МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)
КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
(КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК)
відділення:
секція:
базова дисципліна:
СТЕФАН-АРПАД МАДЯР: ІДЕЯ ВІДОБРАЖЕННЯ КОЛІРНОГО ОБРАЗУ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА – ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ КОЛЬОРУ
Автор роботи:
р., учен класу
спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 255
з поглибленим вивченням природничо-математичних предметів Дарницького району м. Києва,
Науковий керівник:
Педагогічний керівник:
КИЇВ – 2020
Тези
«Стефан-Арпад Мадяр: ідея відображення колірного образу художнього слова – психофізіологія кольору»
Робота виконана на 28 сторінках; складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (19 джерел), двох таблиць та п’яти додатків.
Актуальність теми. Сучасні умови існування людства не можна назвати сприятливими. Це століття – час змін та глибоких трансформацій, структурних подій та потрясінь. В такому вирії досить просто розгубитися та скласти руки, адже неможливо навіть приблизно спрогнозувати майбутнє, створити план дій. Можна сказати, що наразі людство проходить певний етап випробовування, переживаючи його в екстремальних умовах, що досить суттєво впливає на психічний стан, а значить відбивається не тільки на розумовій діяльності і поведінкових реакціях, а й на загальному стані здоров’я.
Особливо це стосується подій у нашій Батьківщині. Починаючи з дня проголошення незалежності країни, етапи становлення нації та доведення права на вільний розвиток, кожні три-чотири роки українцям доводиться переживати і відчувати на собі досить трагічні події – зміна влади, економічна криза, масова загибель людей, ситуація на дорогах та врешті решт болючі події, що відбуваються на сході країни, які неначе Друга світова війна, вже торкнулися своїм могильним подихом майже кожної української родини. Саме в такий дуже гостро постає питання оздоровлення нації, створення сприятливих умов для її розвитку, об’єднання однією ідеєю, що повинна припинити постійне розхитування та розбрат, поділ на тих та інших.
Не останнє місце в цьому займають кольори – все те, що оточує нас протягом життя, має своє забарвлення. Воно може як пригнічувати, так і надихати, тому знайомство з можливістю навчитися мислити сприятливими кольорами, шукати в них порятунку достатньо актуальна тема. Вона є об’єктом дослідження таких кольорознавців, як Т.А. Агєєнко, Мойсеєнко Є.В., Мадяр С.-А., Серденко М.М., Павленко В.Б., Ейсмонт Є.В..
Надзвичайно талановитою та багатогранною особистістю серед них виділяється Стефан-Арпад Мадяр. Цей науковець, що починав навчання як митець та ілюстратор, не зупинився на однієї професії а активно розвиває теорію «Біоколор» як немедикаментозний засіб покращення психологічного стану людини, що була апробована в суворих умовах Арктиці та надзвичайно актуальна під час дії карантинних обмежень в умовах пандемії.
Об’єкт дослідження – теорія «Біоколор» С.-А. Мадяра та її вплив на організм людини.
Предмет дослідження- кольоропис художнього слова на прикладі поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».
Мета дослідження – ознайомитися з науковим доробком українського митця та науковця Стефана-Арпада Мадяра, довести необхідність широкого застосування теорії «Біоколор».
Завдання дослідження:
1. Опрацювання наукових джерел з досліджуваної теми, ознайомлення з об’єктом дослідження.
2. Аналітична робота з опрацьованою інформацією задля формування предмета дослідження.
4. Узагальнення та підведення підсумків виконаної роботи.
Гіпотеза дослідження – припущення про те, що біоколористична теорія є надзвичайно актуальним засобом, який доцільно використовувати задля покращення умов існування, професійної діяльності та оздоровлення нації.
Практичне значення результатів дослідження полягає у доцільності використання матеріалу дослідження у практичних роботах та лекціях з мистецтва, психології та інших освітніх напрямках.
В ході виконання роботи використані наступні методи:
текстологічний метод – опрацювання наукових джерел стосовно об’єкту дослідження;
аналіз – аналітична робота з опрацьованою інформацією;
синтез – виокремлення необхідних даних для висвітлення теми дослідження.
ЗМІСТ
ДОДАТОК 1 24
ДОДАТОК 2 26
ДОДАТОК 3 28
ДОДАТОК 4 29
ДОДАТОК 5 30
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні умови існування людства не можна назвати сприятливими. Це століття – час змін та глибоких трансформацій, структурних подій та потрясінь. В такому вирії досить просто розгубитися та скласти руки, адже неможливо навіть приблизно спрогнозувати майбутнє, створити план дій. Можна сказати, що наразі людство проходить певний етап випробовування, переживаючи його в екстремальних умовах, що досить суттєво впливають на психічний стан, а значить відбивається не тільки на розумовій діяльності і поведінкових реакціях, а й на загальному стані здоров’я.
Особливо це стосується подій у нашій Батьківщині. Починаючи з дня проголошення незалежності країни, етапи становлення нації та доведення права на вільний розвиток, кожні три-чотири роки українцям доводиться переживати і відчувати на собі досить трагічні події – зміна влади, економічна криза, масова загибель людей, ситуація на дорогах та врешті решт болючі події, що відбуваються на сході країни, які неначе Друга світова війна, вже торкнулися своїм могильним подихом практично кожної української родини. Саме в такий момент дуже гостро постає питання оздоровлення нації, створення сприятливих умов для її розвитку, об’єднання однією ідеєю, що повинна припинити постійне розхитування та розбрат.
Не останнє місце в цьому займають кольори – все те, що оточує нас протягом життя, має своє забарвлення. Воно може як пригнічувати, так і надихати, тому знайомство з можливістю навчитися мислити сприятливими кольорами, шукати в них порятунку достатньо актуальна тема. Вона є об’єктом дослідження таких кольорознавців, як Є. Ю. Артем’єва [2], Моісеєнко Є.В. [9], Мадяр С.-А. [7, 8], Серденко М.М. [10], Петренко В.Ф. [13], Ейсмонт Є.В. [8].
Надзвичайно талановитою та багатогранною особистістю серед них виділяється Стефан-Арпад Мадяр. Цей науковець, що починав навчання як митець та ілюстратор, не зупинився на одній професії, активно розвиває теорію «Біоколор» як немедикаментозний засіб покращення психологічного стану людини, що була апробована в суворих умовах Арктиці та надзвичайно актуальна під час дії карантинних обмежень в умовах пандемії.
Об’єкт дослідження – теорія «Біоколор» С.-А. Мадяра та її вплив на організм людини.
Предмет дослідження- кольоропис художнього слова на прикладі поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».
Мета дослідження – ознайомитися з науковим доробком українського митця та науковця Стефана-Арпада Мадяра, довести необхідність широкого застосування теорії «Біоколор».
Завдання дослідження:
1. Опрацювання наукових джерел з досліджуваної теми, ознайомлення з об’єктом дослідження.
2. Аналітична робота з опрацьованою інформацією задля формування предмета дослідження.
4. Узагальнення та підведення підсумків виконаного дослідження.
Гіпотеза дослідження – припущення про те, що біоколористична теорія є надзвичайно актуальним засобом, який доцільно використовувати задля покращення умов існування, професійної діяльності та оздоровлення нації.
Практичне значення результатів дослідження полягає у доцільності використання матеріалу дослідження у практичних роботах та лекціях з мистецтва, психології та інших освітніх напрямках.
В ході виконання роботи використані наступні методи:
текстологічний метод – опрацювання наукових джерел;
аналіз – аналітична робота з опрацьованою інформацією;
синтез – виокремлення необхідних даних для висвітлення теми дослідження.
РОЗДІЛ 1
СТЕФАН-АРПАД МАДЯР: КОЛЬОРОЗНАВЕЦЬ, ЩО ВИПЕРЕДЖАЄ СВІЙ ЧАС
1.1. Шляхи пізнання Стефана-Арпада Мадяра
Народився майбутній митець та вчений-кольорист 24 серпня 1951 року в місті Чоп, що на Закарпатті в незвичайній багатодітній родині, де тато – мадяр, а мати – словачка. Він став п’ятою, найменшою дитиною. Сучасні фото митця розміщено у ДОДАТОК 1.
Непосидючість та цікавість змалку не давала Стефану спокою. Спочатку він шукав себе в спорті. Тут проявився характер та впертість тому, що не було такого, щоб він кинув не пройшовши шляху: чемпіон Ужгородського району змагань з настільного тенісу, учасник легкоатлетичної збірної Закарпаття, достатньо перспективний футболіст[12].
Проте, потяг до мистецтва все ж оказався сильнішим. Після служби в армії С.-А. Мадяр вступає до Українського поліграфічного інституту в м. Києві та обирає напрямок «графіка».
Професійну діяльність митець розпочав у Музеї історичних коштовностей на посаді реставратора, яку обіймав майже десять років. З 1991 по 2005 рік був головним художником «Поліграфкниги» - тогочасним флагманом серед державних видавництв. Рукою С.-А. Мадяра оформлено більше 500 видань, деякі з котрих стали дипломантами міжнародних мистецьких конкурсів. Також у доробку художника серія плакатів на замовлення Міністерства культури України [12].
1.2. Дослідження кольорів
Як майбутній митець, ще під час навчання в інституті С.-А. Мадяр почав власні дослідження з кольорознавства. І, якщо спочатку коло інтересів було пов’язано з вдалим підбором палітри для роботи, то згодом його теорія кольору стала темою кандидатської дисертації «Порівняльний аналіз кольорної символіки православ’я», успішний захист якої відбувся у 1993 році.
Своїми провідниками у світ кольору Мадяр вважає викладачів, у яких йому пощастило навчатись: знаний теоретик кольорознавства та відомий скрипальний майстер, фахівець в галузі реставрації скрипки Флоріан Юрьєв ( ДОДАТОК 2) і Валерій Ламах – один із знаних фундаторів українського монументального мистецтва [12].
Цікаво, що Стефан-Арпад Мадяр – багатогранна особистість. Здається, що відкриваючи одну сторінку, він одразу ж тягнеться за іншу, щоб більше поглибити свої знання. Так, участь у виставках для Мадяра-художника починається вже в 1973 році: спочатку в співавторстві зі своїм вчителем Флоріаном Юр’євим, а згодом і в якості самостійного конкурсанта. В 1990 році проходить перша персональна виставка в галузі кольородинаміки «Колір енергії – енергія кольору» [12].
В 1996 році, вже після захисту дисертації, Мадяр-дослідник проходить навчання основам кольоротерапії у Франції.
З того часу Стефан-Арпад Мадяр вдало поєднує роботу за мольбертом, викладацьку, просвітницьку та дослідницьку діяльність. Картини художника є в приватних колекціях майже в кожній країні світу, а теорія «Біоколор» отримала патент та пройшла випробовування в суворих умовах Антарктики на українській дослідницькій станції «Академік Вернадський», причому за участю самого автора теорії (ДОДАТОК 2).
Також з під руки митця побачили світ авторські проекти – видання «Шевченко – Петефі» на двох мовах (українській та угорській) та книга «Кольоропис», яка є відбиттям колірних образів української поезії та є по-своєму унікальною освітньо-розвиваючою методикою, що здатна сприяти гармонізації емоційного стану людини [12].
РОЗДІЛ 2
БІОКОЛОР – МЕТОДИКА БЕЗМЕДИКАМЕНТОЗНОГО ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ
З найвизначніших здобутків Стефана Мадяра можна відзначити його авторську теорію біоколориту людини, яка народилася в результаті багаторічних досліджень художника у сфері кольоротерапії. Теорія «Біоколор» отримала авторське свідоцтво, а у 2006 р. була зареєстрована як терапевтична методика у Міністерстві охорони здоров’я [7].
Знайомство з кольорами та їх впливом на стан людини у митця починається з навчання в інституті з кольорової теорії Гете (ДОДАТОК 3). Як автор-дослідник розробок у сфері кольородинаміки та кольоротерапії, С. – А. Мадяр створив власні колірні релаксаційні таблиці (ДОДАТОК 4) . Їх призначення – розпізнати та вивчити психоемоційний стан людини та його психологічну структуру, мати змогу здійснити коррекцію гармонійної основи. Оформлення доробків дослідника у цій галузі були здійснені у теорії «Біоколор» [7].
Ідея взаємозв’язку кольоросприйняття та психологічного стану – також розвивалася за участю швейцарського психоаналітика у галузі кольору – Макса Люшера – автора тестової системи (ДОДАТОК 3). У 2000 році відбулася зустріч двох видатних знавців та дослідників кольородинаміки. Люшер високо оцінив розробки Мадяра та визнав «Біоколор» логічним продовженням власної системи з восьми базових кольорів, яка дає можливість визначити:
психофізіологічний стан людини на час тестування;
комунікативні здібності;
стан стресостійкості;
рівень активності [16].
Проведення фундаментальних досліджень С.-А. Мадяр продовжує на базі Міжнародної громадської академії «Модус Колоріс», в якій він також виступає, як один із засновників. Тут знаходять продовження вишукування в сфері кольоросприйняття і кольорового біологічного зворотного зв’язку. Також академія організовує роботу з психофізіологічної реабілітації та адаптації людей, професійна діяльність яких пов’язана з екстремальними умовами, вимагає швидкого прийняття рішень, потребує великої концентрації та роботи зі значними обсягами інформації [12].
В теорії кольородинамічних досліджень С.-А. Мадяр займається вивченням кольорової преференції людини. Проведена науковцем робота щодо аналізу впливу кольору на психофізіологічні параметри шляхом порівняння показників кольорової преференції стала фундаментом розробки допоміжної методики для кольорової адаптації та біорегуляції. Результати теоретичної розробки та проведених тестових вишукувань були оформлені в патент на корисну модель «Спосіб корекції психофізіологічного стану людини» [7].
Відомо, що довгохвильові і короткохвильові кольори (червоний, оранжевий та фіолетовий) справляють несприятливий вплив на організм і є чинником найбільшої зорової втоми. Червоний колір – найсильніший подразник, що занадто збуджує нервову систему, а фіолетовий спричиняє пригнічений настрій. Середньохвильові кольори сприяють заспокоєнню нервової системи та здатні суттєво знижувати втому. Також тривалий вплив монохромного холодного відтінку здатний не тільки знижувати працездатність, а суттєво негативно впливати на біофізичні показники організму [15, с. 164].
До того ж вплив кольорів залежить не лише від нього самого, а й від ступеню насиченості. Стимулюючу дію проявляють більш насичені кольори, заспокійливу – малонасичені відтінки. В залежності від тону та насиченості відтінку також змінюється настрій людини: світлі – покращують, сприяють піднесенню, темні – викликають пригнічення та песимістичні думки. Виходячи з цих властивостей, кольори можна використовувати задля корекції психоемоційного стану людини, сприянню спонукання розумової діяльності або зниженню рівня втоми. В наведені Таблиця 1 дані впливу кольорів на біофізичні показники людини [9, с. 206].
Таблиця 1
Вплив кольорів на біофізичні показники організму людини
| Колір | Артеріальний тиск | Пульс | Частота дихань | Емоційний стан | Час реакції | Працездатність |
| Червоний | Підвищення | Прискорюється | Прискорюється | Збуджується | Скорочується | Початок – підвищення, згодом – зниження на 50% |
| Оранжевий | Майже не підвищується | Трохи прискорюється | Трохи прискорюється | Збуджується | Трохи скорочується | Початок – повільне підвищення, згодом – зниження на 50% |
| Жовтий | Без змін | Без змін | Без змін | Урівноважується | Без змін | Без суттєвих змін |
| Зелений | Без змін | Без змін | Без змін | Урівноважується | Без змін | Повільно підвищується |
| Блакитний | Повільне зниження | Сповільнення | Сповільнення | Повільно заспокоюється | Без суттєвих змін | Повільно підвищується |
| Синій | Зниження | Сповільнення | Сповільнення | Заспокоюється | Сповільнення | Підвищення на 3—9 % |
| Фіолетовий | Зниження | Сповільнення | Сповільнення | Пригнічується | Виразне сповільнення | Стабільне зниження |
При апробації теорії «Біоколор» в умовах арктичної станції, коли співпрацівники дослідницького об’єкту знаходяться в тривалій ізоляції та під впливом монохромного холодного відтінку, було встановлено, що реакція об'єктивних і суб'єктивних показників організму зимівників на вплив поліхромних спектрів залежала від вихідного самопочуття, наявності та рівня проявів «Антарктичного синдрому», а також від характеристики колірної преференції в різні сезони року. При цьому виявлено, що ефективність застосування методики колірної біорегуляції підвищується з плином часу перебування на антарктичній станції, про що свідчить прискорення ефектів релаксації після колірного впливу у віддалених періодах адаптації [4, с. 380].
Ефективність позитивного дії візуального сприйняття таблиць «Біоколор» (ДОДАТОК 3) була значно вище в зимовий період, коли почастішали випадки розладів нормального сну і психоемоційного стану, які супроводжувалися нагромадженням втоми і реакціями з боку системи кровообігу. Тобто вплив кольородинамічних таблиць свідчить про доцільність використання їх у якості терапевтичного методу з лікувально-профілактичною метою до умов ізоляції, а також для дослідження регуляторних механізмів та методів прогнозування і профілактики захворювань людини в екстремальних умовах.
Використання таблиць «Біоколор» у дослідженнях зміни психо-емоційного стану дає можливість стверджувати, що кольоротерапія у якості лікувального засобу для:
відновлення нормального функціонального стану при психоемоційних порушеннях;
усунення симптомів хронічної втоми;
відновлення нормального ритму та тривалості сну [8, с. 31].
РОЗДІЛ 3
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: ВІДОБРАЖЕННЯ КОЛІРНОГО ОБРАЗУ ПОЕЗІЇ «ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА» – ЦИТАТНО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
3.1. Історія створення «Кольоропису» - пізнавально-навчальної методики
Вперше, думка про створення колірного відображення художніх рядків, до С.-А. Мадяра прийшла під час підготовки двомовного видання «Шевченко – Петефі», яка містить переклад Шевченка на угорську мову, а поета Петефі – українською. Вже тоді, працюючи над перекладом, Мадяр помітив роздвоєння кольорового зображення одного й того самого віршу при його перекладі. Така відмінність калейдоскопів стала відправною точкою ідеї створення своєрідного «перекладу» літературних творів мовою кольорів [5, с. 152].
Базою «Кольоропису» стала ідея колірної фонетичної транскрипції вчителя художника – Флоріана Юр’єва.
3.2. Картини-модулі Мадяра – мистецький образний переклад відомих поезій
Книга являє собою збірку творів українських поетів, оформлених «перекладом» Стефана-Арпада Мадяра – модулей-картин, як продовження вже творчих експериментів з досліджень кольородинаміки та кольоросприйняття (ДОДАТОК 4).
Кожен вірш доповнений ілюстрацією, яка складається з певних блоків різного кольору та розміру. Це не обов’язково відтінок, згаданий у поезії. В даному випадку, це переведення відчуттів та образів у кольоровий образ. Мадяр спирається на психологічний вплив кольорів, що спонукають появу у людини певне почуття чи переживання, які пов’язані з оптичними особливостями кольору:
зелений – стан спокою, не викликаючий ні радості, ні суму, він діє неначе відсутність руху, тимчасова хвилина релаксація, яка від тривалої дії може набриднути;
жовтий – збуджує, діє неначе спонукання до безумства;
синій – є водночас елементом покою та потягу до безкінечності, надчутливості. Чим світліше він стає, тим яскравіше проявляється байдужість, чим темніше – тим більше пригнічує;
білий – символ світу без барв, беззвучного спокою;
чорний – пригнічує, змушує замовчати;
сірий – уповільнює, слугує символом беззвучної нерухомості;
червоний – палаючий всередені себе, життєдайний та турбуючий відтінок, чим світліше відтінок – тим поступово зникає полум’я;
фіолетовий – як «придушений» червоний, що збуджує сумні спогади та біль [3].
3.3. Образний «переклад» Стефана-Арпада Мадяра
За модульною картиною художника [5, с. 102] цитати з вірша виглядають наступним чином – дані зібрані в Таблиця 2.
Таблиця 2
Цитатно-порівняльний аналіз вірша «Лебеді материнства»
| Цитата віршу | Колірне позначення | Аналіз |
 |  | Мотив казкового дивосвіту, яким оточена дитина завдяки старанням батьків |
 |  | Материнські переживання щодо майбутньої долі сина, прагнення завжди захищати його |
 |  | Колискова мелодія, лагідне та щире напучування маленькому сину |
| |  | Мотив казкового дивосвіту, що оточує дитину завдяки старанням батьків |
 |  | Мотив дороги, що уособлює вибір життєвого шляху дорослою дитиною «Білява хата» — персоніфікація-проекція образу матері. |
 |  | Верби і тополі – неодмінний атрибут Батьківщини, що не дадуть її забути навіть в скрутні часи на чужині. |
Материнське благословення в інтерпретації поета Симоненка — це обов’язкова необхідність пізнати дружбу, пережити радість кохання та створити родинне щастя. Мадяр передає нам його відтінками зеленого, наче настанову спокійної зустрічі з дарунками долі. Динаміка колірної сукупності наче накладається на ритм віршу.
Сполучення кольорів здійснюють психологічний вплив на читача та не тільки чітко передають художні образи, а також сприяють запам’ятовуванню текстового варіанту та емоційному переживанню його змісту.
Тож можна стверджувати, що знайомство з образним вираженням поезій в інтерпретації Стефана-Арпада Мадяра доцільно використовувати в навчальному процесі при вивченні таких віршів, що увійшли до збірки «Кольоропис»: О. Забужко, В. Стуса, М. Бажана, О. Мудрак, П. Скунця, М. Воробйова, Ліни Костенко, Б. Нечерда, а також інших відомих авторів, що включені до шкільної програми [5].
Також видання цінне для самостійного вивчення зразків української літератури та знайомства з ними дітей, як молодшого, так і старшого віку.
РОЗДІЛ 4
ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ БІОКОЛОР
Теорія «Біоколор» пройшла тестування на арктичній станції «Академік Вернадський». Також своє відображення вона знайшла і в практичному творчому застосуванні у якості мистецтва. Так, на вулицях українських міст дуже популярними стають мурали – зображення, що закривають фасад будівлі. Їх призначення - не тільки декоративна функція, а й покращення психічного стану мешканців міста. Одноманітні міські будівлі холодних тонів, постійне спостерігання за якими негативно впливає на психіку людини, розбавлені насиченою грою кольорів муралу. Одні з таких – «Геометрія», що була створена в кількох містах України на фасаді загальноосвітної та мистецьких шкіл. Вони складають серію «Кругообіг», над якою вже десять років працює митець з Луцька – Андрій Кальков [1].
Художник створив мурали «Геометрія» із серії «Кругообіг» на школі мистецтв № 3 в м. Запоріжжя, в м. Суми, а також серію було продовжено на будівлі середньої школи №314 м. Києва. Митець розповідає: «Десять років працюю над серією «Кругообіг». Основу її складає цифрова графіка на межі оптичної ілюзії. Мої улюблені художники - основоположник напряму оп-арт (тобто мистецтво оптичних ілюзій) Віктор Вазарелі та український художник Стефан Мадяр. В основі серії «Кругообіг» лежить концепція спіралі, яка складає ядро та повторюється в кожній роботі. Це один зі старовинних символів розвитку, пізнання, що притаманний кожній культурі. Я вирішив пов'язати його з сучасністю». В даній серії у художника багато робіт, проте мурали за його авторством лише в Україні. [1].
Такий кольоровий вплив на оточуючих, що здійснюють масштабні проекти у вигляді муралів є суттєвою можливістю «розбавити» монохром великих міст та сприяти створенню комфортного середовища для проживання [11, с. 181].
ВИСНОВКИ
В ході виконання роботи з використанням методів аналізу та синтезу було досягнуто мети дослідження знайомство з науковим доробком українського митця та науковця Стефана-Арпада Мадяра та доведення необхідності широкого застосування теорії «Біоколор». За допомогою текстологічного методу виконано цитатно-порівняльний аналіз віршу «Лебеді материнства» та співставлення строф поезії з кольоровим «перекладом» Стафана-Арпада Мадяра.
Також були виконані основні завдання дослідження:
1. Опрацьовані низка наукових джерел з досліджуваної теми та проведена робота з об’єктом дослідження.
2. Виконання аналітичної роботи з опрацьованою інформацією задля формування предмета дослідження.
4. Узагальнено отримані дані та підведено підсумки виконаної роботи.
В роботі висвітлено творчий та дослідницький шлях українського науковця та художника Стефана-Арпада Мадяра. Як майбутній митець, ще під час навчання в інституті С.-А. Мадяр почав власні дослідження з кольорознавства. І, якщо спочатку коло інтересів було пов’язано з вдалим підбором палітри для роботи, то згодом його теорія кольору стала темою кандидатської дисертації. В 1996 році художник також вивчав факультатив з кольоротерапії, знання з якої стали одним з принципів подальших досліджень та апробації теорії «Біоколор».
Дослідницьку діяльність Мадяр вдало поєднує з творчою. У доробці митця більше 500 оформлених ним видань, а також власні картини, які є в колекціях майже в кожній країні світу.
Відображенням поєднання творчих інтересів із дослідницькими С.-А. Мадяра стало видання «Кольоропис: колірний образ сучасної української поезії». На сторінках книги розміщенні твори українських поетів та своєрідний «переклад» яскравими кольорами у вигляді модульних картин. Чергування кольорових модулів накладається на ритм віршів та сприяє не тільки запам’ятовуванню, а й емоційному переживанню його змісту.
Доробок Мадяра-дослідника – теорія «Біоколор» знаходить своє відображення на вулицях українських міст. Так, художник з Луцьку Андрій Кальков створив низку муралів – кольорових зображень на стінах будівель, що не тільки прикрашають місто, а є своєрідним «розбавленням» монохрому великих міст та здатні позитивно впливати на психо-емоційний стан мешканців міста.
Практичне значення результатів дослідження полягає у доцільності використання матеріалу дослідження у практичних роботах та лекціях з мистецтва, психології та інших освітніх напрямках.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Андрій Kalkov прикрасив масштабним малюнком київську середню школу. Заголовок на сторінці. – Електронний ресурс. – Режим доступу: https://lutsk.rayon.in.ua/tags/andrii-kalkov
Артем'єва Е. Ю. Основи психології суб'єктивної семантики. М.: Зміст, - 2009. – 372 с.
Биоколор – системный модус для цветоадаптационной среды организма человека // Электроника и связь. 2002. № 15;
Изучение и мониторинг динамики цветовой преференции человека с разработкой биорегуляторной технологии с помощью использования таблиц БИОКОЛОР / С.-А. И. Мадяр, Е.Э. Ковалевская, Е.В. Моисеенко // Український антарктичний журнал. — 2011-2012. — № 10-11. — С. 375-389
Кольоропис: колірний образ сучасної української поезії. Стефан-Арпад Мадяр. – К.: Громадська aкадемія "Модус Колоріс, ", 2009. – 158 с.
Крушельницька Я. В. Фізіологія та психологія праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2019. — 246 с.
Мадяр А.Й, Ковалевська О.Е., Арбатов В.В., Бережанський В.Н., Луцюк М.В., Павленко В.Б., Чорний С.В. Патент України на корисну модель № 28158 МПК (2006) А61N5/06 «Спосіб корекції психофізіологічного стану людини» // Опубл. 26.11.2007, Бюл. № 19, 2007 р.
Мадяр С.А., Павленко В.Б., Ейсмонт Є.В., Губкіна Д.Г., Чорний С.В., Моісеєнко Є.В., Ковалевська О.В. Корекція несприятливих психофізіологічних станів за допомогою кольорового зворотнього зв’язку // Медична інформатика та інженерія. – 2009, – №1, С. 27-37.
Моісеєнко, Є.В. Корекція порушень негативного психофізіологічного стану людини у надзвичайних умовах Антарктики / Є.В. Моісеєнко, С.-А.І. Мадяр // Збірник наукових статей. Запоріжжя, Видавництво ЗДМУ, Вип. XVIII, 2007. –С. 204–210.
Мойсеєнко Є.В., Мадяр С.-А., Серденко М.М. Застосування теорії та засобів поліхроматичного впливу на людину за надзвичайних умов// Фізіологічний журнал, том 48 №4, 2002 (с.123-124).
О.І. Сєдак, О.Ю. Запорожченко. Колористика інтер’єру: Навч. посібник, – К.: Каравела, 2020, – 310 с.
Основи кольорознавства за Стефаном-Арпадом Мадяром. Закарпаття Автентичне. – Золотий фонт нації. – Електронний ресурс. – Режим доступу: https://who-is-who.ua/main/page/zakautent/318/424
Петренко В. Ф. Введення в експериментальну психосемантику. Дослідження форм репрезентації в повсякденній свідомості. М.: МГУ, 1983. 175 с.
Поради дитячого психолога. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.sadochok.org/psyholog/metody_koloroterapii/
Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2000. — 558 с.
Рекомендації використання кольоротерапії. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sadokbarvinok.at.ua/publ/mi_konsultuemo/rekomendaciji_vikoristannja_koloroterapiji/
Семантика мови і світу: матеріали Х1 Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 26-28 вересня 2012 р.)./М-во освіти і науки, молоді та спорту, Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ: Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника, 2012. – 716 с.
Стресовий синдром зимівників Антарктики та способи його корекції // Зб. наук. праць Нац. мед. академії післядиплом. освіти. – К., 2008. – 212-230 с.
Фрумкина Р.Н. Цвет, смысл, сходство (аспекты психолингвистического анализа) / Р.Н. Фрумкина. – М.: Наука, 2004. – 176 с.
ДОДАТОК 1
ДОДАТОК 2
ДОДАТОК 3
Кольорова теорія Гете
Кольоровий тест Люшера
Таблиці-картини «Біоколор» Мадяра
ДОДАТОК 4
Обкладинка «Кольоропису» за авторством С.А. Мадяра
Сторінки видання
ДОДАТОК 5
Мурал з серії «Геометрія» А. Ковалькова в м. Київ
Мурал з серії «Геометрія» А. Ковалькова в м. Запоріжжя
Мурал з серії «Геометрія» А. Ковалькова в м.Суми
