МКР з Клінічного реабілітаційного менеджменту при захворюваннях органів дихання
Теоретичні питання
1. Визначити ступені рухових можливостей хворих на бронхіальну астму.
У хворих на бронхіальну астму рекомендують визначати ступінь рухових можливостей шляхом застосування методу ергометрії – індивідуальної толерантності до фізичного навантаження (ТФН). Перевага використання ергометричних методів оцінювання рухових можливостей хворих на бронхіальну астму полягає у можливості враховування стану не тільки дихальної, але й серцево-судинної системи. Відповідно до рекомендацій ВООЗ під час обстеження хворих на бронхіальну астму початкове навантаження становить 25–50 Вт із подальшим ступеневим збільшенням на 25–50 Вт. Тривалість кожного ступеня навантаження й інтервалів відпочинку між сходинками – 4–5 хв.
З огляду на дані ергометричного оцінювання ТФН 141 визначають чотири ступені рухових можливостей хворих і, відповідно до них, – чотири рухові режими.
I ступінь рухових можливостей хворих. Задишка під час ходьби в середньому темпі, утруднене дихання. Порушення функції зовнішнього дихання ІV–III ступеня. Емфізема легенів. Перевантаження правих відділів серця. Зниження скорочувальної здатності міокарда. Граничне навантаження під час велоергометричної проби – 50 Вт.
II ступінь рухових можливостей хворих. Задишка під час прискорення ходьби рівною поверхнею. Задишка під час підйому сходами у середньому темпі. Зниження функції зовнішнього дихання II ступеня. Перевантаження правих відділів серця. Дифузні зміни міокарда. Граничне навантаження під час велоергометричної проби у чоловіків – 51–100 Вт, у жінок – 51–85 Вт.
III ступінь рухових можливостей хворих. Задишка під час підйому сходами у прискореному темпі. Задишка під час бігу підтюпцем. Зниження функції зовнішнього дихання I ступеня. Перевантаження правих відділів серця і емфізема виражені слабко. Граничне навантаження під час велоергометричної проби у чоловіків – 101–150 Вт, у жінок – 86–125 Вт.
IV ступінь рухових можливостей хворих. Задишка під час підйому сходами у швидкому темпі, повільного бігу. Граничне навантаження під час велоергометричної проби у чоловіків – 150 Вт і вище, у жінок – 125 Вт і вище.
2. Особливості застосування лікувальної фізичної культури за наявності пневмонії.
Лікувальну фізичну культуру призначають після спаду температури та зворотного розвитку запального процесу в легенях, покращенні загального стану хворого. ЛФК варто розпочинати на 2–3 день після нормалізації температури тіла (чи зниження її до субфебрильних цифр). Підґрунтям ЛФК за наявності пневмонії є дихальна гімнастика. Так, використовують вправи, що сприяють збільшенню дихальної рухливості грудної клітки, розтягненню плевральних спайок, зміцненню дихальних м'язів. Суттєве значення має лікування розташуванням тіла (яке можна застосовувати також під час гострого періоду), що уможливлює зменшення інтенсивності спайкового процесу. Втім, ЛФК протипоказана у разі значної інтоксикації, високої температури, дихальної недостатності, тахікардії (ЧСС понад 110 за хвилину)
Тестові завдання
1. Хвора К.,35 років хворіє бронхіальною астмою інфекційно-алергійного ґенезу. Які спеціальні вправи слід виконати після ліквідації бронхоспазму?
A. статичні дихальні вправи з вимовою свистячих, дзижчачих звуків на подовженому видиху, вправи на розслаблення м”язів грудної клітки.
B. вправи на розслаблення м”язів грудної клітки.
C. не потрібно ніяких вправ; E. вправи прикладного характеру
D. статичні і динамічні дихальні вправи
2. Хворому К., 44 роки, діагностовано правобічну середньодольову бронхопневмонію. Призначено дихальну гімнастику. Яке положення підчас процедури є найбільш оптимальне?
A. у сидячому положенні з невеликим нахилом вперед чи назад
B. у сидячому положенні з невеликим нахилом вперед
C. у сидячому положенні з невеликим нахилом назад
D. у сидячому положенні з великим нахилом вперед чи назад,
E. стоячи, із легко нахиленим тулобом вперед
3. У хворого 39 років, з який з дитинства хворів на бронхіальну астму, з приходом весни почастішали приступи ядухи, після огляду лікар порадив проводити тренування при ходьбі, починати з вироблення навичків зі своїм диханням. Хворий спочатку повинен:
A. виконувати на 1-2 кроки вдих, і на 3-4 кроки – видих поступово збільшуючи кількість кроків на видосі ;
B. при ходьбі глибоко дихати;
C. йти повільно і на 1-2 кроки робити вдих, і на 3-4 кроки видих;
D. стрибати на скакалці і старатись дихати глибоко;
E. немає пральної відповіді.
4. Студент після захворювання на пневмонію приступив до навчання. На який термін він має бути тимчасово звільнений від занять фізичною культурою?
A. 1 тиж. B. 1,5 тиж. C. 2 тиж. D. 2-4 тиж. E. 4-8 тиж.
5. 11. У пацієнта пневмонія, які вправи було б доцільно включити в комплекс ЛФК?
A. Згинання-розгинання китиць, ступнів. B. Присідання. C. Біг.
D. Вправи з широкими рухами, що розширюють грудну клітку. E. Ходьба.
6. Хворий В., звернувся до лікаря після захворювання пневмонією, лікар порадив робити йому дихальні вправи. Яких вимог в першу чергу повинен дотримуватися хворий?
A. Рівномірне, глибоке і повне дихання; B. Часте дихання
C. Дихання з частотою 19 дихальних рухів за 1 хвилину;
D. Всі відповіді неправильні; E. Всі відповіді правильні
7. У пацієнта Н. діагностовано бронхіальну астму. Вкажіть протипоказання до призначення комплексу вправ ЛФК?
A. Висока температура тіла. B. Зростання ШОЕ.
C. Легенева кровотеча. D. Протипоказів немає
E. Астматичний статус;наростання легенево-серцевої недостатності з декомпенсацією цих систем.
8. Хворий 55 років страждає пневмосклерозом. З анамнезу життя – 7 років працював гірником. Лікар призначив масаж грудної клітки і м’язів спини. З якою метою лікар призначив масаж?
A. З лікувальною метою; B. З профілактичною метою
C. З діагностичною метою; D. Правильної відповіді немає
E. Всі відповіді вірні
9. Хворому М., 34 роки, діагностовано лівобічну середньодольову бронхопневмонію. Призначено дихальну гімнастику. Яке положення підчас процедури є найбільш оптимальне?
A. у сидячому положенні з невеликим нахилом вперед чи назад
B. у сидячому положенні з невеликим нахилом вперед
C. у сидячому положенні з невеликим нахилом назад
D. у сидячому положенні з великим нахилом вперед чи назад,
E. стоячи, із легко нахиленим тулобом вперед
10. Хворому К., 44 роки, діагностовано правобічну верхньодольову бронхопневмонію. Призначено дихальну гімнастику. Яке положення підчас процедури є найбільш оптимальне?
A. у сидячому положенні з невеликим нахилом вперед чи назад
B. у сидячому положенні з невеликим нахилом вперед
C. у сидячому положенні з невеликим нахилом назад
D. у сидячому положенні з великим нахилом вперед чи назад,
E. стоячи, із легко нахиленим тулобом вперед
11. Хворий Б. страждає неускладненим хронічним бронхітом. Чи показане йому лікування фізкультурою?
A. Ні, не показане. B. Показане у фазі загострення. C. Лише у фазі ремісії. D. Усі відповіді вірні. E. Немає вірної відповіді
12. У хворої 30-ти років діагностовано крупозну пневмонію. Застосування антибіотиків дало можливість ефективно боротися із цим захворюванням. Інтенсивно проведено лікування гострої пневмонії з широким і раннім застосуванням лікувальної гімнастики попереджує рецидив захворювання. Лікувальна гімнастика при гострих пневмоніях показано в стадії:
A. Розрішення безпосередньо після зменшення t0 тіла.
B. Стадія червоного спечінкування. C. Стадія сірого спечінкування
D. Усі відповіді вірні. E. Жодної відповіді вірної
13. Хворий Д. страждає на виражений інтоксикаційний синдром. Відмічається підвищена температура тіла, дихальна недостатність. Чи є протипоказання до ЛФК у даного хворого?
A. Протипоказано; B. Не протипоказано
C. Протипоказано при пульсі більше 100 на хвилину. E. Вірні відповіді В та Д
D. Непротипоказано при пульсі менше 100 на хвилину
14. Хворий Д. 40-ка років хворіє на бронхіальну астму з дитинства. Йому призначені процедури ЛФК. Які завдання ставить перед собою лікар ЛФК?
A. Зняти бронхоспазм, нормалізувати механіку дихання.
B. Нормалізувати функцію зовнішнього дихання, укріпити вегетативну нервову систему.
C. Підвищити стійкість організму до шкідливого зовнішнього середовища.
D. Правильні усі відповіді. E. Правильно А та С.
15. Хворий Я. страждає на часті приступи бронхіальної астми. Лікар призначив у комплексному лікуванні цієї недуги лікувальну фізкультуру. Які ж є протипоказання?
A. Протипоказів немає; B. Дихальна і серцева недостатність
C. Ниркова недостатність; D. Супутній гепатит
E. Супутній хронічний гастродуоденіт
16. Хворий Б, звернувся у диспансер із скаргами на болі у черевній порожнині, лікар повинен розпочати обстеження з:
A. Вивчення скарг хворого; B. Пальпації; C. Перкусії
D. Аускультації; E. Всі відповіді правильні
17. Хворий Б. часто хворіє простудними захворюваннями. Лікар порадив йому проводити водне загартовування. Яким чином доцільно розпочинати загартовування?
A. Одразу водні процедури холодною водою; B. Одразу водні процедури теплою водою
C. Спочатку обтирання вологим рушником, тоді водні процедури.
D. Сухе обтирання, вологе обтирання, водні процедури холодною водою
E. Сухе обтирання, вологе обтирання, водні процедури водою температури 360 С з поступовим зниженням
18. Хворому з гострою пневмонією призначено дренуючий масаж. Вкажіть правильну послідовність прийомів при проведенні лікувального масажу?
A. Погладжування, розминання, розтирання, вібрація . B. Погладжування, розтирання, розминання, вібрація
C. Погладжування, вібрація, розминання, розтирання
D. Розтирання, погладжування, розтирання, вібрація
E. Вібрація, розминання, погладжування, розтирання
19. При яких захворюваннях переважно використовується звукова гімнастика?
А. При бронхіальній астмі, хронічному обструктивному бронхіті, емфіземі легень.
Б. При пневмонії, плевриті. В. При ревматизмі, дистрофії міокарду.
Г. При хронічному холециститі, жовчно – кам’яній хворобі.
20. Пацієнт М. повинен виконати пробу Мартіне. Яке навантаження повинен зробити обстежуваний:
A. 20 раз віджатись; B. 20 раз присісти
C. затримати дихання на 20 сек.;
D. пострибати 20 раз; E. бігати 20 сек.