Модульна робота №1 Шалатовська Тетяна

Ім'я файлу: Модульна робота №1 Анімаційна діяльність.docx
Розширення: docx
Розмір: 40кб.
Дата: 28.10.2020
скачати

Модульна робота №1

Шалатовська Тетяна

студентка 1 курсу,1 групи

спеціальності туризм

18. Які свята українців Ви знаєте? Яке їхнє коріння?

38. Які програми анімаційного дозвілля доцільно розробляти для молоді?

18. •  РІЗДВО

•  ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК

•  ВОДОХРЕЩА

  •  МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ

•  ВЕЛИКДЕНЬ

•  ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ

•  КУПАЛА

•  ОБЖИНКИ

•  МАКОВІЯ

•  ПОКРОВА

•  АНДРІЯ, або КАЛИТА

•  МИКОЛАЯ

Офіційні та професійні свята України

Січень

1 січня – Новий Рік
7 січня – Різдво Христове

Лютий

4 лютого – Всесвітній день боротьби з раком
9 лютого – Міжнародний день стоматолога
11 лютого – Всесвітній день хворого
15 лютого – Всесвітній день онкохворої дитини
29 лютого – Міжнародний день рідкісних захворювань

Березень

1 березня – Всесвітній день імунітету
3 березня – Міжнародний день охорони здоров’я вуха і слуху
6 березня – Всесвітній день дантиста
8 березня – Міжнародний жіночий день
22 березня – День патологоанатома
24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. День фтизіатра
26 березня – День хворих на епілепсію
День Національної гвардії України
27 березня – Всесвітній день нефролога

Квітень

2 квітня – Всесвітній день розповсюдження знань про аутизм
5 квітня – День неонатолога
7 квітня – Всесвітній день здоров»я
Всесвітній день краси. День косметолога
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона
16 квітня – День довкілля (третя субота квітня)
17 квітня – Всесвітній день гемофілії
20 квітня – Міжнародний день секретаря (остання середа повного тижня квітня)
23 квітня – Всеукраїнський день психолога
25 квітня – Всесвітній день боротьби проти малярії
26 квітня – День Чорнобильської трагедії
28 квітня – Всесвітній день споріднених міст
28 квітня – Всесвітній день охорони праці
День швидкої допомоги

Травень

1 травня – Великдень.
1 і 2 травня – День Праці
3 травня – Всесвітній день свободи друку
5 травня – Міжнародний день акушерки
5 травня – Міжнародний день боротьби за права інвалідів
7 травня – День радіо
8 травня – Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
9 травня – День Перемоги
12 травня – Всесвітній день медичних сестер
13 травня – День матері
14 травня – Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією (друга субота травня)
15 травня – День сім’ї
17 травня – День пульмонолога
Всесвітній день інформаційного співтовариства
18 травня – Міжнародний день музеїв
18 травня – День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу
20 травня – Всесвітній день травматолога
Всесвітній день метролога
21 травня – День науки (третя субота травня)
22 травня – День трансфузіолога
24 травня – День кадровика
24 травня – День слов’янської писемності і культури
25 травня – Всесвітній день щитовидної залози
Міжнародний день розсіяного склерозу
День філолога
28 травня – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження(остання субота травня)
29 травня – Міжнародний день миротворців
День хіміка (остання неділя травня)
31 травня – Всесвітній день проти тютюну

Червень

1 червня – Міжнародний день захисту дітей
5 червня – Всесвітній день охорони довкілля
6 червня – День журналіста України
14 червня – Всесвітній день донора крові
19 червня – День медичного працівника (третя неділя червня)
19 червня – Трійця.
20 червня – Всесвітній день біженців
28 червня – День Конституції України

Липень

11 липня – Всесвітній день народонаселення
15 липня – День гінеколога
16 липня – День бухгалтера України
28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитом
28 липня – День хрещення Київської Русі-України

Серпень

4 серпня – День Національної поліції України
4 серпня – Всесвітній день сексуального здоров’я
6 серпня – Міжнародний день «Лікарі світу за мир»
6 серпня – Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї
8 серпня – Міжнародний день офтальмології
14 серпня – День працівників ветеринарної медицини (друга неділя серпня)
23 серпня – День Державного Прапора України
24 серпня – День незалежності України (25 річниця)

Вересень

1 вересня – День знань
8 вересня – Міжнародний день солідарності журналістів
8 вересня – Всесвітній день фізичного терапевта (спеціаліста з фізичної реабілітації)
10 вересня – Всесвітній день надання першої медичної допомоги
День фізичної культури і спорту (друга субота вересня)
17 вересня – День хірурга (3-тя субота вересня)
День фармацевтичного працівника (третя субота вересня)
День винахідника і раціоналізатора (третя субота вересня)
21 вересня – Міжнародний день миру
22 вересня – День партизанської слави
25 вересня – Міжнародний день глухих
26 вересня – Всесвітній день контрацепції
29 вересня – Всесвітній день серця.
День отоларинголога
30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. День бібліотекарів
Міжнародний день Інтернету
День усиновлення

Жовтень

1 жовтня – День людей похилого віку. День геронтолога
День ветерана
2 жовтня – День уролога
День учителя (перша неділя жовтня)
3 жовтня – Міжнародний день лікаря (перший понеділок жовтня)
Створення всесвітньої федерації профспілок
8 жовтня – День юриста України
9 жовтня – День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби (друга неділя жовтня)
(Санітарні лікарі, епідеміологи, вірусологи, гігієністи)
10 жовтня – Всесвітній День Психічного Здоров’я. День психіатра
День працівників стандартизації і метрології
12 жовтня – День кадрового працівника
14 жовтня – День захисника України.
День українського козацтва
16 жовтня – Всесвітній день анестезіолога і реаніматолога.
День алерголога
17 жовтня – День дільничного терапевта
17 жовтня – Міжнародний день викорінювання злиденності
20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби з захворюванням на рак молочної залози
22 жовтня – Міжнародний день людей, що заїкаються
28 жовтня — День визволення України від фашистських загарбників
29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом

Листопад

8 листопада – Міжнародний день радіології. День рентгенолога
9 листопада – День української писемності і мови
10 листопада – Всесвітній день науки
11 листопада – День офтальмолога
12 листопада – Всесвітній день боротьби з пневмонією
13 листопада – Міжнародний день сліпих
14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом. День ендокринолога
Міжнародний день логопеда
16 листопада – День працівників радіо, телебачення і зв’язку України
17 листопада – Всесвітній день недоношених дітей
20 листопада – День педіатра
22 листопада – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій

Грудень

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
День невролога.
3 грудня – Міжнародний день інвалідів
4 грудня – Всесвітній день боротьби з раком
5 грудня – Міжнародний день волонтера
5 грудня – День працівників статистики
5 грудня – Міжнародний день цивільної авіації
6 грудня – День Збройних Сил України
7 грудня – День місцевого самоврядування
10 грудня – Міжнародний день прав людини
11 грудня — День благодійництва (друга неділя грудня)
14 грудня – День ліквідатора
15 грудня – День працівників суду
17 грудня – День працівника державної виконавчої служби
22 грудня – День енергетика
22 грудня – День працівників дипломатичної служби
24 грудня – День працівників архівних установ

Нови́й рік — свято, яке відзначають багато народів відповідно до прийнятого календаря. Свято наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року. Історія свята - У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й присвячено, як правило, до березня. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами. Древні єгиптяни відзначали початок нового року святом відродження Осіріса. У Стародавній Греції народ і жерці, надягнувши на себе маски, влаштовували на вулицях ходу з піснями й танцями. Жінки, що збиралися на звані вечори, займалися ворожінням.

Різдво Христове В українців християнські традиції свята тісно перепліталися з давнішими звичаями язичницького походження. Колись у цей час, невдовзі після зимового сонцестояння, наші пращури відзначали народження нового, літнього сонця, поворот від зими до літа. Це на його честь і досі запалюють під Різдво «живий» вогонь гуцули, а вуглини від тієї ватри вважають помічниками від усіх хвороб.Вечір напередодні Різдва — «Свят-вечір», «вілія», «кутя» був магічним часом творення іншого, вимріяного буття. Звичні й буденні предмети, речі набували чарівної сили, а господар ставав домашнім жерцем. Урочисто вносив він до господи сніп, як правило, житній, і ставив його на покуті — на врожай і достаток. Це була коляда або ще «дідух», «дідочок». Із застромленими в нього серпом, граблями стояв він на покуті аж до Нового року, мирно сусідуючи з іконами — святинями інших часів, іншої релігії.А панувала у Свят-вечір кутя — головна обрядова страва. Як удасться кутя — буде крута ще й із «верхом» — то буде на урожай, а в оселі щастя. Поклавши в рукавицю гроші, несе кутю на покуть господиня, а діти під час цієї церемонії завзято мекають, мукають, іржуть, квокчуть, крякають — щоб уся Ця живність плодилася, щоб курчата й каченята водилися. І перша ложка куті була для бджіл — кидали її до стелі, щоб рої велися. Друга — для самого морозу, щоб отак задобрений, він не чинив збитків, не морозив посівів і городини. Повечерявши, брав господар зі столу потроху кожної із страв і ніс до хліва худобі, щоб не скаржилася. Бо за повір'ям у ніч під Різдво дарує їй Бог мову — за те, що колись у давнину спав у яслах маленький Христос.Кутю давали курам, «щоб гарно неслися». Її несли на гостинець хрещеним батькам, бабі—повитусі, досвітчаній матері. Для предків, що в ці свята прийдуть у гості із того світу до живих, кутю залишали на столі на ніч. На Чернігівщині для них навіть значили ложку, перев'язуючи її жовтою стрічкою.Різдвяна ніч повнилася чудесами: із колодязя можна, згідно з повір'ям, напитися вина, потрібно було тільки втрапити до нього в цей час; вода із трьох криниць принесена в роті, віщувала дівчатам про заміжжя. Правда цієї ночі, як ніколи, гуляє нечиста й зла сила. Це проти неї клали на чотири краї столу зубці часнику, засікав господар сокирою пороги господарських будівель, примовляючи, при цьому: «Згинь, щезни, нечиста сило!»Наставало Різдво і все живе славило Ісуса Христа народженого.

Хрещення 19 січня закінчувався дванадцятиденний період святок. Останній день цього періоду (християнське свято Святе Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, відоме в народі як ордань, ардан, Йордан, відорощі, водохрещи) супроводжувався різними магічними діями та повір'ями.Центральною подією дня 19 січня в народно-побутовому календарі українців середини XIX — початку XX ст. було водосвяття — звичай змішаного язичницько-християнського характеру. У цей період свято за традицією відбувалося на річці або біля струмка, в місцевостях, бідних водою, збиралися біля криниці. Ще напередодні на льоду й снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста, які нерідко обливали буряковим квасом, від чого вони набирали червоного кольору. Навколо Хрестів подекуди ставили ялинки чи інші вічнозелені Дерева. На йордань — так називалося місце, де проходила церемонія хрещення, — збирався звичайно великий, святково одягнутий натовп, приїжджали й сходились з навколишніх сіл і хуторів селяни, у яких не було своєї церкви.Освячену воду люди намагалися швидко набрати в посуд і рознести по домівках, вірячи, що у того, хто зробить це першим, худоба буде розмножуватись і взагалі господарство буде йти краще. Нерідко біля ополонок виникали сутички, які призводили до нещасних випадків. Християнський по своїй суті обряд водосвяття доповнювали народні звичаї, що характеризують побутове осмислення християнського свята народними масами. Йорданській воді приписувались чудодійні лікувальні властивості. Відразу після освячення її пили. В деяких місцевостях дівчата вмивались свяченою водою, вкинувши попередньо в посудину калину або коралове намисто, а витиралися червоною матерією, щоб мати гарний колір обличчя.У деяких місцевостях України дівчата та жінки прагнули захопити з водою і кілька камінців. Влітку їх клали на городі, що за повір'ям позитивно впливало на врожай овочевих культур: огірків, капусти тощо. Щоб мати успіх у рибальстві, гуцули в момент водосвяття опускали під лід на палиці шматок сіті, вимовляючи при цьому магічне закляття: «Ловлю рибу». Пасічники спостерігали: «коли на водохреще риба табунами ходить — на рої добре буде».Якщо на Водосвяття дерева вкриті інеєм, то весною у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить як гай».Якщо в цей день ясно й сонячно, то хліба в даному році будуть чисті, а якщо похмуро, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» .Попіл після Різдвяних свят не можна зберігати — ні в хаті, і в дворі, бо буде «пожежа»; ввечері на Водосвяття його потрібно винести на річку й висипати на лід.

Масляна (сирний тиждень, Масниця, Пущення або Сиропуст) — це останній тиждень перед Великим постом, — колись велике язичницьке свято проводів зими. І весь отой святковий розгул і гармидер — пісні й танці, катання на конях, частування варениками і круглими, мов сонце, млинцями, — мав на меті одне: наполохати, прогнати зиму.Масляна складається із трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або «перелом» у «широкий» четвер і «прощальна неділя».Заміжні жінки увесь цей тиждень святкують «колодку». «А вже ниньки не неділя, а вже нині колодія, а вже нині колодка, бо горілка солодка», — виспівували в корчмі вони, святкуючи «колодку». А все починається із того, що, зібравшись у понеділок у корчмі, одна із жінок кладе на стіл невелике, звичайнісіньке поліно. Інші беруть по черзі й вповивають її шматками полотна й знову кладуть на стіл. Це значить, що «колодка» народилася. Сідають за стіл навколо «колодки», п'ють горілку і вітають одна одну із народженням.Підпивши, жінки розходяться, а «колодка» залишається в шинку до наступного дня. Так гуляють до суботи, бо ж у понеділок — «колодка» «народилась», у вівторок «хрестилась», у середу похрестини, в четвер «колодка» «помирає», у п'ятницю її «хоронять», а в суботу «плачуть». Зрозуміло, ніхто не плакав, а пили й гуляли як при «народженні», так і при «смерті». Підпивши, жінки співають:

Масляна, воротися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра та до тепла...

Крім цього, в понеділок на масляну заміжні жінки ще ходять по домівках, де є дорослі хлопці або дівчата, й прив'язують матерям «колодку» до ноги за те, що не одружили синів чи не повіддавали заміж дівчат упродовж року. Все це робиться із жартами, сміхом і горілкою. Адже від «колодки» (спочатку справжньої, а пізніше символічної — стрічки чи хустинки) потрібно було відкупитись могоричем.Дівчата теж в'яжуть «колодку», але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча «колодка» оздоблюється барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за «колодку» грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою тощо.В четвер на цьому тижні господині збираються компаніями й спеціально п'ють та гуляють — «щоб телята водились!» Вони ж і не прядуть на цьому тижні — «щоб масло не гіркло!»У п'ятницю — частунок тещі. Колись в Україні був звичай двічі на рік частувати тещу — «щоб горло не пересихало». Хто одружився в осінні м'ясниці, той урочисто віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних свят — якщо добра, або на третій — якщо зла. Хто ж одружився у різдвяні м'ясниці, той привозив тещу в п'ятницю на масляну. Разом із тещею запрошувалися ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять примовляв: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (натяк на сварливість).Під кінець тижня гуляння затихало. Подекуди в Україні, зокрема на Черкащині, наприкінці масляної спалювали опудало зими — Кострубонька. Великий, розкудланий вітром і від того кострубатий сніп, який ставили взимку на роздоріжжі, урочисто спалювали як уособлення зимових холодів, сніговіїв: щоб не вертались більше.Головною обрядовою їжею в Україні на масляну є вареники із сиром та сметаною, млинці на маслі або на смальці, млинці — налисники із сиром, запечені у сметані, вареники з картоплею чи капустою із засмажкою на маслі, локшини на молоці. У бідні й неврожайні роки сумно жартували: «Масляна — баламутка, обіцяла сиру й масла, та не хутко».На цей тиждень припадає багато прикмет. Кажуть: «Яка погода у сиропустну неділю, така й на Великдень буде», «Як сонце сходить рано, то й весна рання буде».Неділя, якою закінчувалась масляна, називалась ще й «прощеною неділею». Готуючись до посту, люди поспішали очиститись морально, прохаючи одне в одного пробачення за заподіяні кривди: «Прости мене!» — «Бог простить!» У давнину вірили, що страшний суд відбудеться саме в цей недільний вечір.Богобоязливі люди в сиропусну неділю не виходили хати, горілки не пили, а сиділи вдома й пригадували, чи багато гріхів наробили в цьому році.На Слобожанщині чоловік не лягав спати разом із дружиною — «щоб вовк поросят не з'їв».На Черкащині на Масляну не пряли, «бо з прядива сиплеться терміття, тому в сушні (сушених фруктах і родах) будуть погань, черв'яки заводиться».

Великий піст Перший день Великого посту, що триватиме до Великодня, називається «жилавим понеділком». У народі цей день ще мав назву «полоскозуб»; за звичаєм, «щоб гадюка не вкусила» і щоб у роті не лишилось й крихти скоромного, його «заполіскували» горілкою. Господині «полощучи зуби», пили горілку не чаркою, а новою покришкою від того горщика, в якому варили кашу — «щоб на пшениці золи не було». До столу в понеділок подавалися тільки «жиляники» — тверді, пісні коржі, які їли з хроном та редькою. «Масляна, масляна, яка ти мала, якби тебе сім неділь, а посту одна» — дивись, та й зітхне хто-небудь скрушно того коржа кусаючи.Була колись ще й третя назва цього дня — «чистий понеділок». Чистим тому називався, що господині обіду не варили і їх горщики залишались чистими. На Черкащині побутує прикмета: «Якщо у чистий понеділок погода ясна, то й пшениця вродить рясна!»Церковно-християнський календар включав протягом віків не лише свята, а й суворо регламентоване постування. Приписувалося поститися у Великий піст навесні перед Великоднем сім тижнів, влітку до шести тижнів припадало на Петрівський піст, два тижні тривав Спасівський і шість осінньо-зимових тижнів відводилося Пилипівському посту. Так вони й називалися в народі Великий піст, Петрівка, Спасівка й Пилипівка.Отже, всього постували християни близько половини календарного року. Щоправда, вже під кінець XIX ст. суворий «пісний закон» нерідко порушувався на користь малих дітей. Молоко дозволялося лише немовлятам і годувальницям. Без винятків дотримувалися (а подекуди й досі дотримуються) в Україні заборони вінчатися в піст. Тому, очевидно, на Західному Поділлі, в деяких районах Галичини й Карпат закріпився звичай вінчатися й гуляти перший день -весілля у вівторок, четвер і суботу, на решті території України — у неділю, а в пісні понеділок, середу та п'ятницю брати шлюб не дозволялось.Особливо багато всіляких заборон і обмежень було на Великий піст. Ще напередодні слід було старанно випарити горщики від скорому, а в деяких селах для приготування пісних страв взагалі тримали окремий посуд.

Вербна неділя У неділю за тиждень до Великодня вшановується свято Вхід Господній в Єрусалим. Коли Ісус Христос їхав у місто на ослі, то жителі міста, які зустрічали його, встеляли перед ним дорогу пальмовим гіллям.Стародавні євреї щорічно вшановували осіннє свято «кущів-наметів». Це свято займало в побуті віруючих значне місце, продовжувалося воно сім днів й закінчувалося вербним днем. У цей день в синагогу приносили пучки пальмових гілок, і віруючі хльоскали ними по підлозі до тих пір, поки не відпадало все листя. Все це було пережитками ще більш давніх магічних обрядів, котрі повинні були забезпечити передачу землі сили, якою були наділені рослинні духи родючості.У багатьох народів вважалося також, що верба, яка росте в сирих місцях, біля води, має магічну силу й здатність забезпечити поля й сади вологою.Господарі, повертаючись із церкви із посвяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або у полі, «щоб росла Богові на славу, а людям на вжиток», а решту несли до хати і ставили на покуті.Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто проспав заутреню, то били такого посвяченою вербою, примовляючи:

Не я б'ю —верба б'є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

Молоді хлопці та дівчата граючись лупцювали одне одного вербою ще й біля церкви, а потім по дорозі додому, а б'ючись примовляли:

Будь великий як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

Посвяченій вербі приписується магічна сила. Як уперше весною виганяють худобу на пасовище, то конче посвяченою лозиною верби — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля посвяченої верби на двір під час граду — «щоб град зупинився».Верба має велике значення в народній медицині. Відваром посвяченої верби намочують голову при головних болях, Таким же узваром лікуються й від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горілку, настояну на її листі, п'ють при шлункових захворюваннях. Верба має неабияке значення і в науковій медицині для лікування ревматичних хвороб суглобів і болях м'язів, гарячкових станів і пропасниці, зв'язаних із підвищеною нервовістю.

Великдень У давнину була поширена в Україні легенда, згідно з якою Спаситель воскреснувши посадив у підземелля під скелею, де він був похований, головного сатану Вельзевула, наказавши йому гризти залізні двері, замки, ланцюги: всіх по 12. Старається, гризе нечистий, знаючи, що як вправиться до Великодня, — настане кінець світу. Ось лишився останній ланцюг, ще мить — впаде й він, і тут... задзвонили в церкві дзвони, заспівали люди «Христос воскрес!», і поновилися всі перепони, починає він роботу спочатку. А як настане такий час на землі, що люди перестануть співати й вітати одне одного словами «Христос воскрес!»,— впаде останній ланцюг, вирветься сатана на волю, й буде кінець світу». Так визначив для себе наш народ важливість Великодня — свого найбільшого свята.Великдень в Україні — це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Це поєднання двох вір, двох світів — язичництва й християнства — до сьогодні збереглось у віруваннях та великодній обрядовості українців.Згідно з давніми повір'ями, злі духи, як мешканці підземного царства, живуть в могильній тиші й дуже бояться крику, шуму, стрільби, брязкоту, дзвону. І коли на Великдень лунали постріли із рушниць, «гармат», брязкотіли всілякі тріскачки, калатала, дзвонили в церковні дзвони, то люди вірили, що все це відганяє злих духів і нечисту силу.

Прододи Другий тиждень після Великодня називається «поминальним», або Хоминим (Фоминим, Томиним) тижнем: починається цей тиждень Хоминою неділею — на честь апостола Хоми (Фоми) — невіруючого, який не повірив, що воскрес Христос до тих пір, поки не побачив і не переконався особисто. Із-за цього існує ще й інша церковна назва цього дня — Антипасха. Називається він ще Радуниця, Радониця, Радовниця, Радунець. На Поділлі й Волині він називається «Гробки», «могилки», на Лівобережжі — «бабський Великдень», на Херсонщині — поминки. По всій Україні поширена церковна назва Проводи. У стародавніх слов'ян Радуницею (або «весняною радістю») називався, ймовірно, цілий цикл весняних свят — час поминання мертвих. У сиву давнину в наших предків відбувалась урочиста тризна із жертвоприношенням на честь померлих. Весняні обряди у давнину, очевидно, ще більш багаті й різноманітні змістом, ніж новорічні, збіглися із Великим постом, який знаходився у великім контрасті з весняною «радістю». Внаслідок цього деякі обряди були приурочені церквою до Великоднього тижня.Згідно з давнім народним повір'ям, покійники радіють, коли їх поминають добрим словом живі родичі та ще й приходять до них на їхні могили. Пізніше, вже після введення християнства, Радуниця відзначалася лише один день — на другу неділю після Пасхи.Для проводів немає якогось одного, чітко визначеного дня, — цей день кожного року призначав священик. Таким днем може бути будь-який день поминального тижня.За тиждень до Проводів упорядковують на кладовищах могили, сіють квіти, саджають дерева. Зокрема, на материнських могилах на Херсонщині сіяли чебрець («материнка» або «пахуча материнка») або любисток. Братські могили та ті могили, що вже не мають серед живих своїх опікунів впорядковувала молодь. На козацьку могилу дівчата сплівши покладали вінок.

Трійця На 50-й день після Великодня, свята воскресіння Христового, — весь християнський світ відзначає Трійцю (П'ятидесятницю) — одне з провідних свят церковного календаря.У християнстві свято П'ятидесятниці сформувалось у IV ст., після прийняття церквою догмата про трійцю — існування єдиного Бога у трьох іпостасях. «Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого» (Матвія, 28, 19) — так наставляв своїх учнів Христос невдовзі після свого воскресіння. І, згідно з Біблією, у день єврейського свята Шавуот — П'ятидесятниці зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, «говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав» Святкування Трійці у європейських народів ввібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували у них раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, дуже любила молодь. Їх відзначали з піснями, танцями, розвагами. Це викликало осуд протестантського, католицького, православного духовенства: їх синоди приймали відповідні ухвали.Але в процесі розвитку християнства й занепаду язичницької обрядовості, пов'язаної з традиційними формами господарювання, ці протиріччя згладились.В одних випадках залишилася суто християнська обрядовість (Італія, Іспанія, Португалія), в інших обидві традиції поєднувались, утворивши новий пласт обрядовості (слов'янські народи).

День Івана Купала Липень розпочинає середину літа й другу половину року. Цей час одвіку був гарячою, страдою порою, коли хлібороб, заклопотаний долею врожаю, пильнував кожну погожу днину, зважав на всі прикмети, пов'язані з погодою. Чи не тому в липні немає великих «річних» свят? Але в церковному календарі чимало Інших свят, які міцно увійшли в народну традицію.За православним календарем 7 липня відзначається Різдво Іоанна Предтечі.Іоанн — син священика Захара та Єлисавети — родички Діви Марії, народився за півроку до народження Христа. Про його появу на світ також благовістив ангел. Сповнене аскези і служіння Богу, життя Іоанна викликало велику повагу до нього жителів Іудеї, серед яких він проповідував. Тих, що покаялись у гріхах, Іоанн хрестив водою (звідси ім'я Хреститель), готуючи люд до духовного хрещення месією. Разом із усіма на берег річки Йордан прийшов і Христос, якого Іоанн охрестив у воді (Мт. З, 15). Продовжуючи своє служіння Богу, Іоанн безстрашно викривав гріхи й облуду не тільки серед простолюду, але й серед царствуючих осіб, за що Цар Ірод укинув його до темниці. На день народження Ірода Соломія— дочка Іродіади попросила в подарунок за свій танець відрубану голову Іоанна. І отримала її на блюді... Так мученицьки скінчилося життя пророка.У народній українській традиції день народження Іоанна (Івана Купала, Іван-травник, Копальний Іван) — Це свято літнього сонцестояння. В Україні цей день — Це поетичне язичницьке свято торжества сонячного світла й тепла.

Покрова За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалося свято Покрова (14 жовтня) —Покров Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. Свято відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті. Як повідомляють християнські автори, імперія в цей час вела війну із сарацинами. Константинополю загрожувала небезпека. І здавалося, становище його захисників уже безнадійне, якби не сталося чудо. Вранці 1/14 жовтня 910 року святий подвижник Андрій Юродивий, що молився всю ніч у Влахернському храмі, побачив у небі над містом Матір Божу Із сонмом святих. Богородиця опустила додолу омфор (покривало у вигляді широкого шарфа, котрий звичайно жінки носили навколо шиї) й накрила ним християн.Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів.В Україні свято Покрови мало велику популярність. Із ним пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, приказок, прислів'їв. У цей час не залишалося жодного птаха, який прилітав із півдня. Закінчуються оранка, сівба, господарі ховають на зиму плуги, борони. З'являється можливість трохи перепочити від безперервної виснажливої праці. У зв'язку із цим в народі говорили: «Як прийшла косовиця, то й жінка кородиться», «як прийшли жнива, жінка як нежива», «а як прийшла Покрова, то й жінка здорова».

38. Дітям дошкільного віку(допитливим, активним, безпосереднім), провідним типом діяльності яких є гра, можна запропонувати ігротеки, ранки, казкові подорожі, конкурси малюнків, прогулянки.Молодшим школярам, разом з перерахованими формами, можна пропонувати і інші: ліплення, вишивання, маскарад з виготовленням костюмів, шахові турніри.Підлітки-школярі відрізняються досить великою активністю, вимогливістю і навіть прискіпливістю по відношенню не лише до себе, але і до навколишніх людей. Круг інтересів підлітка великий. Це вік романтики і мрії, тому для цієї категорії відпочивальників особливо привабливі походи, романтичні подорожі. Їм можна пропонувати екскурсії і бесіди, спортивні змагання і змагання юних туристів, конкурси, дискотеки, вікторини, естафети, рицарські турніри і свята.Для молоді програми дещо міняються. До цього періоду життя юнаки і дівчата стають фізично зрілими, формуються їх характер і світогляд. Основними видами діяльності цього періоду є навчання і продуктивна праця, які вимагають великої напруги сил. Але енергію і завзяття в цьому віці не позичати, тому в дозвіллєву програму для молодих людей можна включати: КВНи, вечори і дискотеки, аукціони, ярмарки і театральні вистави, фестивалі і шоу-спартакіади, олімпіади і диспути.Для людей середнього віку, працездатних, прагнучих відпочити від повсякденної роботи, підійдуть спокійніші заходи: світські салони і конкурси, літературні вітальні і творчі вечори, банкети, презентації і концерти.Для літніх людей, яким все частіше хочеться згадати свої молоді роки і все, що з ними пов'язане, непогано запропонувати такі форми проведення дозвілля, як посиденьки, чаювання, вечора(старовинної музики, романсу, спогадів). У цьому віці накопичений вже великий життєвий досвід, придбані безцінні навички, якими люди цього покоління прагнуть поділитися з молоддю.Запропоновані гостям види і форми дозвілля мають бути психологічно виправдані. Людям, що займаються активними формами роботи з великим фізичним навантаженням, буде корисний відпочинок, що знімає напругу, втому, стресовий стан. Для тих, хто веде сидячий спосіб життя, страждає від гіподинамії, потрібні зарядка і активізація. Тому, щоб правильно скласти програму відпочинку, необхідно дізнатися, як людина вважає за краще проводити своє дозвілля.

Тестові завдання:

1) В (але може бути і А)

2) Б

3) В

4)В

5) Б

6) Б

7) А

8) Б

9) В

10) А
скачати