СОН
Моє покликання в житті:
Відкрити очі вам на світ
І попередити про лихо,
Яке чекає нас усіх.
Моя душа до болю звикла,
І не злякає мене смерть.
Для мене смерть вже зникла,
Для мене страх пішов же геть.
Уже нема чого боятись,
Крім кари, що чекає в мабуйбутті,
І не потрібно уже гнатись
До грошей, слави у житті.
Бо на суді ніщо не допоможе.
Та й все одно, чи грішник ти,
Чи ти священик, слуга Божий,
Й йому прощення не знайти.
Усі страшною смертю згинуть,
І навіть душі всі помруть.
Ніхто до Бога не полине,
Нікого в пекло не попруть.
Та як кара ця настане –
На півночі трон Диявола зійде.
Мов те сонце, рано встане.
А на землю Бог прийде.
Люди всі лякатись будуть,
Та ніхто не зрозуміє,
Що прийшов час суду,
Ніхто його уникнуть не зуміє.
Тож зійде той трон жовтий, наче сонце,
А людей уб’ють їхні охоронці.
Охоронці-ангели нас всіх повбивають,
Та і є за що! Це всі добре знають…
(18.04.09-13.05.09)