1. Девіантна поведінка це:
а) поведінка людини, яка хоче чимось виділитися серед інших;
б) поведінка, яка протирічить усталеним в суспільстві нормам;
в) поведінка, яка порушує права інших людей;
г) усі відповіді правильні.
| 7. До соціологічних теорій девіацій відносять:
а) теорію стигматизації;
б) теорію соціалізації;
в) теорію конфліктності;
г) усі відповіді правильні.
|
2. В теорії девіантної поведінки виокремлюють наступні підходи:
а) соціально-етнокультурний; б) психологічно-психіатричний; в) віковий;
г) усі відповіді правильні .
| 8. Делінквентна поведінка це :
а) порушення прав інших людей;
б) вживання наркогенних речовин;
в) поведінка неповнолітніх, що характеризується порушенням статей цивільного та кримінального кодексу;
г) усі відповіді правильні.
|
3. До причин девіантної поведінки відносять:
а) соціально-економічні; б) соціально-педагогічні; в) соціально-культурні; г) психолого-біологічні.
| 9. До факторів девіантної поведінки відносять:
а) індивідний;
б) психолого-педагогічний;
в) особистісний;
г) біологічний.
|
4. Назвіть представників теорії «аномії»: а) Ч. Ломброзо, У. Шелдон;
б) З. Фрейд, К.Хорні;
в) М. Герберт, Г. Беккер;
г) Е. Дюркгейм, Р. Мертон.
| 10. Соціальна норма має наступні складові:
а) статистична норма;
б) ідеальна норма;
в) критеріальна норма;
г) правова.
|
5. Існують наступні теорії девіацій: а) біологічні;
б) психологічно-психіатричні;
в) педагогічно-економічні;
г) усі відповіді правильні.
| 11. Адиктивна поведінка це:
а) проституція;
б) суїцид;
в) вживання наркотичних речовин;
г) систематичне тютюнопаління;
|
6. Виокремлюють наступні класифікаційні ознаки девіантної поведінки:
а) за тривалістю;
б) за рівнем організації;
в) за спрямованістю на себе та інших;
г) за рівнем групування.
| 12. Розрізняють наступні групи адитивної поведінки:
а) гемблінг;
б) латентні адикції;
в) хімічні адикції;
г) усі відповіді правильні .
|
13. За спрямованістю девіантні форми поведінки бувають:
а) альтруїстичні; б) егоїстичні;
в) експансивні; г) первинні.
| 17. Аутоагресивна поведінка проявляється у наступних формах: а) правопорушення;
б) суїцид;
в) хімічна адикція;
г) парасуїцид.
|
14. До протиправних дій відносять:
а) проступкі;
б) правопорушення;
в) злочини;
г) усі відповіді правильні.
| 18. Існують певні шляхи розвитку адитивної поведінки особистості: а) полісубстантний;
б) психопатологічний;
в) моносубстантний;
г) усі відповіді правильні .
|
15. Розрізняють типи суїцидальної поведінки:
а) аномічний;
б) альтруїстичний; в) егоїстичний;
г) амбівалентний.
| 19. За рівнями усвідомлюваності та критичності девіації поділяють на:
а) усвідомлені;
б) неекспансивні; в) неусвідомлені; г) стійкі.
|
16. Депривація має наступні види: а) сенсорна;
б) соціальна;
в) екзистенційна;
г) усі відповіді правильні .
| 20. Виокремлюють концептуальні моделі адиктивної поведінки:
а) моральна модель;
б) симптоматична модель;
в) системно-особистісна модель; г) біопсихосоціальна модель.
|
1. Профілактична робота може здійснюватися на кількох рівнях: а) особистісному;
б) сімейному;
в) соціальному;
г) усі відповіді правильні .
| 6. До профілактики негативних явищ відносять наступні підходи:
а) інформаційний підхід;
б) діяльнісний підхід; в) аксіологічний підхід.
г) усі відповіді правильні .
|
2. Відповідальна поведінка особистості зумовлена наступними формами:
а) позитивна форма відповідальності; б) ризикована поведінка;
в) негативна форма відповідальності; г) усі відповіді правильні .
| 7. Соціальна профілактика має наступні види:
а) первинна; б) вторинна; в) спеціальна;
г) усі відповіді правильні .
|
3. Інформаційний підхід профілактики негативних явищ базується на наступних моделях:
а) аморальної поведінки;
б) залякування;
в) пізнавальна модель;
г) усі відповіді правильні .
| 8. Виділяють наступні стадії формування залежності від наркотичних та психотропних речовин:
а) соціальна;
б) психологічна;
в) фізична;
г) усі відповіді правильні .
|
4. До складових здорового способу життя відносять:
а) харчування;
б) рухова активність; в) побутові умови;
г) умови праці .
| 9. Поведінковий підхід профілактики негативних явищ реалізується у наступних програмах:
а)соціально-психологічної компетентності; б) навчання життєвим навичкам;
в) соціально-економічної зрілості;
г) усі відповіді правильні .
|
5. В профілактичних програмах акцент робиться на таких моментах:
а) комбінація особистісних якостей з позитивною активністю;
б) заохочення участі у всіх видах діяльності;
в) створення груп підтримки;
г) усі відповіді правильні .
| 10. Здоров’я - цілісний феномен, що інтегрує основні складові:
а) фізичне; б) психічне;
в) культурологічне;
г) соціальне.
|
13. Виділяють наступні підходи до організації первинної профілактичної роботи з підлітками:
а) надання інформації;
б) апеляція до цінностей та знань; в) надання альтернативи;
г) примусове виховання.
| 17. Під факторами ризику розуміють: а) спосіб життя;
б) успадковані фактори; в) рівень медицини;
г) екологія та соціальні умови життя.
|
14. До головних етапів проведення тренінгу відносять:
а) знайомство;
б) актуалізація проблеми; в) інформаційний блок;
г) рольова гра.
| 18. До провідних методів тренінгових занять відносять:
а) брейнстормінг; б) рольова гра;
в) метод кейсів; г) анкетування.
|
15. Головними принципами побудови профілактичних програм є:
а) принцип системності;
б) принцип багатоаспектності;
в)принцип легітимності;
г) усі відповіді правильні .
| 19. Превентивні програми поділяються: а) особистісно-спрямовані;
б) суспільно-спрямовані; в) діяльнісно-спрямовані; г) усі відповіді правильні .
|
16. До головних завдань профілактичної роботи відносять:
а) адресність; б) масовість;
в) активність особистості; г) комплексність.
| 20. Головними стратегіями профілактики адиктивної поведінки є:
а) репресивна політика;
б) політика мінімізації ризику; в) політика ресоціалізації;
г) діагностична політика.
|