монополія і монопольна влада

1.Суть і види монополії.

2. Визначення оптимального обсягу виробництва в коротко- і довгостроковому періоді

3. Монопольна влада.

4. Цінова дискримінація.

5. Ефективність монополії

6. Монопсонія та монопсонічна влада

7. Антимонопольна політика держави.

Ознаки монопольного ринку

Ознаки монопольного ринку

Характерні риси монопольного ринку

Види монополії

• Закрита монополія: захищена юридичними заборонами на конкуренцію, інститутом авторських прав, патентним захистом.
• Природна монополія виникає у галузях, де позитивний ефект масштабу особливо значний. Це галузь, у якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму лише тоді, коли лише одна фірма обслуговує весь ринок. У такій галузі мінімальний ефективний обсяг виробництва приблизно дорівнює кількості, на яку існує попит за будь-якої ціни, достатньої для покриття витрат виробництва. За більшої кількості фірм масштаби виробництва кожної будуть неефективно малими. Різновидом природної монополії вважають монополію, основою існування якої є володіння унікальними природними ресурсами.
• Відкрита монополія переважно є тимчасовою. Вона виникає тоді, коли одна фірма протягом деякого часу єдиним постачальником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції. Відкритим монополістом часто стає фірма, яка вперше вийшла на ринок з новою продукцією.

• Чистий монополіст сам є галуззю, його крива попиту є кривою попиту галузі. А крива галузевого попиту має спадний характер. Спадна крива попиту означає, що чистий монополіст може збільшити свій виторг тільки тоді, коли буде призначати нижчу ціну за одиницю продукції. Оскільки монополіст повинен знижувати ціну, щоб збільшити продаж, не тільки на останню одиницю продукції, а й на усі попередні, граничний виторг менший за ціну (середній виторг) за кожного обсягу продукції, окрім першого.

Криві монопольного попиту, граничного та загального виторгу  

Зв’язок між загальним і граничним виторгом

• Оскільки граничний виторг - це зміна загального виторгу, то загальний виторг зростає доти, доки граничний виторг додатний ( Ed>1).
• Коли загальний виторг досягає максимуму, граничний виторг дорівнює нулю (Ed=1).
• Коли ж загальний виторг зменшується, граничний виторг стає від’ємним (Ed<1).
• Таким чином, доки фірма перебуває на еластичному відрізку своєї кривої попиту, доти вона може збільшувати загальний виторг, зменшувати загальні витрати і, отже, збільшувати прибуток, змінюючи ціну.

• Максимізація прибутку фірмою-монополістом

• У довгостроковому періоді з метою максимізації прибутку фірма-монополіст нарощує виробництво доти, доки його обсяг не досягне точки, у якій граничний дохід дорівнює довгостроковим граничним витратам MR=LMC. Про стан довгострокової рівноваги варто зазначити таке:
• у довгостроковій рівновазі фірма повинна функціонувати принаймні беззбитково;
• на відміну від досконалої конкуренції довгострокова рівновага за умов монополії не обов’язково встановлюється у точці мінімуму кривої довгострокових загальних витрат;
• ціна, що максимізує довгостроковий прибуток, буде нижчою, ніж ціна, яка максимізує короткостроковий прибуток.

• Монопольна влада - це спроможність встановлювати на свій товар ціну, вищу від граничних витрат, змінюючи його обсяг.  

• Індекс Бейна, який враховує прибуток
• В=TR-C-D-iV
• TR – сукупна річна виручка від продажу
• C- нинішні видатки на матеріали і оплату праці ( зарплата та інші витрати на робочу силу)
• D- амортизація капітальних інвестицій
• I- процентна ставка
• V- інвестиції власників
• iV- альтернативна вартість інвестицій власників

Цінова дискримінація

• Цінова дискримінація

• Цінова дискримінація першого ступеня існує тоді, коли на кожну одиницю блага встановлюється ціна, яка дорівнює ціні попиту на нього. Тому ціна продажу блага для всіх покупців є різною тому її часто називають досконалою ціновою дискримінацією.

вигляді знижок

і надвишок до

ціни блага;

Кумулятивні знижки;

Дискримінація у часі;

сезонні ціни

• Цінова дискримінація третього ступеня передбачає, що різним споживачам благо продається за різною ціною, але кожна придбана конкретним споживачем одиниця блага оплачується ним за однаковою ціною.

Обидва графіки мають

спільну вертикальну

вісь. Граничні витрати

незмінні. На кожному

ринку фірма-монополіст,

максимізуючи прибуток

за умови MR1 = MR2 =MC,

встановлює вищу ціну,

за якої попит на пропоновані нею блага менш еластичний.

Економічні наслідки монополії

• Якщо на конкурентному ринку P = MC, то за монополії ціна перевищує граничні витрати. Отже, монополія зумовлює зростання цін і скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього погіршується добробут споживачів і зростають доходи фірм-монополістів.
• При монополії за вищої ціни споживачі купують менше блага. Споживачі, які купують за вищою ціною, втрачають частину надлишку
• Загальні чисті збитки – це суспільні витрати неефективності через нижчі обсяги виробництва за монополії порівняно з досконалою конкуренцією.
• Монополістові вигідніше, ніж конкурентному виробникові продавати менший обсяг продукції та встановлювати вищу ціну. Обсяг виробництва за монополії менший, а ціна значно вища від граничних витрат.
• Обсяг виробництва, за якого монополіст максимізує прибутки, означає недостатнє надання ресурсів P > MC. Тому на монополізованих ринках не досягається ні виробнича, на розподільча ефективність.

Існує чотири основні причини таких відмінностей у витратах:

• позитивний ефект масштабу;
• наявність Х-неефективності. Х-неефективність виникає тоді, коли фактичні витрати фірми при виробництві будь-якого обсягу продукції вищі, ніж мінімальні можливі витрати.
• видатки на збереження монополії;
• дуже тривала перспектива, яка передбачає технічний прогрес. Фірми-монополісти можуть собі дозволити бути неефективними, тому стимули до розробки і впровадження інновацій у них незначні, проте у них є більші фінансові можливості, оскільки монополісти впродовж тривалого часу отримують значні економічні прибутки.

Монопсонія

• Монопсонія – це різновид ринку, на якому є лише один покупець товару, послуги чи ресурсу, який встановлює його ціну. Це дає можливість придбати товар за ціною, нижчої від тієї, яка б встановилася на конкурентному ринку.

Монопсонічна влада

залежить від трьох

чинників: еластичності

ринкової пропозиції,

взаємодії покупців та

їх кількості на ринку.

Монопсонія

• Монопсонія
Крива пропозиції монопсоніста (S=АС) відображає його середні витрати на покупку товару. Висхідний характер означає, що кожна наступна куплена одиниця товару вимагає підвищення ціни на весь обсяг покупок, тому граничні витрати на покупку зростатитуть швидше , ніж середні: крива МС лежить вище АС.

Крива попиту MV=D відображає спадну граничну вигоду монопсоніста.

Оптимальна кількість товару, яку купить монопсоніст:

• МС = MV
• а ціну встановить відповідно до кривої АС

• Антимонопольна діяльність — комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, спрямованих на обмеження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства. Уперше такі закони були ухвалені наприкінці XIX — на початку XX ст. у США, Канаді, Австралії, оскільки монополізація у цих країнах відбувалася найінтенсивніше.
• Антимонопольне законодавство – законодавство, яке направлене проти накопичення фірмами небезпечної для суспільства монопольної влади:
• - у вузькому розумінні - направлене проти чистих монополій і великих олігополій, які мають велику монопольну владу, а також запобігання “нечесних” дій які порушують загальноприйняті норми ділового спілкування.
• - у широкому розумінні - направлено проти всіх форм накопичення монопольної влади.
• До антимонопольного законодавства належать також закони, що забороняють або регулюють угоди підприємств, спрямовані на обмеження торгівлі. Класичним прикладом антимонопольного законодавства є антитрестівське законодавства США.

• Акт Шермана (1890) із доповненнями 1914, 1936, 1950 років є єдиним антитрестівським законом США: забороняє контракти, монополістичні об'єднання і змови з метою обмеження торгівлі, оголошує поза законом спроби монополізації чи торгівлі комерційної діяльності.
• Закон Клейтона (1914), доповнений згодом Законом Робінсона-Патмана щодо боротьби з дискримінацією цін (1936) та Законом Селлєра проти злиття компаній (1950). Вони регулюють такі сфери ділової практики як дискримінація цін, злиття компаній, примусові та зв’язувальні угоди.
• Закон «Про Федеральну торгову комісію» (1914) – забороняє застосування недобросовісних або нечесних методів конкуренції

• Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із:
• Закону України «Про захист економічної конкуренції»,
• Закону України «Про Антимонопольний комітет України»,
• Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»

Основні напрями антимонопольного регулювання товарних ринків в Україні

• – запобігання та недопущення антиконкурентних узгоджених дій;
• – недопущення зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку;
• – контроль за економічною концентрацією суб’єктів господарювання.