанесення штрихів на прозоре скло дає можливість за допомогою лінз та призм передавати зображення цих штрихів у поле зору відлікових пристроїв;

- кодові, градусні вимірювальні круги яких також скляні, а кругові шкали таких теодолітів замінені умовними (кодовими) знаками, що дає змогу автоматизувати процес вимірювання кутів.
Однак найважливішою є класифікація теодолітів за точністю. Теодоліти за точністю поділяють на три класи:

- високоточні (можна вимірювати горизонтальний кут одним прийомом з точністю 0,5"÷1,0");

- точні (дають змогу вимірювати горизонтальний кут одним прийомом з точністю 2,0"÷10,0");

- технічні (можна вимірювати горизонтальний кут одним прийомом з точністю 15"÷30").
Високоточні теодоліти.

Теодоліт тріангуляцшний ТТ-2"/6", точність відлікового пристрою гори-зонтального крута якого 2", вертикального круга – 6".

Оптичний теодоліт Т05, відліковий пристрій якого спільний для обох кругів i має точність 0,5".

Оптичний теодоліт ОТ-02, відлковий пристрій якого теж спільний для обох кpyів, а ціна поділки шкали відлікового пристрою (оптичного мікрометра) становить 0,2" (у модернізованого ОТ-02М – 0,5"). 112
Оптичний теодоліт Т1, ціна поділки відлікового пристрою (оптичного мікрометра) якого – 1". Призначений для астрономічних спостережень.

Точні теодоліти.

Оптичні теодоліти ОТС, ТБ-1, Т2. Мають шкалу оптичного мікрометра 1". Оптичні теодоліти Т2 є покращеною конструкцією теодоліта ТБ-1. Теодоліти Т2 стали основою для подальших вдосконалень.

Оптичний теодоліт 2Т2КП - з компенсатором i прямим зображенням.

Оптичні теодоліти ЗТ, а також ЗТ2КП.

Оптичні теодоліти Т5, Т5К, 2Т5, 2Т5К, ЗТ5КП.

Технічні теодоліти.

Оптичні теодоліти Т15, Т15К, 4Т15П;

Оптичні теодоліти Т30 – зi штриховим мікроскопом, Т30К – зi штриховим мікроскопом та компенсатором.

Оптичні теодоліти 2Т-30, 2Т-30М, 2Т-30К, 2Т-30КП, 4Т30КП, 4Т30П10 – yci зi шкаловими мікроскопами (К–компенсатор; П–пряме зображення; М–маркшейдерський). Ціна поділки шкали – 5', тільки в теодолітах 2Т-30М та 4Т30П10 – 1'.

Оптичні теодоліти Т-60. Ціна поділки шкали – 1' .

Компенсатори - це автоматичні пристрої, що замінюють циліндричні piвні при алідаді вертикального круга й автоматично встановлюють пряму, що проходить через нуль-пункти алідади, перпендикулярно до прямовисної лінії. Компенсатор звільняє спостерігача від необхідності приводити бульбашку циліндричного рівня на середину його шкали перед кожним відлічуванням вертикального круга.


Коментар



скачати

© Усі права захищені
написати до нас