Міністерство освіти і науки України
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Кафедра народних музичних
інструментів та вокалу
Реферат
на тему:
Музична культура українців Канади
«Розкрийте організаційно-хорову, композиторську та наукову діяльність О. Кошиця
Підготувала
студентка І курсу
групи Мз3-11М
Котляр Л.Л
Дрогобич – 2020
ЗМІСТ
Розділ І. Постаті, персоналії, провідні диригенти у культурномистецькому житті України та діаспори Бенч О.Г. Архетипи української обрядової культури (на прикладі хорової творчості Ганни Гаврилець) …………................................................................ Дацюк С.Я. Видатний представник музичного мистецтва української діаспори: диригент Юрій Оранський (до 100-річчя від дня народження)…… Dolinská E. Osobnosti evanjelickeho kolegia v Preśove........................................ Дзиндзюра Л.Я. Культурно-просвітницька діяльність Богдана Торби……. Манелюк О. І. Спогад про вчителя………………………………………………. Москвічова Ю.О. Творча діяльність Григорія Давидовського у контексті розвитку музичної культури Вінничини.............................................................. Пиц Б.Р. Життя, віддане ідеї……………………………………………………….… Салій С.І. Першоджерела хорових обробок Олександра Кошиця……………………. Синкевич Н.Т. Штука В.В. Національно-виховні засади творчої, педагогічної і громадської діяльності Кирила Стеценка …………………………………………….. Сташко М.В. Кімната-музей Віктора Матюка в селі Карові……………..… Ферендович М.В. Родина диригентів Кінальських у хоровому житті Львова першої третини ХХ століття ……………………………………………. Шулик І.М. Епістолярій як модель відображення взаємозв’язку: Павло Сениця і Україна………………………………………………………………………… Розділ ІІ. Вокально-хорове мистецтво в контексті сучасних реалій України та зарубіжжя Андрусишин Т.Б. Гендерний аспект в хоровому мистецтві (сучасні виміри)…………………………………………………………………………………… Голубінка Х.М. Стильові особливості вокальних творів Богдана-Юрія Янівського на вірші Ілька Колодія…………………………………………………….. Ке Лун. Європейські традиції у формуванні вокальної школи Китаю……….. Ма Веньтін. Роль західних музикантів у становленні професійної музичної освіти у Шанхаї в першій половині ХХ століття ……………………………… Молчко У.Б. Творчі здобутки хорових колективів м.Стрий кінця ХХ початку ХХІ століття …………………………………………………………………………… Олач Ю.І. Виконавська діяльність народного жіночого хору «Червона калина» м.Самбір………………………………………………………………………. Шуневич Є.В. Творчий внесок камерного хору «Легенда» в розвиток хорової культури України………………………………
Кошиця Олександр Антонович
Народився Олександр 31 серпня 1875-1944р.с.Ромашки,Канівський повіт,Київська губернія Російська імперія. Діяльність його хоровий диригент композитор, етнограф.
У 1884 вступив до Єпархіальної Бурси в Богуславі, у 1890 перейшов до Київської духовної академії, де одержав Диплом академії і вчений ступінь кандидата богослів'я в 1901. Працював учителем у 1902 на Кавказі у Духовній жіночій гімназії в Ставрополі, а потім — викладачем історії в Учительськім інституті.
У 1903-1905 збирав і записував козацькі пісні на Кубані, які згодом опублікував у збірці «500 кубанських народних пісень».
Повернувшись до Києва у 1904, вчителював у різних гімназіях, керував хорами Духовної школи, Школи сліпих, Комерційної школи, хором студентів Університету св. Володимира. Згодом перейшов на роботу до Музично-драматичної школи Миколи Лисенка, вів клас хорового співу та одночасно студіював композицію у професора Григорія Любомирського.
Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Нині у хоровій творчості виявляється дуже перспективний напрям – шлях реконструкції найглибинніших пластів співочої обрядової культури українців. Найбільш виразно він представлений творами сучасних композиторів, які тяжіють до безпосереднього сприйняття інтонаційного пісенного досвіду.
Метою дослідження є виокремлення архетипів хорової творчості Ганни Гаврилець у контексті осмислення та реконструкції обрядової культури українців. Виклад основного матеріалу. Пісенні витоки композитори осмислюють у двох напрямах. В одних випадках митці, вилучивши наспів із природного середовища, розривають зв’язки з соціально-побутовим контекстом і перетворюють його на матеріал для розвитку – музичну тему. Ця тема несе у собі особливості народного музичного мислення, але «живе» всередині уже нового музичного організму і підпорядковується його законам. Інший результат виникає тоді, коли композитор орієнтується на різноманітний життєвий контекст традиційного співу. Ідучи шляхом реконструкції зруйнованих первинних зв’язків, митець творить нову цілісність, споріднену першій, але вільно інтерпретовану ним. Основою тут слугує народний текст. «Збираючи» в єдине ціле розосереджені фольклорні одиниці, необхідні для подальшої реконструкції, композитор досягає високої концентрації ідеї твору. У результаті утворюється копія, яка іноді сприймається значно яскравіше, ніж першоджерело.
Особливо багату реконструкцію дає поетичний текст. Композитор залюбки вривається у пісенний синкретизм і заново «переписує» народну пісню. Осмислюючи традиційний спів, сучасні митці намагаються у новій хоровій цілісності відтворити не лише мелодичну основу пісні, а й «живе» всередині. Музикознавча думка та сучасні проблеми музичної культури інтонування з усіма 7 найтоншими відтінками, усі виконавські компоненти, до яких найчастіше звертаються композитори, можна доволі умовно розділити на кілька груп.
Перша з них пов’язана із джерелом звуку: його якісну сторону представляють насамперед тембри голосів, кількісну сторону визначає склад співаків – багатоголосний хоровий чи ансамблевий спів, сольний спів, наявність інструментального супроводу.
До другої групи входять конкретні технологічні прийоми, які вносять виконавці, але проявляють їх уже безпосередньо у процесі співу. Це – насамперед тембро-динамічна специфіка звуковисотного інтонування, артикуляція, агогіка, орнаментика наспіву, наявність різних рухових моментів. Усі ці елементи композитор втілює на різних рівнях наближеності до першоджерела: від цитування конкретного виконавського прийому через імітацію виконавської манери аж до творчого переінтонування первинного пісенного зразка.
Як засвідчує сучасна хорова практика, найновіші творчі пошуки композиторів у галузі композиторської техніки і засобів їх відтворення народжуються передовсім під впливом традиційного виконавства, внаслідок серйозного його переосмислення.
Ганна Гаврилець – одна з найяскравіших постатей сучасної української
композиторської школи, у доробку якої фольклорні образи займають провідне
місце. Якщо визначити причини, задля яких талановита мисткиня постійно
повертається до «вічних тем», то їх можна окреслити у такій послідовності.
Перше. Родинне оточення, магія місця народження. Ганна Гаврилець, уроджена
Фроляк, походить з мальовничого карпатського села Видинова, яке віддавна
було знане своїми багатими художніми і зокрема музично-співочими
традиціями. Природно, що вона дуже оригінально перевтілює інтонації
обрядового фольклору і часто звертається до такого глибинно закоріненого в
традиціях нашого народу праобразу, як ритуальне дійство, символіка
поклоніння природі. Друге. Навчання у класі видатного українського
композитора Мирослава Скорика, який був і є одним із найяскравіших
представників «нової фольклорної хвилі» та має дуже великий вплив на свою
талановиту ученицю. Третє. Відповідність саме такої традиції, такого матеріалу
характеру творчого обдарування композиторки – яскравого, відкритого,
експресивного – її світогляду, національно сформованого, із сильним відчуттям
своєї приналежності до українського духовного континууму.
Список використаної літератури
1. Академія музичної еліти України. – К., 2004
2. Бенч-Шокало О. «Золотий камінь посіємо…» // Культура і життя. – 1999. – 16 жовтня.
3. Бенч-Шокало О. Український хоровий спів. – К., 2002. – С. 123 – 130.
4. Грица С. Спираючись на фольклорну основу. Композитор Ганна Гаврилець. Творчий портрет // Літературна Україна. – 1999. – 21 січня.
5. Кияновська Л. З джерел рідного краю // Музика. – 1993. – № 3.
6. Кияновська Л. Без знижки на фемінізацію // Культура і життя. – 1988. – 5 червня.
7. Конькова Г. Спрага музики: паралелі і час спогадів. – К., 2001
8. Корчова О. Музика написана серцем // Музика. – 2008. – № 2.
9. Костюк Н. Ескіз до характеристики // Студії мистецтвознавчі. – 2004. – № 2.
10. Костюк Н., Муха А. Г. Гаврилець // Українська музична енциклопедія. – Т. 1. – К., 2006. – С. 426.
11. Кушнірук О. Нова концертна програма Ніни Матвієнко // Народна творчість та етнографія. – 1988. – № 5.
12. Степанченко Г. Ввійди і ти у цей собор // Україна. – 1999. – № 3.
13. Степанченко Г. Ганна Гаврилець: Буклет. – К., 2008.