Ім'я файлу: Ministerstvo_osviti_ta_nauki.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 19.05.2020

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Ніжинський державний університет

імені Миколи Гоголя

Кафедра психології

Самостійне опрацювання з педагогічної психології

студентки Ⅱ курсу

Навчально-наукового інституту

точних наук та економіки

спеціальності “Середня освіта. Математикаˮ

Кисляк Надії Тарасівни

Викладач із психології :

доцент Нещерет О.І.

Ніжин – 2018

1.Професія вчителя дозволяє продовжити себе, свої ідеї, ідеали, захоплення в своїх учнях. Через учнів вчитель продовжує свої життєві цінності: доброзичливість, розсудливість, вміння коротко і чітко висловлювати свої думки, зацікавити інших своїм предметом, демонструвати велич знань і умінь. Хороший вчитель викликає до себе любов і повагу учнів, бо його учні розуміють наскільки цікавим є спілкування з ним. Хороший вчитель привчає учнів до нестандартного мислення, уміє направити їхню увагу на цікаві особливості явищ, речей, слів. Хороший вчитель перекидає містки від свого предмету до інших областей науки й практичної діяльності і показує: як ще багато потрібно зробити, вивчити, винайти для того, щоб полегшити працю й життя людей, зробити людей кращими, розкрити їхні здібності, розвинути їхні таланти. Які ж якості потрібно розвивати майбутньому вчителю математики, щоб доставляти радість своїм учням, щоб вони з нетерпінням чекали свого вчителя, й самому мати задоволення від спілкування з учнями? Таких якостей багато, їх важко перелічити, та все ж ми виділяємо деякі найважливіші з них.

  • Любити і знати свій предмет і вірити в його виняткову цінність.

  • Вміти з захопленням викладати свій предмет.

  • Бачити зв’язки свого предмету з сучасною практикою і вміти ув’язувати матеріал, який викладається з задачами практики.

  • Систематично слідкувати за розвитком науки.

  • Знати історію своєї науки і вміти короткими зауваженнями історичного характеру підтримувати інтерес учнів до предмету.

  • Навчитися постійно аналізувати свій педагогічний досвід і досвід других вчителів і, зокрема, навчитись аналізувати свої особисті вдачі й промахи.

  • Не придушувати ініціативи учнів, а розвивати і направляти її, підкреслюючи ту думку, що ініціатива – двигун прогресу.

  • Доброзичливо відноситись до учнів і вміти налагоджувати контакт з ними.

  • Вимагати від учнів знань, а не заучування без розуміння.

  • Справлятись з задачами, що пропонуються на зовнішньому незалежному оцінюванні, і вміти доступно пояснювати їх учням.

  • Достатньо добре знати математичний аналіз, аналітичну й диференціальну геометрію, диференціальні рівняння, алгебру й теорію ймовірностей і математичну статистику. Знати основи функціонального аналізу і теорії функцій комплексної змінної. Бути знайомим з популярною математичною літературою і математичною періодикою.

  • Вільно володіти комп’ютером і комп’ютерними технологіями.

2.Мені подобається математика. Щодо знань в цьому предметі, то я ще маю розвиватись. Але я точно знаю, що маю математичний склад мислення. Маю інтерес щодо викладання цього предмету, постійно намагаюсь пояснити молодшому брату нові теми, те що він міг не зрозуміти на уроці. Хотілося б якості вчителя донести майже всім учням, що математика це не складно, а навіть цікаво. Навички з цього предмету потрібні майже в кожній професії, і на мій погляд він буде завжди актуальним.

3. 1) Починаючи роботу з учнем (класом), вчителю необхідно виявити стан навченості й освіченості учнів, поставити на цій основі навчальні та розвиваючі завдання і потім, після завершення певного етапу роботи (наприклад, в кінці навчального року), знову оцінити стан навченості й освіченості учнів і зміни в них.

Розкриємо докладніше зміст названих вище компонентів навченості.

1. Знання (образи предметів, явищ матеріального світу, дій людини з цими предметами) - це перший підсумок навчання. У школі цьому компоненту навченості надають центральне значення, для психологів же часом характерний недооблік їх ролі.

2. Але знання не існують в голові дитини поза тієї діяльності, яка привела до їх засвоєнню. Тому при аналізі навченості треба обов'язково знати стан тих видів активної діяльності (навчальної, розумової, і ін.) Учня, які забезпечили їх засвоєння. Цьому пласту, компоненту навченості психологи надають великого значення, в школі ж його роль оцінюють недостатньо.

Вчителю, що вивчає стан знань в учня, мало вказати в загальному вигляді на їх недостатність, а важливо визначити, чого саме в знаннях даного учня не вистачає. Для цього бажано врахувати описані в психології і дидактику параметри знань. До них відносяться:

1) види знань (знання фактів, понять і термінів, знання законів і теорій, знання про способи діяльності і методах пізнання та ін.);

2) етапи засвоєння знань (заучування, запам'ятовування, розуміння, застосування в знайомих і нових умовах, оцінювання);

3) рівні засвоєння знань (репродуктивний, що складається у відтворенні зразків, і продуктивний пошук нових способів вирішення);

4) якості знань і їх групи: а) науковість, системність, систематичність, узагальненість, усвідомленість; б) гнучкість, мобільність, оперативність; в) дієвість, спрямованість на практичне використання; г) повнота, обсяг, міцність. Вивчаючи знання школяра, можна виявити, наприклад, що учень володіє тільки фактами, переважає рівень буквального запам'ятовування, а не розуміння і застосування, що хоча знання повні і міцні, але негнучкі і т. д.

Навчальні дії, як і знання, можуть бути реалізовані на різних рівнях (репродуктивний - як виконання типових дій за інструкцією або за зразком, і продуктивний - як самостійний вибір або виявлення учнем нового способу розв'язання або нового знання). Навчальні дії також можуть володіти різними якостями: матеріальні дії з предметами, матеріалізовані дії з заступниками предметів, розумові дії.

Важливою характеристикою навчальної діяльності школяра, яку також треба враховувати при аналізі його навченості, є результат цієї діяльності. Об'єктивний результат виражається в правильності рішення задачі, зокрема «кроків» до результату, витраті часу, вирішенні завдань різного рівня складності. Суб'єктивний результат - в значущості результату роботи для даного учня, суб'єктивної задоволеності результатом, його психологічної ціною (витраті його зусиль, співвідношенні можливостей дитини та її реальних успіхів, зіставленні здібностей дитини в цілому і зусиль при виконанні даного завдання і т.д.).

Характеризуючи в цілому навчальну діяльність учня, можна виявити, наприклад, що у даного учня засвоєння навчального завдання знаходиться на етапі розуміння готової завдання вчителя, що навчальні дії виконуються на рівні окремих операцій, самоконтроль має найпростіші форми - по результату, суб'єктивна задоволеність роботою дуже низька і т. д.

2)Переважаючий тип власної професійної спрямованості як особистості вчителя.

Моя структура особистості типу «Комунікатор». Його переваги це находити близькість з учнями.



3) Методика діагностики комутативної установки В.В. Бойко

Негативна комутативна установка

Показники

Максимум балів

Мною отримані бали

Процент від максимуму балів

Завуальованість жорстокості

Відкрита жорстокість

Обґрунтований негативізм

Бурчання

Негативний досвід спілкування

20

45

5

10

20

17

15

5

4

16

85%

33,3%

100%

40%

80%

Всього:

100

57

67,66%

скачати

© Усі права захищені
написати до нас