Ім'я файлу: ВСТУП.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 05.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
курсова2.docx

ВСТУП

ПРОБЛЕМЫ ВОСПРИЯТИЯ ПОТРЕБИТЕЛЕМ НОВОЙ ФОРМЫ И СОДЕРЖАНИЯ ИНФОРМАЦИОННОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПРОДУКТА)
Сегодня многие издатели журналов, книг и газет всерьез задумываются о переходе к выпуску своей продукции в электронной форме. Действительно, особенно учитывая возрастающую популярность планшетных компьютеров и масштабы использования интернет-технологий, подобная идея выглядит весьма заманчиво. Однако прежде чем принимать подобные решения, необходимо задуматься не только о выгодах и возможном ущербе в рамках данного вопроса, но также и о проблеме восприятия потребителем электронных изданий как товара.
Ни одно

Новітні комп’ютерні технології створили особливу сферу інформації, яка багатьма сприймається як альтернатива реальному світу – віртуальний світ (кіберпростір), що реалізує ефект повної присутності через можливість безпосереднього впливу на події. Ідея віртуальності запропонувала принципово нову для європейської культури парадигму мислення, в якій вміщується складність влаштування світу [2, с.158] (Носов Н.А. Виртуальная реальность / Н.А. Носов // Вопросы философии. – 1999. – № 10. – С. 152-163)

Метою нашої статті є узагальнення та виокремлення особливостей гіпертекстуального функціонування медійної реклами в Інтернеті. Досягнення мети можливе за виконання таких завдань: проаналізувати сучасний погляд на гіпертекст та його використання в всесвітній мережі Інтернет, а також показати функціонування банерів як гіперпосилань. Сьогодні гіпертекст як спосіб організації і представлення інформації стає провідною технологією в комп’ютерних системах. Створено і створюються програмні продукти для реалізації всіх можливостей гіпертекстової репрезентації інформації. Успіх і постійне зростання глобальної мережі INTERNET переконливо свідчить про переваги такого представлення даних. Системи гіпермедіа, як розширення гіпертексту, зарекомендували себе одними з найефективніших для навчання і щоденного використання в якості довідників, енциклопедій тощо. Реалізація ідеї гіпертексту як такого, що дає змогу об’єднати в одне ціле велику кількість текстів та надати миттєвий доступ до них, стала можливою з виникненням World Wide Web та гіпертекстового протоколу http (Hyper Text Transport Protocol). Мережа Інтернет запропонувала гіпертекст як загальнодоступний засіб утворення, збереження та передачі інформації. Як спосіб комунікації та організації знань, гіпертекст стає об’єктом досліджень як спеціалістів із комп’ютерних технологій, так і літературознавців, семіотиків, лінгвістів та соціологів. З’являються публікації, у яких досліджуються історія, структура та культурна значимість гіпертексту.

144Після трьох величезних зрушень, які визначили форми комунікації: виникнення мови, письма та книгодрукування, четвертий етап – розповсюдження електронних засобів поширення інформації – у змозі допомогти подолати певні обмеження, які накладаються неелектронними формами комунікації [6].

Інша риса гіпертексту – можливість швидких переходів між інформаційними блоками, чи навігація – також підвищує всі показники ефективності банерної реклами. Миттєвий перехід від одного вузла до іншого, що сприймається користувачем як зміна кадрів, називається навігацією – термін, що позначає центральне поняття концепції гіпертексту. Навігація – принципово новий спосіб читацького переміщення, що реалізується в гіпертекстовому просторі, є необхідною за відсутності пронумерованих сторінок книги. Специфічною складовою навігації є браузинг – поняття, що позначає процес швидкого перегляду гіпертекстових документів з метою пошуку необхідної

інформації. У процесі навігації браузинг здійснюється по вузлах сітки та іноді стимулює творче мислення, внаслідок чого користувач змінює мету пошуку [7].( Hirashima T. Information Filtering Using User’s Context on Browsing in Hypertext / T. Hirashima, K. Hachiya, A. Kashihara, J. Toyoda // User Modeling and User-Adapted Interaction. – 1997. – Vol. 7, № 4. – Р. 239-256)

Гіпертекстова зв’язка (ключове слово, лінк або гіперпосилання) – це активний (виділеним кольором) текст, зображення чи кнопка на веб-сторінці, натиснення на яку (активізація гіперпосилання) викликає перехід на іншу сторінку чи іншу частину поточної сторінки [9].( Гіпертекст [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Гіпертекс)

но пионером концеп- ции гипертекста считается Р.В. Буш (выдвинувший ее в 1945 г.), затем теорию гипертекстуальности раз- рабатывали Ж. Женетт, И. Хассан, Ю. Хартунг, Е. Брейдо и др. В России в данном научном направлении рабо- тают М.М. Субботин, И.П. Смирнов, О.В. Дедова, А.А. Ворожбитова и многие другие.

Актуальною темою для дослідження, в даному випадку виступила тематика та аналіз англомовних заголовків, їх адаптація в українському перекладі. Автор звернув свою увагу на те, щоб влучно та чітко показати, що журналіст повинен проявляти свою у пошуку оптимальних засобів впливу, експресії для оформлення назв газетних матеріалів. Адже, він повинен зробити заголовок винятковим, своєрідним, щоб сконцентрувати максимум змісту в мінімумі слів і подати це якомога оригінальніше.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас