1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Ім'я файлу: Алгоритми при ШКК.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 511кб.
Дата: 16.02.2021
7. Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні оз- наки кровотечі.
8. Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з виразкою ДПК,
ускладненою кровотечею:
А) Внаслідок кровотечі:
а) гіповолемічний шок;
б) поліорганна недостатність;
в) перфорація виразки.
Б) При наявності операції, післяопераційні ускладнення:

а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, неспромож- ність швів анастомозу та/або кукси дванадцятипалої кишки у разі резекції за Більрот-II), порушення евакуації зі шлунка;
б) З боку черевної порожнини та операційної рани абсцеси черевної порожнини, перитоніт, нагноєння операційної ранив З боку інших органів та систем
поліорганна недостат- ність, пневмонія, серцево-судинні порушення, тромбоембо- лічні ускладнення.
9. Рекомендації після виписки хворого із стаціонару: А) Організація спостереження за оперованим хворим:
- хворого виписують для спостереження хірурга полікліники і через рік після операції, якщо немає віддалених хірургічних ускладнень, передають під нагляд гастроентеролога, терапевта або лікаря загальної практики.
Б) При виконанні симптоматичної операції – продовження

• 64 •
Удосконалені алгоритми діагностики та лікування
гострої шлунково-кишкової кровотечі
після виписки із стаціонару противиразкової терапії, через три місяці після виписки виконують контрольну ЕГДС з метою вияв- лення рецидиву виразки, з подальшим наглядом та періодич- ним обстеженням за алгоритмом лікування хворого з виразко- вою хворобою дванадцятипалої кишки.
В) При виконанні радикальної операції – обстеження та лікуван- ня прооперованого хворого проводять за потреби.
КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ:
Макет клінічного діагнозу: Виразкова хвороба х дванадцяти-
палої кишки, х, { К
х
}, {ускладнена O
х
}
Локалізація:
L
1
цибулини
L
2
позацибулинної ділянки
Ендоскопічні прояви захворювання:
I
1
(активна виразка)
I
2
(виразка, якарубцюється)
I
3
(рубцева деформація)
Інфекція Н pylori (Нр): К – Нр позитивна (К – Нр негативна ()
Ускладнення:
О
1
гостра кровотеча х
Активність
кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода-
ток № 1 на стор. О –
крововтрата {!Т
х
ступеня}
Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ-

никами див. додаток № 2 на стор. 93 )
O
3
перфорація в стадії х
Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94)
O
4
пенетрація в х

L
1
гепатодуоденальну зв’язку
L
2
жовчний міхур
L
3
печінку

• 65 •
(методичні рекомендації)
L
4
підшлункову залозу
L
2
товсту кишку – {Т
х
} стеноз
Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. до-
даток № 4 на стор. К 26.3 Гостра (симптоматична) виразка дванадцятипалої кишки

Макет клінічного діагнозу: Гостра виразка х дванадцятипалої кишки, на фоні х, {К
х
}, {ускладнена
O
х
&}
Локалізація:
L
1
цибулини
L
2
позацибулинної ділянки
Етіологія:
E
1
великі опіки (виразка Курлінга)
E
2
вживання медикаментів
E
3
гіпоксичний стан –
інфаркт міокарда
E
5
– перенесена операція
E
6
– сепсис – тяжка травма
ураження ЦНС
Інфекція Н pylori (Нр):
К
1
Нр позитивна (К –
Нр негативна ()
Ускладнення:
О
1
гостра кровотеча х
Активність
кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода-

ток № 1 на стор. О –
крововтрата
х
ступеня}
Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ-

никами див. додаток № 2 на стор. 93)
O
3
перфорація в стадії х
Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94)
O
4
пенетрація в х


• 66 •
Удосконалені алгоритми діагностики та лікування
гострої шлунково-кишкової кровотечі
L
1
гепатодуоденальну зв’язку
L
2
жовчний міхур
L
3
печінку
L
4
підшлункову залозу
L
2
товсту кишку – {*Т
х
} стеноз
Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. дода-
ток № 4 на стор. 94)
10. Лікувальна тактика при виразковій хворобі ДПК, ускладненій
кровотечею:
А) Основним методом лікування є консервативний, який вклю- чає:
• ендоскопічний гемостаз і профілактику рецидиву кровотечі;
• пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи чи блокатори Н рецепторів гістаміну);
• корекцію крововтрати (за алгоритмами див. підрозділ 3.2.);
• системну гемостатичну терапію (транексамова кислота, терлі- пресин, етамзилат).
Б) При неефективності всього комплексу консервативних за-
ходівпоказано виконання екстреного хірургічного втручання. В) Операціями вибору при локалізації виразки в ДПК є- органозберегаючі операції з ваготомією (стовбурова вагото- мія с антрумектомією, стовбурова ваготомія з висіченням ви- разки або виведенням виразки за межі кишкового каналу та пілоропластика);
- у пацієнтів, які знаходяться у стані геморагічного шоку, з крововтратою тяжкого та вкрай тяжкого ступеня (Ш – IV клас), з супутньою патологією в стадії субкомпенсації операцією ви-
бору є висічення виразки.
5.4. КОД МКХ  К O
3
 РЕЦИДИВНА ВИРАЗКА
ДПК ПІСЛЯ ІЗОЛЬОВАНОЇ СПВ, УСКЛАДНЕНА
КРОВОТЕЧЕЮ.
1. Визначення: арозивна кровотеча з рецидивної виразки дванадця-

• 67 •
(методичні рекомендації)
типалої кишки після ізольованої СПВ.
2. Скарги: обумовлені темпом кровотечі, об’ємом крововтрати і во- лемічними розладами.
3. Анамнез виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стан після
ізольованої СПВ, різке зменшення больового синдрому при виник- ненні кровотечі (симптом Фінстерера).
4. Об’єктивний стан залежить від ступеня тяжкості крововтрати, темпу кровотечі, гіпоксії та ознак геморагічного шоку. Ректально – на рукавичці кал чорного кольору.
5. Лабораторна діагностика: необхідно визначити гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів та тромбоцитів, рівень фібриногену,
ПЧ та АЧТЧ, масу тіла, розрахувати належний ОЦК і його дефіцит.
6. Інструментальна діагностика: езофагогастродуоденоскопія.
7. Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні оз- наки кровотечі.
8. Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з рецидивною
виразкою ДПК після СПВ, ускладненою кровотечею:
А) Внаслідок кровотечі:
а) гіповолемічний шок;
б) поліорганна недостатність;
в) перфорація виразки.
Б) При наявності операції, післяопераційні ускладнення:

а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, неспромож- ність швів анастомозу, порушення евакуації із шлунка.
б) З боку черевної порожнини та операційної рани абсце- си черевної порожнини, перитоніт, нагноєння операційної ранив З боку інших органів та систем
поліорганна недостат- ність, пневмонія, серцево-судинні порушення, тромбоембо- лічні ускладнення.
9. Рекомендації після виписки хворого із стаціонару: хворого ви- писують до хірурга поліклініки і через рік після операції, якщо не- має віддалених хірургічних ускладнень, передають під нагляд га- строентеролога, терапевта або лікаря загальної практики
При виконанні симптоматичної операції – продовження після виписки із стаціонару противиразкової терапії, через три місяці піс-

• 68 •
Удосконалені алгоритми діагностики та лікування
гострої шлунково-кишкової кровотечі
ля виписки виконують контрольну ЕГДС з метою виявлення рецидиву виразки, з подальшим наглядом та періодичним обстеженням за алгоритмом лікування хворого з виразковою хворобою. При усклад- неному перебігу захворювання та неефективності противиразкової терапії – вирішення питання про хірургічне втручання за відносними показаннями.
При виконанні радикальної операції – нагляд, обстеження та ліку- вання прооперованого хворого проводять за потреби.
КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ:
К27 Рецидивна виразка ДПК після ізольованої СПВ
Макет клінічного діагнозу:Рецидивна виразка х х
після СПВ,}

х
,} {ускладнена O
х
}
Ендоскопічні прояви захворювання:
I
1
– (активна виразка)
I
2
– (виразка, що рубцюється)
I
3
– (рубцева деформація)
Локалізація:
L
1
цибулини
L
2
позацибулинної ділянки
Інфекція Н pylori (Нр):
К
1
Нр позитивна (К –
Нр негативна ()
Ускладнення:
О
1
гостра кровотеча х
Активність
кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода-
ток № 1 на стор. О –
крововтрата
х
ступеня}
Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ-

никами див. додаток № 2 на стор. 93 )
O
3
перфорація в стадії х
Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94)
O
4
пенетрація в х

L
1
гепатодуоденальну зв’язку

• 69 •
(методичні рекомендації)
L
2
жовчний міхур
L
3
печінку
L
4
підшлункову залозу
L
2
товсту кишку – {*Т

х
} стеноз
Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. дода-
ток № 4 на стор. 94)
10. Лікувальна тактика при рецидивній виразці ДПК після ізольо-
ваної СПВ, ускладненої кровотечею:
А) Основним методом лікування є консервативний,який вклю- чає:
• ендоскопічні гемостаз і профілактику рецидиву кровотечі;
• пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи та блокатори Н рецепторів гістаміну);
• корекцію крововтрати (за алгоритмами див. підрозділ 3.2.);
• системну гемостатичну терапію (транексамова кислота, тер- липресин, етамзилат).
Б) При неефективності всього комплексу консервативних за-
ходівпоказано виконання екстреного хірургічного втручання.
В) Операціями вибору при локалізації рецидивної виразки піс-
ля СПВ є- органозберегаючі операції з ваготомією (стовбурова вагото- мія с антрумектомією, стовбурова ваготомія з висіченням ви- разки або виведенням виразки за межі кишкового каналу та пілоропластика);
5.5. КОД МКХ  КО ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА АНАСТОМОЗУ, УСКЛАДНЕНА КРОВОТЕЧЕЮ.
1. Визначення: Арозивна кровотеча з виразки анастомозу. Скарги:
обумовлені темпом кровотечі, об’ємом крововтрати і ви- рженістю волемічних розладів. Представлені блювотою кров’ю, вмістом типу “кававої гущі”, меленою, запамороченням, наявністю
“мушок” перед очима та загальною слабкістю.
3. Анамнез виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, стан після

• 70 •
Удосконалені алгоритми діагностики та лікування
гострої шлунково-кишкової кровотечі
ваготомії з дренуванням шлунка, резекції шлунка або гастроенте- ростомії. Різке зменшення больового синдрому при виникненні кровотечі (симптом Фінстерера).
4. Об’єктивний стан залежить від ступеня тяжкості крововтрати, темпу кровотечі та ступеня гіповолемії, яка виникла внаслідок цьо- го. Ректально на рукавичці кал чорного кольору.
5. Лабораторна діагностика: необхідно визначити гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів та тромбоцитів, рівень фібриногену,
ПЧ та АЧТЧ, масу тіла, розрахувати належний ОЦК і його дефіцит.
6. Інструментальна діагностика: езофагогастродуоденоскопія.
7. Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні оз- наки кровотечі.
8. Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з пептичною ви-
разкою анастомозу, ускладненою кровотечею:
А) Внаслідок кровотечі:
а) гіповолемічний шок;
б) поліорганна недостатність;
в) перфорація виразки.
Б) При наявності операції, післяопераційні ускладнення:

а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, неспромож- ність швів анастомозу або кукси ДПК, порушення евакуації зі шлунка;
б) З боку черевної порожнини та операційної рани абсце- си черевної порожнини, перитоніт, нагноєння операційної ранив З боку інших органів та систем поліорганна недостат- ність, пневмонія, серцево-судинні порушення, тромбоембо- лічні ускладнення.
9. Рекомендації після виписки хворого із стаціонару: хворого ви- писують до хірурга поліклініки і через рік після операції, якщо не- має віддалених хірургічних ускладнень, передають під нагляд га- строентеролога, терапевта або лікаря загальної практики.
При виконанні симптоматичної операції – продовження після виписки із стаціонару противиразкової терапії, через три місяці після виписки – проведення контрольної ЕГДС з метою виявлення виразки, з послідуючим наглядом та періодичним обстеженням за алгоритмом

• 71 •
(методичні рекомендації)
лікування хворого з виразковою хворобою. При ускладненому пере- бігу захворювання та неефективності противиразкової терапії – вирі- шення питання про хірургічне втручання за відносними показами.
При виконанні радикальної операції – нагляд, обстеження та ліку- вання прооперованого хворого проводять за потребою.
КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ:
К28 Пептична виразка анастомозу
Макет клінічного діагнозу: Пептична післяопераційна виразка х шлунково-кишкового анастомозу
{після Е
х
}, {ускладнена O
х
&}
Ендоскопічні ознаки патології:
I
1
– активна виразка)
I
2
(рецидивна виразка)
I
3
(виразка, яка рубцюється)
I
4
(рубцева деформація)
Етіологія:
Е
1
резекції шлунка за Більрот-1
Е
2
резекції шлунка за Більрот-II
Е
3
стволової ваготомії та пілоропластики
Е
4
селективної проксимальної ваготомії та пілоропластики
Е
5
стволової ваготомії та гастроентеростомії
Е
6
селективної проксимальної ваготомії та гастроентеростомії
Е
7
стволової ваготомії та гастродуоденостомії
Е
8
селективної проксимальної ваготомії та гастродуоденостомії
Е
9
гастроентеростомії
Ускладнення:
О
1
гостра кровотеча х
Активність
кровотечі: за ендоскопічними ознаками (див. дода-

ток № 1 на стор. О –
крововтрата
х
ступеня}
Ступінь тяжкості крововтрати: за клініко-лабораторними показ-

никами див. додаток № 2 на стор. 93 )
O
3
перфорація в стадії х

• 72 •
Удосконалені алгоритми діагностики та лікування
гострої шлунково-кишкової кровотечі
Стадія перфорації: за часом перебігу див. додаток № 3 на стор. 94)
O
4
пенетрація в х

L
1
гепатодуоденальна зв’язка
L
2
жовчний міхур
L
3
передня черевна стінка
L
4
печінка
L
5
підшлункова залоза
L
6
товста кишка – {Т

х
}стеноз
Ступінь стенозу за клініко-рентгенологічними ознаками (див. до-
даток № 4 на стор. 94)
10.
Лікувальна тактика при пептичній виразці анастомозу,
ускладненій кровотечею:
А) Основним методом лікування є консервативний,який вклю- чає:
• ендоскопічні гемостаз і профілактику рецидиву кровотечі;
• пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи);
• пригнічення шлункової секреції (інгібітори протонної помпи та блокатори Н рецепторів гістаміну);
• корекцію крововтрати (за алгоритмами див. підрозділ Б) При неефективності всього комплексу консервативних за-

ходівпоказано виконання екстреного хірургічного втручання. В) Операції при пептичній виразці різної локалізації:
а) при пептичній виразці гастроентероанастомозуопера- цією вибору є контроль повноти ваготомії шляхом мобілізації абдомінального відділу стравоходу, висічення виразки, яка кровоточить;

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

скачати

© Усі права захищені
написати до нас