«Моделювання одягу осіннього ассортименту»

Міністерство освіти і науки України
Київський Національний Університет технологій та дизайну
Кафедра конструювання та технології виробів із шкіри
Кафедра технології та конструювання швейних виробів
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
на тему: «Моделювання одягу осіннього ассортименту»
Студентки 3 курсу БІМдск-18 групи
Напряму підготовки: Індустрія моди
Спеціальності :182- Індустрія моди
Уточкіна Г.В.
Керівник: канд. техн. наук, доц.
Кернеш В. П.
Національна шкала ______________
Кількість балів: ____Оцінка: ECTS ____
_____________Зубкова Л.І.
Члени комісії :____________Кернеш В. П.
___________Яценко М.В.
м. Киїів – 2019 рік

Київський національний університет технології та дизайну
Кафедра
Конструювання та технологій виробів зі шкіри
Дисципліна Проектування складових елементів одягу
Спеціальність
182- Індустрія моди
Курс _ 3
ГрупаБІМдск-18
Семестр
2
ЗАВДАННЯ
на курсовий проект студента
Уточкіна Галина Василівна
(Прізвище, ім’я, по батькові)
1.
Тема роботи
«Моделювання одягу осіннього асортименту»
2.
Строк здачі студентом закінчення роботи
________
3. Вихідні дані до роботи
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
(перелік питань, які підлягають розробці)
Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
5. Дата видачі завдання

5
ВСТУП
Серед утилітарних речей, що складають матеріальне середовище життєдіяльності людини, костюм представляється найбільш складною й тонко організованою структурою.
Він винятково багатофункціональний, завдяки чому знаходиться в тісному взаємозв’язку зі всіма предметними і непредметними елементами середовища життя людини і з самою людиною – його власником, і з суспільством – як продукт його культурних, соціальних економічних можливостей.
Костюм динамічний, підвладний частим змінам форм, одною із причин яких являється мода.
Розвиваючись за певними законами, мода швидко і точно реагує на усі події в житті суспільства.
Людина не може жити поза модою. Навіть відхиляючи і заперечуючи її, вона тим самим висловлює своє відношення до неї і до визначних проявів життя.
Мода може виступати в якості захисного механізму особистості, коли посередництвом нової моди, відхилення від відстояних модних стандартів прагнуть відрізнитися від навколишнього середовища.
Існує також проміжне положення методу «відрізнитися» і
«наслідувати», прихильність до вибору класичних форм і принципів класичної організації костюму, тобто таких форм, які вивірені часом.
В сучасному світі мода і економіка – нерозривні поняття. При знанні законів моди і точному економічному розрахунку мода обов’язково приносить прибуток підприємству.
І там, де вміло використовують її механізм, фірми надзвичайно збагачуються. Достатньо згадати такі імена, як Крістіан Діор, П’ер
Карден, це не тільки відомі талановиті французькі художники- модельєри, але перш за все бізнесмени.

6
Слід зазначити, що в даний час все більш зростають вимоги до якості одягу, критерієм якого є художнє оформлення (дизайн). Одяг повинен бути як красивим за формою, так і якісним по виконанню.
Все це диктується законами ринку і твердою конкуренцією.
Ринок вимагає глибоких знань і творчого підходу до справи.
Умови ринку разом з жорсткою конкурентністю вимагають від виробника одягу постійного пошуку резервів економії, зниження собівартості одягу.
Одним із факторів, які визначають конкурентноздатність тієї чи
іншої продукції промислових підприємств є її економічність.
Економічність відображає економічну ефективність витрат на розробку, проектування і технологічну підготовку, промислове виробництво одягу, а також споживчі витрати на його експлуатацію.
Вимоги економічності виробництва виробу обумовлюють пошук способів оптимізації розробки, проектування, технологічної підготовки моделі до виробництва.
Оптимально короткі терміни розробки і проектування можливі за допомогою комп’ютеризації цих процесів.
Вже на цій стадії виробництва одягу модельєри, конструктори і технологи, розробляючи проектну модель, ураховують технологію
її виготовлення, проробляють можливості економічної витрати тканини при розкрої, тобто намічають можливий розклад лекал залежно від ширини тканинового полотна; визначають конфігурацію деталей, сполучення їх у вузли, що дозволяють спростити виготовлення одягу.
Отже, при проектуванні нової моделі враховуються всі особливості виробничого процесу, максимальна механізація й автоматизація праці, раціональний поділ технологічного процесу на окремі операції.
Тому слід зауважити, що перед індивідуальним виробництвом постає завдання задовольнити всі вимоги та побажання замовника,

7 а головним чином запропонувати те, що він не може придбати в масовому виробництві, тобто оригінальність, висока якість.
Характеристика вихідних даних для розробки нової
моделі одягу/взуття
1.1 Визначення групи споживачів та об’єкту
проектування
Одяг у нашому житті відіграє дуже велику роль. Сучасний спосіб життя вимагає завжди виглядати елегантно та стильно, адже одяг здатний розповісти про свого власника дуже багато.
Неповторний імідж та впевненість в собі допомагають у відносинах. Найкраще для цього підходить класичний жіночий плащ.Він є у гардеробі кожного успішної жінки. Деякі віддають йому перевагу навіть кожного дня, щоб підкреслити свій статус у суспільстві. Чіткість лінії плаща підкреслює жіночність, рішучість та елегантність власниці. Також він є зручним та комфортним у використанні. А доповнивши його відповідним взуттям, головним убором, можна створити в собі елегантну жінку. Пропоную жіночий плащ класичний під впливом сучасної моди, використовуючи сучасні тканини, фурнітуру та оздоблення. Одягнувшись в такий по силам молода жінка, відчує в собі впевненість та комфортність.
Вимоги до споживчих та техніко-економічними властивостями плащових матеріалів пред'являють диференційовано залежно від призначення, статево-віковою приналежності вироби
і сезону його використання. Нормативних показників основних властивостей плащевих матеріалів встановлених в залежності від волокнистого складу, поверхневої щільності і способу виробництва. Естетичні вимоги до покривним плащевих матеріалами в більшості випадків є основними: з художньо- колористичному оформленню матеріали повинні, помірно відповідати напрямку моди, за фактурою і туші - своєму

8 призначенню. Важливими споживчими вимогами до плащових матеріалами
є ергономічні вимоги
(гігейнічность
і комфортність) і надійність в експлуатації (формостійкість, несминаемость, зносостійкість). Не менш значущими є техніко- економічні вимоги, особливо показники технологічності
(конструкторсько-технологічні). У відповідності всім перерахованим вище вимогам, мною обраний лащовий матеріал.
Результати визначення виду одягу для проектування надаються таблиці 1.
Таблиця 1.1- Визначення виду одягу для проектування
Сезон, кліматична зона
Демісезонний, прохолодна
Ситуація використання
Для повсякденного життя, для прогулянок, роботи
Призначення
Повсякденне призначення
Статус споживача
Економічно-соціальний
Види одягу
Побутовий
Вид взуття або аксесуару
Пояс, сапоги
1.2 Визначення споживчих вимог
Мода – це явище довільно важне, воно залежить від цілого ряду факторів життя людей і розповсюджується на багато областей діяльності людини.
Під модою слід розуміти недовгий час деяких смаків в якій-небудь сфері життя і культури.
Вона характеризує обов’язкову зміну стиля, пов’язану з системою регулювання загальної поведінки людей.
Мода – дуже чутливий “інструмент» всіх соціальних перемін, і разом із тим, це явище психологічного клану.
Напрямок сучасної моди дуже різнобарвний, різноманітна кольорова гама, модними є як яскравий набір кольорів, так і

9 мінімально виражені – це білий, чорний, всі світлі відтінки коричневого, нюанси рожевого, пісочного, світло - блакитного.
Розроблена модель призначена для всіх пори року, тому обрані яскраві, але врівноважені кольори.
Кожна епоха пропонує свої тканини, свої манери її використання в костюмі.
На даний момент в моді панує використання найрізноманітніших аксесуарів, які гармонійно поєднуються з одягом, його кольорами, фактурою та силуетними лініями – це може бути поєднання аксесуарів як з головним вбрання та безпосередньо одягом, так і з взуттям тощо.
Насичений кількома кольорами розроблений плащ та саме його модель дає змогу підібрати велику кількість аксесуарів та дозволяє використовувати взуття різного роду.
Це можуть бути як вишукані черевики або чобітки.
Споживчі вимоги до нових моделей, що проектуються в таблиці 1.2.
Таблиця 1. 2 – Споживчі вимоги до нових моделей, що проектуються
Вимоги до швейного виробу
Показники якості
Забезпечуючи властивості
1 2
3 1 Естетичні показники
1.1 Чіткість, виразність та
інформативність товарних
Відповідає
Відповідає
Відповідає
Відповідає
Високий
Високий
1.2 Відповідність виробу або структури матеріалу напрямку моди
1.3 Відповідність виробу фурнітурі та оздобленню
1.4 Відповідність

10 кольорової гами напрямку моди
Середній
Висока
Високий
Високий
1.5 Оригінальність моделі виробу
1.6 Коефіцієнт незминальності
1.7 Рівень технічного виконання виробу
1.8 Рівень оздоблення виробу
2Ергономічні показники
2.1 Коефіцієнт повітропроникності
Проникність
Нормальний
Не має значення
Не має значення
2.2 Коефіцієнт паропроникності
2.3 Коефіцієнт пилопроникності
2.4 Коефіцієнт водопроникності
2.5 Відповідність динамічна
Співрозмірність
Баланс
Комфортність
Матеріалоємність
Низька
Не має значення низька
Не має значення
Висока
1,5 кг
2.6 Відповідність статична
2.7 Зручність при надіванні або користуванні
2.8 Розтяжність
2.9 Залишкова деформація
2.10 Швидко оборотна деформація
2.11 Вага виробу
2.12 Питомий електричний опір
(підкладки)
Електризованість
2.13 Питома електрична провідність
Нормальна
2.14 Гігроскопічність Гігроскопічність

11 2.15 Вологість
Не має значення
Низька
Не має значення
2.16
Водовбиральність
2.17 Вологовіддача
2.18 Коефіцієнт теплопровідності
Теплофізичні
Достатній
Нормальний
2.19 Тепловий опір
2.20 Коефіцієнт теплопередачі
2.21
Драпірувальність
Не має значення
3 Конструкторсько- технологічні показники
3.1 Ступінь відповідності конструкції фігурі
Висока
3.2 Якість дублювання
Високий
Висока
Висока
Висока
Висока
Висока
3.3 Якість обробки кишені
3.4 Якість закріплення низу виробу
3.5 Якість закріплення борту і підборту
3.6 Якість обробки внутр. зрізу підкладки
3.7 Поверхнева
(лінійна) густина матеріалів для виробу
Не має значення
1,5 кг
3.8 Маса виробу
3.9 Коефіцієнт здрапірованості
Не має значення
Не має значення
Не має значення
3.10 Умовна жорсткість
3.11 Коефіцієнт жорсткості

12 3.12 Ступінь обсипальності ниток у тканині
Середня
4 Показники надійності
4.1 Зміна лінійних розмірів після хімчистки
Не має
Не має
Не значна
Не має
Не має
Не має
Нормальна
Номальна
Не має значення
Не має значення
Не має значення
4.2 Зміна лінійних розмірів після прання
4.3 Зміна лінійних розмірів після ВТО
4.4 Ступінь тривкості пофарбовання до дії прання
4.5 Ступінь тривкості пофарбовання до дії поту
4.6 Ступінь тривкості пофарбовання до дії світопогоди
4.7 Ступінь тривкості пофарбовання до дії хімчистки
4.8 Формостійкість
4.9 Число пілей
4.10 Ступінь тривкості пілей
4.11 Розривальне зусилля ...... (шва)
Високе
Не має
Високе
Не має значення
Не має значення
Високий
Не має значення
4.12 Розсувність ниток тканини .... (в швах)
4.13 Роздиральне зусилля
4.14 Число циклів стирання по площині
4.15 Число циклів стирання по згинах
4.16 Коефіцієнт

13 прорубності
.....(голки)
Не має значення
1,5 роки
4.17 Кількість хімчисток до втрати товарного виду
4.18 Кількість прань до втрати товарного виду
4.19 Термін служби виробк із збереженням захисних властивостей
5 Економічні показники
5.1 Вартість догляду за виробом
300 грн
2000 грн
Висока
Середня
Не має значення
Не має значення
5.2 Ціна виробу
5.3 Співвідношення якості виробу до ціни
5.4 Витрати на вивчення ринку, розробку, виготовлення, контроль якості, реалізацію, експлуатацію
5.5 Транспортні витрати
5.6 Витрати на виправлення дефектів
6 Показники призначення
6.1 Вміст натурального волокна в сировинному складі
Середня
Середня
Висока
Висока
Висока
6.2 Відповідність виробу віковій групі людини
6.3 Відповідність

16
1.3 Аналіз модних тенденцій обраного асортименту одягу/
взуття або аксесуарів. Стильова направленість
В даний час все більш зростають вимоги до якості одягу, критерієм якого є художнє оформлення (дизайн). Одяг повинен бути як красивим за формою, так і якісним по виконанню. Все це диктується законами ринку і твердою конкуренцією. Ринок вимагає глибоких знань і творчого підходу до справи.
Якщо говорити про плащ, то воно є невід'ємною частиною жіночого гардероба. Плащ може бути класичним і універсальним, оригінальним і цікавим, придатним для більшості стилів,для різних призначень. жіночий класичний плащ Burberry

19
Також до плаща різні аксесуари вдягнути можна. Аксесуарів, які можна сміливо поєднувати з верхнім одягом, існує не так вже й мало.
Шарф – головний аксесуар любій модній жінки та дівчині.
Достатньо добавить його у свій образ щоб Look став видним, оригінальним і модним. Шарф прикрасить будь-який образ,також пригодиться весною і осінню, щоб вдягнути під плащ.
Кепи – це модний головний убір підходить більшість жінкам. Кепи підходить під любий одяг.
Також слід пам’ятати про взуття. Враховуйте погодні умови, довжину, фасон і матеріал одягу. Чим вище розташовується поділ

20 верхнього одягу, тим вище може бути халява взуття. Плащ нижче коліна найкраще носити з ботильйони або низькими півчобітками на підборах.
У теплу пору року знадобляться кросівки, мокасини, кеди, гладіатори, сабо. У міжсезоння можна надіти ботильйони, монки, топсайдери, челсі. Взимку доречні уггі, чоботи на амортизуючої підошві, Тімберленд.
Таблиця 1.3- Варіанти композиційного, конструктивного і пластичного рішення форми одягу.
Шифр ознаки
Назви ознаки
Модні варіанти ознаки
1 2
3 1
Силуетні форми
Вільний силует, прилеглий

24
2 Розробка творчих ескізів нової моделі одягу/взуття або
аксесуарів
2.1 Визначення творчого джерела для розробки нової моделі
одягу/взуття або аксесуарів.
Особливе значення при задоволенні фізіологічних потреб людини і створенні комфортності одягу має маса виробу та його елементів.
Значна маса одягу викликає додаткові витрати енергії людини, ускладнює її рухову активність.
У такому одязі людина швидко втомлюється, особливо це стосується людей похилого віку.
Плащ забезпечує міцність та надійність в експлуатації, забезпечує вільність рухів та дихання людини, вільне одягання та знімання його.
Продуктивність подібного пошуку певною мірою забезпечена спорідненістю двох видів мистецтва. Плащ зіставляють з архітектурою більше, ніж з будь-яким іншим родом мистецтва, хоча йому притаманні і мальовничі якості, і формотворчих якості скульптури. В одяг ми «входимо», як в архітектурна споруда, вона обмежує наше тіло. Плащ, як і архітектура, характеризується подвійністю змісту. Будь-яке будову може бути розглянуто як утилітарно-конструктивне і художньо-стилістична явище. Як в архітектурі можуть бути практичні споруди, в яких технічна сторона затуляє художню, так і в понятті сукні то, що називається одягом.

25
2.2 Трансформація творчого джерела в геометричну або
об’ємно просторову форму одягу/взуття або аксесуарів
У формоутворенні одним із найважливіших рівнів є структурний рівень,саме завдяки йому ми можемо визначати приналежність плаща до певного стилю модному напрямку .
На структурному рівні досліджується силует та геометричні фігури, які лежать в основі композиції, вид композиції, масштабність композиції відносно простору в якому вона знаходиться, пропорції частин композиції, ритміка елементів з яких складається композиція.
Також структура являю собою внутрішню тіло будову будь-якого об'єкту.

29
Попри принципові закономірності, за якими будуються колекції, в кожної з них є свої особливості, які властиві тільки їй і залежать від
її типу та призначення. В авторській колекції головна мета, яку ставить перед собою дизайнер - це показати свої потенційні можливості, свою творчу концепцію.
Спочатку формується концепція перспективної моди, а саме колекція тканин та інших матеріалів для виготовлення одягу. Нові тенденції в структурі матеріалів і модній кольоровій гамі демонструються за півтора року до сезону.
Створення перспективних колекцій. Колекції високої моди демонструють за півроку до сезону: весняно-літні - в січні, осінньо- зимові - в кінці липня - на початку серпня; колекції «prкt-a-porte» - за вісім місяців до сезону: весняно-літні - у вересні - на початку жовтня, осінньо-зимові в лютому.

30
2.4.Виконання композиційно-конструктивного аналізу
нових моделей одягу та визначення однієї моделі для
подальшої конструктивної розробки
Аналіз композиційно-конструктивного рішення моделей пальтового виробу надано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1- Аналіз композиційно-конструктивного рішення моделей осіннього виробу
Конструктивний параметр
Характеристика конструктивного параметру
Описова
Кількісна, см
Графічна
1 2
3 4
Характеристика форми
Характеристика об’єму
Мала об’ємна форма
Пг =8
Пт =13
Пс= 7
Характеристика поверхні форми
Поверхня пряма.
КДЕ: застібка потаємна центральна на
ґудзики і петлі.
Характеристика силуетних ліній
Характеристика пройми
Вільна
Шпр= 12
Характеристика лінії талії
Прилегла, за рахунок пояса
Дт = 13

33
Рисунок 1. Плащ жіночий – вид ззаду
Опис художньо-технічного оформлення моделі плаща жіночого
Плащ жіночий демісезонний повсякденного призначення з плащової тканини для жінок молодшої вікової групи 164,90 96,
ІІ повнотної групи.
Плащ малої об’ємної форми прямого силуету довжиною до коліна з рукавом напівреглан, застібка потаємна центральна на
ґудзики і петлі.
Пілочка має нагрудну виточку, яка виходить з бічного шва та бокову прорізну кишеню з листочкою.
На спинці зустрічна складка.
Рукав двошовний довгий, оздоблений патами, які застібаються на прорізну петлю і ґудзик.

35
3.2 Формування вихідних даних для отримання нової
конструкції, обрання методу формоутворення нової моделі
одягу та визначення конструктивних прибавок
Оскільки виріб призначений для експлуатації його в літній період, то він повинен витримувати певні навантаження, умови, які характерні для спекотних місяців. Сарафан має бути стійким до прямих сонячних променів.
Для отримання більш повної інформації про об'єкт проектування одягу необхідно добре знати анатомічну будову рухового апарату і особливості зовнішньої форми тіла людини, закономірності варіацій розмірів тіла серед населення і принципи побудови розмірних стандартів тіла.
Точне знімання мірок при цьому методі дозволяє закрійнику визначити будову фігури, виявити її особливості, установити ступінь відхилення від умовно-пропорційної фігури.
Вихідні дані для отримання нової конструкції одягу надано в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1-Вихідні дані для розробки нової моделі
Назва ознаки
Характеристика ознаки
Вид виробу
Плащ
Матеріал верху
Плащова тканина
Індивідуальний розміро- зріст
164-90-96
Повнотна група
Друга повнота група
Форма виробу
Мала об’ємна, прямий силует
Ознаки покрою виробу Плащ прямого силуету з

36
(членування основних деталей) напівреглана
Характеристику додатків надано в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2-Величини конструктивних додатків.
№
Найменування конструктивної прибавки
Позначення Величина ,см
1 2
3 4
1 Додаток до лінії грудей
Пг
6 2 Додаток ширина плечового окату
Пшп
1,4 3 Додаток ширина спинки
Пшс
0,5 4 Додаток обхват плеча
Поп
6
3.3.Вибір типової базової конструкції виробу, розробка схем
моделювання нової моделі одягу
Модельні особливості проектують на кресленні базової, конструкції з використанням різних способів і прийомів технічного моделювання: переміщення нагрудної виточки, зміна форми вирізу горловини, пройми, коміра, рукава, нанесення модельних ліній, що створюють силует, лінію низу виробу, створення рельєфних ліній тощо.
При виконанні робіт цього етапу використовують дані, отримані при вивченні й аналізі ескізу моделі. У процесі моделювання уточнюється композиційне рішення основних елементів конструкції (силует, пропорції), визначається форма модельних і оздоблювальних деталей.

37
На цьому етапі розробляється технологія виготовлення виробу. При цьому можуть бути використані типові операції повузлової обробки: обробка виточок, рукава, коміра, бічних і плечових швів, застібки тощо. Також у цій частині проекту дають коротку характеристику технологічної обробки окремих вузлів виробу, що мають відмінності повузлової обробки виробу.
Таблиця 3.4 – Послідовність побудови креслення деталей базової конструкції
Номер систем и
Найменуванн я конструктив ної ділянки або точки
Умовне познач е-ння на кресле ні
Розрахункова формула
Розрахунок
Значенн я, см
1 2
3 4
5 6
1
Положення лінії талії
АТ
Дтп1
Дтп1=43,0 43,0 2
Положення лінії груді
АГ
АГ=Вг1
АГ=25,0 25,0 3
Положення лінії стегон
ТБ
ТБ=18-20,0 18,0 4
Положення лінії низу
АН
АН=90
Довжина по моделі
90 5
Положення центру грудей
ГГ2
ГГ2=Шг1+Пшг1
ГГ2=20,0+0,5=2 0,5 20,5 6
Глибина горловини
ТС
ТС=Гг
35,0 7
Ширина пройми
Г2Г3
Г2Г3=Шрук-
1/10*Сг3
Шрук=27,0+6/2

38
Шрук=Оп+Поп/2
Г2Г3=16,5-
1/10*45,0
Г2Г3=16,5-
4,5=12,0
=
16,5 16,5 12,0 8
Ширина спинки
Г3Г10
Г3Г10=Шс+Пшс Г3Г10=16,5+0,8
=
18,3 18,3 9
Положення вершини середньої лінії спинки
А10Т1 0
А10Т10=Дст1
Дтс1=40,0 40,0 10
Положення висоти горловини полочки
ТС
ТС=Гг
Гг=35,0 35,0 11
Положення плечової точки
СП
Г1П
СП=Шпп
Г1П=Впкп
Шпп=19,0
Впкп=22,0 19,0 22,0 12
Положення ширини плеча
ПА2
ПА2= Шп
Шп= 12,0 13
Положення нагрудної виточки
А2А3
А2А3=3,0-4,0 4,0

39 14
Визначаємо розчин нагрудної виточки б1б2 б1б2=різниця між
Шг1-Шг
4,0 15
Положення плечової точки
А31П1 А31П1=А3П(пер ша дуга)
Г1П1=Г1П(друга дуга)
8,0 22,0 16
Допоміжна точка
П1П2
П1П2
П1П2=Шпр=12,0
П2Г2=1/10*45,0
=4,5 4,5 17
Вершина бічної лінії
Г2Г4
Г2Г4=Г3Г2/2=(ви мір по кресленню)
11,0/2=5,5 5,5 18
Положення висоти горловини
Т10Р10 Т10Р10=Дтс
Дтс=37 37,0 19
Допоміжна точка
Т9
Т10Т9=2,5 2,5 20
Положення плечової точки
П8
RТ9П8=Впкс
RР10П8=Шпс
Впкс=41,5
Шпс=20,0 41,5 20,0 21
Положення плечової точки
А9П8
А9П8=Шп
Шп=12,0 12,0

40 22
Допоміжна точка
А8А9
А8А9=3,0-4,0
УВ=А10 У=8-
10,0 б2б3=П8Г3Т3(в имірюємо по кресленню)
4,0 2,0 23
Допоміжна точка
П6П9
П6П9=RШпр
Шпр=12,0 12,0
Отже, в перших трьох розділах було розглянуто характеристику вихідних даних для розробки нової моделі одягу, групи споживачів та об’єкту проектування, споживчі вимоги. Було проведено аналіз модних тенденцій обраного асортименту одягу, розробку творчих ескізів нової моделі одягу.
Розглянуто творче джерело для розробки нової моделі одягу.
Було показано трансформацію творчого джерела в геометричну або об’ємно-просторову форму одягу,розроблено творчі замальовки нових моделей одягу, виконано композиційно-конструктивний аналіз нових моделей одягу та визначено одну модель для подальшої конструктивної розробки.
Розроблено конструктивне рішення нової моделі одягу.
Виконано технічний рисунок та опис зовнішнього виду виробу.
Сформовано вихідні дані для отримання нової конструкції, вибір методу формоутворення нової моделі одягу та визначено конструктивних додатків, обрано типову базову конструкцію виробу та розроблено схему моделювання нової моделі одягу.

41
4. РОЗРОБКА КОНСТРУКТИВНОГО РІШЕННЯ НОВОЇ
МОДЕЛІ ВЗУТТЯ АБО АКСЕСУАРІВ
4.1. Обґрунтування вибору конструкції і фасону взуттєвої
колодки
Однією з основних характеристик взуття є його зручність, яка значною мірою визначається відповідністю форми і розмірів внутрішньої поверхні взуття формі і розмірам стопи. Вона, як відомо, залежить від форми і розмірів колодки, на якій формується взуття.
Тому колодка є основною технологічною оснасткою для формування взуття. Виходячи з форми та розмірів колодки, конструюють виконавчі органи деяких взуттєвих машин. Таким чином, колодка має важливе значення як для створення комфортного взуття, так і для правильного виконання технологічного процесу виготовлення взуття.
Взуттєві колодки випускають згідно з вимогами ГОСТ 3927-88.
Відповідно до цього стандарту колодки поділяються за такими ознаками: технологічною - на основні і допоміжні; за конструкцією - на суцільні, з випиленим клином, зчленовані, розсувні; за ступенем укріплення сліду - з металевою пластиною по всьому сліду; з металевою пластиною в пятково - геленковій частині; з металевою пластиною в пятковій частині; з металевою пластиною в носковій (від перетину 0,9 Д) частині; без металевої пластини; за матеріалами, з яких вони виготовлені - деревяні (з бука, граба, берези), пластмасові, металеві. за статево - віковою ознакою, розмірами і повнотами.

42
Основні (або затягувальні) колодки використовують для формування заготовки з метою надання їй необхідної форми і виготовлення взуття.
Допоміжні колодки, які використовують на деяких операціях виготовлення взуття, отримали свою назву від цих операцій: оздоблювальні і гладильні.
До допоміжних також відносять пуансон пресів для гарячої вулканізації і лиття низу взуття. Для розправлення взуття в період його експлуатації служать розправні колодки.
Особливості технології взуття визначають і основні конструкції колодок.
Для виготовлення відкритого взуття (сандалів, пінеток, домашніх тапочок) використовують суцільні колодки. Недоліком суцільних колодок є те, що вони не змінюють своїх поперечних розмірів і на них не можливо виготовляти закрите взуття.
Колодки з випиляним клином використовують для виготовлення закритого взуття. Клин утримується на тілі колодки двома штифтами- упорами. Один з упорів має пружину, що дає змогу сховати штифт у тілі колодки, коли треба зняти або встановити клин. Головний недолік цієї конструкції полягає в тому, що при зніманні з неї взуття дуже деформується верх і низ. Ця деформація може бути настільки великою, що призводить до пошкодження взуття.
Щоб запобігти пошкодженню взуття використовують зчленовані колодки, пяткова частина яких зєднана з передньою шарніром.
Завдяки цьому при зніманні взуття з колодки спочатку виймають пяткову частину, а потім витягують всю колодку без деформацій

43 взуття. Однак ці колодки мають суттєвий недолік. Шарнірне зєднання ослаблює матеріал колодки (особливо з пластмаси), і вона швидко руйнується, не витримуючи встановлених строків експлуатації.
Для виготовлення взуття внутрішнім способом формування заготовки використовують розсувні колодки. Конструктивно вони можуть бути виконані по-різному: з прямим розрізом і поздовжнім переміщенням передньої і задньої частин колодки; з розрізом по дузі, з поздовжнім переміщенням задньої частини і дугоподібним рухом передньої частини колодки; з розрізом по дузі, з поздовжнім переміщенням передньої частини і дугоподібним рухом пяткової частини колодки.
Особливості способів прикріплення затягувальної кромки до устілки при формуванні заготовки висувають додаткові вимоги укріплення сліду колодки. Коли затягувальна кромка прикріплюється цвяхами
(скобками) до устілки по всьому периметру, то слід колодки повністю покривається пластиною (укріплюється). Металева пластина виконує таку технологічну функцію: вістря цвяха загинається, вдаряючись об пластину, і надійно скріплює затягувальну кромку з устілкою. Якщо затягування заготовки на цвяхи передбачається лише в пятковій або пятково-геленковій частинах, то, відповідно, вони укріплюються металевою пластиною.
Для даної моделі (жіночих ботильйонів) ми використовуємо зчленовані колодки, пяткова частина яких зєднана з передньою шарніром. Завдяки цьому при зніманні взуття з колодки спочатку виймають пяткову частину, а потім витягують всю колодку без деформацій взуття.

44
Допоміжні колодки поділяються на: гладильні, опоряджувальні, пресові, розправні, розтяжні. Гладильні (для розгладження підошов), які порівняно із затяжними мають набагато нижчий підйом.
Площадка в них горизонтальна, рівна і довша, ніж у затяжних; пяткова частина закруглена донизу більше, ніж у затяжних колодок.
Слід укріплений металевою пластиною. Розміри гладильних колодок менші за відповідні розміри затяжних: довжина сліду - на 13-14 мм, ширина пяткової частини - на 8-10 мм, обхват у пучках - на 10 мм.
Опоряджувальні (для виконання процесів обробки, наприклад, за прошивного методу кріплення підошов) колодки коротші за затяжні по сліду на 10 мм, вужчі в пятковій частині на 5 мм, а в інших ділянках - на 1 мм. Пяткова частина знизу закруглена, обхвати повинні бути на З мм менші порівняно з відповідними розмірами затяжних колодок. Пресові (для прикріплення низу взуття методами пресової вулканізації і литтєвим) становлять пуансони пресів для пресової вулканізації і литтєвих машин. Розправні - колодки у вигляді вкладиша для збереження форми взуття. Розтяжні (правила) - колодки для розтягання взуття в поперечному напрямку.
4.2 Засоби художньої виразності; способи гармонізації, що
застосовуються при проектуванні розроблюваної моделі
Гармонія - це злиття різноманітних компонентів в одне ціле.
Гармонія досягається шляхом застосування гармонізуючих засобів композиції.
Кожен дизайнер-художник при створенні своїх моделей, повинен дотримуватись правил гармонії, знати принципи гармонізації. Існує

45 декілька принципів гармонізації, завдяки яким можна досягти гармонії у будь-якому витворі:
- принцип пластичної узгодженості;
- принцип симетрії - асиметрії;
- принцип пропорційності та рівноваги;
- принцип ритмічної та метричної узгодженості;
- принцип контрасту, подібності та нюансу.
Для досягнення бажаного привабливого вигляду розроблюваної моделі, використовувались наступні з вище зазначених принципів гармонізації. Принцип пластичної узгодженості забезпечується стильовою єдністю та єдністю пластики матеріалів. Пластична узгодженість характеризується єдиною пластикою ліній всіх елементів форми. Пластична узгодженість форм костюма та взуття тісно повязана з єдністю пластики лінії та силуету.
Принцип симетрії сприяє досягненню художньої рівноваги композиції. Симетрія і асиметрія доповнюючи одна іншу становиться якісною характеристикою виробу та забезпечує його гармонію та красу.
Асиметрія може виступати як своєрідний принцип композиції. Вона сприяє досягненню динамічності композиції та надає речі більш оригінального вигляду.
Принцип пропорційності та рівноваги. Пропорція - співрозмірність, співвідношення елементів, узгодженість частині цілого. Пропорція є найважливішим засобом гармонізації. У даному випадку розчленованість конструкції була викликана: конструктивними

46 особливостями, утилітарними вимогами та, перш за все, художньою
ідеєю.
За допомогою емоційної виразності ліній та самої форми моделі була досягнута динамічність виробу, як єдиного цілого.
До засобів художньої виразності відносяться лінії, форма, фактура матеріалу.
Лінії бувають контурні (силуетні), конструктивні (обмежують кожну окрему деталь) та декоративні (композиційні).
В даному взутті застосовуються всі види ліній, які своєю плавністю забезпечують більшу мякість та тендітності даного взуття, що сприяє кращому зовнішньому вигляду і покращує його естетичні властивості.
Форма взуття відіграє чи не одну з самих головних ролей в його привабливості. Форма - це обємно - просторова характеристика виробу. Найбільш привабливими виглядають конструкції прямокутної видовженої форми і прилягаючого силуету. Форма взуття складається із форми верху + форма низу.
Найбільш залежною від моди є саме форма носкової частини і форма та висота каблука. Для даної конструкції взуття запропонована саме округла форма носкової частини, яка виглядає витончено і жіночно, а високий каблук стовпчик створює більшу грандіозність конструкції, і одночасно підкреслює тендітність жіночої ніжки, робить саму фігуру жінки ще стрункішою.
Фактура матеріалу також відіграє невідємну роль у художньому оздобленні моделі, оскільки саме завдяки їй можна надати виробу більш обємної форми, чи навпаки візуально звузити його. Гладкі

47 глянцеві поверхні відбиваючи від себе світло візуально звужують виріб, витягують форму, наближаючи її до прямокутника. Шершаві, ворсисті поверхні з нерівномірною структурою додають формі більшої приземленості, візуально розширюють її.
Отже, для більшої гармонізації даного взуття і надання йому витонченої форми я використовую коричневу шкіру з натуральною лицьовою поверхнею.
4.3.Обґрунтування вибору матеріалів; фурнітури
Основними вимогами, що висуваються для жіночого взуття є комфортність і «дизайн». Виходячи з цього, випливає, що при виготовленні даної моделі необхідно враховувати і пружнопластичних характеристики матеріалів. У комплексі властивостей, що визначають якість взуття, важливу роль відіграє і її здатність пріформовиваться до стопи, тому що саме ця характеристика в значній мірі визначає зручність взуття в шкарпетці. Для підвищення споживчого попиту необхідною умовою є відповідність моделі сучасним уявленням про моду. Класичний стиль завжди користується великою популярністю серед покупців, тому дані туфлі цілком відповідають такому критерію оцінки.
При виборі матеріалів для верху і низу даного взуття враховували: статево-вікову групу, призначення, вид та метод кріплення низу взуття, основні показники фізико-механічних властивостей, матеріалу, зовнішній вигляд, і художньо-естетичний показник, відповідність вибору матеріалів вимогам НТД на взуття.

48
Воно повинно бути зручним, легким, мати гарний зовнішній вигляд, гігієнічним та вологостійким. Для цього пропонується використовувати такі матеріали:
- для зовнішніх деталей верху - шкіра хромового методу дублення. В цю групу шкір входять ті шкіри, які найбільш широко застосовуються для виготовлення взуття. Стандарти взуття: встановлена для одних шкіра була нежорстка, повністю продублена і прожированою, рівномірно пофарбована, з неламким і рівним по всій площі покриттям без складок і смуг, помітних слідів рисунка кровоносних судин, з гладкою бахтармою;
- для внутрішніх деталей - підкладкова шкіра повинна бути нежорсткою, добре продубленою та прожированою, стійкою до мокрого та сухого згинання, натурального кольору або рівномірно пофарбованою: повинні володіти високою непроникністю, вологопоглинанням а також бути стійкими до дії поту. Тканини для підкладки взуття повинні мати товщину, достатню для охорони стопи від натирання деталями верху: мале осипання країв, володіти м'якістю та гнучкістю для забезпечення зручності користування взуттям, чинити високий опір до витирання, бути міцним, стійким до дії поту, вологи, тепла, не змінювати своє пофарбування та не фарбувати панчохи, шкарпетки при сухому та вологому терті, не містити речовин, які шкідливо впливають на стопу.
- для деталей між підкладки - матеріали з полімерним точечним покриттям - ці матеріали покращують формостійкість взуття, зменшують тягучість шкіри. Тканини для між підкладки повинні забезпечувати стійкість та збереження форми верху взуття,

49 вирівнювати нерівномірність тягучості деталей верху. Матеріали, які використовуються для боковинок, повинні володіти необхідною жорсткістю для збільшення формостійкості верху при експлуатації взуття, бути міцними, не розтягуватися, не чинити зайвого тиску на стопу;
- для підноска і задника використовуємо термопластичний матеріал.
Цей матеріал має гарні властивості при формуванні і міцність при експлуатації.
4.4.Обгрунтування методів з’єднання деталей взуття або
аксесуарів, обробка видимих країв
Зшивним швом було з’єднано задні краї туфель.
Цей шов утворює рубець, який розгладжують по обидва боки строчки і фіксують липкою стрічкою.
Метод з’єднання верху з підошвою:
Клейовий метод – це метод кріплення, за якого як закріплювач використовують клей, а скріплення здійснюють склеюванням. В основі склеювання - явище, яке називається адгезією, або прилипанням. Застосовують для виготовлення модельного, повсякденного, спеціального, легкого взуття різних видів з верхом зі шкір хромового методу дублення, штучних шкір.
Рисунок – клейовий метод з’єднання

50
Рисунок - Зшивний шов
1-верх взуття
2-підкладка
3-підносок
4-відкладна устілка
5-основна устілка
6-простилка
7-підошва
Перевага клейового методу порівняно з механічним:
- зберігання високої міцності протягом всього періоду експлуатації взуття завдяки здатності до високо-еластичних деформацій;
- зниження маси виробу;
- склеювання поверхні одночасно по всій площі, паралельним способом з’єднання;
- створення передумови для автоматизацїї процесу;
- поява можливості необмежено змінювати зовнішній вигляд виробу з огляду на тенденцїї моди;
- виробництво взуття клейового методу кріплення відрізняється меншою трудомісткістю порівняно з іншими методами.
Недоліками клейового методу кріплення низу є:

51
- збільшення кількості відривань підошов у носковій частині через концентрацію напруг, які виникають по краях з’єднань під дією на них навантаження;
- залежність міцності клейових з’єднань від технологічних режимів склеювання.
4.5 Конструктивна характеристика моделі взуття або
аксесуарів
Рисунок – зображення моделі (човник)
Вид-це конструктивна ознака взуття, яка визначається ступенем покриття ноги деталями верху взуття.
Черевики-взуття, верх закриває тильну поверхню стопи.

52
За конструкцією заготовки верху туфі можуть поділятися на: типу
«човник»; з надщиколотковим ременем.
Форма і висота черевиків, їх носкової частини, наявність платформи та інші конструктивні особливості залежать від їх призначення, а також від напряму моди.
Форма каблука: гостра
Не має платформу
За призначенням: святкові
4.6.Одержання УРК та розгортки сліду колодки
Наклеювати скотч-стрічку починають із п’ятки колодки уздовж геодезичної лінії, тобто уздовж лінії, що з’єднує найбільш виступаючу точку п’ятки й кінець носка. Обклеюють без складок спочатку зовнішню бічну поверхню колодки, потім внутрішню. При наклеюванні смужки скотч-стрічки накладають одну на іншу із припуском 10 мм.
Від першої смужки скотч-стрічки поверхню колодки обклеюють до грані базисної площадки нагору й потім від першої смужки долілиць до грані сліду колодки.
Надлишки скотч-стрічки зрізують по граничних лініях: осьовим лініям гребеня й п’ятки , граням сліду і базисної площадки. На обклеєній колодці визначають точки внутрішнього і зовнішнього пучків. Колодку встановлюють так, щоб площина сліду була вертикальна опорної поверхні, і відзначають середину дотику в

53 найбільш опуклих місцях пучка із зовнішньої й потім із внутрішньої сторін.
Потім оболонку УРК знімають із колодки, починаючи від п’ятки до носка, і роблять надрізи по намічених паралельних лініях, не доходячи 3-5 мм до лінії гребеня й сліду. Отриману оболонку розпластують та наклеюють на папір, починаючи від п’ятки до носка, без складок і зморшок.
Для одержання розгортки внутрішньої бічної поверхні колодки розгортку зовнішньої поверхні колодки, отриману раніше, обводять на тонкому аркуші паперу т.П та т.Вк з’єднують прямою лінією
Рисунок – поверхня колодки
4.7 Проектування основної моделі верху взуття
Деталі верху взуття-це деталі, які розміщуються над поверхнею стопи.

54
Проектування різних конструкцій взуття за копіювально- графічною системою включає такі етапи: вписування умовної розгортки колодки(УРК) в осі координат; розрахунок і нанесення базисних ліній: розрахунок положення контрольних точок і ліній: розробка загального виду конструктивної основи креслень зовнішніх, внутрішніх і проміжних деталей верху.
Щоб вписати УРК в систему координат по осі Оу відкладають т..Вк (висота каблука-80 мм) та товщину деталей низу ( т.ВкВкг=5мм)
УРК встановлюють таким чином, щоб нижній п’ятковий контур
УРК торкався т.Вкг, а нижній контур-т.П. Шаблон УРК обводять пунктирною тонкою лінією. Для урахування товщини матеріалів в п’ятково-геленковій частині УРК опускається до т.Вк.
Найбільш оптимальним способом побудови союзки даної моделі
є точне перенесення рисунку моделі на плоске креслення за допомогою липкої стрічки.

55
Висновок
Слід зазначити, що процесі виконання курсової роботи була розроблена модель жіночого плаща на демісезонний період.
Модель підбиралась з урахуванням напряму моди, призначенню, особливостей фігури, якостей і властивостей тканини.
Модель складна, проте практична.
У відповідності з моделлю, в результаті аналізу ряду методик конструювання, був обраний.
Єдиний метод конструювання одягу, який повністю довів свою точність і ефективність.
Розроблена технологічна послідовність, ретельно підібране обладнання і пристосування дозволяє швидко і якісно виготовити модель.

56
Сучасний асортимент тканини та інших швейних матеріалів дає широку можливість для різноманітного оформлення одягу.
Отже, на ряду із збільшенням об’єму виробництва тканин значно оновився їх асортимент і покращилася якість.
Створені тканини нових структур, красивих відтінків і малюнків дозволяють виготовити гарний сучасний одяг, а в індивідуальному виробництві – відповідно індивідуальний, оригінальний та стильний одяг.
Для того, щоб пошити гарний, зручний одяг, велике значення має кожний етап виготовлення виробу – від ручних стібків до прасування готових моделей.
Ручні стібки , машинні шви і строчки, волого – теплова обробка - основа технології виготовлення одягу, щоб виготовляти швейні вироби гарної якості, не достатньо мати якісну, красиву тканину, необхідно використовувати в виробництві нові методи обробки і нове обладнання.
Тканина з якої виготовлений плащ має досить широке застосування в виробництві, її властивості дозволяють виготовити зручний та гарний одяг, а при пошитті не викликає незручностей.
Розроблена модель може використовуватися як в індивідуальному, так і в масовому виробництві.

57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1. Агошков Л.А., Петрик М.М., Кисленко И.А. Конструирование верхній женской одежды (часть первая): Учеб. пособие. – 2-ое издание. – К.: Аристей, 2006. – 164 с.
2. Амирова Э.К., Сакулина О.В., Сакулин Б.С., Труханова А.Т.
Конструирование одежды: Учебник для студ. учреждений серед. проф. обрзования. - М., Майстерство: Высшая школа. 2001.
3. Бескоровайная Г.П. Конструирование одежды для индивидуального потребления. – М. 1991.
4. Ерзенкова Н.В. Женская одежда в деталях. – Минск. Полымя, 1992.

58 5. Жак Лин. Техника кроя: Пер. с франц. Клепкова А.Д. и
Клепцовой З.И. – 5 е изд. – Ижевск: Удмуртия, 1991. – 96 с.: илл.
6. Зевакова Л.Н., Шашкевич Л.М. Техника раскроя по индивидуальным заказам: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону 2001.
7. Основы конструирования одежды: Учебник/ Коблякова Е.Б.,
Савостицкий А.В., Ивлева Г.С., и др.. – 3-е изд., перепаб. и доп.; Под общ. ред. Е.Б.Кобляковой. – М.; Легкая индустрия, 1980. – 448с., ил.
8. Конструктивное моделирование одежды. Учеб.пособие для вузов/
А.И.Мартынова, Е.Г.Андреева. – М. Московская государственная академия легкой промышлености, 2002. – 216 стр, с ил.
9. Матузова Е.К., Солова Р.И. « Разработка конструкции женских швейных изделий». - М.: Легкая индустрия, 1990г. – 280 с.
10. Саламатова С.М. Основы конструирования одежды: Учеб. пособие для учащихся техникумов легкой пром-сти. – М.: Легкая индустрия, 1981г. – 192 с., ил.
11. А.І. Черемних “Основи художнього конструювання жіночого одягу” М. 1983.
12. ГОСТ 4103 – 82 Розмірні признаки для проектуванн