Міністерство внутрішніх справ україни одеський державний університет внутрішніх справ кафедра теорії та історії держави І права реалізація права як основна проблема реформування правової системи україни

Ім'я файлу: ТДП курсовая Скуртул Я.А. (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 28.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Урок № 2 - Новаторські жанри в образотворчому мистецтві.pptx

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра теорії та історії держави і права

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА ЯК ОСНОВНА ПРОБЛЕМА РЕФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Курсова робота курсанта 104 взводу

Факультету підготовки

фахівців для підрозділів

кримінальної поліції

Скуртула Ярослава Андрійовича

Науковий керівник: доцент кафедри,

к.і.н., Тарасенко Л.Б.

Національна школа_________

Кількість балів__ ОцінкаECTS__

Члени комісії:____________________

________________________________

________________________________

Одеса-2020

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Поняття та ознаки реалізації права ………………………...5

1.2 форми реалізації права……………………..………………........................

РОЗДІЛ 2. Проблеми реформування на процесі реалізації права……………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку правової системи України……………………………...................................................................

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ …………………..

ВСТУП

Актуальність теми реалізація права як основна проблема реформування правової системи України зумовлена тим що, Основна функція права - регулювати поведінку людей, впорядковувати взаємовідносини між ними. Вирішити це завдання тільки за рахунок правотворчості неможливо. Норми права встановлюють ідеальні моделі, критерії потенційно можливої правомірної поведінки. Для того щоб право перетворилося на реально діючий механізм, необхідно його практичне втілення суб'єктами у повсякденному житті. Якщо приписи правових норм не втілюються в реальних відносинах, то вони втрачають свою роль соціального регулятора.

Проблема реалізації права була і до сьогодні вважається неоднозначною і стала предметом жвавих наукових дискусій. Враховуючи суперечливий характер багатьох теоретичних питань реалізації права, а також їх виняткову складність, правознавці неодноразово зверталися до аналізу юридичної природи та пов'язаних з нею особливостей реалізації права. Проте до сьогодні проблеми реалізації норм права є одним з малодосліджених напрямків у вітчизняній правовій науці, які не знайшли належного теоретичного та практичного вирішення. Все це у сукупності обумовлює актуальність теми дослідження.

Ступінь наукової розборки. Активний дослідницький інтерес до проблеми реалізації правових норм останнім часом став відчутним у юриспруденції. Окремі питання, що відносяться до проблем реалізації права, знайшли своє відображення в роботах Т. О. Дідича [1], Л. І. Заморської [2, 3], Б. В. Малишева [7], В. П. Плавича [10], Т. І. Тарахонич [13, 14]

Об’єктом дослідження є процеси реалізації права, а також пов’язані зі здійсненням юридичних норм соціально-правові явища: правове регулювання, правомірна поведінка, правові відносини, юридичні засоби та ін.

Предметом дослідження є діяльність владних суб’єктів права, спрямована на здійснення юридичних, які передбачають різноманітні форми реалізації.

Метою роботи є теоретико-правове дослідження реалізації норм права, його поняття та змісту, розмежування та співвідношення понять реалізації та застосування права. Визначена мета ставить перед собою виконання наступних завдань:

–уточнити поняття реалізації права;

–з’ясувати форми реалізації права та їх характеристика;

–дати характеристику правозастосування, його відмінності від інших форм реалізації;

–проаналізувати проблеми забезпечення реалізації норм права в Україні.

Методи дослідження. Вибір методів роботи зумовлений специфікою предмета дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод, також були використані методи аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, аналогії, системного підходу.

Структура роботи. Робота складається зі вступу , трьох розділів ,висновків та списку використаних джерел і літератури.

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ РЕАЛІЗАЦІ ПРАВА

Поняття «реалізація права», на думку О.Ф. Скакуна , це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в іх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.

На думку О.Ф.Скакуна , Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення.¹

Реалізація права завжди пов’язана з правомірною поведінкою людей, тобто такою поведінкою, яка відповідає правовим приписам. В одних випадках, це активні позитивні дії (використання права або виконання обов’язків), в інших — це бездіяльність суб’єктів (утримання від здійснення протиправних дій). Правові норми реалізуються в різних формах. Це обумовлено низкою обставин:

а) різноманітністю змісту і характеру суспільних відносин, що регулюються правом;

б) відмінністю засобів впливу права на поведінку людей; в) специфікою змісту норм права;

г) статусом того чи іншого суб’єкта в загальній системі правового регулювання, його відношенням до юридичних приписів;

д) формою зовнішнього прояву правомірної поведінки. В літературі класифікація форм реалізації норм права проводиться за різними критеріями. За кількісним складом розрізняють індивідуальну і колективну форми реалізації. ²

Сучасне українське суспільство ,яке знаходиться у перехідному стані ,належить до соціальних систем посттоталітарного типу .Для таких систем перехідний період - «це просторово-часовий інтервал екстремально-хаотичного розвитку соціуму , у ході якого один тип організації трансформується в інший за допомогою. Комплексу деструктивно-конструктивних конфліктів»

Проблема реалізації права завжди була в центрі уваги юридичної науки ,але це, на жаль, не привело до її остаточного дозволу . Навпаки ,проникнення в данний процес ,всебічний його аналіз ставили перед ученими усе більше важкі завданя .³

У період створення й перших кроків на ниві державного будівництва незалежної молодої держави , яким є Україна , однієї із центральних проблем , з якої зштовхнулася українське суспільство , став розвиток демократії в сполученні з дотриманняя законності й дисципліни У правовому суспільстві народ . з одного боку , і держава – з іншої ,приймають на себе зобов'язання додержуватися права.

Соціальне призначення права полягає в тому ,щоб регулювати поводження людей. Однак встановлені державою правові норми не можуть виконати регулюючі ролі без складного механізму їхньої реалізації. Без виконання правових приписань у житті норми права мертві, інакше кажучи,вони втрачають своє соціальне значення. «Права- ні – зауважує Л.С. Явич,- якщо його положення не знаходять своєї реалізації в діяльності людей і їхніх організацій, у суспільних відносинах. Не можна зрозуміти право, якщо відволікатись від механізму його реалізації в житті суспільства»⁴

Під реалізацією права розуміють перетворення, втілення приписань юридичних норм у житті шляхом правомірного поводження суб'єктів суспільних відносин (державних організацій , посадових осіб, суспільних органів і громадян)

Реалізація права завжди зв’язана тільки з винятково правомірним поводженням людей, тобто таким поводженням, що відповідає правовим приписанням. В одному випадку це активні позитивні дії(використання права або обов’язку); в іншому – це бездіяльність суб’єктів(утримання від здійснення протиправних дій). Отже, правомірне поводження суб’ктів суспільних відносин реалізує норму права, неправомірно-порушує. Саме через реалізацію норм права досягається результат, утримування якого було закладено законодавцем при розробці норми права. Тому своєчасна й точна реалізація правових норм – це найважливіша передумова дотримання й посилання правопорядку.

Виконання норм права відбувається, коли суб’єкти виконують покладені на них юридичні обов’язки. У даній формі реалізуються зобов’язуючі норми права. Але якщо норма права містить зобов’язання, те простої помірності суб’єкта від здійснення певних дій уже недостатьньо. Більше того , у деяких випадках таке утримання від дій може кваліфікуватися як протиправне поводження суб’єктів: вони роблять дії відповідним юридичним нормам, тобто виконують покладені на них

Як зазначає в своїх роботах Дідич Т.О., на реалізацію права впливає на сам перед правотворча діяльність , тому що правотворча діяльність –явище складне та багатогранне , що забезпечує формування норм національного і міжнародного права, їх оновлення та вдосконалення. Водночас правотворча діяльність є різновидом юридичної практичної діяльності, результатом здійснення якої є прийняття юридичних документів нормативно-правового характеру

1 Теорія держави і права - Підручник (Скакун О.Ф.) 1999 р С-387

2 М. С. Кельман, О. Г. Мурашин Загальна теорія держави та права 2005 р С-409

3 Кельман М. С. Загальна теорія держави і права / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. — Львів: Новий світ, 2003. С-121

4 Бакуменко В.Д.,Безносенко Д.О., Варвар І.М., Князев В.М.

© Усі права захищені
написати до нас