1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Ім'я файлу: gipsokartonnikh-konstruktsiy.doc
Розширення: doc
Розмір: 1049кб.
Дата: 14.09.2020
Пов'язані файли:
dodatok2.doc



Міністерство освіти і науки України

Міністерство соціальної політики України

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

від « 27 » грудня 2017 р. № 1691

Стандарт професійної

(професійно-технічної) освіти


СП(ПТ)О 7129. F. 43.39-2017

(позначення стандарту)
Професія: Монтажник гіпсокартонних конструкцій

Код: 7129

Професійні кваліфікації:

монтажник гіпсокартонних конструкцій 3-го розряду;

монтажник гіпсокартонних конструкцій 4-го розряду;

монтажник гіпсокартонних конструкцій 5-го розряду;

монтажник гіпсокартонних конструкцій 6-го розряду

Видання офіційне

Київ - 2017

Інформація про робочу групу

Розробники

Слюсарєва О. В. – директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Закарпатській області.

Багмут О. М. – завідувач сектору наукового та навчально-методичного забезпечення модернізації змісту професійної освіти ІМЗО МОН України.

Шнюкова І. В. – науковий співробітник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти ІМЗО МОН України.

Бобик І. В. – викладач спеціальних дисциплін Хустського професійного ліцею.

Винниченко Д. І. – викладач спеціальних дисциплін Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва.

Волощук М. О. – заступник директора з навчально-виробничої роботи Хустського професійного ліцею.

Гула А. В. – викладач спеціальних дисциплін Вищого професійного училища № 25 м. Києва.

Дорош О. В. – директор товариства з обмеженою відповідальністю «Північноукраїнський будівельний альянс».

Левко В. С. – головний спеціаліст приватного підприємства «ТЕХНО-ТЕРМ-ХУСТ».

Мосницький В. Т. – майстер виробничого навчання Вищого професійного училища № 25 м. Києва.

Натеса М. Г. – заступник директора з навчально-виробничої роботи Вищого професійного училища № 25 м. Києва.

Нечипоренко Л. П. – майстер виробничого навчання Хустського професійного ліцею.

Потапова К. В. – методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Закарпатській області.

Роман І. М. – директор Хустського професійного ліцею.

Рошко М. І. – методист Хустського професійного ліцею.
Наукові консультанти

Голик Й. М. – завідувач кафедри міського будівництва і господарства інженерно-технічного факультету ДВЗ «Ужгородський національний університет», канд. техн. наук, доцент, член Спілки урбаністів.

Паржницький В. В. – заступник начальника відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти ІМЗО МОН України, канд. пед. наук.
Рецензенти

Голик Й. М. – завідувач кафедри міського будівництва і господарства інженерно-технічного факультету ДВЗ «Ужгородський національний університет», канд. техн. наук, доцент, член Спілки урбаністів.

Хмара Р. М. – директор приватного підприємства «ТЕХНО-ТЕРМ-ХУСТ»
Літературний редактор

Демчишин Г. С. – методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Закарпатській області.
Технічний редактор

Потапова К. В. – методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Закарпатській області.
Керівники робочої групи

Кучинський М. С. – директор департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України.

Сопкова Г. І. – директор департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації.

Мірошниченко К. Б. заступник директора – начальник відділу змісту та організації навчального процесу департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України.
Загальні положення

Стандарт професійної (професійно-технічної) освіти (далі – СП(ПТ)О) з професії 7129 Монтажник гіпсокартонних конструкцій розроблено відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про професійний розвиток працівників», «Про зайнятість населення», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1077 «Про затвердження Плану заходів із впровадження Національної рамки кваліфікацій на 2016-2020 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275-р «Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року», кваліфікаційної характеристики професії, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336, та інших нормативно-правових документів і є обов’язковим для виконання всіма закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, що здійснюють (або забезпечують) підготовку (підвищення професійної кваліфікації, перепідготовку) кваліфікованих робітників.

Стандарт професійної (професійно-технічної) освіти містить:

титульну сторінку;

інформацію про робочу групу з розроблення СП(ПТ)О;

загальні вимоги щодо реалізації СП(ПТ)О;

загальнопрофесійний навчальний блок;

перелік навчальних модулів та професійних компетентностей;

перелік ключових компетентностей;

умовні позначення, що використовуються у СП(ПТ)О;

сферу професійної діяльності випускника;

специфічні вимоги до робітника з даної професії;

вимоги до кожної професійної кваліфікації.

Загальні вимоги щодо реалізації СП(ПТ)О

Підготовка кваліфікованих робітників за професією Монтажник гіпсокартонних конструкцій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення професійної кваліфікації. Підготовка за кожною професійною кваліфікацією ґрунтується на компетентнісному підході та структурується за модульним принципом. Навчальний модуль – логічно завершена складова СП(ПТ)О, що формується на основі кваліфікаційної характеристики (далі – КХ) та/або, за наявності, професійного стандарту (далі – ПС), потреб роботодавців галузі, сучасних технологій, новітніх матеріалів.

Структура навчального модуля включає перелік компетентностей та їх зміст. Засвоєння навчального модуля може підтверджуватися відповідним документом (сертифікат/посвідчення/свідоцтво), що видається закладом освіти.

СП(ПТ)О визначає три групи компетентностей: загальнопрофесійні, ключові та професійні. Компетентність/компетентності – здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, уміння, морально-етичні цінності та інші особистісні якості.

Загальнопрофесійні компетентності – знання та уміння, що є загальними (спільними) для професії. Якщо навчання здійснюється безперервно на декілька професійних кваліфікацій, то загальнопрофесійні компетентності набуваються один раз – перед оволодінням навчальним матеріалом початкової професійної кваліфікації.

Ключові компетентності – загальні здібності й уміння (психологічні, когнітивні, соціально-особистісні, інформаційні, комунікативні), що дають змогу особі розуміти ситуацію, досягати успіху в особистісному і професійному житті, набувати соціальної самостійності та забезпечують ефективну професійну й міжособистісну взаємодію (набуваються впродовж всього терміну навчання поза робочим навчальним планом).

Професійні компетентності – знання та уміння особи, які дають їй змогу виконувати трудові функції, швидко адаптуватися до змін у професійній діяльності та є складовими відповідної професійної кваліфікації.

У закладах професійної (професійно-технічної) освіти тривалість первинної професійної підготовки встановлюється відповідно до професійної кваліфікації, яку набуває учень (слухач), що визначається робочим навчальним планом.

При організації підвищення професійної кваліфікації, перепідготовки або професійної підготовки на виробництві строк професійного навчання визначається за результатами вхідного контролю. Вхідний контроль знань, умінь та навичок здійснюється відповідно до законодавства.

Навчальний час учня (слухача) визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Обліковими одиницями навчального часу є:

академічна година тривалістю 45 хвилин;

урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;

навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;

навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин.

Навчальний (робочий) час учня (слухача) в період проходження виробничої практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації відповідно до законодавства.

Професійно-практична підготовка здійснюється в навчальних майстернях, лабораторіях, на навчальних полігонах, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств.

Вимоги до кожної професійної кваліфікації включають:

кваліфікаційну характеристику;

вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня, професійної кваліфікації осіб;

типову навчальну програму;

типовий навчальний план;

перелік основних засобів навчання.

Типова програма підготовки кваліфікованих робітників для кожної професійної кваліфікації визначає перелік навчальних модулів, перелік та зміст професійних компетентностей.

Типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників для кожної професійної кваліфікації включає розподіл навчального навантаження між загальнопрофесійною, професійно-теоретичною та професійно-практичною підготовкою; консультації; кваліфікаційну атестацію. У типовому навчальному плані визначено загальну кількість годин для оволодіння професійною кваліфікацією та розподіл годин між навчальними модулями.

Робочі навчальні плани та програми для підготовки кваліфікованих робітників розробляються закладами професійної (професійно-технічної) освіти за погодженням із роботодавцями та органами управління освітою на основі типових навчальних планів та типових навчальних програм.

Робочі навчальні плани підготовки кваліфікованих робітників визначають графік навчального процесу, навчальні предмети, їх погодинний розподіл та співвідношення між загальнопрофесійною, професійно-теоретичною та професійно-практичною підготовкою.

Робочі навчальні програми для підготовки кваліфікованих робітників визначають зміст навчальних предметів відповідно до компетентностей та тематичний погодинний розподіл відповідно до робочих навчальних планів.

Перелік основних засобів навчання за кожною професійною кваліфікацією розроблено відповідно до потреб роботодавців, сучасних технологій та матеріалів.

За результатами здобуття кожної професійної кваліфікації проводиться державна або проміжна (поетапна) кваліфікаційна атестація, що передбачає оцінювання набутих компетентностей та визначається параметрами: «знає – не знає»; «уміє – не вміє». Поточне оцінювання проводиться відповідно до чинної нормативно-правової бази.

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти, органи управління освітою, засновники організовують та здійснюють поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь та навичок учнів (слухачів), їх кваліфікаційну атестацію. Представники роботодавців, їх організацій та об’єднань долучаються до тематичного, вихідного контролю знань, умінь та навичок учнів (слухачів) та безпосередньо беруть участь у кваліфікаційній атестації.

Після завершення навчання кожен учень (слухач) повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими у галузі.

Навчання з охорони праці проводиться відповідно до вимог чинного законодавства Про охорону праці. При складанні робочих навчальних планів та програм необхідно врахувати, що для початкового навчання (професійної підготовки) на теоретичну частину предмета «охорона праці», що входить до загальнопрофесійного блоку, потрібно виділити не менше 30 годин навчального часу, а при підвищенні професійної кваліфікації та перепідготовці – не менше 15 годин навчального часу (п.2.3. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (із змінами).

Вивчення специфічних професійних питань з охорони праці необхідно здійснювати в курсах спеціальних та загальнотехнічних дисциплін – з метою поєднання технологічної підготовки з підготовкою з охорони праці, а робочі навчальні програми цих навчальних предметів повинні включати відповідні питання безпеки праці.

До самостійного виконання робіт учні (слухачі) допускаються лише після навчання й перевірки знань із охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підприємствами, установами та організаціями відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик, потреб роботодавців, сучасних технологій та новітніх матеріалів.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників розробляються навчальним закладом разом з роботодавцями і ґрунтуються на компетентнісному підході відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики, потреб роботодавців, сучасних технологій та новітніх матеріалів та погоджуються з регіональними органами освіти.

Особі, яка опанувала освітню програму й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію за однією професійною кваліфікацією, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії та видається свідоцтво державного зразка про присвоєння (підвищення) професійної кваліфікації.

Особі, яка опанувала освітню програму й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію за двома і більше професійними кваліфікаціями, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії та видається диплом державного зразка.

Особі, яка достроково припиняє навчання в закладі професійної (професійно-технічної) освіти, присвоюється відповідна професійна кваліфікація за результатами попередньої кваліфікаційної атестації та видається свідоцтво державного зразка про присвоєння (підвищення) професійної кваліфікації.

Умовні позначення, що використовуються в цьому СП(ПТ)О:

ЗПК – загальнопрофесійна компетентність;

КК – ключова компетентність;

ПК – професійна компетентність;

МГК-3 – монтажник гіпсокартонних конструкцій 3-го розряду;

МГК-4 – монтажник гіпсокартонних конструкцій 4-го розряду;

МГК-5 – монтажник гіпсокартонних конструкцій 5-го розряду;

МГК-6 – монтажник гіпсокартонних конструкцій 6-го розряду.

Сфера професійної діяльності. КВЕД ДК 003:2010

Будівництво. Інші роботи із завершення будівництва.

Специфічні вимоги

Вік: прийняття на роботу здійснюється відповідно до законодавства.

Стать: чоловіча, жіноча (обмеження отримання професії за статевою приналежністю визначається переліком важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок, затверджених МОЗ України № 256 від 29.12.1993).

Медичні обмеження.

Загальнопрофесійний блок

та зміст загальнопрофесійних компетентностей

Позначення

Загальнопрофесійні компетентності

Зміст загальнопрофесійних компетентностей

ЗПК.1

Оволодіння основами трудового законодавства

- Знати: основні трудові права та обов’язки працівників;

положення, зміст, форми та строки укладання трудового договору;

соціальні гарантії та соціальний захист, чинні на підприємстві

ЗПК.2

Оволодіння основами ринкової економіки

Знати: сутність понять суспільне виробництво, ринок і ринкові відносини, підприємництво, формування та розвиток ринку; системи підприємництва, підприємство у системі ринкових відносин; суть і функції будівельного ринку, його структуру; суб’єкти та об’єкти будівельного ринку; основні економічні процеси, відносини та явища, які функціонують та виникають між суб’єктами економіки (підприємствами, державою та громадянами); основні фактори впливу держави (нормативно-законодавчу базу, податки, пільги, дотації)

ЗПК.3

Оволодіння основами матеріалознавства

Знати: основні відомості про будівельні матеріали для основних і допоміжних робіт з професії; властивості матеріалів; виробництво і використання матеріалів.

Уміти: визначати загальні властивості будівельних матеріалів: середню густину (об’ємну масу), пористість, вологість, водопоглинення, міцність, в`язкість; визначати час тужавіння та міцність гіпсових в’яжучих; визначати вид гіпсу за зовнішніми ознаками; класифікувати будівельні матеріали; порівнювати властивості різних матеріалів, їх значення для будівельних робіт; визначати ефективність використання матеріалів для певних умов або конструкцій

ЗПК.4

Оволодіння основами будівельного креслення

Знати: способи графічного зображення деталей: малюнок, ескіз і креслення; геометричні побудови в кресленні, види проекцій; поняття про перерізи та розрізи, їх види, позначення; складальне креслення, його призначення; креслення планів, фасадів та розрізів будівель; креслення, схеми гіпсокартонних конструкцій та їх вузлів.

Уміти: володіти способами графічного зображення деталей: малюнком, ескізом і кресленням; володіти прийомами геометричних побудов у кресленні і під час розмічання; читати зображення деталей, його послідовність; читати і виконувати загальні будівельні креслення; читати і виконувати креслення та схеми гіпсокартонних конструкцій, їх вузлів

ЗПК.5

Оволодіння основами електротехніки

Знати: сутність понять електричне коло, електричні кола постійного струму, магнітне коло, електричні кола змінного струму, електротехнічні пристрої; електрообладнання будівельного майданчика і робочих місць із професії; електрозабезпечення будівельного майданчика і вимоги до облаштування робочих місць.

Уміти: схематично зображати електричне коло; класифікувати електричні машини, пристрої та інструмент; правильно експлуатувати електрообладнання відповідно до вимог електробезпеки

ЗПК.6

Дотримання та виконання вимог з охорони праці, промислової і пожежної безпеки, виробничої санітарії

Знати: законодавчі акти та нормативні документи з охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії і навколишнього середовища та вимоги інструкцій підприємства з охорони праці, пожежної безпеки; правила галузевої безпеки; вимоги до організації робочого місця; правила електробезпеки під час обслуговування електрообладнання з професії; правила та засоби надання долікарської допомоги потерпілим у разі нещасних випадків.

Уміти: визначати необхідні засоби індивідуального та колективного захисту, їх справність, правильно їх застосовувати; застосовувати первинні засоби пожежогасіння; надати долікарську допомогу потерпілим у разі нещасних випадків під час аварій; використовувати, в разі необхідності, засоби попередження й усунення природних та непередбачених виробничих негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо)

ЗПК.7

Оволодіння основами енергоефективності та енергозбереження

Знати: сутність понять енергія, енергоефективність і енергозбереження: види енергії, енергоспоживання в цілому, на будівництві, на робочих місцях з професії, в побуті; результати впливу енергоспоживання на екологію.

Уміти: виконувати розрахунок оптимальної системи і режиму освітлення в навчальній майстерні і навчальному кабінеті; розробляти проекти з енергозбереження в будинку (квартирі) з урахуванням дотримання правил енергетичної та екологічної безпеки в побуті; провести аналіз енергоспоживання в галузі будівництва, на робочих місцях з професії, в побуті; визначити шляхи економії енергії, способи подолання шкідливого впливу енергоспоживання на екологію

ЗПК.8

Оволодіння основами роботи на персональному комп’ютері

Знати: основи роботи на персональному комп’ютері; вимоги до облаштування робочого місця та правила безпеки роботи на персональному комп’ютері.

Уміти: працювати на персональному комп’ютері в обсязі, достатньому для виконання професійних обов’язків

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

скачати

© Усі права захищені
написати до нас