Ім'я файлу: емоційний інтелект.DOCX
Розширення: docx
Розмір: 35кб.
Дата: 29.09.2022
скачати

Вступ

Поняття емоційного інтелекту (emotional quotient (EQ) вперше було використане у 1990-му році американськими психологами Джоном Маєром та Пітером Соловеєм. Воно об’єднало в собі вміння людей розбиратися у своїх власних думках, почуттях та контролювати свої емоції. Мені ж з поняттям EQ вперше довелося зіткнутися років так зо два назад, на одній з практичних конференцій по управлінню персоналом. І тоді цей феномен надзвичайно мене зацікавив.

Теорія EQ, як основного рушія людської результативності та ефективності (і як наслідок - успішності) імпонує мені саме тим, що за твердженнями дослідників емоційний інтелект піддається тренуванню. Себто, як і у випадку з м’язами, ви самі можете вирішувати, наскільки розвинутим буде ваш емоційний інтелект.

Своєрідною протилежністю йому є поняття інтелектуального коефіцієнта (intellectual quotient (IQ)), який формується разом з набуттям людиною базових знань (тобто десь так до 16-17 років), а протягом наступного життя залишається практично незмінним. IQ неможливо розвивати. І якби успіх людини залежав від IQ – тоді низкий бал під час тестування перетворювався б на вирок для людей з низьким інтелектом. Тому що хочеш - не хочеш – а відтепер і назавжди ти будеш мати саме такий коефіцієнт інтелекту. І що з цим не роби – він не зміниться.

На щастя, успіх людини набагато більшою мірою залежить від емоційного інтелекту (EQ), ніж від коефіцієнту інтелекту (IQ).

IQ, звісно, також відіграє свою роль на шляху до успіху – адже саме він вказує на наші знання, навички, вміння. Але його роль порівняно невелка, коли йдеться про EQ – здатність прокладати собі шлях до бажаної мети. Емоційний інтелект включає в себе вміння контролювати свої емоції, використовувати інтуїцію, комунікабельність, стійкість та спокій у стресових ситуаціях.

На відміну від IQ, емоційний інтелект розвивається протягом всього життя. Більше того – при свідомому спрямуванні зусиль на його розвиток – він піддається цілеспрямованому тренуванню. А отже – ви самі будете вирішувати, яким зробите своє життя!


  1. Визначення поняття «емоційний інтелект»

Визначень емоційного інтелекту на сьогодні досить багато. Оскільки в цій області працює багато багато вчених Є визначення корифеїв (представників західної школи), є власне бачення концепції емоційного інтелекту російськими та українськими колегами. Є статті і дослідження теоретиків і практиків – тренерів, коучів, психологів. Беззаперечно, що ідея емоційного інтелекту надзвичайно приваблива саме через свою глибинну вірність. Найкраще дозволяє зрозуміти сутніть емоційного інтелекту твердження: «Емоційний інтелект дозволяє бути розумним зі своїми почуттями».

Емоційний інтелект EQ – це показник нашої здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей.

Поняття емоційного інтелекту виникло не так давно, але увага, яка приділяється нині цьому поняттю як науковцями, так і людьми, які цікавляться власним розвитком, робить це поняття одним з найбільш актуальних сьогодні.

Довгий час термін інтелект використовувався для аналізу переважно когнітивних здібностей людини, які дозволяють їй більш або менш успішно адаптуватися до життя. І хоча загальний інтелект ще й зараз часто використовують в якості пояснення успіхів людини, серед психологів поняття інтелекту само по собі викликає більше питань, ніж відповідей. Поштовхом до виникнення концепції емоційного інтелекту стали багаточисленні факти того, що не всі люди з високим показником загального інтелекту досягали життєвого та професійного успіху, а особи, явно успішні, не обов’язково демонстрували високу успішність в тестах інтелекту.

Під емоційним інтелектом сьогодні розуміють комплекс навичок і здібностей людини, які допомагають розпізнавати емоції, розуміти наміри, мотивацію і бажання інших людей і свої власні емоції та бажання, а також здатність керувати своїми емоціями та емоціями інших людей з метою вирішення практичних задач.

  1. Емоційний інтелект як засіб успішної самореалізації

У своєму сучасному звучанні термін емоційний інтелект було застосовано в 1990 році Пітером Саловеєм (Peter Salovey) та Джоном Д. Майєром (John D. Mayer). Вони говорили про нього як про форму соціального інтелекту, яка включає здатність відслідковувати свої власні почуття та емоції, а також почуття та емоції інших людей; розпізнавати їх та застосовувати цю інформацію для керування власним мисленням та діями.

Саловеєм та Майєром було також розпочато ряд досліджень для розробки методів вимірювання емоційного інтелекту та дослідження його значимості. В одному із досліджень групі учасників було показано сумний фільм. За результатами вимірів учасники, які мали високі показники розуміння емоцій (здатності ідентифікувати та називати настрій, який переживається) швидше відновлювали свій стан. В іншому дослідженні ті, хто мав вищі показники в здатності точно сприймати, розуміти та оцінювати емоції інших, могли гнучкіше реагувати на зміни у своєму соціальному оточенні та розбудовувати підтримуючі соціальні мережі.

У 90-х роках Деніель Гоулман (Daniel Goleman), який співпрацював із Нью Йорк Таймз (New York Times), спеціалізуючись на дослідженнях мозку та поведінки людини, і одночасно навчався на психолога в Гарвардському університеті, познайомився із роботами Пітера Саловея та Джона Д. Майєра. В Гарварді Деніель Гоулман також співпрацював з Девідом МакКлілендом (David McClelland), який належав до групи дослідників, які поставили під сумнів інформативність когнітивних тестів щодо показнику успішності людини у житті. Все це надихнуло його на написання власної книги «Емоційний інтелект», яка була вперше опублікована в 1995 році.

Деніель Гоулман доводив, що успіх у бізнесі гарантував не когнітивний, а емоційний інтелект. Людей з розвиненим емоційним інтелектом він описував так:

  1.       Вони добре розуміють власні емоції (самосвідомість).

  2.       Вони добре керують власними емоціями (самоконтроль).

  3.       Вони з емпатією ставляться до емоцій інших людей (соціальне розуміння).

  4.       Вони добре справляються з емоціями інших людей (управління взаємовідносинами).

Ідея переважання емоційного інтелекту над когнітивним у визначенні життєвого успіху була настільки вражаючою, що протягом п’яти років з моменту публікації було продано 5 мільйонів примірників книги Деніеля Гоулмана «Емоційний інтелект».

З моменту широкої популяризації ідеї і по наш час розвиток поняття емоційного інтелекту відбувається двома шляхами: практичним (семінари, тренінги, програми розвитку) та науковим (тестування та дослідження).

Наприклад, найвідомішим на наш час тестом вимірювання емоційного інтелекту людини є створений у 2002 Тест на емоційний інтелект Майєра-Саловея-Карузо (MSCEIT V2.0). Це стандартизований тест для вимірювання емоційного інтелекту, в якому виділяються чотири рівні емоційного інтелекту з чотирма секціями завдань на виявлення кожного з них. В 2000-х роках російськими колегами Сергієнко Оленою Олексіївною та Ветровою Іриною Ігорівною було проведено роботи по адаптації та стандартизації цього тесту для Росії. Існують також і інші російськомовні методики вимірювання емоційного інтелекту – М.Холла, В.В. Одінцової, Д.Люсіна. Поруч з ними на пострадянському просторі поняття емоційного інтелекту вивчали Е.Л. Носенко, Н.В. Килимига, О.І. Власова, Г.В. Юсупова, М.А. Манойлова , Т.П. Березовська, А.П. Лобанов, А.С. Петровська, І.М. Андрєєва та ін.

Кожна людина народжується з обов’язковим потенціалом емоційної сенситивності, емоційної пам’яті, емоційної обробки та емоційного научіння. Ці чотири вроджені компоненти формують серцевину емоційного інтелекту. Людина може розпочати життя з високим рівнем емоційного інтелекту, але з часом він може знизитися, якщо особистість набуває згубних емоційних звичок у дитинстві в сім’ї, де її ображають і зневажають .

Дж. Майєр і його колеги підкреслили різницю між двома основними моделями емоційного інтелекту. Модель здібностей – це уявлення про емоційний інтелект як про перетин емоцій і пізнання. Змішана модель висуває поняття емоційного інтелекту як поєднання розумових і особистісних рис, притаманних кожній конкретній особі.

Багато вчених, які досліджуютьемоційний інтелект, все ж погоджуються у тому, що він відрізняється від інших наших інтелектуальних здібностей тим, що він є не вродженою, а опановуваною рисою. Саме такий підхід до емоційного інтелекту сприяв його популяризації та створенню різних рекомендацій, програм та тренінгів з його розвитку.

Опануванню емоційним інтелектом допомагає те, що самемоційний інтелект – це інтелектуальна здатність розбиратися в своїх і чужих почуттях, рахуватися з оточуючими і будувати з ними відносини на основі довіри і співпереживання. А як відомо, здатності і вміння можуть розвиватися через навчання. Про емоційний інтелект можна також сказати – це вміння поєднувати раціональне та емоційне, щоб ефективно рухатись вперед.


  1. Емоційний інтелект лідера: як розвивати його в собі

Суть удосконалення лідерства у цілеспрямованому розвитку своєї особистості

Резонансний лідер має пізнати чотири навички емоційного інтелекту: самосвідомість, самокерування, соціальна свідомість і керування взаєминами

Самосвідомість — глибоке розуміння своїх емоцій. Усвідомлення слабких і сильних сторін. Люди із сильною самосвідомістю не надто суворі до себе, але і не сліпі до своїх вад. Вони знають чого хочу і куди прямують. Навпаки, ті, хто мають слабку самосвідомість найімовірніше ухвалять рішення, що збурить внутрішню боротьбу. Один із прикладів недостатньої самосвідомості помічаємо, коли людина погоджується на нецікаву роботу тільки через привабливу зарплатню, а у результаті нудьгує на роботі й весь час відчуває марнування свого часу.
Самокерування — навичка, яку неможливо розвивати без самосвідомості. Той, хто не розуміє свої почуття не може ними керувати. І добре, якщо лідером керують ентузіазм і захоплення, а не негативні емоції. Лють і паніка пожирають ресурси лідера. «У результаті ці емоції знижують можливість мозку зосередитись на актуальному завданні», — пишуть автори «Емоційного інтелекту лідера». Оскільки почуття заразні, то перше правило лідера — взяти під контроль свої емоції.
Соціальна свідомість або емпатія — одна з найважливіших якостей лідера. Здатність співпереживати і розуміння емоцій працівників є ключем до резонансного лідерства. Свідомі лідери поширюють позитивні емоції, коли розповідають про свою мрію з оптимізмом і надією. Такі повідомлення транслюють позитивні почуття і мотивує підлеглих. Прикладом емпатичного спілкування є відома промова Мартіна Лютера Кінга, що починається словами «у мене є мрія». Йому вдалось підняти американський рух за громадянські права цим потужним рефреном, що просочився у текст промови.
Керування взаєминами — складова емоційного інтелекту, яка включає вміння переконати, врегулювати конфлікт та співпрацювати. У лідерів із добрими соціальними навичками завжди є гурт людей, які потрібної миті готові діяти. Керівник надихає їх, коли показує спільну мету. Надзвичайно важливо для нього діяти щиро: люди відчувають, коли ними маніпулюють.
Поєднуючи самоконтроль і свідомість, емпатично і натхненно керуючи підлеглими керівник використовує емоційний інтелект і з цього моменту перетворюється на справжнього резонансного лідера. За роки роботи над книгою «Емоційний інтелект лідера» Д. Ґоулман, Р. Бояціс та Е. Маккі проаналізували дані близько 500 моделей навичок з різних світових компаній. Результатом став не тільки посібник для менеджерів та керівників, які бажають створити по-справжньому сильну команду, але й усвідомлення користі почуттів у робочому процесі.

Висновки

Емоційний інтелект є головною складовою у досягненні максимального відчуття щастя та успішної самореалізації. EQ є незамінним чинником, що активізує і підносить нашу розумову вправність; тобто, коли людина визнає свої почуття і керується ними в конструктивний спосіб, то це збільшує інтелектуальні сили особистості.

Підвищити рівень свого емоційного інтелекту цілком можливо, проте не за допомогою традиційних програм навчання, спрямованих на ту частину мозку, яка керує нашими раціональними ідеями. Тривала практика, зворотний зв’язок від колег, а також і особистий ентузіазм стосовно досягнутих змін у собі є істотними у справі успішної самореалізації.

Важливо розвивати емоційний інтелект лідерам, керівникам і тим, хто прагне досягти успіху в кар'єрі.

Найважливішою якістю лідера є батьківський обов’язок. Тому потрібно навчитися бути лідером не тільки на роботі, але і в сім'ї.

Для того, щоб виховати в собі скромність і рішучість, потрібні такі якості, як терпеливість, чуйність, витримка. Розпізнавання своїх відчуттів – це крок до того, щоб управляти ними. Найважливіше тут – проаналізувати і виявити причини того, чому Ви переживаєте саме ці почуття. Говоріть про свої відчуття, щоб Вас краще зрозуміли, але пам'ятайте, що Ваше емоційне життя не повинне залежати від чиїхсь слабкостей. Інакше ви обеззброїте себе і внесете в своє життя хаос.

Управляйте своїми емоціями! Умійте регулювати свої відчуття: коли потрібно, стримуйте злість і роздратування, а коли потрібно – проявляйте радість. Знайте: лідери створюють себе самі, вибираючи свою реакцію в тій або іншій ситуації. Це означає, що Ви самі вирішуєте, які у Вас цілі, цінності і життєві пріоритети.

Навчившись управляти своїми емоціями, розвивайте в собі здатність співпереживати, дивитися на світ очима іншої людини. Навчіться не тільки чути, але і відчувати співбесідника. Вам допоможуть в цьому жести і міміка опонента, Ваша інтуїція.

Лідери погоджують дії людей, мотивують, надихають і спонукають до дії. Для цього лідеру важливо уміти знайти контакт з іншою людиною. Багато людей слухають з наміром відповісти, а не зрозуміти. Вони або говорять, або готуються щось сказати.

Але лише небагато володіють емпатичним слуханням, яке полягає в умінні вислухати співбесідника, зрозуміти його відчуття розумом і серцем. Потім висловлюйте свої думки, висувайте свої пропозиції.

Якщо Ви думаєте, що лідером стати не можна, означає, для Вас – не можна. Якщо вважаєте, що емоційний інтелект – нісенітниця, можливо, для Вас – так. Лідером стає той, хто вірить в свій успіх. Для досягнення успіху є єдиною перевагою емоційний інтелект. Наприклад, людина, яка має високий IQ, але низький EQ, може не знати не тільки, як налагодити взаємовигідні відносини з іншими людьми, але деколи не знає, чого вона хоче в житті. Ігнорування розвитку свого емоційного інтелекту приводить до головних болів, депресій, стресів. Піклуйтеся про розвиток емоційного інтелекту!

Список використаної літератури

1. Березюк Г. Емоційний інтелект як детермінанта внутрішньої свободи особистості // Психологічні студії Львівського ун-ту. - С. 20 - 23.

2. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. - СПб: Питер, 2002. – 752 с. (Серия „Мастера психологии”).

3. Либин А. В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. 2 изд.-М.: Смысл; Per Se, 2000. – 549 с.

4. Морозов С. М. Психометричний контроль та конструювання психодіагностичних тестів: Навч. посібник. - К.: РВЦ „Київський ун-т”, 1999. – 95 с.

5. Практический интеллект // Р. Дж. Стенберг, Дж. Б. Форсайт, Дж. Хедланд и др.- СПб: Питер, 2002. – 272 с. (Серия „Мастера психологии”).

6. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара, 2000. – 672 с.

7. Robert K. Cooper, Ayman Sawaf. EQ inteligencia emocionalna w organizacii i zarzadzaniu. - Warszawa. - 2000. - 423 s.

8. Филатова О. Эмоциональний интелект как показатель целостного развития личности // Персонал, № 5, 2000. - С. 100 - 103.

9. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - Учеб. п. –М.: Ин-т Психотерапии, 2005. - С. 57


скачати

© Усі права захищені
написати до нас