МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Кафедра загальної хірургії №1
Історія хвороби №5
Виконав: Студент
3 курсу 8218 групи
Дуденко Д.С.
________________
Викладач: Добруш Р. Д.
________________
Київ 2021
Прізвище, Ім’я, по батькові: Ростовський Олексій Владиславович
Вік (повних років): 20 років
Стать: чоловіча
Адреса: м. Харків, вул. В. Гетьмана 9, кв. 56
Дата госпіталізації: 20.03.2021 р.
Скарги
На час потрапляння до клініки пацієнт скаржиться на появу щільного вузлика у правій пахвовій ділянці. Болить при рухах та при пальпації. Відчуття печіння, свербіння, оніміння та зміну чутливості заперечує. Пацієнт з моменту появи вузла став роздратованим. Скаржиться, що відчуває слабкість, не міг пробігти марафон. Через 20 хвилин від початку марафону став почуватися погано, відчув помутніння зору та втрату свідомості. Під час бесіди з хворим поскаржився на нічну пітливість близько декількох місяців без причини. Три місяці потому турбувала підвищена температура тіла до 37.5 *С, втрата апетиту, слабкість та збільшені завушні, пахвові та пахові лімфатичні вузли, не болючі. Цей стан по словах пацієнта тримався біля місяцю. Іноді турбує задишка після важкої тренування. Декілька разів на неділю турбує діарея.
Історія розвитку теперішнього захворювання
Anamnesis morbi
Вважає себе хворим з 17.03.2021 р., коли після марафону з бігу відчув болючисть у пахвовій ділянці. Наступного дня пацієнт самообстеженням відчув ущільнення. Прибув до лікарні самозверненням 20.03.2021 р. До цього моменту схожий стан не турбував, спостерігає це вперше.
Історія життя/Anamnesis vitae
Пацієнт народився у 2000 році у м. Києві. Матеріально-побутові умови, харчування протягом життя задовільні. Освіта середня. Не працює. Неодружений, дітей не має. Взаємовідносини у родині добрі. У дитинстві хворів на вітряну оспу. У пацієнта III Rh+ група крові, гемотрансфузій не було. Алергічні реакції заперечує. Вживання алкоголю заперечує, не палить. У 19 років приймав внутрішньовенно наркотики декілька разів, вже пiвроку по словах пацієнта не вживає. Займається професійним бігом на довгі дистанції з 10 років. В дитинстві розвивався добре. Сімейні захворювання заперечує.
Об’єктивне обстеження/Status praesens aegroti
Зовнішній огляд
Загальний стан легкої важкості. Свідомість ясна. Пацієнт орієнтується у просторі та часі, відповідає на запитання чітко, увага добра. Положення активне. Хода впевнена, постава пряма. Вираз обличчя спокійний. Нормостенічна будова тіла. Зріст 180, маса тіла 80 кг, окружність грудної клітини 92 см, температура тіла 37.2 С.
Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Шкіра помірно волога, бліда, тургор задовільний. Волосіння за чоловічим типом. Нігті правильної форми.
Підшкірно-жирова клітковина розвинена, рівномірно розподілена, товщина складки в ділянці лівого підребер’я 6 см. Набряків немає. Пахові, підчілюстні, завушні лімфатичні вузли збільшенні, щільні, рухомі. На шиї, на ліктьовому згину, на паховій ділянці не знайдено слідів ін’єкцій.
М’язи розвинені задовільно, при пальпації біль відсутня, тонус і сила збереженні, судоми відсутні.
Деформацій хребта, кісток кінцівок нема.
Суглоби правильної форми, почервоніння та набряків над ними не виявлено, флотація не визначається, активна та пасивна рухомість у повному обсязі, хрусту при рухах немає.
Щитовидна залоза нормальних розмірів, не болюча при пальпації.
Система органів дихання
Дихання через ніс вільне, виділення з нього відсутнє. Голос гучний , пальпація гортані неболюча. Грудна клітка нормостенічного типу. Міжреберні проміжки звичайної ширини, хребет без паталогічних викривлень. Розширення поверхневих вен в ділянці грудної клітки не спостерігається. Обидві половини грудної клітки симетрично беруть участь в акті дихання, тип дихання змішаний, частота дихальних рухів – 17/хв. Дихання ритмічне, середньої глибини.
Пальпація: форма грудної клітини нормостенічного типу, пружна, еластична. Голосове тремтіння симетричне, нормального тембру та інтенсивності.
При топографічної перкусії:
Верхні межі: спереду: 3-4 см вище ключиці; ззаду: на рівні остистого відростка 7 шийного хребця.
Ширина полів Креніга – 6 см.
Нижні: 7 ребро L. axillaris media, 8 ребро L. axillaris posterior, 9 ребро L. Scapularis, 10 ребро L.paravertebralis, остистий відросток 11 грудного хребця.
Перкуторний звук легеневий. При аускультації легень, вислуховується везикулярний тип дихання. Хрипи, крепітація, шум тертя плеври відсутні.
Серцево-судинна система.
Пульс симетричний на обох променевих артеріях, частота 81 за хвилину; ритмічний, повного напруження і наповнення. Видима пульсація передньої черевної стінки. Артеріальний тиск систолічний 120 мм. рт. ст., діастолічний 80 мм. рт. ст. Варикозно розширені вени на шиї, грудній клітці, передній черевній стінці відсутні. Ущільнень і болючості по ходу вен нижніх кінцівок немає, видима венозна пульсація не спостерігається. В ділянці серця серцевий горб та інші деформації відсутні. Верхівковий поштовх локалізується у лівому міжребер’ї на 0.5 см медіальніше середньо-ключичної лінії, позитивний, займає нормальну площу (1 см2 ).
Перкуторно межі відносної серцевої тупості:
Права У IV міжребер’ї на 1см назовні від правого краю грудини
Ліва На рівні п’ятого міжребер’я медіальніше на 0.5 см від лівої середньо-ключичної лінії
Верхня Верхній край третього лівого ребра по парастернальній лінії.
Межі абсолютної серцевої тупості:
Права межа знаходиться по лівому краю грудини
Верхня – на рівні 4 ребра
Ліва – на 1-2 см досередини від межі відносної серцевої тупості.
Ширина судинного пучка складає 5 см, його межі відповідають правому і лівому краю грудини.
При аускультації діяльність серця ритмічна, частота серцевих скорочень 81 за хвилину. Вислуховується два тони. Перший тон гучний, найкраще прослуховується на верхівці серця. Відчутно систолічний шум на верхівці. Другий тон найкраще вислуховується над легеневою артерією, розщеплення та роздвоєння тонів не спостерігається, шум тертя перикарду та плевроперикардіальний шум відсутні.
Система органів травлення
Рот відкриває вільно, тризм відсутній, запаху із рота немає, губи вологі, бліді. Язик вологий, сосочки звичайно виражені, виразок немає. Наявний ангулярний стоматит, який з’являється у пацієнта періодично біля кількох місяців. Ясна блідо-рожевого забарвлення, не кровоточать, гнійних виділень не спостерігається. Слизова оболонка м’якого піднебіння і зіва рожева, волога, без наявності тріщин та ерозій. Піднебінні мигдалики рожеві, нормальної величини, лежать в межах дужок. Ковтання вільне.
Живіт впалий, пупок втягнут, вип'ячування в ділянці слабких місць черевної стінки (пахова та стегнова ділянки, пупок та біла лінія живота, спігелієва лінія, трикутник Пті з обидвох сторін), розширення підшкірних вен в ділянці живота не спостерігається. Видима на око перестальтика відсутня, рубці, висипання, гіперпігментація шкірних покривів ділянки живота відсутня. Передня черевна стінка рівномірно бере участь в акті дихання. При поверхневій пальпації болючість, напруження м’язів передньої черевної стінки не виявлено. Симптоми подразнення очеревини негативні. Розходження прямих м’язів живота, опухи передньої черевної стінки не спостерігаються.
При глибокій пальпації за Образцовим і Стражеско сигмовидна кишка промацується у вигляді щільного, гладкого циліндра товщиною 2 см, не болючого, який легко зміщується і не бурчить, рідко перистальтує. Сліпа кишка пальпується у правій здухвинній ділянці, щільноеластична, у вигляді циліндра, розширеного донизу діаметром 2-3 см, не болюча, слаборухома, бурчить. Хробакоподібний паросток не пальпується. Кінцевий відділ клубової кишки пальпаторно виявляється у вигляді м’якого, легко перистальтуючого, пасивно рухомого циліндра товщиною в мізинець. Висхідна, поперечна і низхідна ободова кишка пальпується у вигляді неболючих, рухомих циліндрів помірної щільності, які не бурчать і помірно перистальтують, товщиною 2,5-3 см. Пальпаторно нижня межа шлунка визначається на 2-3 см вище пупка по обидва боки від серединної лінії. В ділянці передньої стінки шлунка, великої та малої кривизни ущільнень, пухлин не виявлено. Воротар знаходиться справа від серединної лінії, на 3 см вище пупка, у вигляді тяжа, який перистальтує, не болючий.
Селезінка та підшлункова залоза пальпаторно не знайдені.
Видиме збільшення печінки і її пульсація не спостерігається. При пальпації нижній край правої долі печінки не виступає з-під нижнього краю правої реберної дуги, край печінки заокруглений, м’який, неболючий, поверхня органу гладка. Розміри печінки за даними перкусії по Курлову: середньоключична лінія - 8 см, передня серединна лінія – 7 см., ліва реберна дуга – 6 см. Жовчний міхур не пальпується, ділянка проекції не болюча. Випорожнення: частота – 1 раз на 2 доби, сформовані, без домішок крові та слизу.
Сечовидільна система.
Частота сечопуску біля 7 разів на добу, дизуричні явища відсутні. Вибухання ділянок нирок, гіперемія шкірних покривів в цій області, болючість відсутня. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечовий міхур за даними перкусії не виступає над лобковим симфізом.
Ендокринна система.
Шкіра помірно волога, тремтіння кінцівок не відзначається, довжина кінцівок пропорційна тілу, випиває біля 2 літрів води за день. Щитовидна залоза не пальпується, екзофтальм відсутній.
Нервова система і органи чуття.
Розумовий розвиток нормальний, пам'ять добра. Хворий при обстеженні активний, розмовляє охоче. Больова, температурна, тактильна чутливість збережена, корнеальний, глотковий, біципітальний, колінний, ахіловий, черевні рефлекси збережені, симетрично добрі; паралічі, парези відсутні. Сон – добова тривалість 9 годин. Координація рухів у нормі. Нюх, смак, зір, слух збережені.
Місцевий статус
Патологічний процес розташован у правій пахвовій ділянці. Розміри вузла 2 см х 2 см, округлої форми, рухоме. Наявні симптоми місцевого запалення: місцевий жар, припухлість, біль, червоний колір утворення. Флуктуація відсутня. Патологічний процес у стадії інфальтрату. Консистенція вузла щільна. Пахвові лімфатичні вузли збільшені, круглої форми, рухомі, щільні, праві трохи болять при пальпації, шкіра не змінена.
Попередній діагноз.
На підставі скарг хворого про появу щільного вузлика у правій пахвовій ділянці, з симптомами місцевого запалення, збільшення пахвових лімфатичних вузлів;
даних анамнезу розвитку теперішнього захворювання: хворий з 17.03.2021 р., спостерігає появу вузла вперше;
огляду і об’єктивного обстеження патологічний процес у правій пахвовій ділянці у стадії інфільтрату, 2 см х 2 см, округлої форми, рухоме. Флуктуація відсутня. Пахвові лімфатичні вузли збільшені, круглої форми, рухомі, щільні, праві трохи болять при пальпації, шкіра не змінена.
Встановлено попередній діагноз: однобічний гідраденіт в правій пахвовій ділянці у стадії інфільтрату.
План обстеження
Забір крові на загальний та біохімічний аналіз
Забір крові на визначення групи та резуса
Аналіз крові на цукор
Коагулограма
Клінічний аналіз сечі
Флюорографія
ЕКГ серця
УЗД серця для виключання кардіоміопатії
УЗД м'яких тканин правої пахви
Консультація терапевту та інфекціоніста.
Визначення в крові сироваткового заліза.
Аналіз ІФА на ВІЛ інфекцію, при серопозитивному результаті – аналіз ПЛР на ВІЛ
Визначення антитіл на гепатит С
Результати обов’язкових досліджень.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 110 г/л, еритроцити- 4.3 Т/л, лейкоцити – 10 г/л, кольоровий показник 0.7, тромбоцити – 200 х 10 9/л нейтрофіли палочкоядерні- 10%, сегментоядерні – 74%, еозинофіли – 2%, лімфоцити – 10%, моноцити – 4%, ШОЕ – 20 мм/год.
Біохімічний аналіз крові: Білки –100 г/л, Ліпіди –7 г/л, Холестерин – 5 ммоль/л, Гаптоглобін – 1000 мг/л, Сечовина – 5,3 ммоль/л, Креатинін – 102 мкмоль/л, Білірубін – 10 мкмоль/л, АлАТ (АЛТ) - 40 од/л, АсАТ (АСТ) – 20 од/л
Аналіз крові на групу та резус-фактор:III Rh+
Аналіз крові на глюкозу: 5 ммоль/л
Коагулограма: протромбин по Квику - 100 %, МНО - 0,8, фибриноген3,5 г/л, АЧТВ - 30,5 сек, тромбиновое время - 11 секунд, Антитромбин III – 80 %, D-димер – 0,7 мкг FEU /мл.
Загальгий аналіз сечі. Фізико-хімічні властивості: кількість – 200 мл, колір – жовтий, рН – 6,0, відносна щільність – 1.025, глюкоза та жовчні пігменті не виявлені. Білок 0,033 г/л. Мікроскопія осадку: лейкоцити 2- 3 у полі зору, еритроцити, циліндри не знайдені.
Флюорографія – без патологічних змін.
ЕКГ серця : ритм синусовий, ЧСС 86 /хв, серцеві комплекси без патологічних змін. Синусова тахікардія.
Консультація терапевту: серцево-судинна система - артеріальний тиск систолічний 120 мм. рт. ст., діастолічний 80 мм. рт. ст. При аускультації діяльність серця ритмічна, частота серцевих скорочень 79 за хвилину. Вислуховується два тони. Перший тон гучний, найкраще прослуховується на верхівці серця. Відчутно систолічний шум на верхівці. Другий тон найкраще вислуховується над легеневою артерією, розщеплення та роздвоєння тонів не спостерігається, шум тертя перикарду та плевроперикардіальний шум відсутні. Дихальна система – без патологічних змін.
Результати додаткових досліджень.
Лабораторні:
Бактеріальний посів з запаленої потової залози: знайдено Staphilococcus aureus
ІФА на рівень антител до ВІЛ-інфекції: позитивний
ПЛР на рівень антител до ВІЛ-інфекції: позитивний
Аналіз крові на сироваткове залізо- 10 мкмоль/л
Аналіз крові на гепатит С – негативний
Інструментальні:
УЗД серця: ендокард – без змін, міокард – фізіологічна гіпертрофія, перикард – без змін.
УЗД м'яких тканин правої пахви - вогнище запалення 2 см на 2 см, ознак абсцедування не виявлено. Пульсація судин пахвових областей з обох сторін симетрична. Висновок: гідраденіт в стадії інфільтрації.
Консультація з інфекціоністом: у пацієнта підтверджено ВІЛ – інфекцію у латентній стадії. Назначено лікування ВІЛ за контролем лікаря \
На основі даних обов’язкових та додаткових досліджень: ЖДА (зниження сироваткового заліза, кольорового показника, анемія), зсув лейкоцитарної формули вліво, лейкоцитоз з лімфопенією, підвищення ШОЕ, гіперпротеїнемія – вказує на запалення; консультацій з терапевтом та інфекціоністом встановлено діагноз: однобічний гідраденіт в правій пахвовій ділянці у стадії інфільтрату. Супутнє захворювання: ВІЛінфекція
Диференційна діагностика: на відміну від фурункула при гідраденіті не утворюється пустула та некроз. Основною відмінністю від лімфаденіту, туберкульозу лімфатичних вузлів, лімфогранулематозу, лімфосаркоми є те, що гідраденіт розвивається в товщі шкіри, а всі види ураження лімфовузлів - в підшкірній клітковині.
Для верифікації діагнозу та визначення тактики лікування хворому було виконано УЗД м'яких тканин правої пахвової області: в проекції вогнище запалення 2 см на 2 см, ознак абсцедування не виявлено. Пульсація судин пахвових областей з обох сторін симетрична. Висновок: гідраденіт в стадії інфільтрації, і, отже, необхідності в проведенні операційного посібника немає.
Етіологія: Основні причини розвитку гідраденіту незалежно від локалізації запалення: зниження опірності організму; гіперактивність потових залоз; часте травмування шкіри; ігнорування норм особистої гігієни; як наслідок від дерматозів, які супроводжуються сильним сверблячкою; імунодепресивні стани; цукровий діабет.
Причинами гідраденита під пахвою є недотримання особистої гігієни, освіту мікротравм і порізів від бритвеного верстата. Провокуючим фактором може стати використання неякісних депілірующіх засобів. Дезодорант також може викликати гідраденіт, якщо використовувати його дуже часто.
Патогенез: Стадії гідраденіту:
тадія інфільтрації;
етап абсцедування
Запалення потових залоз при гідраденіт найчастіше спровоковано діяльністю золотистого стафілококу, а також стрептококів,інших стафілококів та інших бактерій. Вони проникають всередину тіла через вивідні протоки на шкірі.
План лікування: Місцево якомога раніше: сухе тепло, солюкс, рентгенотерапія.
При настанні гнійного розплавлення необхідна операція: розтин гнійника невеликим розрізом і дренування. В подальшому раз в 1-2 дня перев'язка + фізіотерапія. При лікуванні гідраденіту необхідно вжити заходів для запобігання інфікування прилеглих від гнійника потових залоз: обробка шкіри антисептиками з елементами дублення (96о етиловим спиртом, 2% борним спиртом, діамантовим зеленим та ін.).
Загальне лікування: антибактеріальна терапія – антибіотик широкого спектру дії – Цефртріаксон
імунокорегуюча терапія: Зідавудин
симптоматична: Нимесил
Лікування: З 21.03.2021 паціенту назначено Цефтріаксон протягом 7 днів по 1 ін’єкції в/м на день та Нимесил 1 р/день протягом 5 днів. Зідавудин під контролем лікаря – інфекціоніста. У стадії інфільтрату – сухе тепло 3 р/день, рентгенотерапія 1 р/день, місцева обробка антисептиком Хлоргекседином 3 р/день + 96% спирту .24.03.2021 р. не дивлячись на усі лікувальні заходи утворилось абсцедування інфільтрату, що є підставою для виконання ургентної операції для евакуації гною з використанням анестезії та адекватним дренуванням.
Зроблено додаткові методи дослідження:
Бактеріальний посів з запаленої потової залози: знайдено Staphilococcus aureus
Антибіотикограма: чутливий до цефалоспоринів ІІІ покоління
Показана перев’язка 3 дні. 27.03.2021 р. дренаж не є необхідним. Пацієнту показано ще 3 дня обробляти праву пахву 3 р/день Хлоргекседином.01.04.2021р. на місці оперативного втручання утворився рубець без ознак запалення.
Передопераційний епікриз
Хворий Ростовський Олексій Владиславович , 20 років, стать: чоловіча, Адреса: м. Київ, вул. В. Гетьмана 9, кв. 56 поступив до лікарні самозверненям з такими скаргами: пацієнт скаржиться на появу щільного вузлика у правій пахвовій ділянці. Болить при рухах та при пальпації. Відчуття печіння, свербіння, оніміння та зміну чутливості заперечує. Пацієнт з моменту появи вузла став роздратованим. Скаржиться, що відчуває слабкість, не міг пробігти марафон. Через 20 хвилин від початку марафону став почуватися погано, відчув помутніння зору та втрату свідомості. Під час бесіди з хворим поскаржився на нічну пітливість близько декількох місяців без причини. Три місяці потому турбувала підвищена температура тіла до 37.5 *С, втрата апетиту, слабкість та збільшені завушні, пахвові та пахові лімфатичні вузли, не болючі. Цей стан по словах пацієнта тримався біля місяцю. Іноді турбує задишка після важкої тренування. Декілька разів на неділю турбує діарея. Вважає себе хворим з 17.03.2021 р., коли після марафону з бігу відчув болючисть у пахвовій ділянці. Наступного дня пацієнт самообстеженням відчув ущільнення.Прибув до лікарні самозверненням 20.03.2021 р. До цього моменту схожий стан не турбував, спостерігає це вперше. Об’єктивне дослідження правої пахви: патологічний процес розташован у правій пахвовій ділянці. Розміри вузла 2 см х 2 см, округлої форми, рухоме. Наявні симптоми місцевого запалення: місцевий жар, припухлість, біль, червоний колір утворення. Флуктуація відсутня. Патологічний процес у стадії інфальтрату. Консистенція вузла щільна. Пахвові лімфатичні вузли збільшені, круглої форми, рухомі, щільні, праві трохи болять при пальпації, шкіра не змінена.
Результати обов’язкових досліджень.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 110 г/л, еритроцити- 4.3 Т/л, лейкоцити – 10 г/л, кольоровий показник 0.7, тромбоцити – 200 х 10 9/л нейтрофіли палочкоядерні- 10%, сегментоядерні – 74%, еозинофіли – 2%, лімфоцити – 10%, моноцити – 4%, ШОЕ – 20 мм/год.
Біохімічний аналіз крові: Білки –100 г/л, Ліпіди –7 г/л, Холестерин – 5 ммоль/л, Гаптоглобін – 1000 мг/л, Сечовина – 5,3 ммоль/л, Креатинін – 102 мкмоль/л, Білірубін – 10 мкмоль/л, АлАТ (АЛТ) - 40 од/л, АсАТ (АСТ) – 20 од/л
Аналіз крові на групу та резус-фактор:III Rh+
Аналіз крові на глюкозу: 5 ммоль/л
Коагулограма: протромбин по Квику - 100 %, МНО - 0,8, фибриноген3,5 г/л, АЧТВ - 30,5 сек, тромбиновое время - 11 секунд, Антитромбин III – 80 %, D-димер – 0,7 мкг FEU /мл.
Загальгий аналіз сечі. Фізико-хімічні властивості: кількість – 200 мл, колір – жовтий, рН – 6,0, відносна щільність – 1.025, глюкоза та жовчні пігменті не виявлені. Білок 0,033 г/л. Мікроскопія осадку: лейкоцити 2- 3 у полі зору, еритроцити, циліндри не знайдені.
Флюорографія – без патологічних змін.
ЕКГ серця : ритм синусовий, ЧСС 86 /хв, серцеві комплекси без патологічних змін. Синусова тахікардія.
Консультація терапевту: серцево-судинна система - артеріальний тиск систолічний 120 мм. рт. ст., діастолічний 80 мм. рт. ст. При аускультації діяльність серця ритмічна, частота серцевих скорочень 79 за хвилину. Вислуховується два тони. Перший тон гучний, найкраще прослуховується на верхівці серця. Відчутно систолічний шум на верхівці. Другий тон найкраще вислуховується над легеневою артерією, розщеплення та роздвоєння тонів не спостерігається, шум тертя перикарду та плевроперикардіальний шум відсутні. Дихальна система – без патологічних змін.
Результати додаткових досліджень.
Лабораторні:
ІФА на рівень антител до ВІЛ-інфекції: позитивний
ПЛР на рівень антител до ВІЛ-інфекції: позитивний
Аналіз крові на сироваткове залізо- 10 мкмоль/л
Аналіз крові на гепатит С – негативний
Інструментальні:
УЗД серця: ендокард – без змін, міокард – фізіологічна гіпертрофія, перикард – без змін.
УЗД м'яких тканин правої пахви на стан 20.03.2020 р.- вогнище запалення 2 см на 2 см, ознак абсцедування не виявлено. Пульсація судин пахвових областей з обох сторін симетрична.
Висновок: гідраденіт в стадії інфільтрації.
Консультація з інфекціоністом: у пацієнта підтверджено ВІЛ – інфекцію у латентній стадії.
Назначено лікування ВІЛ за контролем лікаря
На основі даних обов’язкових та додаткових досліджень: ЖДА (зниження сироваткового заліза, кольорового показника, анемія), зсув лейкоцитарної формули вліво, лейкоцитоз з лімфопенією, підвищення ШОЕ, гіперпротеїнемія – вказує на запалення; консультацій з терапевтом та інфекціоністом встановлено діагноз: однобічний гідраденіт в правій пахвовій ділянці у стадії інфільтрату.
Супутнє захворювання: ВІЛінфекція
План лікування:
Місцево якомога раніше: сухе тепло, солюкс, рентгенотерапія. При настанні гнійного розплавлення необхідна операція: розтин гнійника невеликим розрізом і дренування. В подальшому раз в 1-2 дня перев'язка + фізіотерапія. При лікуванні гідраденіту необхідно вжити заходів для запобігання інфікування прилеглих від гнійника потових залоз: обробка шкіри антисептиками з елементами дублення (96о етиловим спиртом, 2% борним спиртом, діамантовим зеленим та ін.).
Загальне лікування: антибактеріальна терапія – антибіотик широкого спектру дії – Цефртріаксон
імунокорегуюча терапія: Зідавудин
симптоматична: Нимесил
Лікування: З 21.03.2021 паціенту назначено Цефтріаксон протягом 7 днів по 1 ін’єкції в/м на день та Нимесил 1 р/день протягом 5 днів. Зідавудин під контролем лікаря – інфекціоніста. У стадії інфільтрату – сухе тепло 3 р/день, рентгенотерапія 1 р/день, місцева обробка антисептиком Хлоргекседином 3 р/день + 96% спирту .24.03.2020 р. не дивлячись на усі лікувальні заходи утворилось абсцедування інфільтрату, що є підставою для виконання ургентної операції для евакуації гною з використанням анестезії та адекватним дренуванням. Зроблено додаткові методи дослідження:
Бактеріальний посів з запаленої потової залози: знайдено Staphilococcus aureus
Антибіотикограма: чутливий до цефалоспоринів ІІІ покоління
Показана перев’язка 3 дні. 27.03.2021 р. дренаж не є необхідним. Пацієнту показано ще 3 дня обробляти праву пахву 3 р/день Хлоргекседином.01.04.2021р. на місці оперативного втручання утворився рубець без ознак запалення.
Протокол операції
24.03.2021 р. у пацієнта з гідраденітом було виконано оперативне втручання з приводу адекватного розкриття гнійника, евакуації та дренування гною з запаленої потової залози у стадії абсцедування з виконанням анестезії. Встановлено дренаж.
Щоденник спостереження:
25.03.2021 р. – перев’язка виконана 3 рази на день. Виділення серозно-гнійне. Рана оброблена розчином 3% перекису водню. 26.03.2021 р. – перев’язка 1 раз на день. Виділення серозне. Рана оброблена розчином 3% перекису водню.
27.03.2021 р. – зняття дренажу, обробка 3% борною кислотою. Поява грануляційної тканини, що вказує на регенерацію вторинним натягуванням без ознак запалення.
Прогноз:
для праці: сприятливий
для життя: сприятливий
для здоров’я: сприятливий
Виписной епікриз
Ростовський Олексій Владиславович 20 років
Знаходився з 20.03.2021 р. в ХОКЛ у відділені хірургії з діагнозом:
Однобічний гідраденіт в правій пахвовій ділянці у стадії інфільтрату. Супутнє захворювання: ВІЛ-інфекція
Поступив самозверненням.
Анамнез: вважає себе хворим з 17.03.2021 р., коли відчув ущільнення у пахвовій ділянці. До цього моменту схожий стан не турбував, спостерігає це вперше. На основі даних обов’язкових та додаткових досліджень було встановлено діагноз: однобічний гідраденіт в правій пахвовій ділянці у стадії інфільтрату. У зв’язку з вживанням внутрішньовенно наркотичні речовини хворому було запропоновано пройти аналіз на ВІЛ та гепатит С, на що хворий дав письмову згоду.
24.03.2021 р.,коли не зважаючи на усі лікувальні заходи настала стадія абсцедування (з’явився симптом флуктуації), проведено оперативне втручання – видалення гною шляхом висікання та адекватне дренування з використанням анестезії. Місцеве лікування. Отримував антибіотикотерапію, імунокорегуючу та симптоматичну терапію.
Стан при виписці задовільний.
Динаміка позитивна: дефект закрито рубцем без ознак запалення. Лікування хворий переніс добре, без ускладнень
Рекомендації: спостереження у інфекціоніста з приводу ВІЛ – захворювання. Для виключення рецидиву: адекватна гігієна, мінімізування травматизації шкіри
Використана література
https:// isma. ivanovo. ru / articles
http:// vmede. org/ sait/? page =13&id = Xirurgiya_ objaya_ petrov _2010& menu= Xirurgiya_ objaya_ pet rov _2010
https:// www. kp . ru / guide/ analizy- na - vich. html
http:// www. samsmu. ru / files/ smu/ chairs/ propedtherapy/ propedevtika_ vb . pdf