Ім'я файлу: 11. Моделювання як метод навчання.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 30.05.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 30.05.2020
скачати
Моделювання як метод навчання
Більшості учнів початкової школи математика подобається, та вже до кінця 4-го класу ця зацікавленість починає зникати. Це відбувається зокрема й тому, що школярі не можуть розв’язати самостійно більшої кількості вміщених у підручнику задач і, в результаті, не отримують задоволення від своєї праці. Однією з причин цього є невміння учнів створити «образ» умови задачі з відтворенням його в зошиті або на дошці у вигляді моделі (малюнка).
Текстові задачі ще називають сюжетними, бо в них дається словесний опис подій, явищ, дій, процесів. Сюжетні задачі – це опис, а опис можна представити по-різному. Для цього можна раціонально та продуктивно використовувати моделювання.
Модель – засіб наукового пізнання, система, здатна, відображаючи й відтворюючи об’єкт, замінювати його так, щоб у результаті ми отримали нову інформацію про нього. Молодший шкільний вік є початком формування навчальних дій у дітей. У той самий час моделювання – це дія, яка виноситься за межі молодшого шкільного віку в подальші види діяльності людини й виходить на новий рівень розвитку.
Якщо навчання моделюванню організувати до початку розв’язування задач, то в подальшій роботі можна ефективно використовувати засвоєні принципи побудови моделей при формуванні вміння розв’язувати сюжетні задачі. Для чого ж школярам необхідно оволодіти методом моделювання?
По-перше, введення у зміст навчання понять моделі істотно змінює ставлення учнів до навчального предмета, робить їх навчальну діяльність більш продуктивною.
По-друге, цілеспрямоване й систематичне навчання методу моделювання наближає молодших школярів до методів наукового пізнання, забезпечує їх інтелектуальний розвиток. Для того, щоб озброїти учнів методом моделювання як способом пізнання, потрібно, щоб школярі самі будували моделі, самі вивчали будь-які об’єкти, явища з їх допомогою. Моделювання в системі початкової ланки освіти дає можливість формувати вміння й навички моделювання різних ситуацій, явищ, дій, навчальних проектів. У результаті моделювання будується схема, графік, малюнок, таблиця, правило, алгоритм, діаграма, формула, позначається певними значками, знаходиться спосіб розв’язання та здійснюються математичні обчислення.
Процес моделювання сприяє розвиткові теоретичного мислення школярів, змушує їх рухатись уперед. У результаті діти вчаться абстрагуванню, конкретизації, розвивають такі розумові операції, як аналіз, синтез і порівняння.
Предметне та графічне моделювання математичних ситуацій під час вирішення текстових завдань давно застосовується в шкільній практиці, але, на жаль, без належної системи й послідовності. Діючі програми з математики вимагають розвитку в дітей самостійності у вирішенні текстових задач. Кожен випускник початкової школи повинен уміти стисло записувати умову задачі, ілюструючи її за допомогою малюнка, схеми або креслення, обґрунтовувати кожен крок в аналізі задачі та її вирішенні, перевіряти правильність рішення. Короткий запис задачі у вигляді схем, графіків і малюнків – це аналіз її умови. Щоб скласти модель задачі, необхідно дуже добре ознайомитись з умовою, кілька разів уважно прочитати її.
Для побудови моделі необхідно визначити мету, щоб, спираючись на неї, продовжити аналіз задачі й визначити шляхи її раціонального розв’язання. У молодших класах використовується графічне, схематичне моделювання, за допомогою формул і малюнків.
Моделювання має виконувати провідну роль у формуванні вмінь розв’язувати задачі. Усі математичні поняття, які ми використовуємо в ході розв’язування задач, повинні засвоюватися за допомогою моделей. Для побудови моделей використовується знакова, символічна мова. Щоб навчитися самостійно розв’язувати задачі, учні повинні засвоїти різні види моделей, при цьому вони мають навчитися переходити від реальності до моделі й навпаки.
Роботу над моделюванням розпочинаємо вже в 1-му класі: щоб покращити первинне сприйняття задачі, складаємо її модель. Але складання моделі не слід ототожнювати з коротким записом задачі – це різні речі. Щоб опанувати вміння складати моделі, діти мають навчитися ділити задачу на смислові частини, а потім замінювати дії задачі й реальні предмети їх зменшеними образами, муляжами, макетами, малюнками, моделями. Малюнки можуть відповідати реальним предметам, а можуть бути умовними або взагалі набувати вигляду геометричних фігур (квадратів, трикутників, кружечків), креслень, таблиць, які показують взаємозв’язок між величинами.
Одним із найбільш ефективних для формування дії моделювання типів завдань є текстові задачі. Щоб розв’язати задачу, треба побудувати її математичну модель. Для цього учень повинен уміти переходити від тексту задачі до уявлення ситуації, а від неї – до запису розв’язання за допомогою математичних символів. У даному випадку йдеться про три різні моделі одного й того самого об’єкту – задачі, які відрізняються одна від одної тим, що виконуються різними «мовами»: мовою слів, мовою образів, мовою математичних символів.
Етапи математичного моделювання розв’язування задачі:
Словесна модель
Мисленнєва модель
Знаково-символічна модель
Є випадки, коли моделювання на уроках математики під час розв’язування задач просто необхідне:
коли на уроці відбувається ознайомлення з новим видом задач;
коли вчителеві треба здійснити контроль, наскільки свідомо учні розв’язують задачу;
коли учні, які мають низький і середній рівень знань, не можуть розв’язати задачу без складання моделі (їм дозволяється робити модель найбільш зрозумілого для них виду).
Дійсно, інтелектуальний рівень розвитку дітей різний, тому не можна, не враховуючи їхні вікові й індивідуальні особливості, навчити розв’язувати будь-яку задачу за певним шаблоном. Учням з різним рівнем розвитку потрібно обирати й різні прийоми роботи над задачею.
У такому випадку треба на уроках математики використовувати декілька видів моделей до однієї й тієї самої текстової задачі. Це необхідно для того, щоб кожна дитина відчула, що вона спроможна розв’язати дану задачу (опинилася у «ситуації успіху»). Найпростішим способом моделювання задачі є спосіб моделювання на предметній наочності. Цей спосіб моделювання використовують на початкових етапах навчання розв’язуванню задач, оскільки саме в цей період важливим є правильне розуміння значення дії, яку можна проілюструвати наочно. Але користуватися методом предметного моделювання постійно не потрібно, бо коли діти звикнуть до постійної зовнішньої опори, то в подальшій роботі вони не в змозі будуть побудувати мисленнєву модель без цієї опори.
Отже, освоєння моделей – це важка робота для учнів. Труднощі пов’язані не з абстрактним характером моделі, а з тим, що, моделюючи, учні навчаються відображати сутність розглянутих у задачі об’єктів і відносин між ними. Тому навчання моделюванню треба вести цілеспрямовано, дотримуючись певних умов:
починати роботу з підготовчих вправ з моделювання;
застосовувати моделювання під час вивчення різних математичних понять,
вести роботу із засвоєння знаково-схематичної мови, на якій будується модель;
систематично працювати з освоєння моделей, які розглядаються в задачі.
Щоб вирішувати завдання самостійно, молодший школяр повинен засвоїти різні види моделей, для цього потрібно навчати способам вибору потрібної моделі, переходу від однієї моделі до іншої. Обґрунтування учнями своїх дій у процесі побудови моделі сприяє активізації розумової діяльності, розвитку вміння міркувати, вчить послідовно й аргументовано викладати власні думки. Досвід доводить, що широке застосування методу моделювання в початкових класах створює надійну основу для вивчення математики в подальшому