Моє внутрішнє «Я»
Усе свідоме життя людини проходить під знаком запитання: «Хто я?». Ми стараємося знайти сенс нашого існування в різних проявах матеріального та духовного світів. Але не все так просто… І навіть велетенські зусилля не можуть допомогти нам осягнути великі містичні істини, послані Богом у конспектах Всесвіту. Чого ми прагнемо, що шукаємо і за що боремося? Люди, які не звикли до спонтанності у прийнятті рішень та адепти стабільності наголошують на тому, що щасливим можна стати лише тоді, коли ти зрозумієш, що хочеш робити далі, коли проторуєш собі шлях до омріяних висот. Кожного із нас різні обставини примушують негайно ж визначитися зі своїми подальшими діями у тій чи іншій ситуації. Тому часто людина не встигає зупинитися і подумати, чи прийнятий нею вихід із певної проблеми не є всього лиш нав’язуванням їй чужої волі.
Внутрішній світ людини ніколи не піддається жодним надрозумним математичним обчисленням. В її природі, набутій ментальності завжди спостерігаємо мінливість, мінімальну непостійність. Це й робить життя цікавим, непередбачуваним… Саме людина, яка сумнівається, яка не знає, яка кожного дня бореться сама з собою, і яку інші називають несерйозною, імпульсивною, здатна ще щось відчувати, схильна бачити ширше.
Не стане особливим відкриттям той факт, що сьогодні більшість людей обирають не ті професії, про які мріяли, пов’язують свої долі не з тими людьми, яких могли б покохати щиро. Такі люди вбивають у собі відчуття «дитячої безпосередності». Ховаючись за сірими масками і серйозними обличчями, вони тихо ненавидять увесь світ і його мешканців. А все тому, що ці особистості швидко втомлюються… чекати, шукати, вірити. Легше буде обрати ту дорогу, яка є коротшою, пройденою іншими, а не свою власну, що нерідко буває покритою терням таємничості.
Ще одна річ, яка лякає людину сьогодні – страх випадковостей. Ми так боїмося, що усе піде не за визначеним планом, що втрачаємо відчуття «смаку життя». Ставлячись до інших людей та обставин нашого існування як до комп’ютерної системи, ми не станемо кращими, не здобудемо поваги наших ближніх. Як би парадоксально це не звучало, та часто випадковість – це те, що зрівноважує нашу долю, а невизначеність – те, що робить нас людьми, а не машинами, на яких прагнуть перетворити нас неписані закони двадцять першого століття.«Хто я?» — запитую я себе. Я вважаю себе хорошою людиною. Коли я роблю добро, я відчуваю, як за спиною виростають крила. Я створена з добра, світла, любові, посмішок і сонячного настрою! Я спускаюся на землю... Я не ангел, але й не демон... Я звичайна людина. У мене є свої мрії та прагнення, свої принципи та ідеали, свої переваги та недоліки. Я людина, яка має свої сумніви, а це означає, що я не бездарна, бо, як сказав А. П. Чехов, «бездарний не той, хто сумнівається, а той, хто не сумнівається взагалі».Я людина, яка відчуває не тільки власний біль, а й біль інших, не чужі мені милосердя і співчуття. Але чи завжди ми помічаємо тих, кому потрібна наша допомога? Ні, я не сліпа! Але душевна сліпота страшніше! Я людина, яка думає, яка розмірковує про сенс життя... Але головне: я прагну бути людиною чесною! Щоб життя не здавалося тьмяним і нецікавим, я сам наповнюю його змістом! Я дію! І нехай всі мої діяння будуть спрямовані на благо людства!Я... Це мій шлях... Моє життя... Але його не можна відокремити від життя інших, адже саме з багатьох «я» складається цілий світ. Значить, я — частинка світу? Я піщинка Всесвіту? Як не буде мене, не буде продовження мого роду, не буде дерева, яке я посаджу своїми руками, не буде будинку, який я побудую для своїх дітей, не буде і моїх дітей...Хто я ще? Ну, звичайно ж, людина. Дві руки, дві ноги, все за стандартом. Далі — більше. Хто я? Дівчина. Істота навіжена, шкідлива і не в міру вперта, полюбляю сперечатися і доводити протилежне. Але я добрий. Хто я? Особистість. Гучна заява? Не думаю. Я особистість, яка шукає себе, розвивається, яка прагне пізнати себе через навколишній світ за допомогою різних експериментів над собою. Я людина, що любить робити все наперекір і доводити протилежне, але внаслідок гнучкості мислення здатна прийняти точку зору і тією чи іншою мірою зрозуміти будь-кого. Я цілий світ.