Ім'я файлу: Іванова Марина магістерська.docx
Розширення: docx
Розмір: 49кб.
Дата: 24.10.2020

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ


Іванова Марина Олексіївна


ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ЖІНКИ-ЛІДЕРА В США (НА ПРИКЛАДІ ВИСТУПІВ ШЕРІЛ СЕНДБЕРГ)

Магістерська робота

Спеціальність - 8.02030303 «Прикладна лінгвістика»

Науковий керівник:

Гречуха Л. О.,

кандидат філологічних наук,

доцент

Черкаси 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ……………………………………………...……………….…..……..9

1.1. Види, стилі та норми комунікативної поведінки……………………………..9

1.2. Моделі аналізу комунікативної поведінки…………………………………...16

Висновки до розділу 1……..……………………………………………………….19

РОЗДІЛ 2. ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ….22

2.1. Гендерні особливості комунікативної поведінки……………………………22

2.2. Гендерний аспект лідерства…………………………………………………..33

2.3. Комунікативна поведінка жінки-лідера: вербальний аспект……………….38

Висновки до розділу 2………………………………………………………..…….43

РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ШЕРІЛ СЕНДБЕРГ………......47

3.1. Шеріл Сендберг — як приклад сучасної жінки-лідера……………………..47

3.2. Невербальний аспект ділового спілкування…………………………………52

3.3. Вербальний аспект ділового спілкування……………………………………58

Висновки до розділу 3……………………………………………………………...66

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………68

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….73

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ…………………………79

Додаток 1…………………………………………………………………………...80

Додаток 2…………………………………………………………………………...87

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Отже, визначення терміну комунікативної поведінки вперше було запропоноване російським ученим І. А. Стерніним. Але тим не менш у науковій літературі наявні також визначення цього поняття такими дослідниками, як В. В. Соколовою, Е. М. Верещагіним, В. Г. Костомаровим. Тому, базуючись на різноманітні тлумачення, ми визначили комунікативну поведінку як сукупність вербальних і невербальних дій, здійснених комунікантами під час комунікативного акту.

Зарубіжні дослідники поділяють комунікативну поведінку на вербальну, невербальну, вертикальну, горизонтальну, продуктивну і рецептивну.

Стилі комунікативної поведінки визначають рівень соціальної адаптації людини. Кожен стиль визначається характером особистості і специфікою національної культури, до якої вона належить. Виокремлюють такі стилі спілкування, як авторитарний, демократичний, агресивний, драматичний (афективний), альтруїстичний, екзальтований, маніпулятивний, актуалізаторський, піддатливий, відчужений, спокійний, точний, відкритий. Залежно від умов комунікації та факторів, які на неї впливають, людина може поєднувати кілька стилів спілкування.

І. А. Стерніним були запропоновані певні норми, які визначають комунікативну поведінку як нормативну або ненормативну. Дослідник також виділяє чотири аспекти: загальнокультурні норми, групові норми, ситуативні норми та індивідуальні норми.

У науковій літературі є три моделі аналізу комунікативної поведінки, запропоновані І. А. Стерніним: ситуативна, аспектна і параметрична. За ситуативною моделлю здійснюється аналіз конкретної комунікативної поведінки у стандартних комунікативних умовах і ситуаціях. За аспектною моделлю дослідники виділяють вербальні, невербальні, продуктивні, рецептивні, нормативні і реактивні аспекти, на основі яких вони аналізують поведінку комунікантів. Параметрична модель передбачає системний аналіз комунікативної поведінки на основі параметрів, які визначаються дослідником і на основі яких, він планує здійснювати аналіз поведінки конкретної людини.

Комунікативна поведінка чоловіків та жінок відрізняється в багатьох аспектах. Фахівці відзначають відмінність у гендерному сприйнятті мовлення. Для чоловіків важливо те, «що»говорять, а для жінок — переважно те, «як» говорять. При спілкуванні чоловіки частіше використовують власний досвід, а жінки — узагальнений. Для жінок розмова є способом зближення і взаєморозуміння. Чоловіки ж схильні вести «односторонні» бесіди інформаційного типу. Жіночий стиль спілкування «м’який» за характером, чоловічий — «жорсткий». Гендерно маркованою є також якість мовлення. Голос виконує диференціюючу функцію. Чоловічийголос має низькі тональні характеристики, а жіночий — високі. Дослідники гендерної поведінки виокремлюють чоловічу та жіночу стратегію комунікативної поведінки. Жіночий стиль спілкування відображає партнерську систему взаємодії, а чоловічий — систему домінування.

У гендерних дослідженнях звертається увага й на лідерські особливості поведінки чоловіків і жінок. У патріархальній культурі лідерство асоціюється першочергово з чоловічою статтю. Тому жінки-лідери повинні «грати за чоловічими правилами», відмовляючись від жіночих рис характеру. Той факт, що жінки займають менше керівних посад визначається об’єктивними чинниками, оскільки чоловіки більше прагнуть до самореалізації в професійній діяльності, ніж жінки. Відмінності між жінками і чоловіками в лідерських можливостях існують і вони підтверджують необхідність пошуку жінками тих моделей лідерства, які руйнують статеворольові стереотипи і забезпечують успіх кар’єри.

Комунікативна поведінка жінки лідера характеризується використанням гучних, твердих і сильних звуків, що сприяють латентному впливу на психіку співрозмовника. В інтонаційному плані жінки-лідери проявляють тенденцію до підвищеної частотності низхідних тонів. Довжина синтагм у жінок-лідерів — коротка, у результаті чого в їхніх висловлюваннях збільшується кількість синтагм і пауз, при чому тривалість пауз у жінок менша, ніж у чоловіків, завдяки чому жіноча мова — швидша, а темп дещо прискорений. Комунікативна поведінка жінок-лідерів визначається також умінням впливати на реципієнта, використовуючи паралінгвістичні засоби спілкування. Жінкам-лідерам притаманне вживання слів у наказованому способі, розділових запитань, уточнюючих доповнень і називання імені співрозмовника під час розмови. Комунікативна поведінка жінок-лідерів характеризується також використанням коментарів і активною жестикуляцією.

Ми аналізували комунікативну поведінку Шеріл Сендберг за такими параметрами: контактність, (не-)формальність, комунікативна самоподача, ввічливість, регулятивність, конфліктність, тематика спілкування, орієнтація на аудиторію, комунікативний самоконтроль, комунікативна реакція, об’єм спілкування. Шеріл Сендберг — товариська, їй характерний комунікативний демократизм, оскільки вона не нав’язує свою думку, а незалежно висловлює власну точку зору. У промові Ш. Сендберг говорила лаконічно, впевнено, використовуючи імперативні конструкції.

Невербальну комунікативну поведінку Ш. Сендберг ми характеризуємо з паралінгвістичної та екстралінгвістичної точок зору. Щодо паралінгвістики ми виділяємо дві групи для аналізу: фонаційну (гучність, темп, тембр, ритм) і кінесичну (міміка, жести, пантоміміка, мова одягу). До екстралінгвістичних особливості мови ми відносимо паузи, сміх, кашель, плач. Гучність промови варіюється залежно від категорії наголошеності-ненаголошеності лексем. Темп голосу у більшості синтагм — помірно-прискорений. У середньому темп її мови — 160 слів на хвилину. Ритм мови — урівноважений. Погляд — прямий, неприхований. Міміка очей характеризує Ш. Сендберг як особистість зі живим характером. Посмішка — неширока, легка. Ш. Сендберг виступає стоячи, час від часу ходить по сцені, активно жестикулює руками, корпус тіла направлений до аудиторії, голова піднята. Мова одягу Ш. Сендберг вказує на те, що вона серйозно налаштована на подачу інформації. З-поміж компонентів зовнішньої лінгвістики протягом виступу відсутні кашель і плач. Паузи Ш. Сендберг мають змісторозпізнавальну функцію. Середня тривалість пауз — 0,5-1,5 секунд. Протягом виступу Ш. Сендберг не виражала гучного сміху, але посмішка на її обличчі демонструвала позитивне налаштування до аудиторії.

Ми розглядаємо вербальну комунікативну поведінку Ш. Сендберг у рамках граматичних і лексичних особливостей. До граматичних ми відносимо морфологічний аналіз і синтаксичний аналіз промови. А лексичні особливості розглядаємо за будовою, за семантичною диференціацією і за стилістичним забарвленням.

Розглядаючи граматичні особливості промови Ш. Сендберг, ми дійшли висновку, що з-поміж існуючих в англійській американській мові шістнадцяти часів нею було використано вісім — теперішній простий час, теперішній тривалий час, теперішній доконаний час, простий минулий час, минулий тривалий час, минулий доконаний час, майбутній простий час, майбутній простий час в минулому; Ш. Сендберг використовувала дієслова у всіх трьох способах, як в активному, так і пасивному стані; промова характеризується використанням багатьох модальних речень, у якій найуживанішими модальними дієсловами є «can, have to»; Ш. Сендберг було використано значна кількість неособових форм дієслова, як герундій, інфінітив, дієприкметник теперішнього часу, дієприкметник минулого часу, а токож було вживано дієслово «do» як підсилювальної частки і дієслово «wish» для вираження нереальної, бажаної теперішньої дії; Ш. Сендберг використала такі форми інфінітива, як простий інфінітив, простий пасивний інфінітив, тривалий інфінітив, об’єктивний інфінітивний комплекс; у промові наявні також форми інфінітива без частки «to». У промові були використані всі частини мови.

За будовою реченя у промові є як двоскладні, так і односкладні. За метою висловлювання наявні всі три види речень: розповідні, питальні і спонукальні. У промові вживано також заперечні питальні, розповідні і спонукальні речення. За емоційним забарвленням вона використовує як окличні, так і неокличні речення. За кількістю граматичних основ у промові Ш. Сендберг спостерігаємо як прості речення, так і складні. За наявністю членів речення, потрібних для висловлення думки наявні повні і неповні речення. За наявністю другорядних членів речення було використано поширені і непоширені.

Проаналізувавши лексичні особливості промови ми виділили такі групи слів Ш. Сендберг: прості, складні, складені, непохідні, похідні, повноосновні, абревіатури. При семантичній класифікації лексики ми визначили синонімічні та антонімічні ряди, серед яких найуживанішими є синонімічні. Більшість слів у промові є багатозначними. За стилістичним забарвленням слів у промові об’єкта дослідження наявні такі види словникового складу, як — нейтральна лексика (вона є найуживанішою) і стилістично маркована лексика. Серед стилістично маркованих шарів наявна розмовна, експресивно-забарвлена і книжна лексика.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арутюнов С. А.Язык — культура — етнос / С. А. Арутюнов, А. Р. Багдасаров. — М.: Наука, 1994. — 233 с.

2. Белл Р. Т. Социолингвистика. Цели, методы и проблемы / Р. Т. Белл — М.: Междунар. отнош., 1980. — 314 с.

3. Беляева А. Ю. Особенности речевого поведения мужчин и женщин (на материале русской разговорной речи): автореф. дис. на соиск. учен. степ канд. филол. наук / А. Ю. Беляева. — Саратов, 2002. — 19 с.

4. Беляева Е. И. Коммуникативная ситуация и речевой акт просьбы в английском языке / Е. И. Беляева. — М.: Иностр. яз. в шк., 1987. — 699 с.

5. Бендас Т. В. Гендерная психология лидерства / Т. В. Бендас. — Питер: Оренбург, 2006. — 431 с.

6. Бендас Т. В. История изучения лидерства в американской социальной психологии / Т. В. Бендас // Вестник Карагандинского университета. Серия гуманитарных наук. — 1999. — № 2 (14). — С. 79-86.

7. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. — 320 с.

8. Бессонова О. Л. Порівняльний опис гендерних концептів у структурі ціннісної картини світу в англійській та українській мовах / О. Л. Бессонова // Вісник Сумського державного університету. — 2002. — № 4. — С. 43.

9. Верещагин Е. М. Язык и культура / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. — М.: Прогресс, 1985. — 366 с.

10. Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів / О. Ю. Вілкова // Український соціум. — 2004. — № 3 (5). — C. 28-33.

11. Галичев А. И. Кинесические и проксемические компоненты речевого общения: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол.наук / А. И. Галичев. — М., 1987. — 22 с.

12. Гвоздева Е. С. Штрихи к портрету женщин-менеджеров / Е. С. Гвоздева, В. Н. Герчиков // Социс. — 2000. — № 11. — C.36.

13. Гингер С. Женский мозг – мужской мозг [Електронний ресурс] / Серж Гингер // Выступление на XI конгрессе Европейской ассоциации психотерапии «Психотерапия — идентичность и противоречия» / Режим доступу: http://woman.health-ua.com/article/12.html.

14. Гойхман О. Я. Речевая коммуникация / О. Я. Гойхман, Т. М. Надеина.— М.: ИН-ФРА-М, 2003. — 272 с.

15. Грэй Дж. Мужчины — с Марса, женщины — с Венеры / Дж. Грэй. — СПб.: Питер, 2001. — 512 с.

16. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчин и женщин / Е. П. Ильин. — СПб.: Питер, 2003. — 388 с.

17. Исмагулова Г. Лингвокультурологическый аспект гендерных отношений: сопоставительный аспект (на материале русского, немецкого и казахского языков): дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук / Г. Исмагулова. — Челябинск, 2005. — 177 с.

18. Каменева В. А. Гендерно-обусловленные стереотипы в публицистическом дискурсе (на материале американской прессы): дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук / В. А. Каменева. — М.: РГБ, 2005. — 98 с.

19. Кашкин В. Б. Введение в теорию межкультурной коммуникации / В. Б. Кашкин. — Воронеж: ВГУ, 2003. — 298 с.

20. Кирилина А. В. Исследование гендера в лингвистических научных дисциплинах / А. В. Кирилина // Гендерное образование в системе высшей школы: состояние и перспективы. Материалы международной научно-практической конференции (24–25 июня 2003 г). — Иваново, 2003.– С. 136.

21. Коваленко Д. Гендерні аспекти лідерства / Д. Коваленко, М. Школяр. — К.: УДК, 2007. — 316 с.

22. Колшанский В. Паралингвистика / В. Колшанский. — М.: Наука, 1977. — 382 с.

23. Крейдлин Г. Е. Мужчины и женщины в невербальной коммуникации: культурно-универсальные и культурно-специфичные особенности невербального коммуникативного поведения / Г. Е. Крейдлин // Гендер: Язык. Культура. Коммуникация / Материалы ІІІ Международной конференции (27–28 ноября 2003 г.). — М.: МГЛУ, 2003. — С. 68.

24. Крейдлин Г. Е. Просодика, семантика и прагматика невербального коммуникативного поведения: жесты, позы и знаковые телодвижения женщин и мужчин / Г. Е. Крейдлин // Гендер: Язык. Культура. Коммуникация: доклады ІІ Международной конференции (22–23 ноября 2001 г.). — М.: МГЛУ, 2002. — С. 73.

25. Крысин Л. П. Речевое общение и социальные роли говорящих / Л. П. Крысин // Социально-лингвистические исследования. — М., 1976. — С. 52

26. Кулі Ч. Х. Человеческая природа и социальный порядок / Ч. Х. Кулі. — М.: Идея-Пресс, 2000. — 320 с.

27. Куницина В. Н. Межличностное общение / В. Н. Куницина. — СПб.: Питер, 2001. — 544 с.

28. Латынов В. В. Стили речевого коммуникативного поведения: структура и детерминанты / В. В. Латынов // Психол. журн. — 1995. — № 6. — С. 72.

29. Лемяскина Н. А. Росское и финское коммуникативное поведение / Н. А. Лемяскина, И. А. Стернин. — М.: Высшая школа, 1996. — 278 с.

30. Майерс Дж. Социальная психология / Дж. Майерс. — Санкт-Петербург: Питер, 2013. — 800 с.

31. Мартынюк А. П. О реализации принципа вежливости в речи мужчин и женщин / А. П. Мартынюк // Вестник Харьковского университета. — Харьков, 1989. — С. 92.

32. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу. — СПб.: Питер, 2008. — 384 с.

33. Мельник А. Язык жестов / А. Мельник. — Москва: ТЕРРА — Книжный клуб, 2003. — 448 с.

34. Минигалиева М. Р. Взрослый в семье и на работе: гендерный контекст проблемы / М. Р. Минигалиева // Психология зрелости и старения. — 2001. — №3(15). — 19 с.

35. Очерк американского коммуникативного поведения [Текст] / [под ред. И. А. Стернина и М. А. Стерниной]. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 2001. — 206 с.

36. Першай А. Гендерные аспекты речевого поведения / А. Першай // Журнал «Иной Взгляд»: Международный альманах гендерных исследований. — 2000. — № 2. — С. 12.

37. Пиз А. Язык взаимоотношений: мужчина и женщина / А. Пиз, Б. Пиз. — М.: Изд-во Эксмо-Пресс, 2000. — 238 с.

38. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Г. Г. Почепцов. — К.: “Ваклер” — 2001. — 656 с.

39. Психология лидерства: Хрестоматия / [сост. К. В. Сельченок]. — Минск: Харвест, 2004. — 368 с.

40. Прохоров Ю. Е.Национальные социокультурные стереотипы речевого общения и их роль при обучении русскому языку иностранцев / Ю. А. Прохоров. — М.: Прогресс, 1996. — 224 с.

41. Путрова М. Интерпретация значения слова: гендерный контекст / М. Путрова // Материалы ІІ Международной междисциплинарной научно-практической конференции «Женщина. Образование. Демократия» (15 мая 1999 г.): [електронний ресурс]. — Режим доступу: http://envila.iatp.by.

42. Рогов Е. И. Психология отношений мужчин и женщин / Е. И. Рогов. — М.: Изд-во ВЛАДО-ПРЕСС, 2002. — 375 с.

43. Рыбакова М. В. Эмоциональность в системе коммуникативных типов предложений (на материале английского языка): дис. канд. филол. наук / М. В. Рыбакова. — М., 1985, — 167 с.

44. Садохин А. П. Межкультурная коммуникация: Учебное пособие / А. П. Садохин. — М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2006. — 288 с.

45. Сакулина Е. Л. Современные стереотипы маскулинности и феминности у молодежи / Е. Л. Сакулина. — Саратов: Пресс, 1998. — 208 с.

46. Сайтарла І. Л. Культура міжособистісних стосунків / І. А. Сайтарла. — Львів: Кальварія, 2002. — 229 с.

47. Сироткина Ю. Н. Гендерные различия в детской речи (о разных путях усвоения языка) / Ю. Н. Сироткина // Материалы ІІІ Международной конференции (27–28 ноября 2003 г.) — М.: МГЛУ, 2003. — С. 100.

48. Снегова Т. И. О гендерной стереотипизации образа юриста / Т. И. Снегова // Материалы ІІІ Международной конференции (27–28 ноября 2003 г.) — М.: МГЛУ, 2003. — С. 103.

49. Соколова В. В. Культура речи и культура общения / В. В. Соколова. — М.: Пресс, 1995. — 151 с.

50. Солощук Л. В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі / Л. В. Солощук. — Харків: Константа, 2006. — 300 с.

51. Ставицька Л. Мова і стать / [електронний ресурс] / Л. Ставицька. — Режим доступу: http://krytyka. kiev.ua /articles/s9_6_2003.html

52. Стернин И. А. Коммуникативное поведение и национальная куьтура / И. А. Стернин // Весник ВДУ. — 1996 — № 2. — С. 64.

53. Стернин И. А. Коммуникативное поведение в структуре национальной культуры / И. А. Стернин.М.: Наука, 1996. 112 с.

54. Стернин И. А. Модели анализа коммуникативного поведения / И. А. Стернин. — М.: Наука, 2000. — 195 с.

55. Стернин И. А. О понятии коммуникативного поведения / И. А. Стернин. — М.: Наука, 1989. — 282 с.

56. Таннен Д. Ты просто меня не понимаешь! (Общение женщин с мужчинами) / Д. Таннен. — СПб., 1996. — 162 с.

57. Українська система найменувань адресата мовлення: [колективна монографія] / М. С. Скаб, М. В. Скаб та інші. — Чернівці: Рута, 2008. — 304 с.

58. Уманський А. Л. Педагогічний супровід дитячого лідерства / А. Л. Уманський. — Кострома: КГУ, 2004. — 290 с.

59. Шевелева Л. В. Гендерный стереотип емоциональности в речевом поведении субъекта / Л. В. Шевелева // Гендер: Язык. Культура. Коммуникация. Материалы ІІІ Международной конференции (27–28 ноября 2003 г.). — М.: МГЛУ, 2003. — С. 125.

60. Шейнов В. П. Мужчина и женщина. Энциклопедия взаимоотношений. / В. П. Шейнов. — СП.: Курс, 1997. — 639 с.

61. Шипунов С. На одной волне с собеседником. Секреты беседы / С. Шипунов — М.: Наука. 2003. — 306 с.

62. Шуберт Э. Э. Дискурсные единицы, уровни, приёмы и принципы речевого воздействия в когнитивном аспекте: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 / Э. Э. Шуберт. — Краснодар, 2006 — 22 с.

63. Якобсон П. М. Психология чувств / П. М. Якобсон. — М.: Наука, 1956. — 238 с.

64. Anderson K. Wartime Women: Sex Roles, Family Relations, and the Status Of Women During World War II / K. Anderson. — New York: Berkley Books, 2001. — 299 p.

65. Heilman M. E. Description and prescription: How gender stereotypes prevent women’s ascent up the organizational ladder / M. E. Heilman. —New York: Greenwood Press, 1990. — 674 p.

66. Kramarae Ch. The Third Shift: Women Learning,American Association of University Women (AAUW) Educational Foundation / Ch. Kramarae. — New York: Routledge, 2003. — 156 p.

67. Loden M. Feminine Leadership, or How to Succeed in Business without Being One of the Boys / M. Loden. — New York: Times Books, 1985. — 283 p.

68. Pike K. L. Language in Relation to a Unified. Theory of the structure of Human Berhaviour / K. L. Pike. — The Hague-Paris: Mouton, 1967. — 762 p.

69. Powell G. Women and Men in Management / G. Powell. — CA.: Sage Publications, 1993. — 325 p.

70. Sinclair A. Doing Leadership Differently: Gender, Power, and Sexuality in a Change / A. Sinclair. — Melbourne: Melbourne University Press, 1998. — 272 p.

71. Tannen D. You Just Don't Understand: Women and Men in Conversation / D. Tannen. — New York: Ballantine Books, 1990. — 284 p.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Sandberg Sheryl. «Why we have too few women leaders?» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ted.com/talks/sheryl_sandberg_why_we_have_too_few_women_l.eadershtml

скачати

© Усі права захищені
написати до нас